Блоги на БРІЗ | Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/blogs/72 Блогер Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Sun, 19 Sep 2021 22:49:30 +0300 CMS 1 Не завжди рідна сестра є добросовісною, тим більше коли питання стосується нерухомого майна http://briz.if.ua/blogs/809.htm http://briz.if.ua/blogs/809.htm Морально важко пережити коли родинні стосунки втрачають свою соціальну цінність, особливо тоді, коли сестра в сестри "випрошує" аби та виселилася з її будинку за добровільною згодою.

Не отримавши згоди від сестри, жінка почала шукати альтернативні виходи з ситуації. При розмові із знайомою жінка дізнається, що в Україні вже тривалий час працює система безоплатної правової допомоги, а у місті Тлумач знаходиться відділ "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД (далі - Місцевий центр).

 До Місцевого центру клієнтка звернулась з питанням щодо виселення з будинку особи, яка там зареєстрована, але фактично не проживає. "Я маю право отримати субсидію, так як є пенсіонеркою, але на жаль, позбавлена такої можливості, адже в моєму будинку, окрім мене зареєстрована ще моя сестра, яка вже тривалий час не проживає, але зареєстрована у будинку", - розповіла громадянка.

Вислухавши проблему, фахівчиня Місцевого центру надала роз"яснення щодо порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - БВПД). Жінка проаналізувала ситуацію та попросила юристку допомоги у написанні заяву про надання безоплатної правової допомоги, а саме складення процесуальних документів та представництва інтересів у справі щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Місцевий центр по даній справі призначив свого працівника. Фахівчиня зателефонувала до клієнтки та призначила зустріч. За результатами проведеної зустрічі підготовлено та подано позовну заяву до Тлумацького районного суду з вимогою визнати особу такою що втратила право користуванням житловим приміщенням в будинку.

Суд, дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, оцінивши їх в сукупності - задовільнив позовні вимоги у повному обсязі, а саме визнав сестру позивачки, такою що втратила право користуванням житловим приміщенням.

Зверніть увагу!!!

Цивільний кодекс України, а саме ч.2 ст. 405 передбачає, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації чи судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права користування житловим  приміщенням, Таким чином, рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, після набуття ним законної сили, є підставою для скасування реєстрації відповідача в будинку позивача.

Справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/82873487

#кейсБПД

]]>
Fri, 17 Sep 2021 14:00:08 +0300
Чи має право виконавець накласти арешт на зарплатну чи пенсійну картку http://briz.if.ua/blogs/808.htm http://briz.if.ua/blogs/808.htm Часто до системи безоплатної правової допомоги звертаються громадяни з питанням: "Чи має право виконавець накласти арешт на зарплатну чи пенсійну картку". Тому, про основні аспекти накладення арешту на зарплатну чи пенсійну картку інформує фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин. Виконання рішень здійснюється у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Згідно ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов"язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 10 Закону заходами примусового виконання рішень, крім іншого, є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об"єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону також передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження, крім іншого, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов"язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону).

Нагадуємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Грушевського, 18, тел. (03475) 2-80-51, (050) 71-91-048.Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланнямhttps://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

]]>
Wed, 15 Sep 2021 11:23:19 +0300
Працевлаштування неповнолітніх: що потрібно знати? http://briz.if.ua/blogs/807.htm http://briz.if.ua/blogs/807.htm Багато школярів та студентів під час канікул або вільний від навчання час шукають підробіток для придбання новенького гаджету.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) визначає, прийняття на роботу осіб молодше 16 років не допускається (стаття 188 КЗпП). Однак, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.

Ще один виняток - це працевлаштування учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров"ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

При прийнятті на роботу неповнолітніх, роботодавець повинен врахувати наступні нюанси:

·  трудові договори обов"язково мають укладатися в письмовій формі (стаття 24 п.5 КЗпП);

·  прийняття на роботу відбувається лише після попереднього медичного огляду, надалі вони обов"язково мають проходити медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року (стаття 191 КЗпП);

·  при прийнятті на роботу не встановлюється випробувальний термін ;

·  неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України, щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці (стаття 187 КЗпП).

