Блоги на БРІЗ | Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/blogs/72 Блогер Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Sun, 23 Jan 2022 14:00:20 +0200 CMS 1 Право на щорічну основну відпустку http://briz.if.ua/blogs/837.htm http://briz.if.ua/blogs/837.htm

#консультаціяБПД

Право кожного працівника на відпустку гарантується законодавством України. Зокрема, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Це передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України (https://bit.ly/3fJf1Dw).

Детальніше про право на щорічну основну відпустку та порядок її надання розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Працюючій людині, відповідно до статті 6 Закону України про відпустки (https://bit.ly/3KwrpoB), щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. При цьому, святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічної відпустки не враховуються.Протягом першого року роботи у працівника виникає право на щорічну відпустку повної тривалості тільки після закінчення 6-ти місяців його безперервної праці на підприємстві, установі, організації.

Якщо працівникові щорічна відпустка надається до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи, то її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.Відпустки за другий та наступні роки роботи уже можуть бути надані особі в будь-який час робочого року.

Для визначення черговості надання відпусток працівникамскладаєтьсяграфік, якийзатверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.Власник або уповноважений ним орган  ведеоблік відпусток, що надаються працівникам.

Є випадки, коли щорічна основна відпустка надається працівникові за його бажанням у зручний для нього час, це передбачено статтею 10 Закону України "Про відпустки" (https://bit.ly/3qOs39q), а саме:

-особам віком до 18років;

- особам з інвалідністю;

- жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

- жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або ж дитину з інвалідністю;

- одинокій матері (батьку), які виховують дитину самостійно;

- опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які мають на вихованні одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

- дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

- ветеранам праці та особам, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

- ветеранам війни, а також особам, на яких поширюється дія  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

- в інших випадках, визначених законодавством, колективним чи трудовим договором.

Забороняється ненадання щорічних відпустокповної тривалості протягом 2 років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.На прохання працівника щорічнавідпусткаможе бути поділенана частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Роботодавець може відкликати працівника із щорічної основної відпустки, за його згодою ілише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

]]>
Fri, 21 Jan 2022 16:20:50 +0200
Робота консультаційного пункту http://briz.if.ua/blogs/836.htm http://briz.if.ua/blogs/836.htm

Юристка відділу "Галицьке бюро правової допомоги" Місцевого центру Ольга Гелемей 18 січня 2022 року забезпечила роботу консультаційного пункту на базі Галицької районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості в Івано-Франківській області.

]]>
Wed, 19 Jan 2022 17:28:15 +0200
Співпраця продовжується http://briz.if.ua/blogs/835.htm http://briz.if.ua/blogs/835.htm

#ЗахідБПД

11 січня 2022 року працівниця відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Місцевого центру Вікторія Бігун спільно з керівництвом Івано-Франківського районного сектру №1 філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області Василем Гільтайчуком провели правопросвітницький захід для підоблікових осіб на тему: "Виконання вироків суду, які не пов"язані з позбавленням чи обмеженням волі".

"Пробація - система наглядових та соціально - виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до законодавства" - зазначив начальник сектору В. Гільтайчук.

Так, фахівцями було роз"яснено норми Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України, права та обов"язки під облікових осіб, а також детально роз"яснено можливість отримання безоплатної правової допомоги.

Фахівчиня Місцевого центру зазначила наступне: "Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі - злочин, за який передбачено кримінальну відповідальність за 389 статтею Кримінального кодексу України".

]]>
Wed, 19 Jan 2022 17:27:46 +0200
Розірвання договору, якщо банк збільшує кредитний ліміт і нараховує «відсотки на відсотки» http://briz.if.ua/blogs/834.htm http://briz.if.ua/blogs/834.htm

#кейсБПД

Деякі банки видають картки для отримання виплат (заробітної плати, стипендії, пенсії, тощо), а до неї додають карту з встановленим кредитним лімітом. При цьому клієнту пропонують підписати заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, зазначаючи що ця анкета разом з умовами та правилами надання банківських послуг є кредитним договором. Самого примірника договору не надають. Далі можливе збільшення кредитного ліміту без згоди клієнта, нарахування відсотків не тільки на фактично наданий кредит, а й на додані до нього відсотки, відмова банку в закритті рахунку.

З цими проблемами до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся чоловік, який у 2017 році подав до АТ КБ "Приватбанк" заяву-анкету на приєднання до банківських послуг щодо кредитування карткового рахунку.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину, який є внутрішньо переміщеною особою.

Місцевий центр по даній справі призначив адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу. За результатами зустрічі адвоката з клієнтом, підготовлено та подано до суду позовну заявупро розірвання договору позики.

Суд, дослідивши докази у матеріалах справи, оцінивши їх в сукупності - задовільнив вимоги чоловіка.

Зверніть вагу!

Кредитний договір укладається  в письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець має право проводити реструктуризацію (зміну істотних умов договору) зобов"язань за договором про споживчий кредит виключно за погодженням зі споживачем.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України позикою є лише ті грошові кошти, які позикодавець передає позичальнику у власність. Частиною 1 ст.1048 ЦК України унормовано право позикодавця отримувати проценти лише від суми позики фактично наданої позичальнику. Іншими словами, права нараховувати "відсотки на відсотки" позикодавець не має.

Відповідно до ст.1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Оскільки вказані порушення є істотними, тобто такими внаслідок яких клієнт значною мірою позбавився того, на що розраховував при поданні до банку заяви-анкети на приєднання до банківських послуг, він має право розірвати договір.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100211342.

]]>
Fri, 31 Dec 2021 15:26:11 +0200
Поділ майна може бути безболісним з мировою угодою http://briz.if.ua/blogs/833.htm http://briz.if.ua/blogs/833.htm

#кейсБПД

На жаль, розлучення - це дуже напружений період у житті кожної людини, особливо він стає неприємним, коли справа доходить до поділу майна колишнього подружжя.

Чоловік звернувся до суду щоб виселити дружину з оселі без надання іншого житлового приміщення, суд задовільнив його вимогу, тому жінці довелось для проживання наймати квартиру.

В пошуках справедливості, постраждала жінка звернулась до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр). Суть питанням - написання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію та надала допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги. Жінка написала звернення до Місцевого центру.

Місцевий центр по даній справі призначив адвоката. За результатами зустрічі клієнтки з адвокатом підготовано та подану позовну заяву про поділ спільного майна подружжя.

У підготовчому засіданні представник позивачки та відповідача просили затвердити мирову угоду, яка повністю задовільнила вимоги обох сторін. Суд вирішив затвердити мирову угоду, так як викладені в ній умови не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів осіб.

Зверніть увагу!

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об"єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92876654

]]>
Thu, 30 Dec 2021 18:06:05 +0200
Блогер&Закон http://briz.if.ua/blogs/832.htm http://briz.if.ua/blogs/832.htm

#консультаціяБПД

Сьогодні, блогерство - сучасний формат журналістики і його по праву можна назвати професією XXI століття. З кожним днем ця професія завойовує все більше прихильності серед різних верств населення. Професійний блогер з великою аудиторією має хороший фінансовий дохід і щоб не попасти "під приціл" податкової, необхідно все привести у відповідність закону.

Почнемо з того, що на сьогодні термін "блогер" є маловідомим для української Феміди. Так, тільки на розгляді в Верховній Раді України перебувають законопроекти,  які мали б регулювати блогерську діяльність. Серед них - Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про інформацію", Проект Закону  "Про медіа" та інші.

Тому, щоб уникнути неприємних бесід з контролюючими органами блогери найчастіше реєструються як ФОП (фізична особа-підприємець) із приблизним набором КВЕДів (так, як КВЕДу по блогерській діяльності непередбачено):

73.11 "Рекламні агентства"; 70.21 "Діяльність у сфері зв"язків із громадськістю"; 73.12 "Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації"; 74.20 "Діяльність у сфері фотографії", в тому числі рекламна фотозйомка; 63.99 "Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.".

Завдяки цьому Вам не прийдеться пред"являти документи про походження коштів та сплачувати нараховані штрафи за ведення підприємницької діяльності без належної реєстрації.

Договір про надання послуг. Радимо завжди оформляти ваші відносини із замовником документально шляхом укладання договору про надання послуг. По - перше у разі виникнення будь-яких суперечок із замовником, ви зможете вимагати виконання всіх домовленостей, які прописані договором. По - друге , Ви як  виконавець чітко розумітимете,  що від  Вас потрібно, а Замовник послуги  чітко розумітиме, що він отримає.  

Оплата за надання послуг!!!

Розглянемо декілька варіантів:

Оплата у грошовій формі - шляхом переведення грошових коштів на рахунок або у готівковій формі; Подарунки.  Згідно п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Подарунки потрібно оформити договором дарування або іншим договором; Оплата шляхом бартеру. Це прямий безгрошовий обмін товарами або послугами. Така оплата полягає у тому, що замовник надсилає товар або надає послугу, а блогер розміщує рекламний пост або знімає сторіс взамін. 

