Читаю і плАчу, бачу в отому псевлобісті, про якого пише книжка, - декілька наших місцевих діячів: як казав знайомий адвокат "щеки дуют, пузыри пускают", приплітають своє слово до кожної ініціативи чи кожного посту у ФБ: "мовляв, так, це ж ми ще починали..." або "о, у вас дуже гарна ініціатива - ми готові долучитись" тощо. При чому такі псевлобісти часто вимвляють МИ, але насправді навіть не мають ані гідної команди, ані впливової підтримки. Вони просто знають, що "або вийде допомогти", "або скажуть. що "соррі, Майкл, не вийшло - великий хабар чиновник хоче" (до прикладу)". З відчаєм і жахом ще рік тому дивилась як такі ділки маніпулюють людьми. Дуже рада, що туман розсіюється і цих людей все частіше видно і можна розпізнати у натовпі чи у соціальних мережах у коментарях. Бачу, що місцевих псевдолобістів вже і коментують рідше, і менше реагують на їхні заклики.
"Засіб псевдолобізму - посередництво між значимими постатями, рідко зустрічаються у неформальній обстановці. «Псевдолобіст» відвідує кожного, до кого його пустять. У кінцевому підсумку саме через нього передаються «в експертних оцінках перспективи», здобуті у ході такого спілкування".