Важливо!!! На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років.

Тривалість робочого часу

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, однак для неповнолітніх ця цифра буде меншою і залежатиме вона від віку працівника.

Законодавець на правовому рівні передбачив наступні обмеження: для працівників віком 16-18 років вона становитиме не більше 36 годин на тиждень, а у віці 15- 16 років - 24 години на тиждень, для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку (ст. 51 КЗпП).

Заборони до працівників молодше вісімнадцяти років:

·  залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (стаття 192 КЗпП);

·  застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 190 КЗпП);

·  залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (стаття 190 КЗпП).

Оплата праці

Слід відзначити, що при скороченій тривалості щоденної роботи заробітна плата неповнолітнім працівникам виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Водночас оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (стаття 194 КЗпП).

Право на відпустку

Щорічна відпустка для неповнолітніх встановлена тривалістю 31 календарний день та надається у зручний для них час (ч. 2 ст. 75, ст. 195 КЗпП).

Порядок звільнення неповнолітніх

Розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення при скороченні або реорганізації, можливе лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

У випадку, коли подальше виконання трудових обов"язків неповнолітнім загрожує його здоров"ю або порушує його законні інтереси, допускається розірвання трудового договору, зокрема й строкового, на підставі вимоги батьків, усиновителів, піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю (стаття 199 КЗпП). 

]]>
Fri, 10 Sep 2021 12:19:44 +0300
Як збільшити розмір аліментів на дитину http://briz.if.ua/blogs/806.htm http://briz.if.ua/blogs/806.htm #консультаціяБПД

Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Стаття 192 Сімейного кодексу України https://bit.ly/3BStLt2прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров"я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Як збільшити розмір аліментів на дитину, розповідає фахівчиня Тлумацького бюро правової допомоги Наталія Чігур.

Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду, в якій вказати підстави для відповідної зміни.

Звертаючись до суду з проханням про збільшення аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

стан здоров"я та матеріальне становище дитини; стан здоров"я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Доказами зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

Якщо погіршився стан здоров"я саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов"язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.

Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Тлумач, пл. Данила Галицького, 17, тел. (03479) 2-11-03, (066) 777-99-42.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Wed, 08 Sep 2021 15:30:51 +0300
Вакцинований або безробітний: чи справді доведеться стати в чергу в центрі зайнятості якщо ви не вакцинуєтесь від covid-19? http://briz.if.ua/blogs/805.htm http://briz.if.ua/blogs/805.htm Тема відсутності вакцинації у працівників оповита міфами та страхітливими історіями. Поки одні пропонують премію, другі безкоштовний проїзд у комунальному транспорті за вакцинацію, перед працівником стоїть важкий вибір:вакцинуватись чи ні. Та на противагу заманливим пропозиціям дуже часто стоїть ультиматум роботодавця - вакцина або звільнення.

Чи справді вакцинація є обов"язковою розглянемо далі.

Розпочнемо з того,  що відповідно до частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам. 

Відповідно до ст. 284 Цивільного кодексу України надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Дана норма переплітається із ст. 43 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я".

Відповідно до частини 2 статті 28 Конституції України жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.  

Варто і не залишити поза увагою і Кодекс законів про працю, де ст. 2-1 передбачено, що будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема від стану здоров"я, не допускається.

Зауважмо, що звільнення працівника через відмову від вакцинації  не є заходом дисциплінарного стягнення чи порушенням трудової дисципліни.

Однак, часто ставлячи ультиматум  щодо вакцинації роботодавці часто використовують ст. 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" яка говорить, що профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов'язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров"я.

Проте, за офіційною інформацією МОЗ, станом на сьогодні рішення про проведення обов"язкових профілактичних щеплень не приймалось.

А тому, можна говорити про те, що примусове проведення вакцинації суперечить чинному законодавству України. Відмова від проходження вакцинації не повинна стати причиною дискримінації і не може бути підставою для покарання вас в тій чи іншій формі.