Зверніть увагу, коли ви ФОП на єдиному податку, ви не можете так просто працювати за бартером і підписувати документи, за якими зобов'язуєтеся надати послугу за послугу.

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Місцевого центру Вікторією Бігун.

 

]]>
Thu, 16 Dec 2021 17:32:20 +0200
Ніхто не застрахований від втрати або зіпсування (пошкодження)документів, що були посвідчені нотаріусом http://briz.if.ua/blogs/831.htm http://briz.if.ua/blogs/831.htm

#консультаціяБПД

У таких випадках, кожному громадянину забезпечене право звернутись до нотаріуса за отриманням дубліката відповідного документа.

Як же діяти в разі втрати або пошкодження документа, що був посвідчений нотаріусом - інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Документами, що посвідчуються нотаріусом можуть бути:

договір купівлі - продажу; договір дарування; договір міни; свідоцтво про право на спадщину за законом; свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Окрім того, нотаріуси можуть посвідчувати:

довіреність; заповіт.

Усі ці документи можна відновити, звернувшись особисто або через представника до нотаріальної контори із письмовою заявою та отримати дублікат втраченого або зіпсованого документа.

По - перше, варто пам'ятати, що втрата самого оригіналу документа не означає втрату власником права власності на саме майно. По - друге, за законом передбачено механізм видачі ДУБЛІКАТА нотаріально посвідченого документа. По - третє, видача дубліката нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса є нотаріальною дією. По - четверте, після видачі дубліката, оригінал документа втрачає свою юридичну силу.

Дублікат - це другий примірник раніше виданого документа, що має таку саму юридичну силу, як оригінал.

Видача дубліката полягає у відтворенні тексту документа, дублікат якого видається.

Дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання, тобто за місцем посвідчення (до передачі його до архіву).

Після передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, їх дублікати видають державні нотаріуси в державних нотаріальних АРХІВАХ, які зберігаються у справах цих архівів.

Хто має право звернутися до нотаріуса чи нотаріального архіву за видачею дубліката?

особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія; спадкоємці осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавця заповіту - на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу.

У такому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, що підтверджують родинні відносини (свідоцтво виконавця заповіту).

Зміст дубліката документа️

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис.

Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.

]]>
Thu, 16 Dec 2021 10:33:50 +0200
Досягнення у розвитку волонтерської діяльності у сфері надання безоплатної правової допомоги http://briz.if.ua/blogs/830.htm http://briz.if.ua/blogs/830.htm

5 грудня - Міжнародний день волонтера!

З нагоди його відзначення, а також реалізаціїї волонтерської діяльності системи надання безоплатної правової допомоги, 2 грудня Місцевим центром проведено презентацію діяльності волонтерки - Маргарити Гриценко.

Маргариту, яка протягом шести місяців добросовісно здійснювала волонтерську діяльність, нагороджено Подякою.

"Одним із моїх основних обов"язків на даний момент, як волонтера, є підвищення обізнаності та проінформованості людей щодо їх основних прав та обов"язків. Це потрібно для того, щоб кожна людина знала, як вона може себе захистити в юридичній площині. Мною написано ряд статей на юридичну тематику, в яких описано, які права має кожен громадянин та якими способами він може їх захистити. Завдяки Місцевому центру я змогла взяти участь в заходах, спрямованих на підвищення правової свідомості та культури населення. Підсумовуючи, скажу, що я задоволена волонтерською діяльністю та впевнена, що майбутні результати будуть тільки кращими", - стверджує волонтерка Маргарита Гриценко.

За час ведення волонтерської діяльності Маргаритою підготовлено 11 авторських публікацій на різну правову тематику, які розміщувалися на сторінках партнерів в ЗМІ. Загалом волонтерка присвятила 45 годин свого часу для здійснення волонтерської діяльності.

#волонтерБПД #ПравоваДопомога #БПД

]]>
Mon, 06 Dec 2021 09:50:13 +0200
Юристка системи безоплатної правової допомоги допомогла зберегти юне кохання http://briz.if.ua/blogs/829.htm http://briz.if.ua/blogs/829.htm

#кейсБПД

Дізнавшись про безоплатну правову допомогу від знайомих, Валентина вирішила звернутись за консультацією до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) для вирішення проблеми.

Дівчина розповіла, що познайомилася з хлопцем ще у 2018 році. Вони покохали одне одного та згодом вона завагітніла. Молода пара вирішила узаконити свої відносини, батьки також не заперечували. Звернувшись  з письмовою заявою до місцевого органу ДРАЦС, молодята отримали відмову в реєстрації, у зв"язку з недосягненням зазначеного законом віку.

"Сімейним кодексом України встановлено шлюбний вік, тобто вік, з якого особа має право укладати шлюб, для чоловіків та жінок - вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу. Проте, в окремих випадках, за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам", - пояснила фахівчиня Місцевого центру.

Відповідно до Закону України про "Безоплатну правову допомогу" діти відносяться до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. Представляти інтереси Валентини Місцевий центр уповноважив штатного працівника - Людмилу Туєшин.

Юристка підготувала та подала позовну заяву до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області про надання дозволу на шлюб. За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надання права на шлюб відповідає правам та законним інтересам.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95314302

]]>
Mon, 29 Nov 2021 17:10:49 +0200
Депозит – це не завжди прибуткова справа, а моментами проблеми на свою голову!!! http://briz.if.ua/blogs/828.htm http://briz.if.ua/blogs/828.htm

#кейсБПД

Нажаль, часто банківські установи користуються незнанням людей законодавства, спеціально не виплачують депозитні кошти та відсотки, користуючись незаконними підставами для відмови.

Так і сталось з жінкою, яка раніше проживала на території Кримського півострову, після того як вона звернулась до банку задля отримання коштів, які банк зобов"язаний виплатити. Банк відмовився виплатити депозитні кошти та нараховані відсотки, з підстав окупації Кримського півострову.

В пошуках справедливості жінка звернулась до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) для вирішення проблеми.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію з вищезазначеного питання та допомогу в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги.

Місцевий центр по даній справі призначив адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу. За результатами зустрічі адвоката з клієнткою, підготовлено та подано до суду позовну заяву та заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, оцінивши їх в сукупності - задовільнив вимоги позивача та призначив стягнути з банку заборгованість та судовий збір.

Зверніть увагу!

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України: за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 Цивільного кодексу України: договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 Цивільного кодексу України: боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно правової позиції викладеної в Постанові Верховного Суду від 19/09/2019 №201/4285/15/-ц тлумачення частини третьої статті 1600 Цивільного кодексу України свідчить про те, що банк зобов"язаний видати вклад та нараховані відсотки за вкладом із спливом строку, встановленому в договорі банківського строкового вкладу.

Так як, клієнтка уклала договір банківського вкладу не з філією банку, а з юридичною особою, якою являється цей банк, згідно статті 527 Цивільного кодексу України, банк повинен виконувати свої зобов"язання за договором банківського вкладу.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92680293

]]>
Fri, 26 Nov 2021 15:47:45 +0200
Виписати людини з житла без її згоди http://briz.if.ua/blogs/827.htm http://briz.if.ua/blogs/827.htm

#консультаціяБПД

Проживання людей на спільних квадратних метрах, навіть якщо вони й перебувають в родинних стосунках, не завжди буває "безхмарним". Іноді виникають ситуації, коли людину треба виписати з житла без її згоди.

Існує два шляхи вирішення даного питання: позасудовий та судовий порядок. Найпростіший спосіб - це звернутися з проханням до тієї особи, яку ви бажаєте зняти з реєстрації, щоб вона добровільно вирішила дане питання. Проте не завжди людина може чи бажає це робити. У такому випадку потрібно звертатися до суду із позовною заявою про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним.

Детальніше з даного питання інформує юристка відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Наталія Чігур.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні впливає на умови проживання в ньому - наприклад, на право отримувати житлову субсидію, на оплату комунальних послуг, на оплату послуг з утримання будинку. Відповідно до вище вказаної норми закону при вирішенні питання про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, враховуються причини її відсутності.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позовна заява про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом втрати особою права користування ним подається в порядку цивільного судочинства до судів за місцезнаходженням житлового приміщення.

Перелік документів, які додаються до позовної заяви:

оригінал квитанції про оплату судового збору (станом на сьогодні - 908,00 грн); копія паспорта та ідентифікаційного коду; копія документа, який підтверджує право власності на житловий будинок; довідка про склад сім"ї; акт обстеження житлово-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб; якщо раніше зверталися в ЦНАП (центр надання адміністративних послуг) - письмову відповідь з відмовою у виписці; документ, що підтверджує, що дана особа не проживає в квартирі протягом певного часу.

