Блоги на БРІЗ | Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/blogs/72 Блогер Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Mon, 19 Apr 2021 02:37:03 +0300 CMS 1 Допомогли учаснику бойових дій скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення http://briz.if.ua/blogs/774.htm http://briz.if.ua/blogs/774.htm 28 вересня 2020 року до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся житель міста Івано-Франківська, учасник бойових дій (далі - Позивач) з питання скасування постанови, по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач розповів: "26 вересня  2020 року керуючи транспортним засобом біля автодороги по вул.Незалежності, в м.Івано-Франківську мене зупинив патрульний поліцейський. Причиною зупинки патрульний поліцейський назвав стоянку на забороненому місті (п. 3.34. ПДР України -зупинку заборонено). За результатом розмови я був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом не маючи страхового поліса обов"язкового страхування."

Оскільки учасники бойових дій є одним із суб"єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу  відповідно до статті 14 Закон України "Про безоплатну правову допомогу", наказом Місцевого центру уповноважено фахівця системи безоплатної правової допомоги Юрія Крету (далі - Представник Позивача), що передбачає складення процесуальних документів та представництва інтересів Позивача у суді.

Представником Позивача складено позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі та подано до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (далі - Суд) з позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області (далі - Відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову в справі про адміністративне правопорушення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник Позивача звернув увагу на те, що Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням. Пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що учасники бойових дій є однією з окремих категорій, які звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

З приводу цього Конституційний Суду України у своєму Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014 надав наступне роз`яснення: "В аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі".

Згідно з п. 2.2 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. № 1306 власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Отже, наявність у Позивача реєстраційного документу на транспортний засіб свідчить про законність користування ним, тобто наявність належних правових підстав.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з відповідного висновку Конституційного Суду України у Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014, 23 лютого 2021 року Суд ухвалив рішення про задоволення адміністративного позову, скасування  Постанову серії ДПО18 №619730 від 26.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення та закриття адміністративної справи.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95130481

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

 

]]>
Wed, 31 Mar 2021 17:30:15 +0300
В Україні суттєво посилилась відповідальність за керуванням автомобілем у нетверезому стані http://briz.if.ua/blogs/773.htm http://briz.if.ua/blogs/773.htm З цього питання фахівці відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" Місцевого центру надають консультацію.

Отож, любителям випити за кермом доведеться:

• перший раз нетверезий водій заплатить 17 000 грн із позбавленням водійських прав (далі - права) на один рік;

• якщо водія впіймають вдруге протягом року, то йому загрожує покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн і позбавлення прав на три роки;

• за керування авто п"яним водієм втретє передбачений розмір штрафу 51 000 грн, а також його позбавлять прав на десять років з конфіскацією транспортного засобу. Окрім цього, до особи може бути застосовано адміністративний арешт строком до 15 діб.

ВАЖЛИВО! Від тепер притягнути водія до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп"яніння або під впливом лікарських засобів, що сповільнюють реакцію можна протягом року з моменту вчинення правопорушення. 

Бувають випадки, що водії вживають алкоголь після ДТП. Таким водіям загрожуватиме штраф у розмірі 34 000 грн або арештовуватимуть на 15 діб з позбавленням водійських прав на три роки.

✅ У Кримінальному кодексі України з"явилася стаття  286-1, яка передбачає покарання за скоєння ДТП в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп"яніння. Розглянемо детальніше:

• якщо потерпілий отримав травми середньої тяжкості, то водієві загрожуватиме покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням прав на строк від трьох до п'яти років;

• якщо потерпілий отримав тяжке ушкодження, то нетверезому водієві загрожуватиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років та позбавлення прав на строк від п'яти до восьми років;

• якщо під час ДТП потерпілий загинув, то водій який перебував за кермом у стані сп"яніння може бути позбавлений волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням прав на такий же термін;

• за ДТП, коли жертв декілька водій може отримати покарання у вигляді позбавлення волі терміном від семи до дванадцяти років з позбавленням прав терміном від семи до десяти років.

 

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

 

]]>
Wed, 31 Mar 2021 12:43:15 +0300
Допомогли відшкодувати моральну шкоду http://briz.if.ua/blogs/772.htm http://briz.if.ua/blogs/772.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката Греська В.В. (далі - Адвокат) для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до Відповідача про відшкодування моральної шкоди, що була заподіяна внаслідок пошкодження майна та порушення недоторканості, честі та гідності.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Заявник зазначив, що в липні 2020 року після придбання продуктів харчування розпочалась гроза із сильними поривами вітру. Для перечікування покращення погодних умов, Заявник зайшла під навіс контрольно-пропускного пункту підприємства. Працівник даного підприємства в грубій формі із застосуванням фізичної сили (штовхаючи, ловити за руки, внаслідок чого було порвано верхній одяг) та використовуючи нецензурну лексику виштовхнув Заявника на вулицю до закінчення грози. В результаті чого Заявник залишилась на вулиці під дощем із порваним одягом, повністю промоклою і була змушена знаходитись в такому вигляді в громадських місцях добираючись додому.

Внаслідок протиправних дій працівника підприємства, Заявнику завдано шкоди особистому майну (пошкоджено верхній одяг), а також завдано шкоди честі і гідності.

Однак, завдяки Адвокату в ході підготовки до судового засідання у даній справі Заявник дійшов компромісу та порозуміння із Відповідачем. Відповідач частково компенсував моральну шкоду, питання про стягнення якої було предметом судового розгляду.

Враховуючи, що у Заявника вже відсутні жодні претензії до Відповідача, Заявником до суду подано заяву про відмову від позову. Судом дану заяву розглянуто, а провадження у справі закрито.

Довідково: номер справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень  2/344/1964/21

 

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

]]>
Mon, 29 Mar 2021 15:50:20 +0300
Адвокат допоміг клієнту Місцевого центру стягнути гроші на лікування http://briz.if.ua/blogs/771.htm http://briz.if.ua/blogs/771.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Позивач) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питання стягнення грошових коштів на лікування.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до Відповідача про стягнення грошових коштів на лікування.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги заявник зазначив, що в 2008 році Відповідач, керуючи автомобілем та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив на Позивача наїзд, в результаті чого спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона по даний час лікується. Вироком Надвірнянського районного суду Відповідача визнано винним у вчиненні злочинів та призначено покарання. Висновком судово-медичної експертизи встановлено прямий причинний зв"язок між ДТП та наслідками травмування у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до інвалідності 2-ї групи та встановлено 50% втрати професійної працездатності. Позивач просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з Відповідача в її користь 10654,15 грн. витрат на лікування, 300,57 грн. витрат на проїзд до місця лікування та заборговану суму втраченого заробітку з 01.01.2018р. по 01.01.2020р. в сумі 32976 грн. та щомісячно з 01.01.2020р. по 01.11.2020р. стягувати втрачений заробіток по 2361, 50 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до ч.1 ст.1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частина 2 ст.1195 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров"я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з роз"яснень, наданих у п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6(зі змінами та доповненнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

З наданих Позивачем фіскальних та товарних чеків на підтвердження придбання ліків, які є розбірливими та читабельними судом підраховано, що їх загальна вартість становить 8543,51 грн.

Враховуючи, що Позивач на підтвердження своїх вимог про відшкодування витрат, понесених на лікування та оздоровлення надала відповідні виписки з медичних карт, фіскальні чеки про придбання ліків, та проїзні квитки, суд прийшов до висновку про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.1202 Цивільного кодексу Українивідшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров"я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

На підставі Цивільного кодексу України таЦивільного процесуального кодексу України, суд позов задоволив частково та вирішив: стягнути з Відповідача, 8543,51 грн. витрат на лікування, 300,57 грн. витрат на проїзд до місця лікування; заборговану суму втраченого заробітку з 01.01.2018 року по 01.01.2020 року в сумі 32976 грн. та 25976,50 грн. (з розрахунку по 2361,50 грн. щомісячно) втраченого заробітку за період з 01.01.2020 року по 01.11.2020 року, а всього 67796,58 грн.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

]]>
Fri, 26 Feb 2021 14:04:17 +0200
Адвокат допоміг матері-героїні отримати соціальну допомогу як малозабезпеченій сім’ї http://briz.if.ua/blogs/770.htm http://briz.if.ua/blogs/770.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась клієнтка, якій надано статус матері-героїні, для отримання правової допомоги з питання щодо оскарження рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги як малозабезпеченій сім"ї, в якій проживає 12 дітей.

При викладенні  всіх обставин справи  з"ясувалось, що Управлінням соцзахисту відмовлено клієнтці у призначенні і виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям. Відмова мотивована тим, що чоловіком клієнтки було здійснено покупку автомобіля "Renault" вартістю 430 803,00 грн, що перевищує 10-тикратну величину прожиткового мінімуму на сім"ю, яка є недопустимою в умовах призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям.

Для складення процесуальних документів та представництва інтересів клієнтки було призначено адвоката, який підготував та подав позов до суду. В позовній заяві адвокат звертає увагу суду на те, що при прийнятті даного рішення Управлінням соцзахисту не було взято до уваги той факт, що  чоловік клієнтки працює священиком та кошти на придбання автомобіля для обслуговування парафії німецькою благодійною організацією за посередництвом Управління Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ  було виділено благодійну фінансову допомогу в сумі 277000,00 грн, яка була перерахована на банківських рахунок.

Вартість придбаного автомобіля становить 430 803,00 грн, з яких сума благодійних коштів становить 277 000,00 грн, а сума власних коштів - 153 803,00 грн. Відповідно на купівлю автомобіля для обслуговування парафії були витрачені власні кошти, які не перевищували 10 кратну величину прожиткового мінімуму для сім"ї.

Відповідно до п.8.7 Методики обчислення сукупного доходу сім"ї для всіх видів соціальної допомоги до сукупного доходу сім"ї (одержувачів) не включається допомога громадських та благодійних організацій.

З"ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, адвокат дійшов висновку про незаконність рішення відповідача, оскільки висновок про придбання чоловіком клієнтки за кошти сім"ї автомобіля вартість якого перевищує 10-тикратну величину прожиткового мінімуму для сім"ї не відповідає дійсності.

На основі зазначеного адвокат просить суд визнати недійсним рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги клієнтці, призначити та виплатити належну соціальну допомогу малозабезпеченій сім"ї з січня 2020 року на відповідний період та розмір.

Враховуючи викладене вище суд повністю задовольнив позов та дійшов до висновку про необхідність зобов"язати Управління соціального захисту призначити та виплатити клієнтці з січня 2020 року державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім"ї.