Матеріал підготовлено юристкою відділу "Богородчанське бюро правової допомоги" Вікторією Бігун

]]>
Tue, 31 Aug 2021 16:19:15 +0300
Повернення товару: що для цього потрібно? http://briz.if.ua/blogs/804.htm http://briz.if.ua/blogs/804.htm Кожен знає про можливість повернення придбаного товару до магазину, але мало хто користується цим правом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Про повернення чи обмін товару розповідає Наталія Чігур, головний спеціаліст відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Повернути товар у магазин, або обміняти його на інший аналогічний, можна протягом 14 днів з дня покупки. Це правило поширюється на товари належної якості, тобто невикористані та непошкоджені.

Щоб повернути або обміняти товар, треба дотримуватися умов його повернення:

 товару немає в переліку тих, що не підлягають обміну та поверненню; (Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затверджено Додатком №3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року №172);  товар не використовувався і зберігся в тому вигляді, в якому його купували;  минуло менше двох тижнів з моменту придбання товару;  є касовий або товарний чек.

Продавці, зазвичай, знайомі з Вашим правом на обмін і повернення товару належної якості. Це право передбачено статтею 9 Закону України "Про захист прав споживачів".

А тепер на практичній ситуації розповімо Вам, як діяти.

Наприклад, в магазині було придбано осіннє пальто, яке не підійшло Вам за розміром, для його повернення необхідно:

 зберегти товарний вигляд споживчі властивості, пломби, ярлики;  зберегти (знайти, відновити) розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром;  протягом 14 днів звернутись до продавця із заявою про обмін товару належної якості, в якій зазначити причини з яких товар не може бути використаний за призначенням.

Рекомендуємо в заяві про обмін товару, зазначати, що товар, який Ви повертаєте належної якості, однак не задовільнив Вас за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром, тому Ви просите замінити товар на інший.

Важливо звернути увагу, що повернення сплачених коштів, відбувається лише якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, в інших випадках продавець має право замінити товар.

Легких та приємних покупок!

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою:  м.Тлумач, пл.Данила Галицького, 17, тел.(03479) 2-11-03, (066) 777-99-42. Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).   #ПравоваДопомога #БПД #LegalAid   ]]>
Tue, 31 Aug 2021 11:48:51 +0300
Правовий режим майна подружжя http://briz.if.ua/blogs/803.htm http://briz.if.ua/blogs/803.htm #інформує_ВолонтерБПД

Шлюбні відносини (майнові та немайнові) характеризуються тим, що їх суб"єктивна структура визначається законом, а також тим, що вони виникають на основі конкретного юридичного факту - шлюбу.

Детальніше про майнові правовідносини між подружжям інформує волонтерка Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргарита Гриценко.

Важливість належного регулювання відносин власності подружжя і, по суті, комплексу дій щодо володіння, користування та розпорядження майном прописані в Сімейному кодексі України.

Закон регулює основні параметри поведінки подружжя щодо майна: встановлює майно, що належить подружжю чи кожному з них окремо, обсяг прав та обов"язків подружжя щодо цього майна, порядок купівлі-продажу майна, відповідальність подружжя тощо.

Режим майна подружжя є двох видів: законний (який встановлений українським законодавством) та договірний (встановлений подружжям або нареченими відповідно до шлюбного договору).

Детальніше зазначимо щодо законного правового режиму майна подружжя.

Під законним режимом подружнього майна розуміється, що регулювання відносин чоловіка і дружини відбувається відповідно до чинного законодавства.

Сімейний кодекс України, а саме стаття 61, визначає об"єкти права спільної сумісної власності, до них відносять: будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Не дивлячись на те, що майно набуте подружжям за час шлюбу, являється спільною сумісною власністю подружжя, є перелік майна яке являється особистою приватною власністю чоловіка чи дружини. Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, це: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; є премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди; страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них; якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Важливою складовою правового режиму подружнього майна є процес припинення їх майнових прав, який пов"язаний з моментом припинення шлюбу, оскільки спільне майно є невід"ємною частиною шлюбного союзу. Отже, після розірвання шлюбу правове розпорядження майна подружжя, тобто режим їх спільної власності, припиняє своє функціонування, якщо подружжя розділило майно, спільно набуте у шлюбі.