Після набрання судовим рішенням законної сили, необхідно звернутися із заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до центру надання адміністративних послуг.

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Fri, 19 Nov 2021 11:48:53 +0200
Товари, що не підлягають поверненню або обміну http://briz.if.ua/blogs/826.htm http://briz.if.ua/blogs/826.htm

#консультаціяБПД

Стаття Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон) https://bit.ly/3jU5rjV передбачає право споживача обміняти непродовольчий товар належної якості на інший аналогічний (або повернути його у магазин) протягом 14днів, не рахуючи дня купівлі, якщо більш тривалий термін не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, ️ якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Однак, обміняти (повернути) можна не будь-який товар.

Детальніше про те, який товар не підлягає обміну (поверненню) розповідає фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Тетяна Накладюк.

Кабінет Міністрів України затвердив перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну або поверненню (Постанова КМУ від 19.03.1994 № 172)  https://bit.ly/3bBgfyW.

Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) включає в себе:

продовольчі товари, лікарські препарати та засоби,  предмети сангігієни; непродовольчі товари:

- фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір;

- корсетні товари;

- парфюмерно-косметичні вироби;

- пір"яно-пухові вироби;

- дитячі іграшки м"які;

- дитячі іграшки гумові надувні;

- зубні щітки;

- мундштуки;

- апарати для гоління;

- помазки для гоління;

- розчіски, гребенці та щітки масажні;

- сурдини (для духових музичних інструментів);

- скрипічні підборіддя;

- рукавички;

- тканини;

- тюлегардинні і мереживні полотна;

- килимові вироби метражні;

- білизна натільна;

- білизна постільна;

- панчішно-шкарпеткові вироби;

- товари в аерозольній упаковці;

- друковані видання;

- лінійний та листковий металопрокат, трубна продукція, пиломатеріали, погонажні (плінтус, наличник), плитні матеріали (деревноволокнисті та деревностружкові плити, фанера) і скло, нарізані або розкроєні під розмір, визначений покупцем (замовником);

- аудіо-, відеокасети, диски для лазерних систем зчитування із записом;

- вироби з натурального та штучного волосся (перуки);

- товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки для годування тощо);

- інструменти для манікюру, педикюру (ножиці, пилочки тощо);

- ювелірні вироби з дорогоцінних  металів,  дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Цей перелік є вичерпним.

Продавець не має права відмовити в обміні (поверненні) товару, що не включений до переліку, якщо він відповідає всім вимогам, передбаченим статті 9Закону (збережений товарний вигляд, пломби, ярлики, є розрахунковий документ та ін.).

При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом 7днів.

]]>
Fri, 19 Nov 2021 11:46:44 +0200
Визнання батьківства http://briz.if.ua/blogs/825.htm http://briz.if.ua/blogs/825.htm

#консультаціяБПД

Добровільне визнання батьківства не завжди має місце. Часто трапляються випадки, коли батько дитини, народженої поза шлюбом, відмовляється подати заяву про реєстрацію батьківства. У таких випадках з метою захисту інтересів дитини можливе визнання батьківства у судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 125 Сімейного кодексу України (далі СК України) https://bit.ly/3mnUV6a, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:

за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У даній статті хотілося б акцентувати увагу на другому варіанті, щодо визнання батьківства у судовому порядку та розповісти про алгоритм ваших дій.

Детальніше про визнання батьківства у судовому порядку розповідає юрист відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Наталія Чігур.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи яка вважає себе батьком дитини. Факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов"язків батька, визначених законодавством.

Хто може пред"явити позов про визнання батьківства?

Пред"явити позов про визнання батьківства відповідно до частини 3 статті 128 СК України можуть:

мати дитини; опікун дитини; піклувальник дитини; особа, яка утримує та виховує дитину; особисто дитина, якій виповнилося 18 років (тобто досягла повноліття); особа, яка вважає себе батьком дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути:

докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім"ї, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо); покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини; висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для категоричного висновку щодо визнання батьківства в судовому порядку).

Зазначений перелік не є вичерпним.

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Fri, 19 Nov 2021 11:44:33 +0200
Порядок прийняття спадщини дитиною http://briz.if.ua/blogs/824.htm http://briz.if.ua/blogs/824.htm

#консультаціяБПД

В житті трапляються ситуації, коли з необхідністю прийняття та оформлення спадщини стикаються не лише дорослі, а й діти. Про порядок прийняття спадщини дітьми та розмір їх частки у спадщині - консультує юристка Яремчанського бюро правової допомоги Вікторія Личковська.

Відповідно до частини 4 статті 1268 Цивільного Кодексу України https://bit.ly/30lzzhl малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, неповнолітньої особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Особи які досягли 14-річного віку мають право самостійно подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або опікунів. Якщо з певних причин батьки або опікуни чи піклувальники не подали заяву про прийняття ними спадщини від імені та в інтересах дітей спадкодавця і не відмовилися від спадщини, вважається, що спадщину діти прийняли і без подачі заяви до нотаріуса.

На яку частку у спадщині мають право малолітні діти?

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця мають право незалежно від змісту заповіту на обов"язкову частку.

Що повинен зробити нотаріус коли дізнається, що спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена?

Перш за все, нотаріусу необхідно повідомити про це відповідний орган опіки та піклування.

Які документи необхідно подати нотаріусу  для отримання свідоцтва про право на спадщину?

свідоцтво про смерть спадкодавця; документи, подані на підтвердження факту місця відкриття спадщини;  запис у будинковій книзі про реєстрацію спадкодавця; свідоцтво про народження дитини та її паспорт(за наявності), довідка про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків дитини; правовстановлюючі документи на майно; заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана батьками, що діють від імені та в інтересах малолітньої дитини, або заява про видачу свідоцтва про право на спадщину, подана та підписана неповнолітньою дитиною, яка досягла 14 років.

! У випадках, якщо дитина є спадкоємцем після померлих батька та матері, вона може отримати свідоцтво про право на спадщину після призначення опікуна(піклувальника) відповідно опікуном (дитиною за згодою піклувальника).

]]>
Fri, 19 Nov 2021 11:08:27 +0200
Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці http://briz.if.ua/blogs/823.htm http://briz.if.ua/blogs/823.htm

#консультація БПД

Одним з істотних елементів державної реєстрації земельної ділянки є присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр"https://bit.ly/3o5n2qdпередбачено, що кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Для чого потрібен кадастровий номер?

Присвоєннякадастрового номеру - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї - кадастровий номер не змінюється. У разі поділу чи об'єднання, земельній ділянці (земельним ділянкам) присвоюються нові кадастрові номери.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" https://bit.ly/3mTzc6lу разі якщо до 1 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Тому, отримання кадастрового номеру земельної ділянки, яка вже належить особі на підставі державного акта про право власності на землю, але в якому відсутній кадастровий номер - є необхідною умовою для реєстрації самого права власності на земельну ділянку.

Як отримати кадастровий номер?

Для присвоєння кадастрового номера необхідно звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) і передати на розгляд пакет документів:

заяву встановленої форми ( у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки; оригінал документації із зелеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документу.

Документи можуть надаватися:

заявником особисто або уповноваженою ним особою; надсилатися поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення; в електронній формі з допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку.

Важливо:У разі, якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.

Державний кадастровий реєстратор протягом 14 днів з дня реєстрації заяви здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

]]>
Fri, 19 Nov 2021 11:04:52 +0200
Спадщина – «зброя» для ворожнечі між родичами http://briz.if.ua/blogs/822.htm http://briz.if.ua/blogs/822.htm

#кейсБПД

На жаль, дуже часто спадкові спори виникають між особами які пов"язані між собою родинними відносинами, коли рідні люди намагаються забрати в тебе те, що належить тобі по закону.

Так і сталось з жінкою, до суду надійшла позовна заява від її родичів з питанням щодо усунення відповідачки від спадкування за законом, як спадкоємця другої черги. Позивачі запевняли суд в тому, що відповідачка свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю ще при його житті.

Щоб уникнути несправедливості, постраждала жінка звернулась до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) з питанням щодо заперечення позовній заяві її родичів та представництва її інтересів у суді.

Вивчивши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Не довго думавши, жінка написала заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складання процесуальних документів та представництва її інтересів в суді у справі щодо усунення від права на спадкування.

Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. За результатами зустрічі клієнтки з юристом Місцевого центру було підготовано та подану відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив до Борогодчанського районного суду Івано-Франківської області.

З огляду на досліджені докази, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги є безпідставними і необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Зверніть увагу!

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування" факт ухилення особи  від  виконання  обов"язку  щодо утримання    спадкодавця    встановлюється    судом    за   заявою заінтересованої  особи  (інших  спадкоємців   або   територіальної громади).  При  цьому слід враховувати поведінку особи,  розуміння нею свого обов"язку щодо надання  допомоги,  її  необхідність  для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання  такою   особою   встановленого   законом   обов"язку.