 

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92954448

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

]]>
Thu, 04 Feb 2021 17:59:31 +0200
Успішна справа про усунення від права на спадкування за законом http://briz.if.ua/blogs/768.htm http://briz.if.ua/blogs/768.htm Івано-Франківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) розглянувши звернення клієнта з питань підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді про усунення від спадщини за законом прийнято рішення про призначення адвокатадля надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту (далі - Відповідачка).

В позовній заяві позивачі зазначили, що внаслідок травм, отриманих при дорожньо-транспортній пригоді помер брат Відповідачки. За життя він був визнаний інвалідом II групи і потребував допомоги, догляду, який позивачі взяли на себе. Відповідачка не цікавилась його здоров"ям та побутом, ніякої допомоги не надавала, участі у витратах на поховання не брала та враховуючи вказані обставини, просили суд усунути Відповідачку від права на спадкування за законом.

Представник Відповідачки підготував та подав суду відзив на позов у якому доводи позивачів заперечив та вказав, що брат Відповідачки помер у віці 56 років і попри те, що був визнаний інвалідом II групи, стороннього догляду не потребував, а участі у витратах на поховання Відповідачка не брала, оскільки була поінформована, що їх мав понести винуватець ДТП.

Також, Відповідачка та її представник у судовому засіданні пояснили, що померлий за життя підтримував добрі родинні стосунки з сестрою, періодично гостював у неї. Внаслідок того, що Відповідачка є багатодітною матір`ю (народила та виховувала 10 дітей), то не спроможна була фінансово допомагати братові. Однак він про таку допомогу ніколи не звертався, так як був спроможний забезпечувати себе самостійно. Не потребував і стороннього догляду у зв`язку із захворюванням, внаслідок якого був визнаний інвалідом, оскільки повною мірою був здатний до самообслуговування. Та враховуючи викладене, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Згідно зі ст.1216 Цивільного кодексу Україниспадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.2 ст.1223 Цивільного кодексу Україниу разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Частиною першою ст.1261 Цивільного кодексу Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцями другої черги, відповідно до ч.1 ст.1262 Цивільного кодексу України, є рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.1 ст.1267 Цивільного кодексу Україничастки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Статтею 1266 Цивільного кодексу Українивизначено спадкування за правом представлення. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Для доведення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 Цивільного кодексу Українимає значення сукупність таких обставин: перебування спадкодавця в безпорадному стані; ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Дане правило стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу Українине були зобов"язані утримувати спадкодавця.

Як встановлено судом, спадкодавець за життя перебував на диспансерному обліку, а медичних заключень, які би вказували на перебування у безпорадному стані та потребу в постійному сторонньому догляді чи іншої допомоги у матеріалах справи немає.

Не подано жодних доказів на підтвердження, що Позивачі чи померлий зверталися до Відповідачки за матеріальною допомогою для забезпечення потреб спадкодавця, а Відповідачка свідомо ухилялася від надання такої допомоги.

Той факт, що саме Позивачі, а не інші члені родини, взяли на себе організацію та витрати на поховання спадкодавця, не дає підстав для усунення Відповідачки від права на спадкування, оскільки прийняття спадщини не ставиться законом у залежність від того, хто здійснив поховання особи. Крім того, як встановлено судом, витрати на поховання частково були компенсовані за рахунок соціальних виплат, проведених управлінням соціального захисту.

З огляду на досліджені докази, суд прийшов до висновку, що заявлені Позивачами вимоги є безпідставними і не обґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

]]>
Thu, 28 Jan 2021 17:44:40 +0200
Успішна справа про стягнення грошових коштів http://briz.if.ua/blogs/767.htm http://briz.if.ua/blogs/767.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Позивач) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питання стягнення грошових коштів.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до АТ КБ "Приватбанк" (далі - Відповідач) про стягнення грошових коштів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги заявник зазначав, що в 2007 році з  Відповідачем укладено договір банківського вкладу "Копілка дітям" + "Карта Універсальна" на суму 1000 гривень на 12 місяців+1 день під 13.25% річних, Позивачем передано спірні грошові кошти. Відповідно до п.1 договору Відповідачем видано Позивачу електронну ощадну книжку (картку) та відкрито розрахунковий рахунок; проценти на вклад нараховуються щоденно і виплачуються в кінці строку вкладу, після 15.00 год. наступного дня. Нараховані проценти додаються до суми вкладу. Договір пролонгується на аналогічний період, якщо до його завершення вкладником не подано заяву про завершення договору. 30.05.2018 Позивачка подала Відповідачу заяву про розірвання договору. Листом від 21.06.2018 Відповідач відмовився у поверненні вкладу з підстав окупації Кримського півострову. Відповідно до розрахунку Позивача на 02.01.2017 заборгованість Відповідача становить 3948,74 грн., з яких 3484,91 грн. вклад з 26.07.2007 по 14.08.2017 та додані до вкладу проценти, 261,06 грн. процентів за період з 15.08.2017 по 02.01.2019, 0,13 грн. пені за прострочення вкладу, 2,90 грн. пені за прострочення процентів, 161,08 грн. інфляційних нарахувань.

Позивач в судовому засіданні надала пояснення про те, що проживала на Кримському півострові і у зв"язку з окупацією переїхала до Івано-Франківська.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного документа Позивач передав Відповідачу 1000 грн. за спірним договором вкладу.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу Українизагальними засадами цивільного законодавства проголошено неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією Українита законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідач, надаючи відповідь на звернення Позивача у поверненні позики і процентів за нею зобов"язаний був повідомити інформацію щодо суті прохання Позивача, а не зазначати абстрактну інформацію про іншу свою діяльність.

Отже із переданням Позивачем грошових коштів Відповідачу та підписанням договору банківського вкладу, прийняттям відповідачем грошових коштів на укладення відповідного договору та погодження змісту відповідного правочину в частині прав і обов"язків сторін сторони уклали спірний договір, який є обов"язковим для їх виконання.

Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 19/09/2019 у справі №201/4285/15-ц тлумачення ч.3 ст.1060 Цивільного кодексу Українисвідчить, що банк зобов"язаний видати вклад та нараховані проценти за вкладом із спливом строку, який встановлений у договорі банківського строкового вкладу.

Доводи Відповідача з приводу того, що банк був зобов"язаний припинити діяльність своїх відокремлених підрозділів на території АР Крим та м.Севастополя, оскільки на території АР Крим та м.Севастополя поза волею відповідача виплати вкладникам АТ КБ "ПриватБанк" здійснює інша юридична особа необґрунтовано належними правовими підставами оскільки договір банківського вкладу був укладений не з філією банку, а з АТ КБ "ПриватБанк", яке є юридичною особою, і згідно зі ст.527 Цивільного кодексу України повинно виконувати свої зобов"язання за договором банківського вкладу.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішив: стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість в сумі 3642,65 грн., з яких 3484,91 грн. вклад та додані до вкладу проценти, 2,64 грн. нарахованих процентів, 5,12 грн. пені за прострочення фінансової послуги, 149,97 грн. інфляційних нарахувань.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

]]>
Thu, 28 Jan 2021 17:42:58 +0200
Як діяти, якщо ви незадоволені якістю медичної послуги http://briz.if.ua/blogs/766.htm http://briz.if.ua/blogs/766.htm Пацієнт як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Про це розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Лілія Вінтонишин.

Виконавець медичних послуг (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов"язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.

Є досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.

Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров"я" та Цивільним кодексом України.

Досудовий порядок

Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.

У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.

Судовий порядок

Для звернення до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги потрібно зібрати доказову базу, яка підтвердить причинний зв"язок між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю персоналу медичного закладу.

Складовими для відшкодування шкоди є:

наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і його вина.

Перераховані підстави для деліктних зобов"язань є обов"язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред"являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.

Детальніше про це читайте на нашому сайті http://bit.ly/3p9eNsH

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

]]>
Fri, 22 Jan 2021 12:28:32 +0200
Успішна справа про встановлення факту материнства http://briz.if.ua/blogs/762.htm http://briz.if.ua/blogs/762.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питання встановлення факту материнства.

Місцевим центром прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Представниками Місцевого центру підготовлено заяву в суд, заінтересована особа: Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області (далі - відділ ДРАЦС) про встановлення факту материнства.

Обгрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що він народився та проживає в будинку, що належить його матері. Однак, в його свідоцтві про народження відсутня інформація про його батьків. Звертаючись до відділу ДРАЦС із заявою про внесення змін до актового запису про його народження, просив вказати прізвище матері, проте отримав відмову, оскільки при реєстрації народження та на даний час не надано документ, який підтверджує факт його народження.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством непередбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів заяви вбачається, що встановлення факту заявнику потрібно для подальшого звернення до суду про визнання своєї мами безвісно відсутньою, оскільки по даний час місце перебування та проживання матері йому невідоме, та в подальшому він хоче успадкувати частину будинку, в якому він проживає.

Всі наведені докази заявника вказують на підтвердження факту материнства. Враховуючи вищенаведене, суд вирішив: заяву про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити та встановити факт, що особа, 1959 року народження являється рідною матір`ю заявника.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

]]>
Mon, 21 Dec 2020 17:05:04 +0200
Право земельного сервітуту http://briz.if.ua/blogs/761.htm http://briz.if.ua/blogs/761.htm Не завжди земельна ділянка, якою ми маємо намір користуватись знаходиться у нашій приватній власності. А тому законодавець врегулював у правовому полі вихід із такої проблеми шляхом заснування у національному законодавстві терміну "земельний сервітут".

Таким чином,  право земельного сервітуту відповідно до ст. 98 Земельного кодексу України - це  право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

         Види земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

в-1) право на будівництво та розміщення об"єктів нафтогазовидобування;

в-2) право на розміщення об"єктів трубопровідного транспорту;

в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об"єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;

ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Сервітут може бути встановлений також на період дії певних обставин, що були підставою його встановлення. У разі припинення таких обставин дія сервітуту також припиняється.

Встановлення земельних сервітутів.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.

Просимо звернути увагу на те, що земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Земельний сервітут не підлягає відчуженню, зокрема він не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Припинення дії земельного сервітуту.

Законодавець чітко визначив підстави припинення дії земельного сервітуту.  Ними є:

поєднання в одній особі сервітуарія та власника; відмова сервітуарія від сервітуту; закінчення строку, при встановлені строкового сервітуту; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом певного періоду (окремі випадки) смерть особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

припинення підстав його встановлення; встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням; невиконання або неналежне виконання умов договору сервітуарієм.