Якщо подружжя не поділило спільне майно, то після розлучення воно продовжує бути спільною сумісною власністю, оскільки без поділу майна сам процес розлучення не може частково або повністю відокремити спільне майно подружжя.

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД

]]>
Mon, 30 Aug 2021 11:47:15 +0300
Протидія торгівлі людьми http://briz.if.ua/blogs/802.htm http://briz.if.ua/blogs/802.htm Торгівля людьми - одна з найприбутковіших кримінальних галузей у світі. Прибутковість цієї сфери програє лише торгівлі зброї та наркотиків. Україна - це насамперед країна, яка постачає постраждалих, також наша країна є транзитною базою для жертв торгівлі людьми. Жертвою цього злочину може стати будь-яка людина, незалежно від статі, віку тощо. Кількість чоловіків серед жертв торгівлі людьми зростає, кількість неповнолітніх - значна та збільшується кожен день.

Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 21 вересня 2010 року. До міжнародного законодавства щодо протидії торгівлі людьми також відносять Конвенцію ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами; Додатковий протокол до Конвенції ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Про попередження та припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї; Декларація про викорінення насильства по відношенню до жінок (Резолюція Генеральної Асамблеї № 48/104) тощо.

В Україні основним законодавчим актом щодо протидії торгівлі людьми являється Закон України "Про протидію торгівлі людьми" який набрав чинності 15 жовтня 2011 року. Відповідно до цього Закону торгівля людьми - це здійснення незаконної угоди, об"єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Форми торгівлі людьми є різноманітні, до них можна віднести рабство, примушення до вагітності, продаж дитини, сексуальна експлуатація, примусова праця, використання людей у збройних конфліктах тощо. Найбільш поширеними видами торгівлі людьми є примусова праця та сексуальна експлуатація.

Примусова праця означає становище, відповідно до якого жертв заставляють працювати проти їх волі, використовуючи покарання або погрози, свобода таких жертв обмежена.

Сексуальна експлуатація - це використання жертви у діяльності сексуального характеру. Жертви цього виду торгівлі зазвичай перебувають у складних життєвих ситуаціях, вони легко стають об"єктами торгівлі людьми.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" особа, яка постраждала від торгівлі людьми має право на безоплатне одержання такої допомоги: 1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа; 2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги; 3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі; 4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України; 5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Інформацію щодо процесу встановлення статусу жертв торгівлі людьми, видів допомоги жертвам торгівлі людьми, та установ, які надають допомогу жертвам торгівлі людьми можна отримати звернувшись до Департаменту боротьби зі злочинами, що пов"язані з торгівлею людьми Національної поліції України за номером (044) 374 37 85. Консультації щодо протидії торгівлі людьми можна отримати, звернувшись до Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 8 800 505 50 10. Також існує гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57. Крім цього, особа, яка вважає себе жертвою торгівлі людьми, може звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем перебування для отримання консультації.

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

#ПравоваДопомога #БПД #ІваноФранківськийМЦ_БВПД

 

]]>
Sat, 28 Aug 2021 13:04:50 +0300
Як зняти арешт з успадкованого будинку? http://briz.if.ua/blogs/801.htm http://briz.if.ua/blogs/801.htm Останнім часом все більше клієнтів звертаються з проблемою зняття арешту з нерухомості. Переважна більшість клієнтів дізнаються про наявність заборони на відчуження майна вже під час оформлення спадщини, що створює перешкоди у її отриманні.

Клієнт своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але під час вчинення нотаріальних дій виявилось, що на майно накладено арешт, тому нотаріус відмовив у видачі Свідоцтва про прийняття спадщини.

Про те як зняти арешт з успадкованого будинку - розповість Наталія Чігур, головний спеціаліст відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Звертаю увагу, що відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті боржника.