Так як, позивачі не змогли надати докази на підтвердження того факту, що відповідачка свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, Борогодчанський районний суд Івано-Франківської області прийшов до висновку, що заявлені позивачами вимоги є безпідставними і необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/92531119

]]>
Wed, 10 Nov 2021 15:28:58 +0200
Адміністративна відповідальність за порушення правил карантину http://briz.if.ua/blogs/821.htm http://briz.if.ua/blogs/821.htm

#інформує_ВолонтерБПД

У зв"язку з виникненням хвороби COVID-19, державними органами влади було прийнято велику кількість нормативно-правових актів, задля протидії її поширенню. З метою дотримання запобіжних заходів та заходів безпеки введено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину.

Адміністративну відповідальність було запроваджено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року. З"явилась ст. 44-3 КУпАП, яка передбачає санкцію у розмірі від 17 000 до 34 000 гривень, а для посадових осіб від 34 000 до 170 000 гривень.

До адміністративної відповідальності особа може бути притягнута за дії, які деталізовано описуються в Постанові КМУ № 392 від 20 травня 2020 р. До них можна віднести: самовільне залишення місця самоізоляції, обсервації; перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус; перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без одягнених засобів індивідуального захисту (тобто респіраторів або захисних масок); робота після 23-ї та до 7-ї години розважальних закладів та закладів громадського харчування, закладів культури і тд.

У разі якщо людина порушила одне або декілька з вищенаведених правил, для того щоб притягнути її до адміністративної відповідальності, повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил карантину. Ці протоколи мають право складати визначений перелік суб"єктів до яких входить Національна поліція та інші.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матерiалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розглядi справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рiдною мовою i користуватися послугами перекладача, якщо не володiє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справi.

!!!Пам"ятайте, що у разі якщо ваші права були порушені під час складання адміністративного протоколу, ви можете звернутись до гарячої лінії поліції "102" або "0-800-50-02-02" (call-центр, куди можна повідомити про неправомірні дії поліції). Також, у разі потреби захисту ваших прав у судовому порядку ви можете звернутися до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: вул. І. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, контактні номери телефонів: (0342) 55-90-67, (096) 138-82-89.

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД

]]>
Tue, 09 Nov 2021 16:59:21 +0200
Не дозволили банку стягнути кошти з клієнтки! http://briz.if.ua/blogs/820.htm http://briz.if.ua/blogs/820.htm

Часто трапляється так, що кредитори пропускають преклюзивні строки та втрачають право вимоги за кредитним договором. Проте, не дивлячись на це, вони намагаються стягнути борги з нарахуванням додаткових відсотків та пені, задля власного збагачення.

АТ КБ "ПРИВАТБАНК", знаючи що пропустив абсолютно всі строки щодо стягнення заборгованості по кредиту, все одно вирішив стягнути кошти з клієнтки.

Задля вирішення своєї проблеми, жінці довелось звернутись до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) з питанням щодо надання відзиву до банку.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Тому, жінка написала заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складання процесуальних документів та представництва інтересів у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. За результатами зустрічі клієнтки з юристом Місцевого центру підготував та подав відзив до Івано-Франківського місцевого суду Івано-Франківської області з вимогою у відмові задоволенню позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК" щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд, дослідивши докази у справі, визнав позовні вимоги необґрунтованими та відмовив у задоволенні позову банку.

Зверніть увагу!

Відповідно до ст. 1281 Цивільного кодексу України:

1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

2. Кредиторові спадкодавця належить пред"явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред"явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

4. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Так як, клієнтка повідомила АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про борг, а банк протягом шести місяців не стягнув заборгованість, то він втратив право вимоги. Отже, рішення суду є підставою для відмови у позовних вимогах банку.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/93510867

]]>
Mon, 08 Nov 2021 09:28:08 +0200
Порядок отримання допомоги на поховання пенсіонера http://briz.if.ua/blogs/819.htm http://briz.if.ua/blogs/819.htm

#консультація БПД

Отримання допомоги на поховання пенсіонера є досить актуальним питанням для багатьох громадян. Про основні положення даної процедури консультує головний юрист Яремчанського бюро правової допомоги -  Вікторія Личковська.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про загальнобов"язкове  державне пенсійне страхування" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text у разі смерті пенсіонера допомога на поховання виплачується у розмірі двомісячної пенсії померлого тим особам, які здійснили поховання.

Куди необхідно звернутися для отримання такої допомоги?

Для отримання  допомоги на поховання необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду України, де померлий перебував на обліку.

Який пакет документів необхідно подати?

документ, що посвідчує особу заявника; заяву про виплату допомоги на поховання; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть; якщо пенсіонер помер за межами України і реєстрація смерті проведена компетентними органами іноземної держави, законодавством якої не передбачено видачі зазначених довідок, подається свідоцтво про смерть або інший документ, виданий компетентним органом іноземної держави; реквізити банківського рахунку.

Чи передбачено законом випадки коли така допомога не виплачується?

якщо поховання пенсіонера було здійснено за рахунок  держави, допомога на поховання не виплачується..

!!! З   1 квітня 2021 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року за №1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-2020-%D0%BF#Text виплати на поховання здійснюються виключно через уповноважені банківські установи.

]]>
Wed, 27 Oct 2021 16:43:14 +0300
Зміна цільового призначення земельної ділянки http://briz.if.ua/blogs/818.htm http://briz.if.ua/blogs/818.htm

#консультаціяБПД

На сьогоднішній день у багатьох громадян виникає потреба у зміні цільового призначення земельної ділянки, від чого безпосередньо і залежить ефективність її використання.

Що ж таке цільове призначення земельної ділянки та яка процедура зміни цільового призначення земельної ділянки в Україні - інформує головний юрист відділу "Галицьке бюро правової допомоги" Гелемей Ольга.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" (далі - Закон) https://bit.ly/3Fjbojy цільове призначення земельної ділянки - це допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Власнику земельної ділянки, який бажає змінити її цільове призначення, відровідно до підпункту 1, пункту 7, статті 20 Земельного Кодексу України ️ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text\, необхідно написати заяву  на зміну цільового призначення земельної ділянки та нотаріально її завірити.

Процедура зміни цільового призначення земельної ділянки приватної власності здійснюється на основі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розробниками технічної документації, відповідно до статті 26 Закону, є:

- юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

- фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Розроблений проєкт землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки потрібно подати до органу місцевого самоврядування на його погодження. Протягом місячного терміну з дня отримання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування приймає рішення про затвердження/відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені у суді.

Після прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою, особі необхідно звернутись до державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або за допомогою Електронного кабінету, та подати документи для реєстрації земельної ділянки. Дана дія проводиться безоплатно.

]]>
Wed, 27 Oct 2021 16:40:17 +0300
Відповідальність за жорстоке поводження із тваринами http://briz.if.ua/blogs/817.htm http://briz.if.ua/blogs/817.htm

Щоденно з екрану монітору, соцмереж, радіо нам віщують про негуманне, жорстоке поводження із тваринами! Для деяких людей життя тварини немає жодної цінності. Проте такі особи мабуть не знають або не розуміють, що на них чекає адміністративна або кримінальна відповідальність.

З метою захисту тварин від страждань, загибелі і жорстокого поводження прийнято Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (далі - Закон) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text.

Так, у статті 1 Закону дається визначення поняттю "жорстоке поводження з тваринами"- це знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Про відповідальність за жорстоке поводження із тваринами розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Відповідно до статті 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text, за жорстоке поводження із тваринами, передбачена адміністративна відповідальність, що полягає в накладенні штрафу на кривдника від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини у разі, якщо перебування тварини із власником становить небезпеку для її життя чи здоров"я.

Статтею 299 Кримінального кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Textзаконодавець передбачив кримінальну відповідальністьза жорстоке поводження із тваринами, що належать до хребетних, у тому числі з безпритульними тваринами, порушення правил транспортування тварин, якщо такі дії призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі тварини, нацьковування тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, а також пропаганда, публічні заклики до вчинення дій, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, у вигляді обмеження волі на строк від одного до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до трьох років з конфіскацією тварини.

Особи, у яких є домашні улюбленці мають певні зобов'язання перед ними, що визначені статтею 22 Закону, а саме:

дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо).

!!Забороняється залишати тварину в закритому салоні автомобіля за відсутності в ньому людини при температурі повітря більше +20°С та менше +5°С. 