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

]]>
Mon, 21 Dec 2020 16:41:14 +0200
Успішна справа про нарахування та виплату пенсії http://briz.if.ua/blogs/760.htm http://briz.if.ua/blogs/760.htm Івано-Франківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) розглянувши звернення клієнта з питань підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді щодо нарахування заборгованості та виплати пенсії прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) неправомірно відмовив нарахувати пенсію позивачу з 01.05.2017 по 05.08.2019 у зв"язку із ненаданням документів про проживання на території України за вказаний період. Також, позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування заборгованості пенсії та зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу, не нараховану і невиплачену пенсію з 01.05.2017 по 05.08.2019 включно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1поновлення пенсії здійснюється за матеріалами, що є в пенсійній справі, із врахуванням додатково наданих документів. Одним із основних документів, які необхідні для поновлення пенсії є документ про місце проживання (реєстрації). Таким є паспорт громадянина України або довідка уповноважених органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Представник відповідача вказує на те, що оскільки позивач звернувся з заявою про поновлення виплати пенсії 06.08.2019 та надав довідку № 637 про реєстрацію місця проживання особи з 06.08.2019, тому відповідно до протоколу призначення пенсії від 19.08.2019 виплату пенсії поновлено з 06.08.2019. Оскільки, позивач не надав документів про проживання на території України за період з 01.05.2017 по 05.08.2019, то підстав для нарахування заборгованості пенсії за цей період немає.У зв"язку із онкологічним захворюванням позивач перебував на лікуванні в Ізраїлі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов"язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, а також призначення, перерахунку, виплати пенсії, врегульовано Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Згідно зі ст.51 Законуу разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від"їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Відсутність законодавчо встановленого механізму поновлення виплати пенсії, припиненої у зв"язку з виїздом громадянина України на постійне місце проживання за кордон, не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист, що встановлений ст.46 Конституції України.

Суд погоджується з доводами представника позивача, що особа, зокрема і позивач, відповідно до трудової діяльності отримує право на отримання пенсії за віком в Україні, при цьому проживаючи в Ізраїлі, оскільки як громадянин України, позивач має такі ж конституційні права, як інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція Українита пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання, а також враховуючи саму причину перебування, а саме лікування онкологічних захворювань.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв"язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Під час розгляду справи встановлено, що перерахунок пенсії позивачу не проведений з 01.05.2017 по 05.08.2019 саме з вини пенсійного органу, на який покладено обов`язок щодо перерахунку та виплату пенсії.

За вказаних обставин, суд вважає відмову відповідача у поновленні виплати пенсії позивачу з 01.05.2017 обмеженням його конституційних прав.

Враховуючи вищенаведене, припинення відповідачем виплати пенсії з 01.05.2017 по 05.08.2019, опираючись на приписи Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", свідчить про протиправність таких дій, що призвели до порушення гарантованих КонституцієюУкраїни прав позивача, та, як наслідок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

За результатами розгляду матеріалів справи, судом вирішено позов про визнання протиправними дій та зобов"язання до вчинення дій задовольнити повністю: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не нарахування заборгованості пенсії позивачу з 01.05.2017 по 05.08.2019; зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу не нараховану і невиплачену пенсію з 01.05.2017 по 05.08.2019 включно.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач скористався правом на подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду. Однак, Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення, повернути апеляційну скаргу скаржнику.

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

]]>
Fri, 18 Dec 2020 16:51:10 +0200
Успішна справа про повний розрахунок при звільненні http://briz.if.ua/blogs/758.htm http://briz.if.ua/blogs/758.htm Івано-Франківським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) розглянувши звернення клієнта з питань підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту.

В позовній заяві вимоги мотивовані тим, що після звільнення з військової служби в запас Збройних Сил України, з ним не було проведено остаточного розрахунку, а саме Військовою частиною 4114 Західного оперативно-територіального об"єднання Національної гвардії України (далі - відповідач) не виплачено в повному обсязі грошову компенсацію за неотримане речове майно.

Розглянувши матеріали адміністративної справи та дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено.

Наказом начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 05.10.2018 №68 о/с позивача звільнено у запас, у зв"язку із закінченням строку контракту.

Згідно відповіді відповідача від 21.11.2018 № 50/14/28/1-1623, позивача повідомлено про нарахування йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на суму 50251, 24 грн. та про можливість її виплати при надходженні коштів з довольчого органу.

У квітні 2020 року позивачу перераховано кошти в сумі 11416,66 грн. решти суми не виплачено.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно зі ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Суд зазначає про наявність підстав для виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно з підстав того, що при звільненні відповідач не провів повний розрахунок з відповідачем.

Відповідач не надав до суду доказів виплати грошової компенсації за неотримане ним речове майно в сумі 50251,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті в під час звільнення позивача з військової служби у запас, грошової компенсації вартості за неотримане ним речове майно, не провівши із позивачем повний розрахунок грошового забезпечення.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає недоплачена грошова компенсація вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 38834 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 58 коп.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд позов задовольнив повністю: визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в розмірі 38834 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 58 копійок, а також зобов"язав стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 38834 (тридцять вісім тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 58 коп.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

 

]]>
Tue, 15 Dec 2020 15:30:43 +0200
Поновлення на першочерговому квартирному обліку http://briz.if.ua/blogs/757.htm http://briz.if.ua/blogs/757.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт з питання складення документів процесуального характерута здійснення представництваінтересів щодо реалізації права по забезпеченню житлом.

Місцевим центром прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Представниками Місцевого центру підготовлено та подано позовну заяву в Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області до відповідача Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі - ГУНП в Івано-Франківській області) про поновлення на квартирному обліку для першочергового забезпечення житлом як учасника бойових дій. Окрім того, в позовній заяві позивач просить суд визнати незаконним рішення житлової комісії ГУНП в Івано-Франківській області, зобов"язати поновити його на квартирному обліку осіб, що потребують покращення житлово-побутових умов в ГУНП в Івано-Франківській областів списках першочергового забезпечення житлом та зобов"язати ГУНП в Івано-Франківській області надати йому та його членам сім"ї житло відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Від відповідача надійшов відзив, в якому він зазначає, що не визнає заявлених позовних вимог, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач звільнений із служби поліції (через хворобу), що позбавляє його права залишатися на квартирному обліку.

Заслухавши пояснення сторони позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до Наказу №101 о/с від 21.03.2019 року позивача звільнено зі служби поліції згідно з п.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" за підпунктом 2 (через хворобу).

Згідно Витягу з протоколу № 3 засідання житлової комісії ГУНП в Івано-Франківській області від 17.10.2018 року, позивача занесено в списки першочергового забезпечення житлом з дати постановки на квартирний облік в УМВС України в Івано-Франківській області, а саме з 01.06.2006 року. Окрім того, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Також згідно трудової книжки встановлено, що позивач 07.11.2015 року був прийнятий на службу а 21.03.2019 року звільнений зі служби Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Позивач зазначає, що на підставі п.18 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн-протягом року.

Так, згідно ст.37 Житлового кодексу України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв"язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на цих підприємствах, в установах, організаціях громадянами.

У відповідності до ч.1 ст.40 Житлового кодексу України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.2, 4, 5 ст.40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках:

поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку;

виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР; засудження до позбавлення волі на строк понад шість, заслання або вислання; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік.

Таким чином, враховуючи те, що на час звільнення з служби позивач мав стаж служби (вислуга років) в календарному обчисленні понад 19 років і у пільговому обчисленні 25 років 01 місяць, та був зарахований на квартирний облік з червня 2006р., знятий з обліку виключно на підставі того, що припинені трудові відносини, а не з інших підстав, суд приходить до переконання що рішення №1 від 22.01.2020 року щодо відповідача та наказ від 27.01.2020 року № 179 "Про затвердження рішення об`єднаної житлової комісії" про зняття з квартирної черги позивача, є незаконними та відповідно такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров"я, а також у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (ч.9 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Однак, порядок забезпечення житла за такою категорією проводиться органами влади, тому відповідач не є тим органом, який в праві надавати житло.

Відповідно до п.22 розділу 5 "Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями" затвердженою наказом Міністерства оборони України 31.07.2018 № 380 (далі - Інструкція) зняття військовослужбовців з обліку проводиться у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 1 розділу 6 Інструкції, житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Пунктом 14 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено право позивача на першочергове забезпечення жилою площею як осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Проте, позивач знятий з квартирного обліку через припинення трудових відносин, а не як особа, яка має право на забезпечення житлом за законодавством, що не регулює трудові відносини, тобто як учасник бойових дій.

Водночас, відповідач у відзиві на позив не довів перед судом те, що позивач не потребував та не потребує більше поліпшення житлових умов, а зняття з квартирного обліку відбулось з іншої причини трудових відносин, про що зазначено вище.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вирішив, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: визнання незаконним рішення житлової комісії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 11.12.2019 року в частині зняття позивача з квартирного обліку та зобов"язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області прийняти рішення про поновлення позивача на квартирному обліку осіб, що потребують покращення житлово-побутових умов в ГУНП в Івано-Франківській області в списках першочергового забезпечення житлом.

Що стосується вимоги зобов"язати надати позивачу та його сім"ї житло, то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки надання житла входить до компетенції відповідного органу в порядку визначеному чинним законодавством.

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

 

]]>
Mon, 14 Dec 2020 17:28:48 +0200
Допомогли клієнтці розстрочити кредитну заборгованість http://briz.if.ua/blogs/756.htm http://briz.if.ua/blogs/756.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернулась клієнтка щодо надання правової допомоги, а саме складення процесуальних документів та представництва інтересів у суді в справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та розстрочки виплати.

Місцевим центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначено адвоката для надання відповідної допомоги.

Позивач (ПАТ КБ "УКРГАЗБАНК") звернувся до суду з позовом до клієнтки про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 11708,16 грн.

Адвокатом Якубовським Олександром Олександровичем було подано відзив, у якому просив суд поновити пропущений клієнткою процесуальний строк для подання та прийняття відзиву до розгляду. Відповідно до вказаного відзиву клієнтка визнала позов на суму заборгованості 11708,15 грн., погодилась із сумою судових витрат, просила розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців, присудивши сплачувати по 1135,76 грн. на місяць, оскільки клієнтка на даний час знаходиться у складному матеріальному становищі, не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що відповідно до укладеного між сторонами договору про приєднання до Правил надання банківських послуг за картковими продуктами клієнтка отримала універсальну картку "Домовичок", із дозволеним лімітом у розмірі 8000,00 грн. на строк 12 місяців зі сплатою 30 % річних.

У зв`язку з неналежним виконанням клієнткою зобов`язань за кредитним договором виникла поточна та прострочена заборгованість за кредитом та по відсотках у розмірі 11708,15 грн.