Насамперед на правити на адресу Відділу державної виконавчої служби звернення щодо зняття арешту. Але, ВДВС (відділі державної виконавчої служби) відмовить у можливості зняти арешт, так як на виконанні у відділі не перебуває виконавчих проваджень про стягнення з померлого заборгованості. Враховуючи те, що державна виконавча служба позбавлена можливості зняти арешт із спадкового майна, то просить зняти арешт, накладений на спадкове майно, через суд.

Згідно ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв"язку із закінченням виконавчого провадження.

Потрібно підготувати позовну заяву до суду та враховуючи те, що виконавчі провадження, які були відкриті відносно боржника, на даний час на виконанні не перебувають, а відділ державної виконавчої служби не має змоги зняти арешт із успадкованого майна, що порушує право на спадкування, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, що треба зробити для зняття арешту:

1) у нотаріуса, де відкрита ваша спадкова справа, отримати постанову про неможливість вчинення нотаріальних дій та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта;

2) звернутися з письмовою заявою про зняття арешту з майна спадкодавця до відповідного відділу Державної виконавчої служби, який наклав арешт на майно;

3) якщо відділ Державної виконавчої служби відмовить у знятті арешту з нерухомого майна, Вам з позовною заявою потрібно звернутися до суду за місцем знаходження арештованого майна та додати до неї такі документи:

копію паспорту позивача; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію свідоцтва про народження позивача; копію свідоцтва про смерть спадкодавця; копію витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі; копію заповіту; відмову у знятті арешту відділом ДВС; копії правовстановлюючих документів на майно спадкодавця; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта; квитанцію про сплату судового збору.

4) Після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, повторно звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" що знаходиться за адресою: м. Тлумач, пл. Данила Галицького, 17, тел. (03479) 2-11-03, (066) 777-99-42.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#ПравоваДопомога #БПД #LegalAid

 

]]>
Thu, 12 Aug 2021 18:03:02 +0300
Яких тварин можна тримати вдома? http://briz.if.ua/blogs/800.htm http://briz.if.ua/blogs/800.htm Чи не у кожного з нас є домашній улюбленець. Однак, чи всіх тварин можна тримати у квартирі чи будинку? На це питання відповість фахівчиня Івано-Франіквського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роксолана Пронич.

Згідно з законодавством тваринами є біологічні об"єкти, що відносяться до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові. Статтею 1 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (далі - Закон) передбачено, що утримання тварин в домашніх умовах − це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір"я окремого будинку.

Відповідно до статті 1 Європейської конвенції про захист тварин під домашньою твариною мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує або збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства.

Водночас, дикі тварини − тварини, природним середовищем існування яких є дика природа, у тому числі ті, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах.

Особливості утримання домашніх тварин вдома

Особа, яка утримує домашню тварину, зобов"язана:

забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.

При поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов"язана:

дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води; надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання; забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками; забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо); негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров"ю людині або іншим тваринам; негайно доставляти домашню тварину, яка заподіяла ушкодження здоров"ю людині або іншим тваринам, у ветеринарну установу для огляду; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

Особи, які утримують домашніх тварин, мають право з"являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку.

Дозволяється утримувати домашніх тварин, зокрема:

у квартирах, де проживає кілька сімей, − лише за письмовою згодою всіх мешканців квартири. При цьому не дозволяється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування(коридорах); у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив"язі або без неї.

Власникам домашніх тварин (собак та котів) необхідно:

дотримуватись санітарно-гігієнічних норм утримання тварин; дотримуватись громадського порядку (забезпечувати тишу з 22.00 до 08.00); попередити можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання; запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин по відношенню до людей, інших тварин або майна.

Особливості утримання диких тварин у неволі

Утримання диких тварин у неволі допускається, якщо створені умови, що відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям та за наявності дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України). Утримання диких тварин у неволі без дозволу допускається в разі тимчасового утримання врятованої постраждалої тварини.

Допускається утримання дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами утримання відповідно до вимог Закону.