#консультаціяБПД

]]>
Wed, 27 Oct 2021 16:36:26 +0300
Поділ спільного майна подружжя. Що потрібно знати? http://briz.if.ua/blogs/816.htm http://briz.if.ua/blogs/816.htm

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - Закон)  https://bit.ly/3msqRVG, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, згідно з статтею 63 Закону, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Детальніше про поділ спільного майна подружжя інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Законодавець передбачив два шляхи, а саме :

Добровільний порядок поділу майна подружжя регулюється статтею 69 Закону, де дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, за взаємною згодою, незалежно від розірвання шлюбу. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений. Якщо між подружжям виникає спір щодо розміру належних їм часток, порядку або способу поділу спільного майна, то добровільний порядок поділу майна змінюється на судовий.

У судовому порядку : поділ майна подружжя здійснюється в два етапи:

1 - суд визначає розмір часток чоловіка та жінки в праві на майно;

2 - здійснює поділ майна відповідно до встановлених часток.

При визначенні розміру часток кожного з подружжя суд керується частиною першою статті 70 Закону, якою передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом із тим, законодавство встановлює два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя, а саме:

відповідно до частини другої статті 70 Закону суд може зменшити частку одного з подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім"ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім"ї; відповідно до частини третьої статті 70 закону суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Існують певні способи поділу майна подружжя, які закріплені у статті 71 Закону, а саме:

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При поданні позовної заяви про поділ майна, відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна давність

Відповідно до статті 72 Закону, до вимог про поділ майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Важливо!Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 72 Закону, продовжуються на строк дії такого карантину.

]]>
Tue, 12 Oct 2021 16:15:42 +0300
Визнання особи недієздатною http://briz.if.ua/blogs/815.htm http://briz.if.ua/blogs/815.htm

Відповідно до статті 30Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) https://bit.ly/3a96as6цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Особа є дієздатною до моменту встановлення її недієздатності в судовому порядку.

Детальніше про визнання особи недієздатноюрозповідає фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Тетяна.

Єдиною підставою для визнання особи недієздатною, відповідно до статті 39 ЦК України,  є наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Куди подавати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

Відповідно до статті 295 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) https://bit.ly/3v03bvR, заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу.

Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім"ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (частина 3 статті 296 ЦПК України).

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (частина 3 статті 297 ЦПК України).

Вартість!

Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави (частина 2 статті 299 ЦПК України).

!Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна (частина 1 статті 300 ЦПК України).

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною (стаття 40 Цивільного кодексу України).

Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною передбачені у статті 41 ЦК України, а саме:

над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун; відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?

Відповідно до частини 1 статті 42 ЦК України, за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

]]>
Tue, 12 Oct 2021 15:07:57 +0300
Перевіряй, а вже потім довіряй! http://briz.if.ua/blogs/814.htm http://briz.if.ua/blogs/814.htm

Інколи в житті трапляються випадки, коли ти стаєш заручником власної довіри.  Все частіше зустрічаються ситуації продажу земельної ділянки довіреною особою (представником власника)на підставі довіреності. Але не завжди ця людина є добросовісною.

Саме так і трапилося з чоловіком, клієнтом системи безоплатної правової допомоги, учасником бойових дій, якому за рішенням Яремчанської міської ради була виділена земельна ділянка. Він вирішив продати цю земельну ділянку, склавши довіреність на відповідача, якою уповноважив представляти його інтереси у відповідних органах з метою продажу та/або передачі в оренду зазначеної земельної ділянки. Діючи на підставі вказаної довіреності, відповідач уклав договір купівлі-продажу та відчужив належну йому земельну ділянку, однак кошти отримані від реалізації земельної ділянки позивачу передані не були.

Сподіваючись захистити свої права, чоловік звернувся до відділу "Яремчанське бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) для вирішення даної проблеми.

Спеціаліст відділу "Яремчанське бюро правової допомоги" Місцевого центру підготувала позовну заяву про скасування реєстрації на земельну ділянку, скасування довіреності та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

         Суд на підставі всебічного, повного, об"єктивного та безпосереднього з"ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази, з"ясувавши їх достатність і взаємний зв"язок у сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги чоловіка підлягають задоволенню.

         Зверніть увагу!

         Відповідно до ч.1 ст.1000 Цивільного кодексу України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов"язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов"язки довірителя.

         Згідно з ст.1006 ЦК України повірений зобов"язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв"язку з виконанням доручення.

         Отже, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченні виконання договору доручення, зокрема він має негайно передати довірителеві все одержане у зв"язку із виконанням доручення.

Таким чином, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області є підставою для скасування реєстрації на земельну ділянку, скасування довіреності та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95686218

]]>
Thu, 30 Sep 2021 12:51:53 +0300
Захистили право на справедливу оплату праці http://briz.if.ua/blogs/813.htm http://briz.if.ua/blogs/813.htm      

З кожним роком все частіше роботодавці наживаються на звичайних працівниках, порушують їх права, шляхом обману та невиплати їм заробітної плати.

     Так і сталось із жінкою, яка працювала касиром в супермаркеті, її не повідомляли про загальну суму заробітної плати, про розміри і підстави відрахувань та утримань, а також при звільненні не виплатили повністю заробітну плату. Управління Держпраці в Івано-Франківській області та Головне управління Держпраці у Київській області, куди було переадресовано звернення жінки, не вчинили жодних дій щодо роботодавця.

     Саме тому, жінці довелось звернутись до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги (далі - Місцевий центр) з питанням щодо стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Розглянувши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги.

     Місцевий центр по даній справі призначив адвоката, за результатами розмови жінки та адвоката було підготовано та подано позовну заяву до Івано-Франківського місцевого суду про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

     На підставі наведених доказів по справі та дослідивши всі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги жінки підлягають задоволенню.

     Зверніть увагу!

     Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

     Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

     Таким чином, рішення Івано-Франківського місцевого суду є підставою для виплати заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

     Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97214732

#кейсБПД

]]>
Thu, 30 Sep 2021 11:46:54 +0300
Не завжди родинні стосунки це розуміння і добробут http://briz.if.ua/blogs/812.htm http://briz.if.ua/blogs/812.htm Останнім часом сім"я і родинні стосунки у їхньому традиційному розумінні втратили свою цінність, особливо в таких ситуаціях, коли рідна сестра хоче залишити брата інваліда без обов"язкової частки у спадщині, яка належить йому за законом.

Після смерті матері чоловіка, відкрилась спадщина на все належне їй при житті майно, зокрема на квартиру. За життя матір"ю був складений заповіт, у відповідності до якого квартира мала перейти до сестри чоловіка, у порядку спадкування за заповітом.

Так як чоловік не зміг домовитись зі своєю сестрою, йому довелось шукати альтернативні способи вирішення проблеми. Саме тому він звернувся до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) з питанням щодо визнання права власності на майно, у порядку спадкування.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Чоловік одразу написав заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складання процесуальних документів та представництва інтересів у справі щодо визнання права власності на майно, у порядку спадкування.

Місцевий центр по даній справі призначив адвоката. За результатами зустрічі з чоловіком адвокат підготував та подав позовну заяву до Ковпаківського районного суду м. Суми з вимогою визнати право власності на майно, у порядку спадкування.

Суд, дослідивши всі обставини справи, визначив, що позивач, має право на обов"язкову частку у спадковому майні, задовільнив позовні вимоги у повному обсязі.

Зверніть увагу!

Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України незалежно від змісту заповіту право на частку в спадщині мають, зокрема, непрацездатні діти спадкодавця. При цьому такі особи успадковують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов"язкова частка).

Розкриваючи зміст поняття "непрацездатні діти", що використовується в ч1 ст.1241 Цивільного кодексу України щодо права на обов"язкову частку у спадщині, Конституційний Суд України у рішенні від 11.02.2014 № 1-рп/2014, виходив з положень ч.3 ст.75 Сімейного кодексу України, яка відносить до категорії "непрацездатні" інвалідів I, II та III груп, а також положень пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття "непрацездатний", а саме ч.4 ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" та абз. 17 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та вирішив, що "в аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов"язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку незалежно від групи інвалідності".

Таким чином, рішення Зарічного районного суду м. Суми є підставою для визнання права власності на майно, у порядку спадкування.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97783324

#ПравоваДопомогаІваноФранківськ #БПД #кейсБПД

]]>
Thu, 30 Sep 2021 09:50:18 +0300
Незнання законодавства – не причина для людських страждань http://briz.if.ua/blogs/811.htm http://briz.if.ua/blogs/811.htm В нашому житті мають місце випадки коли держава в особі органу місцевого самоврядування стоїть на заваді приватних інтересів і через їх протиправні рішення страждають звичайні люди.

Яремчанською міською радою Івано-Франківської області було прийнято рішення надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте через декілька місяців відмінила своє рішення.

В пошуках справедливості, постраждалий чоловік звернувся до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) з питанням щодо визнання протиправними та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Проаналізувавши ситуацію працівник Місцевого центру надала консультацію щодо порядку отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Не довго думавши, чоловік написав заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складання процесуальних документів та представництва інтересів у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення Яремчанської міської ради.

Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. За результатами зустрічі чоловіка з юристом Місцевого центру було підготовано та подану позовну заяву до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з вимогою визнання протиправними та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Суд, дослідивши докази у справі, визнав позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Зверніть увагу!

Відповідно до ч.6 ст. 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року розтлумачив, що в аспекті конституційного подання положення ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.1 та 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97 (із змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов"язані з реалізацією певних суб"єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб"єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду є підставою для скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97870867

#кейсБПД

]]>
Thu, 23 Sep 2021 14:33:55 +0300
Закон не завада юному коханню http://briz.if.ua/blogs/810.htm http://briz.if.ua/blogs/810.htm Романтичними зустрічами які переростають у серйозні стосунки, а згодом і у справжню сім"ю сьогодні нікого не здивуєш. І якщо нареченим вісімнадцять, тридцять чи навіть вісімдесят - ніяких перепон для цього немає. А що робити, коли зустрів кохання усього свого життя у юному віці, як зареєструвати шлюб неповнолітній?

Кілька місяцівтомуна прийом до юристки відділу "Галицьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського Місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр)  прийшла ціла родина. Річ у тому, що наречена була вагітною, весілля було сплановане: замовлено ресторан, музики, відеооператора, - все, як годиться. Але коли наречені пішли до відділу державної реєстрації актів цивільного стану подавати заяву, то з"ясували, що дівчина не може її подати.Адже на день реєстрації шлюбу нареченій ще не виповнилося б 18 років.

Вислухавши проблему молодих людей, фахівчиня Місцевого центру надала змістовну інформацію щодо вищезазначеної ситуації та проінформувала про порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД). "Для надання дозволу на шлюб неповнолітніх суттєвим аргументом буде фактичне створення сім"ї. Водночас таку обставину потрібно довести! Бо просто на словах сказати, що "ми давно разом і у нас почуття" - не вийде. Адже це - ще не є сім"я. Сім"я - це сталі міцні зв"язки між двома особами, спільний побут. Однією із  вагомих підстав щоб звернутися до суду може бути і народження в такій сім"ї дитини" - зазначає юристка Місцевого центру Ольга Гелемей.

Місцевий центр розглянув звернення нареченої та по даній справі уповноважив працівницю. Фахівчиня підготувала та подала позовну заяву про надання права на шлюб до місцевого суду. Враховуючи вищевикладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заява неповнолітньої особи про надання права на шлюб є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зверніть увагу!!!

Чоловік і жінка, які бажають одружитися, повинні досягти шлюбного віку. У статті 22 Сімейного кодексу України зазначено, що шлюбний вік для чоловіків і жінок становить 18 років. Адже саме у вісімнадцять людина стає повнолітньою, отримує повну дієздатність, тож може приймати будь-які рішення. Законодавство передбачає, що суд може надати право на укладення шлюбу особі, яка досягла 16 років, якщо це відповідає її інтересам. Для цього слід звернутися із заявою досуду. Після реєстрації шлюбу дівчина та хлопець набувають повної цивільної дієздатності - як повнолітні. І навіть після розлучення до досягнення ними 18 років така дієздатність зберігається.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98357816

#кейсБПД

]]>
Wed, 22 Sep 2021 15:50:11 +0300
Не завжди рідна сестра є добросовісною, тим більше коли питання стосується нерухомого майна http://briz.if.ua/blogs/809.htm http://briz.if.ua/blogs/809.htm Морально важко пережити коли родинні стосунки втрачають свою соціальну цінність, особливо тоді, коли сестра в сестри "випрошує" аби та виселилася з її будинку за добровільною згодою.

Не отримавши згоди від сестри, жінка почала шукати альтернативні виходи з ситуації. При розмові із знайомою жінка дізнається, що в Україні вже тривалий час працює система безоплатної правової допомоги, а у місті Тлумач знаходиться відділ "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД (далі - Місцевий центр).

 До Місцевого центру клієнтка звернулась з питанням щодо виселення з будинку особи, яка там зареєстрована, але фактично не проживає. "Я маю право отримати субсидію, так як є пенсіонеркою, але на жаль, позбавлена такої можливості, адже в моєму будинку, окрім мене зареєстрована ще моя сестра, яка вже тривалий час не проживає, але зареєстрована у будинку", - розповіла громадянка.

Вислухавши проблему, фахівчиня Місцевого центру надала роз"яснення щодо порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД). Жінка проаналізувала ситуацію та попросила юристку допомоги у написанні заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складення процесуальних документів та представництва інтересів у справі щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. Фахівчиня зателефонувала до клієнтки та призначила зустріч. За результатами проведеної зустрічі підготовлено та подано позовну заяву до Тлумацького районного суду з вимогою визнати особу такою що втратила право користуванням житловим приміщенням в будинку.

Суд, дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, оцінивши їх в сукупності - задовільнив позовні вимоги у повному обсязі, а саме визнав сестру позивачки, такою що втратила право користуванням житловим приміщенням.

Зверніть увагу!!!

Цивільний кодекс України, а саме ч.2 ст. 405 передбачає, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації чи судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування житловим  приміщенням, Таким чином, рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, після набуття ним законної сили, є підставою для скасування реєстрації відповідача в будинку позивача.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82873487

#кейсБПД

]]>
Fri, 17 Sep 2021 14:00:08 +0300
Чи має право виконавець накласти арешт на зарплатну чи пенсійну картку http://briz.if.ua/blogs/808.htm http://briz.if.ua/blogs/808.htm Часто до системи безоплатної правової допомоги звертаються громадяни з питанням: "Чи має право виконавець накласти арешт на зарплатну чи пенсійну картку". Тому, про основні аспекти накладення арешту на зарплатну чи пенсійну картку інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин. Виконання рішень здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Згідно ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов"язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень, крім іншого, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об"єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону також передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження, крім іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов"язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону).

Нагадуємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Грушевського, 18, тел. (03475) 2-80-51, (050) 71-91-048.Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланнямhttps://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

]]>
Wed, 15 Sep 2021 11:23:19 +0300
Працевлаштування неповнолітніх: що потрібно знати? http://briz.if.ua/blogs/807.htm http://briz.if.ua/blogs/807.htm Багато школярів та студентів під час канікул або вільний від навчання час шукають підробіток для придбання новенького гаджету.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) визначає, прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається (стаття 188 КЗпП). Однак, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.

Ще один виняток - це працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров"ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

При прийнятті на роботу неповнолітніх, роботодавець повинен врахувати наступні нюанси:

·  трудові договори обов"язково мають укладатися в письмовій формі (стаття 24 п.5 КЗпП);

·  прийняття на роботу відбувається лише після попереднього медичного огляду, надалі вони обов"язково мають проходити медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року (стаття 191 КЗпП);

·  при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін ;

·  неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці (стаття 187 КЗпП).

Важливо!!! На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років.

Тривалість робочого часу

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, однак для неповнолітніх ця цифра буде меншою і залежатиме вона від віку працівника.

Законодавець на правовому рівні передбачив наступні обмеження: для працівників віком 16-18 років вона становитиме не більше 36 годин на тиждень, а у віці 15- 16 років - 24 години на тиждень, для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку (ст. 51 КЗпП).

Заборони до працівників молодше вісімнадцяти років:

·  залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (стаття 192 КЗпП);

·  застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 190 КЗпП);

·  залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (стаття 190 КЗпП).

Оплата праці

Слід відзначити, що при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата неповнолітнім працівникам виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Водночас оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (стаття 194 КЗпП).

Право на відпустку

Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день та надається у зручний для них час (ч. 2 ст. 75, ст. 195 КЗпП).

Порядок звільнення неповнолітніх

Розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення при скороченні або реорганізації, можливе лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

У випадку, коли подальше виконання трудових обов"язків неповнолітнім загрожує його здоров"ю або порушує його законні інтереси, допускається розірвання трудового договору, зокрема й строкового, на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (стаття 199 КЗпП). 

]]>
Fri, 10 Sep 2021 12:19:44 +0300
Як збільшити розмір аліментів на дитину http://briz.if.ua/blogs/806.htm http://briz.if.ua/blogs/806.htm #консультаціяБПД

Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Стаття 192 Сімейного кодексу України https://bit.ly/3BStLt2прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров"я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Як збільшити розмір аліментів на дитину, розповідає фахівчиня Тлумацького бюро правової допомоги Наталія Чігур.

Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду, в якій вказати підстави для відповідної зміни.

Звертаючись до суду з проханням про збільшення аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

Якщо погіршився стан здоров"я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.

Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Тлумач, пл. Данила Галицького, 17, тел. (03479) 2-11-03, (066) 777-99-42.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Wed, 08 Sep 2021 15:30:51 +0300
Вакцинований або безробітний: чи справді доведеться стати в чергу в центрі зайнятості якщо ви не вакцинуєтесь від covid-19? http://briz.if.ua/blogs/805.htm http://briz.if.ua/blogs/805.htm Тема відсутності вакцинації у працівників оповита міфами та страхітливими історіями. Поки одні пропонують премію, другі безкоштовний проїзд у комунальному транспорті за вакцинацію, перед працівником стоїть важкий вибір:вакцинуватись чи ні. Та на противагу заманливим пропозиціям дуже часто стоїть ультиматум роботодавця - вакцина або звільнення.

Чи справді вакцинація є обов"язковою розглянемо далі.

Розпочнемо з того,  що відповідно до частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. 

Відповідно до ст. 284 Цивільного кодексу України надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Дана норма переплітається із ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

Відповідно до частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.  

Варто і не залишити поза увагою і Кодекс законів про працю, де ст. 2-1 передбачено, що будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема від стану здоров"я, не допускається.

Зауважмо, що звільнення працівника через відмову від вакцинації  не є заходом дисциплінарного стягнення чи порушенням трудової дисципліни.

Однак, часто ставлячи ультиматум  щодо вакцинації роботодавці часто використовують ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" яка говорить, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров"я.

Проте, за офіційною інформацією МОЗ, станом на сьогодні рішення про проведення обов"язкових профілактичних щеплень не приймалось.

А тому, можна говорити про те, що примусове проведення вакцинації суперечить чинному законодавству України. Відмова від проходження вакцинації не повинна стати причиною дискримінації і не може бути підставою для покарання вас в тій чи іншій формі.

Матеріал підготовлено юристкою відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

]]>
Tue, 31 Aug 2021 16:19:15 +0300
Повернення товару: що для цього потрібно? http://briz.if.ua/blogs/804.htm http://briz.if.ua/blogs/804.htm Кожен знає про можливість повернення придбаного товару до магазину, але мало хто користується цим правом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Про повернення чи обмін товару розповідає Наталія Чігур, головний спеціаліст відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Повернути товар у магазин, або обміняти його на інший аналогічний, можна протягом 14 днів з дня покупки. Це правило поширюється на товари належної якості, тобто невикористані та непошкоджені.

Щоб повернути або обміняти товар, треба дотримуватися умов його повернення:

 товару немає в переліку тих, що не підлягають обміну та поверненню; (Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджено Додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №172);  товар не використовувався і зберігся в тому вигляді, в якому його купували;  минуло менше двох тижнів з моменту придбання товару;  є касовий або товарний чек.

Продавці, зазвичай, знайомі з Вашим правом на обмін і повернення товару належної якості. Це право передбачено статтею 9 Закону України "Про захист прав споживачів".

А тепер на практичній ситуації розповімо Вам, як діяти.

Наприклад, в магазині було придбано осіннє пальто, яке не підійшло Вам за розміром, для його повернення необхідно:

 зберегти товарний вигляд споживчі властивості, пломби, ярлики;  зберегти (знайти, відновити) розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром;  протягом 14 днів звернутись до продавця із заявою про обмін товару належної якості, в якій зазначити причини з яких товар не може бути використаний за призначенням.

Рекомендуємо в заяві про обмін товару, зазначати, що товар, який Ви повертаєте належної якості, однак не задовільнив Вас за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром, тому Ви просите замінити товар на інший.

Важливо звернути увагу, що повернення сплачених коштів, відбувається лише якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, в інших випадках продавець має право замінити товар.

Легких та приємних покупок!

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою:  м.Тлумач, пл.Данила Галицького, 17, тел.(03479) 2-11-03, (066) 777-99-42. Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).   #ПравоваДопомога #БПД #LegalAid   ]]>
Tue, 31 Aug 2021 11:48:51 +0300
Правовий режим майна подружжя http://briz.if.ua/blogs/803.htm http://briz.if.ua/blogs/803.htm #інформує_ВолонтерБПД

Шлюбні відносини (майнові та немайнові) характеризуються тим, що їх суб"єктивна структура визначається законом, а також тим, що вони виникають на основі конкретного юридичного факту - шлюбу.

Детальніше про майнові правовідносини між подружжям інформує волонтерка Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргарита Гриценко.

Важливість належного регулювання відносин власності подружжя і, по суті, комплексу дій щодо володіння, користування та розпорядження майном прописані в Сімейному кодексі України.

Закон регулює основні параметри поведінки подружжя щодо майна: встановлює майно, що належить подружжю чи кожному з них окремо, обсяг прав та обов"язків подружжя щодо цього майна, порядок купівлі-продажу майна, відповідальність подружжя тощо.

Режим майна подружжя є двох видів: законний (який встановлений українським законодавством) та договірний (встановлений подружжям або нареченими відповідно до шлюбного договору).

Детальніше зазначимо щодо законного правового режиму майна подружжя.

Під законним режимом подружнього майна розуміється, що регулювання відносин чоловіка і дружини відбувається відповідно до чинного законодавства.

Сімейний кодекс України, а саме стаття 61, визначає об"єкти права спільної сумісної власності, до них відносять: будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Не дивлячись на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу, являється спільною сумісною власністю подружжя, є перелік майна яке являється особистою приватною власністю чоловіка чи дружини. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, це: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них; якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Важливою складовою правового режиму подружнього майна є процес припинення їх майнових прав, який пов"язаний з моментом припинення шлюбу, оскільки спільне майно є невід"ємною частиною шлюбного союзу. Отже, після розірвання шлюбу правове розпорядження майна подружжя, тобто режим їх спільної власності, припиняє своє функціонування, якщо подружжя розділило майно, спільно набуте у шлюбі.

Якщо подружжя не поділило спільне майно, то після розлучення воно продовжує бути спільною сумісною власністю, оскільки без поділу майна сам процес розлучення не може частково або повністю відокремити спільне майно подружжя.

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД

]]>
Mon, 30 Aug 2021 11:47:15 +0300
Протидія торгівлі людьми http://briz.if.ua/blogs/802.htm http://briz.if.ua/blogs/802.htm Торгівля людьми - одна з найприбутковіших кримінальних галузей у світі. Прибутковість цієї сфери програє лише торгівлі зброї та наркотиків. Україна - це насамперед країна, яка постачає постраждалих, також наша країна є транзитною базою для жертв торгівлі людьми. Жертвою цього злочину може стати будь-яка людина, незалежно від статі, віку тощо. Кількість чоловіків серед жертв торгівлі людьми зростає, кількість неповнолітніх - значна та збільшується кожен день.

Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 21 вересня 2010 року. До міжнародного законодавства щодо протидії торгівлі людьми також відносять Конвенцію ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами; Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї; Декларація про викорінення насильства по відношенню до жінок (Резолюція Генеральної Асамблеї № 48/104) тощо.

В Україні основним законодавчим актом щодо протидії торгівлі людьми являється Закон України "Про протидію торгівлі людьми" який набрав чинності 15 жовтня 2011 року. Відповідно до цього Закону торгівля людьми - це здійснення незаконної угоди, об"єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Форми торгівлі людьми є різноманітні, до них можна віднести рабство, примушення до вагітності, продаж дитини, сексуальна експлуатація, примусова праця, використання людей у збройних конфліктах тощо. Найбільш поширеними видами торгівлі людьми є примусова праця та сексуальна експлуатація.

Примусова праця означає становище, відповідно до якого жертв заставляють працювати проти їх волі, використовуючи покарання або погрози, свобода таких жертв обмежена.

Сексуальна експлуатація - це використання жертви у діяльності сексуального характеру. Жертви цього виду торгівлі зазвичай перебувають у складних життєвих ситуаціях, вони легко стають об"єктами торгівлі людьми.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, яка постраждала від торгівлі людьми має право на безоплатне одержання такої допомоги: 1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа; 2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги; 3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі; 4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України; 5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Інформацію щодо процесу встановлення статусу жертв торгівлі людьми, видів допомоги жертвам торгівлі людьми, та установ, які надають допомогу жертвам торгівлі людьми можна отримати звернувшись до Департаменту боротьби зі злочинами, що пов"язані з торгівлею людьми Національної поліції України за номером (044) 374 37 85. Консультації щодо протидії торгівлі людьми можна отримати, звернувшись до Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 8 800 505 50 10. Також існує гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57. Крім цього, особа, яка вважає себе жертвою торгівлі людьми, може звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем перебування для отримання консультації.

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД

 

]]>
Sat, 28 Aug 2021 13:04:50 +0300
Як зняти арешт з успадкованого будинку? http://briz.if.ua/blogs/801.htm http://briz.if.ua/blogs/801.htm Останнім часом все більше клієнтів звертаються з проблемою зняття арешту з нерухомості. Переважна більшість клієнтів дізнаються про наявність заборони на відчуження майна вже під час оформлення спадщини, що створює перешкоди у її отриманні.