Відповідно довимог ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на положення п.2 ч.7 ст.265, ч.1 ст.267 Цивільного процесуального кодексу України та з урахування скрутного матеріального становища клієнтки, суд вважає можливим розстрочити виконання судового рішення на дванадцять місяців, про що просила клієнтка.

За результатами розглядуматеріалів справи, та враховуючи вимоги викладені представником клієнтки у відзиві суд ухвалив позов про стягнення заборгованості задоволити та стягнути з клієнтки 1708 грн. 15 коп. заборгованості за кредитним договором. Окрім зазначеного, суд ухвалив розстрочити виконання судового рішення на дванадцять місяців по 1135 грн. 76 коп. щомісячно.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #БПД

 

]]>
Mon, 07 Dec 2020 09:55:30 +0200
Захистили право клієнтки на страхову виплату http://briz.if.ua/blogs/755.htm http://briz.if.ua/blogs/755.htm В квітні 2018 року клієнтка Місцевого центру вирішила застрахувати свою квартиру. Звернувшись до страхової компанії ПрАТ "CК"ВУСО", уклала договір комплексного страхування майна (надалі - Договір) на загальну суму 50 тис. гривень.

20 липня 2018 року стався страховий випадок, а саме: пошкодження помешкання житла виникнуло внаслідок складних метеорологічних умов, які призвели до підтікання фундаменту та заливу вікна. Відповідно до п. 1.1.2. "Умов страхування по Договору комплексного страхування майна та відповідальності перед Третіми особами "Нерухомість без огляду"" Страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати страхове відшкодування в порядку, передбаченому Правилами страхування та Договором.

Клієнтка повідомила страхову компанію про настання страхового випадку та звернулась з вимогою здійснити їй страхову виплату надавши пакет документів, що підтверджує страховий випадок. Через деякий час клієнтка отримала відповідь №7129 від 07.09.2018р., в якій ПрАТ "CК"ВУСО" фактично відмовилось здійснити страхову виплату, аргументуючи тим, що подія, яка відбулася, не є страховим випадком.

З такою відмовою жінка не погодилась та вирішила звернутися до Місцевого центру для отримання безоплатної вторинної правової допомоги з питання щодо стягнення страхового відшкодування.

Місцевий центр своїм наказом уповноважив працівника відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Юрія Крету на складення процесуальних документів та представництва інтересів. Працівник Місцевого центру склав позовну заяву по даній справі та направив її до суду Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Розглянувши матеріали справи суд погодився з доводами фахівця безоплатної правової допомоги, який представляв інтереси клієнта в суді. Таким чином, суд зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, щодо стягнення страхового відшкодування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і частково підлягають до задоволення та стягнення зі страхової компанії на користь клієнтки Місцевого центру 21385,00 грн (Двадцять одна тисяча триста вісімдесят п'ять гривень, 00 коп.) матеріальної шкоди.

З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92514549?fbclid=IwAR0GGQZ9nkiLEJ0ZkNxLimqAAuTmH3FddwKm4PDoKH_J3y0tzyXqJZkzhvA

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франкіськ #БПД  

]]>
Tue, 01 Dec 2020 14:50:31 +0200
Спадковий договір http://briz.if.ua/blogs/753.htm http://briz.if.ua/blogs/753.htm Не завжди відносини спадкування варто врегульовувати складаючи заповіт або очікуючи відкриття спадщини за законом - іноді доречніше буде скористатись таким правовим механізмом як спадковий договір.

Відповідно до ст. 1302 Цивільного кодексу України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Сторонами, у договорі є:

Відчужувач.  Відчужувачем може бути тільки фізична особа; Набувач. А ось набувачем може бути як фізична, так і юридична особа.

Спадковий договір може укладатися через уповноваженого законом чи довіреністю представника.

Форма договору письмова та підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі. У разі недотримання цих умов договір вважається недійсним.

Предметом договору є майно, яке належить відчужувачу і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача, тобто це може бути будь-яке майно, як індивідуально-визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками, рухоме і нерухоме майно.

За спадковим договором набувач зобов"язаний виконувати певні дії, спрямовані на забезпечення відчужувача або інших осіб за вказівкою відчужувача утриманням та доглядом. За спадковим договором набувач стає власником майна після смерті відчужувача; до настання смерті відчужувача ніяких прав на його майно у набувача немає.

Майно, яке є предметом спадкового договору, не може бути предметом спадкування. Крім того, заповіт щодо майна, вказаного в спадковому договорі, є нікчемним.

Розірвання та зміна договору. Спадковий договір може бути розірваний за згодою сторін. В односторонньому порядку розірвання договору можливе лише за рішенням суду:

на вимогу відчужувача - у разі невиконання набувачем його розпоряджень; на вимогу набувача - у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Для зміни умов спадкового договору необхідна взаємна згода обох сторін.

Цікавою особливістю даного договору є те, що відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.

Реалізація права власності на майно за спадковим договором. Після смерті відчужувача, набувач звертається із з заявою до нотаріуса, який вносить відомості про припинення дії спадкового договору та зняття заборони відчуження відповідного майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

 

#БПД #ПравоваДопомогаІваноФранківськ 

]]>
Thu, 19 Nov 2020 11:21:45 +0200
Виконавчий збір: скільки платити і у яких випадках можна уникнути http://briz.if.ua/blogs/752.htm http://briz.if.ua/blogs/752.htm За примусове виконання рішень суду з боржника, окрім суми, що підлягає стягненню, поверненню, або вартості майна, що підлягає передачі стягувачу додатково стягується виконавчий збір.

Виконавчий збір стягується до Державного бюджету України на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Яким є розмір виконавчого збору?

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:

10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;  2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи за примусове виконання рішення немайнового характеру; 10 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 12 місяців.

У подальшому державний виконавець зобов"язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, сума виконавчого збору зазначається в розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.

У яких випадках виконавчий збір не стягується ?

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку встановленому Законом "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";  за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

 

У разі закінчення виконавчого провадження у зв"язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі, а стягнута частина виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа поверненню не підлягає.

 

ВАЖЛИВО!!!

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

Отримати додаткові консультації з цього питання та інших правових питань Ви можете звернувшись до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" за адресою: м. Надвірна , вул. Грушевського, 18, тел.: 2-80-51; 050-71-91-048. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно).

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД

 

 

]]>
Mon, 26 Oct 2020 10:09:16 +0200
Негаторний та віндікаційний позов в українському законодавсті http://briz.if.ua/blogs/749.htm http://briz.if.ua/blogs/749.htm Доволі часто пересічний громадян, гортаючи стрічку соціальних мереж зустрічає вкрай  незрозумілі терміни, такі як "відникаційний" чи "негаторний"  позови.

Давайте разом зв"ясуємо значення кожного із цих понять.

Одними з найпоширеніших способів захисту права власності є віндикаційний і негаторний позови, які між собою є взаємовиключними, тобто не можуть бути заявлені одночасно.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України  віндикаційний позов - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна, тобто предґявляється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Якщо вдатись до судової практики, то Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц указав, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов"язально-правових способів.

Відповідно до ст. 391 ЦПК негаторний позов - позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння, тобто  можна говорити, що це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном.  Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Окрім того, зверніть увагу на те, він спрямований на усунення таких порушень вказаних повноважень власника, які наявні на момент звернення з позовом. Саме тому до вимог за негаторним позовом строки позовної давності не можуть застосовуватися.

Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Прикладами негаторного позову  можуть бути:

позов власника до відповідача, який без належних правових підстав використовує нерухому будівлю власника для зберігання свого майна; позови власника до третіх осіб у зв"язку із унеможливістю підходів і під"їздів до будинку й потреба усунення таких перешкод; неправомірне зайняття житлового будинку власника і необхідність виселення.

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

 

]]>
Mon, 12 Oct 2020 15:44:53 +0300
Що має знати власник землі у зв’язку зі скасуванням мораторію http://briz.if.ua/blogs/750.htm http://briz.if.ua/blogs/750.htm В ніч з 30 на 31 березня 2020 року Верховна рада прийняла Закон України "Про обіг сільськогосподарських земель", який став останньою умовою скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

Скасування мораторію надасть власнику землі нові можливості - окрім того як здавати в оренду чи дарувати, ще й продавати.

На що слід звернути увагу, щоб не дати себе надурити при укладанні договору купівлі - продажу сільськогосподарських земель?

Ціна. У підході до визначення ціни можна використати два варіанти: самостійно проаналізувати ситуацію на ринку або звернутись до професіоналів - оцінщиків. Їх можна знайти в профільних агентствах, інститутах родючості тощо.  Головне  не приставайте на першу - ліпшу ціну, навіть, якщо вона здастся вам прийнятною. Документи при оформленні купівлі - продажу.

 Для укладання договору купівлі- продажу продавець мусить мати:

паспорт та ідентифікаційний код; свідоцтво про укладення шлюбу і нотаріально завірена згода подружжя на продаж земельної ділянки, паспорт та реєстраційний номер платника податків подружжя (якщо продавець перебуває в шлюбі); правовстановлюючий документ на землю -  це може бути державний акт на право власності, свідоцтво про право на спадщину, рішення суду тощо; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності (якщо особа має зареєстроване право після 01.01.20913р.); витяг з державного земельного кадастру; довідка про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці (якщо державний акт на право власності  старого зразка та не містить кадастровий номер).

Покупець надає нотаріусу документи, що підтверджують його особу. Після оформлення у продавця залишається договір купівлі-продажу, а у покупця договір купівлі-продажу і витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що засвідчує перехід до нього права власності. 

Моєю порадою для покупців буде: "Обов'язково  перевірити, чи відсутні будь-які накладки та технічні неточності щодо земельної ділянки за допомогою Публічної кадастрової карти ; перевірити відсутність генеральних нотаріальних довіреностей на розпорядження земельною ділянкою, а також судових рішень щодо земельної ділянки."

Не полінуйтесь прочитати кожен пункт договору, навіть якщо він прописаний дрібним шрифтом.

Місце, де ви укладаєте договір. Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору здійснюється державним або приватним нотаріусом, тому оформлення договору здійснюється в їхніх офіційних офісах.Оформлення документів "на коліні" у сумнівних офісах чи у закладах харчування неприпустиме. А хто ж покупець? Перед тим, як укладати договір купівлі-продажу радимо зібрати інформацію про покупця щодо його чесності та надійності, платоспроможності тощо.

 

Зверніть увагу! З 1 липня 2021 до 1 січня 2024 року право на покупку землі буде тільки у фізосіб. Запуск ринку для юридичних осіб - резидентів України заплановано на 1 січня 2024 року.

 

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

 

#БПД #Богородчанськебюроправовоїдопомоги #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

 

]]>
Tue, 13 Oct 2020 12:42:03 +0300
Повнолітні діти повинні піклуватися про своїх непрацездатних батьків http://briz.if.ua/blogs/748.htm http://briz.if.ua/blogs/748.htm Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.