Власники диких тварин зобов"язані мати документи, що підтверджують законність набуття дикої тварини, ветеринарні документи на тварину.

Кількість тварин, що утримуються фізичною чи юридичною особою, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 вересня 2010 року № 429. При цьому утримання тварин не повинно порушувати права та свободи осіб, які мешкають поряд.

При утриманні диких тварин забороняється:

розміщувати в розташованих поруч приміщеннях диких тварин, взаємна присутність яких приводить до стресу; допускати надмірне домінування одних особин диких тварин над іншими; утримувати в одному приміщенні диких тварин, спільне мешкання яких може призвести до загибелі одної з них.

Відповідальність за неналежне утримання тварин

Законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за неналежне утримання тварин.

Згідно зі статтею 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб − від трьох до п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров"ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених вище − тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п"яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.) з конфіскацією тварин і на посадових осіб − від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 68 до 119 грн.).

За жорстоке поводження з тваринами до винної особи може застосовуватися покарання, передбачене статтею 299 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 51000 грн.) або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #LegalAid

]]>
Wed, 11 Aug 2021 17:47:24 +0300
Визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною http://briz.if.ua/blogs/799.htm http://briz.if.ua/blogs/799.htm Часто за отриманням правової допомоги звертаються рідні осіб, які надмірно захоплюються азартними іграми, що призводить до того, що ними береться безліч кредитних коштів у фінансових установах, через що їхні сім'ї знаходяться у скрутному матеріальному становищі, оскільки мають великі боргові зобов`язання.

Про визнання особи, яка зловживає азартними іграми, обмежено дієздатною розповідає фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Тетяна Накладюк.

Повна цивільна дієздатність настає з 18 років, а в деяких випадках  навіть з 16-ти. Але іноді трапляється, що повнолітня людина внаслідок певних обставин (захворювання або згубної звички) не може контролювати свої дії і відповідати за них. Щоб вона не завдала шкоди собі, своїй родині і майну, родичі звертаються до суду для визнання такої людини обмежено дієздатною чи недієздатною.

Підставами для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи можуть служити:

психічний розлад, який істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми, якщо при цьому людина ставить себе і свою сім"ю у важке матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Обмежена у дієздатності людина може самостійно вчиняти лише дрібні побутові угоди. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються тільки за згодою піклувальника. Тобто  купити хліб у магазині людина, чия цивільна дієздатність обмежена, може самостійно, а от для того, щоб взяти кредит або продати нерухомість йому необхідна згода піклувальника.

Хто має право звертатися

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім"ї , органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

До якого суду слід подавати заяву?

Заяву про обмеження цивільної дієздатності  особи подають до суду за місцем її проживання, а якщо людина перебуває на лікуванні в наркологічному або психіатричному закладі - за місцем розташування цього закладу.

Вартість:

За подання заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним судовий збір не справляється.

Однак, якщо суд встановить, що заявник діяв несумлінно, з метою позбавлення дієздатності або обмеження дієздатності психічно здорової особи, суд стягує всі судові витрати із заявника.

У заяві повинно бути зазначено, стосовно яких прав варто обмежити дієздатність громадянина:

 одержувати й самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами; укладати угоди (договори дарування, купівлі-продажу, позики і т. д.).

‼️Громадянин, про обмеження цивільної дієздатності якого подана в суд заява, стає особою, що бере участь у справі. Тому незалежно від стану здоров'я йому повинна надсилатися копія заяви.

У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, або обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграмитощо, ставить себе або свою родину, а також інших осіб, яких за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров"я фізичної особи призначає для визначення психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження цивільної дієздатності ухиляється від проходження експертизи, суд на засіданні за участі лікаря-психіатра може затвердити ухвалу про примусове проходження судово-психіатричної експертизи.

Поновлення цивільної дієздатності.

Поновлення повної цивільної дієздатності також відбувається за рішенням суду, якщо людина видужала або її стан покращився настільки, що вона може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також припинила зловживати спиртними напоями, наркотичними речовинами, азартними іграми тощо.

Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid     ️

]]>
Mon, 09 Aug 2021 10:12:00 +0300
Усунення перешкод у користування земельною ділянкою http://briz.if.ua/blogs/798.htm http://briz.if.ua/blogs/798.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів щодо усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено та подано 29.10.2019до суду цивільний позов до Відповідача про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

26.05.2021 Сторони уклали мирову угоду та просили суд затвердити цю мирову угоду, за умовами якої:

Позивач визнає, що межі земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 0,2134 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд, відповідають розмірам та фактичному розміщенню, згідно даних внесених до державного земельного кадастру України. Перешкод у користуванні її земельної ділянки зі сторони Відповідача на час укладення мирової угоди немає; Відповідач визнає та підтверджує, що її земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою Позивача, відповідає розмірам та фактичному розміщенню, згідно даних внесених до державного земельного кадастру України; Відповідач гарантує, що не буде чинити перешкоди у встановленні огорожі Позивачу на встановленій на даний час межі, між земельними ділянками, які належать їм на праві приватної власності; Відповідач не заперечує щодо встановлення металевої конструкції огорожі на бетонованій підмостці по межі земельної ділянки Позивача, без зміни фактичної межі земельної ділянки, яка на даний час відповідає даним внесеним до Державного земельного кадастру; Позивач заявляє, що з моменту підписання мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових чи немайнових претензій до Відповідача з приводу усунення перешкод, встановленні межових знаків та користуванні земельної ділянки; Позивач та Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й Держави.

Суд затвердив мирову угоду, оскільки її умови не суперечать закону та не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, є виконуваними, та на підставі п.5 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України провадження у справі закрив.

Номер справи № 352/2227/19

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97594332

]]>
Mon, 02 Aug 2021 16:45:35 +0300
Надання статусу учасника бойових дій http://briz.if.ua/blogs/797.htm http://briz.if.ua/blogs/797.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань надання статусу учасника бойових дій.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту.

Підготувавши адміністративний позов до ГУНП Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України (далі - Комісія) і надання Позивачу статусу учасника бойових дій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 17.05.2013 по 27.06.2014 Позивач проходив військову службу. На підставі Указу Президента України від 17.02.2015 №88/2015 "Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році" Позивач 22.04.2015 звільнений в запас.

Однак, на час прийняття рішення, правових підстав для надання статусу учасника бойових дій Позивачу немає, оскільки в наданих на розгляд Комісії матеріалах термін залучення позивача до проведення АТО складає 27 календарних днів, що не відповідає вимогам Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій.

Позивач вважає таке рішення Комісії безпідставним, оскільки його безпосередня участь у період з 01 по 27 червня 2014 року та належним чином підтверджена, а тому застосуванню підлягають правові норми Порядку в редакції, яка діяла на час їх виникнення, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 602, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять інформацію про те, що протягом місячного строку після завершення особою виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення до Комісії подавались документи щодо встановлення Позивачу статусу учасника бойових дій, що свідчить про недотримання командиром військової частини 3024 Національної гвардії України вимог Порядку.

У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд Комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу.

Аналізуючи норми  закону, які регулюють дані відносини, суд приходить до висновку, що законодавством чітко визначено сукупність обставин, за яких особа може отримати статус учасника бойових дій.

Суд зазначає, що до Комісії Позивач звернувся самостійно та подав необхідні документи для встановлення йому статусу учасника бойових дій.

За таких обставин, документи, що подавалися на розгляд Комісії на переконання суду містять достатні докази для відповідного висновку про наявність у позивача права на набуття статусу учасника бойових дій.

Відтак, висновки Комісії, від 05.11.2020 № 14 щодо відсутності необхідного терміну залучення Позивача до проведення АТО, є безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи Позивача, відповідач під час розгляду справи не надав оскільки не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України від 05.11.2020 №14 про відмову в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 . зобов`язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України прийняти рішення про надання Позивачу статусу учасника бойових дій.