Клієнт своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але під час вчинення нотаріальних дій виявилось, що на майно накладено арешт, тому нотаріус відмовив у видачі Свідоцтва про прийняття спадщини.

Про те як зняти арешт з успадкованого будинку - розповість Наталія Чігур, головний спеціаліст відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звертаю увагу, що відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника.

Насамперед на правити на адресу Відділу державної виконавчої служби звернення щодо зняття арешту. Але, ВДВС (відділі державної виконавчої служби) відмовить у можливості зняти арешт, так як на виконанні у відділі не перебуває виконавчих проваджень про стягнення з померлого заборгованості. Враховуючи те, що державна виконавча служба позбавлена можливості зняти арешт із спадкового майна, то просить зняти арешт, накладений на спадкове майно, через суд.

Згідно ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв"язку із закінченням виконавчого провадження.

Потрібно підготувати позовну заяву до суду та враховуючи те, що виконавчі провадження, які були відкриті відносно боржника, на даний час на виконанні не перебувають, а відділ державної виконавчої служби не має змоги зняти арешт із успадкованого майна, що порушує право на спадкування, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, що треба зробити для зняття арешту:

1) у нотаріуса, де відкрита ваша спадкова справа, отримати постанову про неможливість вчинення нотаріальних дій та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта;

2) звернутися з письмовою заявою про зняття арешту з майна спадкодавця до відповідного відділу Державної виконавчої служби, який наклав арешт на майно;

3) якщо відділ Державної виконавчої служби відмовить у знятті арешту з нерухомого майна, Вам з позовною заявою потрібно звернутися до суду за місцем знаходження арештованого майна та додати до неї такі документи:

копію паспорту позивача; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію свідоцтва про народження позивача; копію свідоцтва про смерть спадкодавця; копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі; копію заповіту; відмову у знятті арешту відділом ДВС; копії правовстановлюючих документів на майно спадкодавця; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта; квитанцію про сплату судового збору.

4) Після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, повторно звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Тлумач, пл. Данила Галицького, 17, тел. (03479) 2-11-03, (066) 777-99-42.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#ПравоваДопомога #БПД #LegalAid

 

]]>
Thu, 12 Aug 2021 18:03:02 +0300
Яких тварин можна тримати вдома? http://briz.if.ua/blogs/800.htm http://briz.if.ua/blogs/800.htm Чи не у кожного з нас є домашній улюбленець. Однак, чи всіх тварин можна тримати у квартирі чи будинку? На це питання відповість фахівчиня Івано-Франіквського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роксолана Пронич.

Згідно з законодавством тваринами є біологічні об"єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові. Статтею 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (далі - Закон) передбачено, що утримання тварин в домашніх умовах − це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір"я окремого будинку.

Відповідно до статті 1 Європейської конвенції про захист тварин під домашньою твариною мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує або збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

Водночас, дикі тварини − тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах.

Особливості утримання домашніх тварин вдома

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов"язана:

забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов"язана:

дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання; забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров"ю людині або іншим тваринам; негайно доставляти домашню тварину, яка заподіяла ушкодження здоров"ю людині або іншим тваринам, у ветеринарну установу для огляду; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з"являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Дозволяється утримувати домашніх тварин, зокрема:

у квартирах, де проживає кілька сімей, − лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування(коридорах); у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив"язі або без неї.

Власникам домашніх тварин (собак та котів) необхідно:

дотримуватись санітарно-гігієнічних норм утримання тварин; дотримуватись громадського порядку (забезпечувати тишу з 22.00 до 08.00); попередити можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання; запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин по відношенню до людей, інших тварин або майна.

Особливості утримання диких тварин у неволі

Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям та за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України). Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог Закону.

Власники диких тварин зобов"язані мати документи, що підтверджують законність набуття дикої тварини, ветеринарні документи на тварину.

Кількість тварин, що утримуються фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 вересня 2010 року № 429. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права та свободи осіб, які мешкають поряд.

При утриманні диких тварин забороняється:

розміщувати в розташованих поруч приміщеннях диких тварин, взаємна присутність яких приводить до стресу; допускати надмірне домінування одних особин диких тварин над іншими; утримувати в одному приміщенні диких тварин, спільне мешкання яких може призвести до загибелі одної з них.

Відповідальність за неналежне утримання тварин

Законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за неналежне утримання тварин.

Згідно зі статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб − від трьох до п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров"ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених вище − тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.) з конфіскацією тварин і на посадових осіб − від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 68 до 119 грн.).

За жорстоке поводження з тваринами до винної особи може застосовуватися покарання, передбачене статтею 299 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 51000 грн.) або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #LegalAid

]]>
Wed, 11 Aug 2021 17:47:24 +0300
Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною http://briz.if.ua/blogs/799.htm http://briz.if.ua/blogs/799.htm Часто за отриманням правової допомоги звертаються рідні осіб, які надмірно захоплюються азартними іграми, що призводить до того, що ними береться безліч кредитних коштів у фінансових установах, через що їхні сім'ї знаходяться у скрутному матеріальному становищі, оскільки мають великі боргові зобов`язання.

Про визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною розповідає фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Тетяна Накладюк.

Повна цивільна дієздатність настає з 18 років, а в деяких випадках  навіть з 16-ти. Але іноді трапляється, що повнолітня людина внаслідок певних обставин (захворювання або згубної звички) не може контролювати свої дії і відповідати за них. Щоб вона не завдала шкоди собі, своїй родині і майну, родичі звертаються до суду для визнання такої людини обмежено дієздатною чи недієздатною.

Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть служити:

психічний розлад, який істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, якщо при цьому людина ставить себе і свою сім"ю у важке матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Обмежена у дієздатності людина може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються тільки за згодою піклувальника. Тобто  купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а от для того, щоб взяти кредит або продати нерухомість йому необхідна згода піклувальника.

Хто має право звертатися

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім"ї , органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

До якого суду слід подавати заяву?

Заяву про обмеження цивільної дієздатності  особи подають до суду за місцем її проживання, а якщо людина перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі - за місцем розташування цього закладу.

Вартість:

За подання заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним судовий збір не справляється.

Однак, якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, з метою позбавлення дієздатності або обмеження дієздатності психічно здорової особи, суд стягує всі судові витрати із заявника.

У заяві повинно бути зазначено, стосовно яких прав варто обмежити дієздатність громадянина:

 одержувати й самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами; укладати угоди (договори дарування, купівлі-продажу, позики і т. д.).

‼️Громадянин, про обмеження цивільної дієздатності якого подана в суд заява, стає особою, що бере участь у справі. Тому незалежно від стану здоров'я йому повинна надсилатися копія заяви.

У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, або обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо, ставить себе або свою родину, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров"я фізичної особи призначає для визначення психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження цивільної дієздатності ухиляється від проходження експертизи, суд на засіданні за участі лікаря-психіатра може затвердити ухвалу про примусове проходження судово-психіатричної експертизи.

Поновлення цивільної дієздатності.

Поновлення повної цивільної дієздатності також відбувається за рішенням суду, якщо людина видужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також припинила зловживати спиртними напоями, наркотичними речовинами, азартними іграми тощо.

Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid     ️

]]>
Mon, 09 Aug 2021 10:12:00 +0300
Усунення перешкод у користування земельною ділянкою http://briz.if.ua/blogs/798.htm http://briz.if.ua/blogs/798.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів щодо усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено та подано 29.10.2019до суду цивільний позов до Відповідача про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

26.05.2021 Сторони уклали мирову угоду та просили суд затвердити цю мирову угоду, за умовами якої:

Позивач визнає, що межі земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 0,2134 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд, відповідають розмірам та фактичному розміщенню, згідно даних внесених до державного земельного кадастру України. Перешкод у користуванні її земельної ділянки зі сторони Відповідача на час укладення мирової угоди немає; Відповідач визнає та підтверджує, що її земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою Позивача, відповідає розмірам та фактичному розміщенню, згідно даних внесених до державного земельного кадастру України; Відповідач гарантує, що не буде чинити перешкоди у встановленні огорожі Позивачу на встановленій на даний час межі, між земельними ділянками, які належать їм на праві приватної власності; Відповідач не заперечує щодо встановлення металевої конструкції огорожі на бетонованій підмостці по межі земельної ділянки Позивача, без зміни фактичної межі земельної ділянки, яка на даний час відповідає даним внесеним до Державного земельного кадастру; Позивач заявляє, що з моменту підписання мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових чи немайнових претензій до Відповідача з приводу усунення перешкод, встановленні межових знаків та користуванні земельної ділянки; Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й Держави.

Суд затвердив мирову угоду, оскільки її умови не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, є виконуваними, та на підставі п.5 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі закрив.

Номер справи № 352/2227/19

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97594332

]]>
Mon, 02 Aug 2021 16:45:35 +0300