Сімейний Кодекс виділяє такі підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків:

Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків які є:

непрацездатними; потребують матеріальної допомоги.

Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Аліменти на утримання батьків можуть стягуватись:

у добровільному порядку; у судовому порядку (примусово).

Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов"язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства. У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.

За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:

документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (довідка з управління Пенсійного фонду про розмір пенсії, довідка з лікувальної установи про захворювання тощо); довідка про склад сім'ї; довідка про заробітну плату відповідача (у разі наявності) тощо.

Отже, увипадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду.

Позовна заява про стягнення аліментів подається у порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

Фахівець відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги"

Івано-Франківського місцевого центру з надання

безоплатної вторинної правової допомоги

 

#БПД #ПравоваДопомогаІваноФранківськ #ІФМЦ

]]>
Mon, 12 Oct 2020 15:34:12 +0300
Припинення шлюбу http://briz.if.ua/blogs/747.htm http://briz.if.ua/blogs/747.htm У березні 2020 року до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Іван-Франківського місцевого цетру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась клієнтка з метою розірвання шлюбу. Протягом останніх років стосунки з чоловіком розладились, зникло взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Вже тривалий час кожен з подружжяжив окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім"я припинила своє існування.

Місцевим центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та уповноважено працівника на надання такої допомоги.

Фахівець місцевого центру підготувала позовну заяву про розірвання шлюбу до суду. Відповідачемподановідзив на позовну заяву, в якому він просив в задоволенні позову відмовити у зв`язку з безпідставністю. Свої заперечення обґрунтувавтим, що подальше сімейне проживання і збереження шлюбу не суперечить їх інтересам та інтересам дітей.

Ухвалою суду сторонам по справі було надано два місяці для примирення.Провадження у справі було зупинено до закінчення строку для примирення.Проте, клієнтка  була налаштована все ж таки розірвати шлюб. Примирення між сторонами не було досягнуто.

Дослідивши матеріали справи, суд завважав, що позов підлягає до задоволення.Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.Згідно з ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2  ст. 112 Сімейного кодексу України).

У вересні 2020 року шлюб між колишнім подружжям розірвано.

#УспішнаСправа #БПД #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

]]>
Wed, 30 Sep 2020 16:26:53 +0300
Виборене право на пенсію http://briz.if.ua/blogs/746.htm http://briz.if.ua/blogs/746.htm З метою захисту порушених прав до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася 59 річна мешканка м.Івано-Франківськ. Справа у тому, що п.М звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі "50-річчя Жовтня". Натомість, управлінням Пенсійного фонду відмовлено у зарахуванні періоду роботи в колгоспі до страхового стажу, з підстав необхідності надати уточнюючу довідку про відпрацьовані вихододні.

Центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначено адвоката.

Адвокатомпідготовлено та подано до суду адміністративний позов про визнання дій неправомірними та зобов"язання до їх вчинення.

 Відповідно до ст.11 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховної Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об"єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

У законодавстві, що діяло до набрання чинності Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Оскільки, Головним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області безпідставно не взято до уваги період роботи п.М в колгоспі "50-річчя Жовтня" з 13.03.1979 по 26.01.1982, про що внесено відомості до трудової книжни, суд дійшов до висновку, що дії управління Пенсійного фонду щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періоду роботи в колгоспі "50-річчя Жовтня" є протиправними та зобов"язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням вказаного періоду роботи в колгоспі.

#ПравоваДопомогаІваноФранківськ #БПД #УспішнаСправа

 

]]>
Wed, 30 Sep 2020 16:22:50 +0300
Фахівчиня відділу «Богородчанського бюро правової допомоги» допомогла відстояти порушене право на перерахунок пенсійного забезпечення http://briz.if.ua/blogs/745.htm http://briz.if.ua/blogs/745.htm До відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД звернувся п. Василь.(категорія:особа з інвалідністю) для надання безоплатної вторинної правової допомоги у справі про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Івано-Франківським місцевим центром з надання БВПД прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину Василю та призначено фахівця відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторію Бігун для представництва інтересів клієнта.

Використавши всі способи досудового врегулювання спору, зібравши доказову базу фахівчинею правової допомоги було підготовлено позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Богородчанським відділом обслуговування громадян Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України протиправно, в порушення вимог  Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням інформативної довідки про розмір середньої заробітної плати за посадою міліціонер УМВС України в Івано-Франківській області за період з лютого 1994 року по липень 2000 року.

У січні 2019 року  позивач звернувся до Богородчанського відділу обслуговування громадян Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії. При усній розмові з працівниками відділу гр. Василію  повідомлено перелік необхідних документів про заробіток, отриманий до 01.07.2000 року, яка має бути підтверджена первинними документами.

З метою подання документів до пенсійних органів для перерахунку пенсії, позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області та до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про надання довідки про заробітню плату для обчислення пенсії.

Листом Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 14.12.2018 року № Ю-6/108/05/29-18 позивача повідомлено, що копію довідки про заробітню плату за період з 01.02.1994 року по 31.12.2000 року не може надати у зв`язку з відсутністю даних у архівному секторі ГУНП в Івано-Франківській області. Копію довідки про заробітню плату за період з 01.05.1993 року по 31.01.1994 року додано.

В подальшому, звернулися до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявою щодо видачі довідки про середню заробітню плату зам період з 1994 року по 2000 рік.

Департаментом соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації надано позичу інформативну довідку про розмір середньої заробітньої плати за посадою міліціонер УМВС України в Івано-Франківській області за період з лютого 1994 року по липень 2000 року (а.с. 6).

У липні 2019 року позивач звернувся до Богородчанського відділу обслуговування громадян Тисменицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України про перерахунок пенсії, долучивши при цьому інформативну довідку про розмір середньої заробітньої плати за посадою міліціонер УМВС України в Івано-Франківській області за період з лютого 1994 року по липень 2000 року.    

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.08.2019 року № 860/10-15 позивачу повідомлено, якщо провести перерахунок пенсії з урахуванням наданої інформативної довідки, загальна сума пенсійної виплати не зміниться і становитиме 1 564,00 грн. внаслідок чого проводити перерахунок пенсії недоцільно.

Проаналізувавши вищевказані норми матеріального права, суд прийшов до переконання про наявність безумовного обов`язку у відповідча здійснити гр. Василію перерахунок пенсії на підставі інформативної довідки про розмір середньої заробітньої плати за посадою міліціонер УМВС України в Івано-Франківськійобласті за період з лютого 1994 року по липень 2000 року. 

Отже, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

#ПравоваДопомогаІваноФранківськ #БПД #УспішнаСправа

]]>
Wed, 30 Sep 2020 10:54:45 +0300
Яке значення може мати «прописка» сторонньої особи у вашій квартирі або будинку http://briz.if.ua/blogs/744.htm http://briz.if.ua/blogs/744.htm Багато з нас не замислюється над тим, яке значення може мати "прописка" сторонньої особи у вашій квартирі або будинку. А між тим така "дрібничка" суттєво впливає, зокрема, і на розмір житлової субсидії.

Пані М. багато років тому дала згоду на реєстрацію місця проживання у своєму будинку сина. Але, на жаль, не так сталося, як гадалося. Незважаючи на те, що син більше 20 років не проживає у даному будинку добровільно знятись з місця реєстрації  не хоче.

Жінка звернулася до відділу "Надвірнянське  бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (надалі - Бюро правової допомоги), фахівчинею Бюро правової допомоги Людмилою Туєшин надано роз"яснення, що єдиним виходом із ситуації є звернення до суду. Клієнтка спочатку відмовлялася, казала, що не має коштів на судовий збір, але фахівчиня  пояснила, що їй, як особі  яка має пільги згідно посвідчення ветерана війни та особи, на яких поширюється дія Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" судовий збір сплачувати не потрібно.

Для надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянці М., відповідно до  наказу Місцевого центру для складання процесуальних документів було уповноважено фахівчиню Бюро правової допомоги Людмилу Туєшин.

Вивчивши матеріали справи, представником складено позовну заяву до Надвірнянського районного суду  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

У позовній заяві, зокрема, наголосили, що відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно з положеннями ст. 405 ЦК України, член сім"ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

У результаті дослідження всіх обставин у справі у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений у позовній заявіНадвірнянський районний суд позов задовільнив повністю. Визнав відповідача, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Надає коментар  фахівчиня Бюро правової допомоги Людмила Туєшин :

Які є підстави для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням?

Законодавством передбачена можливість зняти особу з реєстрації без її згоди за рішенням суду. Головною підставою в цьому випадку відповідно Цивільного кодексу України є: відсутність члена сім"ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

До якого суду подавати позовну заяву?

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення та зняття з реєстрації подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходження жилого приміщення.

Який перелік необхідних документів?

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ЦПК України, обов"язково додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

копія паспорта, копія довідки облікової картки платника податків; довідка сільської, селищної ради, ЖКГ щодо зареєстрованих осіб в будинку; довідка сільської, селищної ради, ЖКГ якою буде підтверджено, що особа яка зареєстрована не проживає певний проміжок часу; покази свідків, які можуть підтвердити, що особа яка зареєстрована, не проживає за адресою та можливо з яких причин за певною адресою; документ підтверджуючий право власності на житло; квитанція про сплату судового збору.

Яка вартість позову?

Якщо особа не звільнена від сплати судового збору відповідно до законодавства, за подання позову немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу відповідно до Закону України "Про судовий збір" (840 грн. 80 коп. - станом на 01 січня 2020 року).

#ПравоваДопомогаІваноФранківськ #УспішнаСправа #БПД

]]>
Tue, 29 Sep 2020 15:40:17 +0300
Визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки http://briz.if.ua/blogs/743.htm http://briz.if.ua/blogs/743.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі - Місцевий центр) звернулась жителька міста Івано-Франківська з питання щодо визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.

Головний спеціаліст Місцевого центру складав заяву, направив її до суду Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, та представляв інтереси жінки у суді відповідно до наказу Місцевого центру.

Представником заявника складено та заявлено на першому судовому засіданні клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи відносно особи, яку жінка хотіла визнати недієздатною та встановити над нею опіку.

Суд задовольнив дане клопотання, та призначив у справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставив експерту такі запитання:

Чи страждає особа стійким і хронічним психічним розладом за якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; яким саме? Чи має можливість дана особа особисто дати пояснення по суті справи з урахуванням його психічного стану?

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи особа може бути визнана судом недієздатною, оскільки вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд погодився з доводами головного спеціаліста, який представляв інтереси клієнта в суді.

Таким чином, суд зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, щодо визнання особи недієздатною, та встановлення над нею опіки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі - Місцевий центр) звернулась жителька міста Івано-Франківська з питання щодо визнання особи недієздатною, та встановлення над нею опіки.

Головний спеціаліст Місцевого центру складав заяву, направив її до суду Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, та представляв інтереси жінки у суді відповідно до наказу Місцевого центру.

Представником заявника складено та заявлено на першому судовому засіданні клопотання про призначення у справі судово-психіатричної експертизи відносно особи, яку жінка хотіла визнати недієздатною та встановити над нею опіку.

Суд задовольнив дане клопотання, та призначив у справі судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставив експерту такі запитання:

Чи страждає особа стійким і хронічним психічним розладом за якого він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; яким саме? Чи має можливість дана особа особисто дати пояснення по суті справи з урахуванням його психічного стану?

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи особа може бути визнана судом недієздатною, оскільки вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд погодився з доводами головного спеціаліста, який представляв інтереси клієнта в суді.

Таким чином, суд зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, щодо визнання особи недієздатною, та встановлення над нею опіки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення в повному обсязі.

#УспішнаСправа#БПД#ПравоваДопомогаІваноФранківськ

]]>
Tue, 29 Sep 2020 10:11:48 +0300
Захист прав споживача за договором банківського вкладу http://briz.if.ua/blogs/742.htm http://briz.if.ua/blogs/742.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся ветеран війни з метою захисту його порушених прав. Мова йде про спір з фінансовою установою у правовідносинах щодо банківського вкладу. Справа в тому, що клієнт мав укладений одним із банків договір з банківського вкладу (депозиту) у розмірі 3505,00 Євро. При розірванні договору, замість повної суми вкладу банком видано лише 3005,00 Євро. Банк відмовився повертати клієнту усю суму вкладу, чим порушив його право власності.

Центром прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги та призначено адвоката для складення процесуальних документів та представництва інтересів клієнта в суді у справі щодо стягнення коштів за договором банківського вкладу.

З приводу зазначеного порушення прав, адвокатом складено скаргу на адресу Національного банку України, яка була переспрямована на адресу Банку, про те, останній відмовився належним чином виконати грошове зобов"язання із повернення вкладу та сплати процентів.

Адвокатом підготовлено та подано до суду позовну заяву про захист прав споживача (стягнення коштів за договором банківського вкладу), додавши до заяви усі наявні докази.

Згідно із ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов"язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У відповідності до ч.3 ст. 1060 ЦК України за договором банківського строкового вкладу банк зобов"язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом зазначеного договору також було передбачено право вкладника на дострокове розірвання договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України відповідач, як боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Отже, проаналізувавши норми матеріального права, суд прийшов до переконання про необхідність стягнення коштів з банку за договором банківського вкладу та задоволення позовних вимог.

#УспішнаСправа#БПД#ПравоваДопомогаІваноФранківськ

]]>
Thu, 24 Sep 2020 10:16:25 +0300
Порядок призначення та виплати стипендій http://briz.if.ua/blogs/739.htm http://briz.if.ua/blogs/739.htm ✔️Особи, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах (далі - навчальні заклади) за державним (регіональним) замовленням за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету, а саме:

1) учнів денної форми навчання професійно-технічних навчальних закладів, крім учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів при установах виконання покарань (далі - учні);

2) студентів денної форми навчання вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації (наукових установ), крім осіб, які навчаються за спеціальностями галузі знань "Державне управління" або спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" за замовленням Нацдержслужби (далі - студенти);

3) курсантів денної форми навчання невійськових вищих навчальних закладів цивільної авіації, морського і річкового транспорту (далі - курсанти невійськових вищих навчальних закладів). Переліки невійськових вищих навчальних закладів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка курсантів, затверджуються в установленому порядку;

4) учнів VIII-XII класів державних середніх спеціалізованих мистецьких шкіл (шкіл-інтернатів);

5) учнів I-II курсів училищ фізичної культури, студентів I-II курсів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного;

6) слухачів підготовчих відділень музичних вищих навчальних закладів та студій підготовки акторських кадрів (далі - слухачі);

7) клінічних ординаторів;

8)аспірантів і докторантів, які навчаються за денною формою навчання (з відривом від виробництва);

9) курсантів, слухачів та ад"юнктів вищих військових навчальних закладів (вищих начальних закладів із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів - у частині призначення академічних стипендій, зазначених у підпункті 1 пункту 12 цього Порядку.

▪️Учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, слухачам, клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам, які навчаються згідно з угодами, укладеними між навчальними закладами та фізичними або юридичними особами, стипендії можуть виплачуватися за рахунок коштів таких осіб, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Особам, визначеним пунктом 1 цього Порядку, призначаються такі стипендії:

1) академічні: особам, зазначеним у підпунктах 1-3 і 9 пункту 1 цього Порядку, а також студентам Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного - за результатами навчання у професійно-технічних і вищих навчальних закладах (наукових установах); особам, зазначеним у підпунктах 4-8 пункту 1 цього Порядку (крім студентів Олімпійського коледжу імені Івана Піддубного), - на підставі наказу про зарахування до навчальних закладів;

2) соціальні - на підставі законів, що встановлюють державні пільги і гарантії щодо призначення соціальних стипендій для окремих категорій громадян.

▪️Для вирішення питань щодо призначення та позбавлення академічної або соціальної стипендії (у тому числі спірних), надання матеріальної допомоги учням, студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів, клінічним ординаторам та аспірантам, заохочення кращих з них за успіхи у навчанні, участь у громадській, спортивній і науковій діяльності наказом керівника навчального закладу утворюються стипендіальні комісії. Стипендії виплачуються один раз на місяць.

Вищі навчальні заклади у межах коштів, передбачених для виплати стипендій, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів згідно з рейтингом успішності (далі - рейтинг), що складається на підставі об"єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожного навчального предмета (дисципліни) і до якого включаються всі студенти, курсанти невійськового вищого навчального закладу, які навчаються на певному факультеті (відділенні) за денною формою навчання за відповідними курсом та спеціальністю (напрямом підготовки).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

]]>
Mon, 14 Sep 2020 09:35:29 +0300
Поняття довіреності, особливості посвідчення довіреностей http://briz.if.ua/blogs/738.htm http://briz.if.ua/blogs/738.htm Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Не підлягають нотаріальному посвідченню або можуть посвідчуватися нотаріусом за бажанням заявника довіреності на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо). Такі довіреності можуть бути посвідчені посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, житлово-експлуатаційною організацією, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання.

Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Правову інформацію підготовлено фахівчинею системи БПД Ольгою Гушпит.

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваІнформація

]]>
Fri, 28 Aug 2020 15:13:18 +0300
Особиста приватна власність кожного із подружжя http://briz.if.ua/blogs/737.htm http://briz.if.ua/blogs/737.htm 📍Особиста приватна власність кожного із подружжя - це те майно, яке належить лише одному з подружжя і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Щодо цього майна кожен із подружжя має право самостійно здійснювати правомочності власника.

▶️Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: • майно, набуте нею, ним до шлюбу; • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; • майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; • житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; • земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України; • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; • страхові суми, одержані нею, ним за обов"язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них. • премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

❗️Стосовно останнього пункту, то законодавцем передбачено про можливість визначення судом за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.

🖇 Слід зазначити, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

☝️Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю. Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

‼️Той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Правову інформацію підготовлено фахівчинею системи БПД Тетяною Накладюк Tetiana Nakladiuk

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваІнформація

 

]]>
Tue, 18 Aug 2020 10:49:25 +0300
📢 Увага! Instagram-челендж !!! 📢 http://briz.if.ua/blogs/736.htm http://briz.if.ua/blogs/736.htm До Дня Незалежності України система безоплатної правової допомоги з ⏳ 17 по 24 серпня 2020 року ⌛

проводить челендж #незалежністьзБПД. Мета акції - популяризувати серед читачів, насамперед молоді, почуття патріотизму, сприяти розвитку в суспільстві національної свідомості. Що потрібно зробити, аби долучитися? Все просто!

💚 мати відкритий акаунт в Instagram 💚 мати 📎 підписку на сторінку "Безоплатна правова допомога" @ualegalaid 💚 завантажити 🎥📷 патріотичне фото або відео у сторіз із хештегами #незалежністьзБПД 💚 додати текст, що особисто для вас означає "незалежність" 💚 позначити 🔖 сторінку "Безоплатна правова допомога" в Instagram https://bit.ly/3481v82

На цю сторінку робитиметься репост усіх фото та відео, автори яких виконали умови челенджу. Кількість постів необмежена. По завершенні челенджу, за допомогою програми Random, з усіх учасників буде обрано п"ять випадкових акаунтів. Переможці отримають сувенірні подарунки 🎁🎁🎁🎁🎁 від Координаційного центру з надання правової допомоги.

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

 

 

]]>
Mon, 17 Aug 2020 11:56:36 +0300
Земельні ділянки для городництва: нове - давно забуте старе http://briz.if.ua/blogs/734.htm http://briz.if.ua/blogs/734.htm ✅Землі для городництва є давно забутими та не такими популярними, на відміну від економічно привабливої безоплатної приватизації земель для ведення особистого селянського господарства. Про поняття та правовий режим таких земель поговоримо далі.

Якщо копнути глибше в норми закону, то законодавець не дав чіткого визначення поняттю "городництво", а тому це поняття розглядають у загальноприйнятому розумінні як вирощування овочевих культур в особистому господарстві.

➡️Згідно ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України земельні ділянки для городництва за видом сільськогосподарських угідь є ріллею.

➡️Згідно ст. 36 ЗК земельні ділянки для городництва можуть надаватись в оренду тільки за рахунок земель комунальної чи державної власності.

➡️Оскільки городництво здійснюється на ріллі, цілком природно, що на ній забороняється спорудження капітальних будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень (ч. 2 ст. 36 ЗКУ). Ч. 3 ст. 36 ЗКУ передбачає, що на земельних ділянках , наданих для городництва, можуть бути зведені тимчасові споруди для зберігання інвентарю та захисту від непогоди.

Щодо максимальної площі, яку може передати місцева рада для городництва в оренду, то на даний час чинним земельним законодавством не визначена така гранична площа.

❓Хто має право отримати землі для городництва? ❗️Згідно чинного земельного законодавства громадянам України або їх об"єднанням із земель комунальної або державної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

❓Яка процедура отримання? ❗️Так, земельні ділянки державної або комунальної власності для городництва надаються виключно в оренду. Ст. 124 ЗК говорить, що передача в оренду земель, що перебувають у комунальній та державній формі власності за результатами проведення земельних торгів. Однак, ст. 134 ЗК передбачає, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Отже, алгоритм дій для отримання в оренду земельної ділянки для городництва залежить від того чи сформована земельна ділянка чи ні.

☑️Розглянемо процедуру, коли земельна ділянка є вільною, але не є сформованою. Крок 1️⃣ . Отримання дозволу від ОМС на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крок 2️⃣. Розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за договором із розробником документації із землеустрою за вибором набувача права. Крок 3️⃣. Подання проєкту землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для здійснення державної реєстрації земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, відкриття Поземельної книги та надання витягу із ДЗК). Крок 4️⃣. Клопотання набувача права до ради про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду для городництва. Крок 5️⃣. Далі йде виконання самого рішення ради про надання земельної ділянки в оренду, укладання договору оренди землі та державна реєстрація речового права.

❓Які умови договору оренди земельної ділянки для городництва? ❗️Умови такого договору передбачені Земельним кодексом, Цивільним кодексом та Законом України "Про оренду землі". Так, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору затверджена постановою КМУ від 03.03.2004 р. №220.

📌Матеріал підготовлено адвокаткою, фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун.

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

 

]]>
Tue, 28 Jul 2020 09:39:38 +0300
ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч» http://briz.if.ua/blogs/732.htm http://briz.if.ua/blogs/732.htm Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс "Правова допомога поруч" (далі - Фотоконкурс).

Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на  безоплатну правову допомогу.

Учасником Фотоконкурсу може бути фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.

Номінації Фотоконкурсу:

Подія у системі надання безоплатної правової допомоги - фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі - центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо). Портрет клієнта чи працівника - фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обов"язково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі - система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обов"язково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії). Правова допомога очима дітей - фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обов"язково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини). Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги - фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обов"язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини). Місце правових можливостей - фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обов"язково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).

Для участі у Фотоконкурсі необхідно з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір - до 4 мегабайт.

Конкурсна робота (фотографія):

має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД).

подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30Ч40 см, 30Ч45 см, 30Ч30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).

Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).

Протягом 13.07-29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.

Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням:                      http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту.

З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дар"ї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва (daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва (alina.serdiuk@legalaid.gov.ua) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).

]]>
Tue, 14 Jul 2020 17:02:34 +0300
Способи захисту прав та свобод людини і громадянина http://briz.if.ua/blogs/731.htm http://briz.if.ua/blogs/731.htm ☝️Права та свободи людини в сучасному світі - це не просто актуальна тема, це проблема. Людство, що пройшло крізь бійню двох світових воєн, безлічі кривавих локальних конфліктів, пережито жорстокі диктатури, дійшло висновку, що не може бути миру и злагоди на Землі, не може бути організованого цивільного життя без поваги до людини, її прав, свобод і потреб.

➡️Щодо Конституції України як основного закону нашої держави, то держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов"язком держави.

Потреба в правозахисному механізмі зростає, коли права порушуються. Крім діяльності органів держави щодо захисту прав громадян, правозахисний механізм включає в себе боротьбу самих громадян за втілення в життя наданих їм законодавством прав та свобод.

➡️Почнемо з того, що дуже часто ми чуємо слова "права" і "свободи" людини. У чому ж між ними різниця?

❗️Права людини - це природні можливості індивіда (людини), що забезпечують його життя, людську гідність і свободу діяльності у всіх сферах суспільного життя. ❗️Свободи людина може реалізувати, здійснити без будь-якого втручання держави та її органів. Держава повинна лише забезпечити охорону, непорушність і захист цих свобод.

➡️Які ж засоби захисту права використовуються при порушеннях прав та свобод громадян, і чи так все однозначно у практиці, спробуємо розібратися.

Формами захисту порушених прав є ☑️: 1️⃣ Захист прав органами публічної влади; 2️⃣ Захист прав громадян громадськими об'єднаннями; 3️⃣ Самозахист прав людиною, що включає в себе: ▪️звернення в державні органи та органи місцевого самоврядування; ▪️оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб, що порушують права громадян; ▪️звернення в засоби масової інформації та правозахисні організації, громадські об'єднання; ▪️публічні виступи громадян на захист своїх прав; ▪️звернення в міжнародні органи із захисту прав людини. 4️⃣ Судовий захист.

➡️ Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. ☑️Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України.

✅Особливе місце у системі гарантій посідає Президент України. Він зобов'язаний сприяти формуванню відповідних механізмів контролю та забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, а обстоюючи їх, створювати умови нетерпимого ставлення до будь-яких випадків порушення таких прав і свобод.

✅Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують додержання прав і свобод громадян на певній території.

✅У системі поділу влади Уповноважений з прав людини займає особливе місце і, по суті, не належить ні до судової, ні до виконавчої, ні до законодавчої влади. Він виконує публічно-представницьку функцію, його діяльність поширюється на саму конфліктну сферу суспільних відносин - відносин громадянина і держави, особливо громадянина і чиновника. Його діяльність доповнює існуючі засоби захисту прав і свобод громадян, але не відміняє і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і відновлення порушених прав і свобод. Він покликаний захищати громадян від поганої роботи адміністративних органів, виявляти і аналізувати збої в роботі органів влади, що призводять до порушення прав людини, виробляти рекомендації щодо вдосконалення їх діяльності у сфері захисту прав людини.

✅Основною ефективною формою захисту прав і свобод є судовий захист. Потреба у судовому захисті закономірно випливає з ускладнення характеру структури економічних відносин, зростанні конфліктності і соціальних протиріч у суспільному житі.

📌Матеріал підготовлено адвокаткою, фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун.

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

 

]]>
Tue, 14 Jul 2020 15:37:56 +0300
Право на утримання малолітніх та неповнолітніх онуків з боку діда та баби http://briz.if.ua/blogs/730.htm http://briz.if.ua/blogs/730.htm ✅Баба та дід зобов"язані утримувати своїх малолітніх і неповнолітніх онуків до досягнення ними повноліття за наступних умов - малолітні та неповнолітні особи мають бути позбавлені можливості отримувати матеріальну допомогу від своїх батьків.

❗️Підставами, що унеможливлюють отримання дітьми допомоги від своїх батьків є: • у них немає матері або батька (фактична смерть батьків або оголошення їх померлими у порядку, визначеному положеннями ст. 46 ЦК). • не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання.

📍До поважних причин, за яких батьки не можуть утримувати дитину, можна віднести: • тяжку хворобу, яка перешкоджає їм працювати; • інвалідність, якщо пенсії недостатньо не тільки для утримання дитини, але й для утримання себе, коли потребується систематичне лікування, придбання дорогих медикаментів, а це, у свою чергу, призводить їх до нужденності; • поважним слід вважати випадки, коли батьки визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими або є неповнолітніми.

Визнання фізичної особи, яка є матір"ю або батьком малолітньої або неповнолітньої дитини, безвісно відсутньою не завжди призводить до виникнення у її баби, діда обов"язку щодо її утримання. Відповідно до положень ч. 4 ст. 44 ЦКУ за заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою (а також особи, місце перебування якої невідоме) надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов"язані утримувати. У зв"язку з цим обов"язок баби, діда щодо утримання своїх онуків виникає тільки за відсутності у них матері, батька, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми (або у випадку, коли їх місце перебування невідоме), майна, за рахунок якого може надаватися належне утримання їх дітям.

▶️У випадках, коли у дитини є батьки, позбавлені щодо неї або всіх своїх дітей (ч.3 ст. 164 СКУ) батьківських прав, вони не звільняються від обов"язку щодо її утримання (ч. 2 ст. 166 СКУ). Тому, якщо утримання, яке надається дитині її батьками, позбавленими батьківських прав, є належним, на бабу, діда не може бути покладений обов"язок щодо утримання своїх онуків до досягнення останніми повноліття.

📢Закон не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно. Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь.

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

 

]]>
Fri, 10 Jul 2020 16:58:17 +0300
Кримінальні проступки: із запізненням у 7 років http://briz.if.ua/blogs/729.htm http://briz.if.ua/blogs/729.htm Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року представив для української правової системи нове поняття "кримінальний проступок". Хоча дана новела була відома нам з 2012 року, однак імплементація цього інституту вимагала часу для напрацювання механізму його функціонування.

01.07.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", який передбачає введення в дію кримінальних проступків.

Так що ж таке "кримінальний проступок"? Згідно ч.2 ст.12 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов"язане з позбавленням волі.

До кримінальних проступків, наприклад, будуть належати  сотні правопорушення, серед яких погроза вбивством; жорстоке поводження з тваринами; експлуатація дітей; крадіжки та шахрайство здійснені одним порушником (тобто не у складі групи) і на суму, що не перевищує 105 тис. грн.; хуліганство - знову-таки, спричинене однією особою, а не групою; заподіяння легких тілесних ушкоджень; зберігання невеликої кількості наркотиків без мети збуту; фіктивне підприємництво, що не завдало суттєвих збитків державі тощо.

Розслідування кримінальних проступків. Розслідування проступків буде здійснюватися у формі дізнання. Так, дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України. Варто зазначити і те, що дізнавач, що є службовою особою підрозділу дізнання, наділяється повноваженнями слідчого.

Строки розслідування. Дізнавач зобов"язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, або 20 діб, якщо підозрюваний не визнає вину або існує необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій або вчинення кримінального проступку неповнолітнім.

За вчинення кримінальних проступків не передбачається обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зверніть увагу, що затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання; особу може бути затримано без ухвали слідчого судді, суду підозрювану у вчиненні кримінального проступку лише у випадках, якщо ця особа:

відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір; намагається залишити місце вчинення кримінального проступку; під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи; перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.

 

Матеріал підготовлено адвокаткою, фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

]]>
Thu, 09 Jul 2020 17:41:11 +0300
8 липня – День родини в Україні http://briz.if.ua/blogs/728.htm http://briz.if.ua/blogs/728.htm 🚩Свято встановлене з метою відзнаки важливої ролі сім'ї у житті, адже родина - це найрідніші та найближчі люди.

☝️Родинні відносини - це кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме, коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура.

➡️Бувають випадки, коли потрібно доводити факт родинних відносин. ☑️Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв"язку із втратою годувальника, одержання компенсації і т.д.

Хто може звернутись до суду❓ Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: • спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв"язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; • особи, які мають право на пенсію у зв"язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; • інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб; • прокурор у порядку статей 56, 57 ЦПК України відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" також має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин для осіб, інтереси яких він представляє за законом. Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину.

Перелік необхідних документів❗️ ☑️Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України згідно із якою у заяві повинно бути зазначено: • який факт заявник просить встановити та з якою метою; • причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; • докази, що підтверджують факт. ☑️До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. ☑️До заяви про встановлення факту родинних відносин також можуть додаватися такі документи та докази: 1. докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2. довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3. пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

‼️Варто також зазначити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Тобто, рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

Богдан Лотоцький

Відділ "Галицьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД

#БПД #ПравоваДопомогаІваноФранківськ #ДеньРодини

 

]]>
Wed, 08 Jul 2020 14:32:33 +0300
Відшкодування шкоди завданої унаслідок стихійного лиха http://briz.if.ua/blogs/726.htm http://briz.if.ua/blogs/726.htm Повінь 2020 року завдала масштабних руйнувань колосальних збитків мешканцям Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Тернопільської та Львівської областей.

Сотні підтоплених домогосподарств, десятки людей залишились "без даху над головою" та потребують допомоги від держави.

Про права громадян на відшкодування шкоди, завданої внаслідок стихійного лиха поговоримо далі.

Почнемо з визначення поняття "стихійне лихо". Так, законодавець у ст. 2 Кодексу цивільного захисту України дає наступне визначення: стихійне лихо - природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.

До стихійних лих відносяться землетруси, повені, оповзні, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани, бурі, пожежі, особливо масові, лісові і торф'яні.

☑️ Урядом створюються необхідні умови для захисту постраждалих, які включають:  надання медичної та психологічної допомоги;  надання гуманітарної допомоги;  забезпечення житлом;  надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації). Зверніть увагу на те, що відповідно до Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин (затвердженого постановою КМУ від 05 жовтня 1992 року № 562) особами, які постраждали від надзвичайних обставин визнаються громадяни, яким завдано шкоди надзвичайними обставинами, проведенням робіт щодо їх відвернення або ліквідації наслідків.

Органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, при наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначена довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги. Забезпечення житлом осіб , які постраждали внаслідок стихійного лиха. Відповідно до ст. 86 Кодексу цивільного захисту України забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб"єктами господарювання шляхом: 1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання; 2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб"єктів господарювання; 3) будівництва житлових будинків для постраждалих; 4) закупівлі квартир або житлових будинків.

Надання медичної та психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок стихійного лиха. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 87 Кодексу цивільного захисту України постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією. Неповнолітні особи, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечуються психологічною реабілітацією у санаторно-курортних закладах, при яких утворено центри медико-психологічної реабілітації.

Надання (виплата) матеріальної допомоги (компенсації). Особа, яка вважає, що є постраждалою внаслідок стихійного лиха має право подати письмову заяву органу державної виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, де зазначити короткий опис подій що відбулися, попереднє зазначення видів та масштабів збитків. Результатом реагування органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, є виїзд спеціально створеної комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин на місце події, про що в подальшому складається відповідний акт обстеження. У даному акті зазнаються обставини завдання збитків, види та розмір завданої шкоди, загальний майновий стан постраждалих та інші вагомі дані за необхідності. У разі відсутності згоди щодо питань, пов"язаних із відшкодуванням шкоди, спір вирішується у судовому порядку.

📌 Матеріал підготовлено адвокаткою, фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун.

#БПД #ПравоваДопомога #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

]]>
Fri, 03 Jul 2020 09:56:32 +0300
Фахівець Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД допоміг відшкодувати шкоду, завдану внаслідок пошкодження автомобіля рекламною вивіскою http://briz.if.ua/blogs/725.htm http://briz.if.ua/blogs/725.htm ➡️09 липня 2019 року до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (надалі - Місцевий центр) звернулася жителька міста Івано-Франківська (надалі - Клієнтка) з питання про відшкодування збитків, завданих внаслідок пошкодження автомобіля. При викладенні всіх обставин справи з"ясувалось, що 03 березня 2019 року Клієнткою припарковано автомобіль на прибудинковій території багатоквартирного будинку, в якому вона проживає. Однак через декілька днів клієнтка виявила пошкодження свого автомобіля.

➡️В той же час було виявлено відсутність великої частини рекламної вивіски над продуктовим магазином, що знаходиться навпроти місця паркування автомобіля. Навколо ж магазину виявлено шматки вивіски, які за кольором відповідали подряпинам на автомобілі. Висновком експертно-криміналістичного центру МВС України було підтверджено те, що нашарування на транспортному засобі Клієнтки подібні до фарбового матеріалу, який нанесено на уламки рекламної вивіски.

✔️Для представництва інтересів Клієнтки було призначено фахівця Місцевого центру Юрія Крету (надалі - Представник), який підготував та подав позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобіля. Беручи до уваги висновок експертизи та показання свідків, Представник зазначив про наявність обґрунтованих підстав вважати, що рекламна вивіска магазину була закріплена неналежним чином, внаслідок чого при пориві сильного вітру зірвалась, пошкодивши автомобіль. Вартість ремонту автомобіля становила 20 000 гривень. Розмір моральних збитків Клієнтка оцінила у 10 000 гривень.

➡️В ході опрацювання матеріалів справи фахівцем Місцевого центру було з"ясовано, що власником приміщення магазину було укладено договір позички, за яким нежитлове приміщення було передано Позичальнику строком до 01.02.2020 року.

➡️Відповідно до умов договору позички, Позичальник несе відповідальність за збитки спричинені неналежною експлуатацією та ремонтом орендованого приміщення.

✔️На основі вищенаведеного Представник дійшов висновку, що шкоди майну Клієнтки було завдано Позичальником, оскільки саме вона станом на дату заподіяння шкоди була користувачем приміщення, вивіска з якого завдала шкоди автомобілю.

➡️Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Зокрема, шкода заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

➡️При цьому обов`язок доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на відповідачу, оскільки частиною 2 даної статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

➡️Незважаючи на це, Відповідачкою належних та допустимих доказів на спростування вимог Клієнтки та заперечення своєї вини суду не було надано.

✔️З урахуванням наведеного вище суд дійшов до висновку👨‍⚖️, що вимога Клієнтки про відшкодування матеріального збитку в розмірі 20 000 гривень підлягає задоволенню. При вирішенні спору в частині вимоги про стягнення з Відповідача моральної шкоди суд з`ясував, що факт заподіяння Клієнтці моральних страждань нею та її Представником доведено частково, а тому співмірним та справедливим буде розмір відшкодування моральної шкоди сумою 3000 гривень.

👉З рішенням суду можна ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89172272

#БПД #ПравоваДопомогаІвано_Франкіськ #УспішнаСправа

 

 

]]>
Tue, 30 Jun 2020 15:46:21 +0300
Вибороне «право» http://briz.if.ua/blogs/724.htm http://briz.if.ua/blogs/724.htm ➡️23-річний чоловік, який має інвалідність ІІ групи, звернувся до відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою отримання гарантованої державою правової допомоги. Місцевим центром прийнято рішення про надання такої допомоги та видано адвокату доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, що передбачає складення процесуальних документів та представництво інтересів.

➡️У зв"язку із захворюванням у молодого чоловіка друга група обмеження до трудової діяльності, він позбавлений можливості самостійно працювати та отримувати заробіток. З доходів тільки пенсія по інвалідності у розмірі 1638 гривень, тому клієнт знаходиться у скрутному матеріальному становищі. ✔️Адвокатом після вивчення обставин справи, з"ясувавши бажаний для клієнта результат, підготовлено позов до суду про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини-інваліда.

Відповідачем по справі став батько молодого чоловіка, який з часу народження сина не цікавився його життям та здоров"ям, не допомагав сину ні матеріально, ні у будь який інший спосіб.

Закон охороняє інтереси непрацездатних осіб, тому що вони є обмеженими в своїй життєдіяльності і у зв'язку з цим потребують соціального захисту. Відповідно до ст.198 Сімейного кодексу України батьки зобов"язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати. Після досягнення дитиною вісімнадцяти років за наявності передбачених в законі умов для виникнення права на утримання, у нашому випадку це непрацездатність, необхідно звернутися до суду для примусового стягнення аліментів, якщо матір, батько не виконують свої обов'язки добровільно.

✔️Адвокатом доведено, що клієнт потребує всебічної допомоги, в тому числі й матеріальної. ✔️Суд ухвалив рішення, яким задовольнив вимогу позивача, стягнув з відповідача аліменти у розмірі 1000 гривень. ✔️Завдяки своєму професійному досвіду, адвокат через систему правової допомоги зумів допомогти особі, яка потребує додаткового захисту, набути право на утримання.

#БПД #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #УспішнаСправа

 

]]>
Fri, 26 Jun 2020 14:22:46 +0300
Захист конституційних прав і свобод людини і громдянина http://briz.if.ua/blogs/723.htm http://briz.if.ua/blogs/723.htm ❗️ Людина, її права і свободи становлять у правовій державі найвищу соціальну цінність.

✅Права людини - це права, нерозривно пов"язані з самим існуванням людини: право на життя, на свободу у всіх її проявах, право на повагу людської гідності. Визнання і захист прав людини - головний обов"язок держави. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

☑️ Основні групи прав і свобод людини і громадянина⬇️

👤 Особисті права і свободи людини: - право на життя; - право на свободу і особисту недоторканність; - право на недоторканність житла; - право на таємницю листування, телефонних переговорів, телеграфної і іншої кореспонденції; - право на невтручання в особисте життя; - право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно покидати територію України; - право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; - право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або іншим чином - по своєму вибору; - право на свободу світогляду і віросповідання; - право направляти індивідуальне або колективне письмове звернення, або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, до посадових І службових осіб цих органів.

💼 Політичні права і свободи: - право на свободу об'єднання в політичні партії і громадські організації; - право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському і місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади і місцевого самоврядування; - право збиратися без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації.

📝 Економічні права: - право володіти, користуватися і розпоряджатися приватною власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; - право користування відповідно до закону об'єктами права державної і комунальної власності; - право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

👥 Соціальні права: - право на працю; - право на страйк; - право на відпочинок; - право на житло; - право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім"ї; - право на охорону здоров'я, медичну допомогу і медичне страхування. Крім того, для громадян України встановлене право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом.

🌱 Екологічні права: - право на безпечне для життя і здоров'я оточуюче середовище і на відшкодування заподіяного порушенням цього права шкоди; - право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її розповсюдження. Культурні права і свободи: - право на освіту; - свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості; - право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

⚖️ Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

☝️ Кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України. Кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Лілія Попович

Відділ "Яремчанське бюро правової допомоги"

#ДеньКонституціїУкраїни #ПравоваКонсультація #ПравоваДопомога #ПравоваДопомогаІваноФранківськ

 

 

]]>
Thu, 25 Jun 2020 14:51:18 +0300