Номер справи № 300/54/21

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96210240

]]>
Thu, 29 Jul 2021 16:17:16 +0300
Квартирний облік війсковослужбовців http://briz.if.ua/blogs/796.htm http://briz.if.ua/blogs/796.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань визнання незаконним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту.

Підготувавши цивільний позов про визнання незаконним рішення житлової комісії про зняття з квартирного обліку та поновлення на квартирному обліку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що маючи статус учасника бойових дій житловою комісією військової частини поставлений на квартирний облік в загальну чергу з 10.08.1998 року. Після звільнення у запас звернувся із рапортом до командира військової частини та просив включити в списки військовослужбовців, які мають право на позачергове одержання житла.

Засіданням житлової комісії військової частини вирішено залишити Позивача на загальній черзі.

Однак наказом командира в/ч Позивача та членів родини знято з квартирного обліку, оскільки після звільнення по закінченню терміну дії контракту, втратив право залишення (перебування) на квартирному обліку, відповідно і права на забезпечення постійним житлом незалежно від вислуги років.

За період з 10.08.1998 року по 16.08.2018 року житлом за рахунок Міністерства оборони Позивач не забезпечувався.

Рішенням Івано-Франківського міського суду позов задоволено. Визнано недійсним протокол засідання житлової комісії військової частини в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині. Скасовано п. 3 наказу командира військової частини "Про затвердження рішення житлової комісії військової частини", у частині виключення Позивача зі складом сім`ї чотири особи, з квартирного обліку військової частини. Зобов`язано військову частину поновити Позивача на квартирному обліку при військовій частині.

Відповідачем (військова частина) подано апеляційну скаргу, у якій посилається на незаконність рішення суду.

Зазначає, що військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині та користуються правом на позачергове одержання житла.

Оскільки Позивача звільнено у запас, у зв"язку з закінченням строку контракту, то він втратив право на залишення на квартирному обліку. Тому житлова комісія військової частини прийняла рішення про зняття з квартирного обліку Позивача з його членами сім"ї.

Просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача підготувала та подала відзив на апеляційну скаргу. Зазначаючи, що апеляційна скарга є безпідставною, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. При зарахуванні позивача у чергу на отримання житла та під час його перебування на квартирному обліку будь-яких порушень допущено не було, під час проходження військової служби та на момент звільнення постійним або службовим житлом не забезпечувався, перебував на обліку для поліпшення житлових умов з 10.08.1998 року, вислуга років у ЗСУ становить 25 років, отже підстави, визначені законом для зняття з обліку, відсутні. Суд дійшов правильного висновку, що Позивач разом з членами сім"ї підлягає поновленню на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують покращення житлових умов та перебувають на обліку. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд встановив, що на час взяття Позивача на квартирний облік порядок взяття на облік та отримання житла визначався Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних силах України, яке не передбачало можливості зняття з квартирного обліку з підстав звільнення у запас у зв"язку із закінченням строку контракту. Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей від 30.11.2011р. також передбачає, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей, надається житло для постійного проживання, а військовослужбовці, що перебували на обліку до 01.01.2005р., забезпечуються жилими приміщеннями відповідно до раніше встановленого законодавством порядку. Позивач за період з 10.08.1998р. по 16.08.2018р. житлом за рахунок Міністерства оборони не забезпечувався, звільнений в запас у зв"язку із закінченням контракту, є пенсіонером та учасником бойових дій, дійшов висновку про підставність залишення позивача на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

З таким висновком суду першої інстанції в цілому погоджується апеляційний суд, виходячи з такого.

З огляду на зазначене, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач був звільнений зі служби за контрактом, а тому повинен бути знятий з квартирного обліку, не спростовують право позивача на продовження перебування на квартирному обліку, адже позивач є особою, звільненою з військової служби у запас.

Суд повно та всебічно з"ясував дійсні обставини справи, зібраним доказам надав належну правову оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зняття Позивача з квартирного обліку, скасування п.3 наказу командира військової частини, у частині виключення Позивача зі складом сім"ї чотири особи з квартирного обліку військової частини та зобов"язання поновити позивача на квартирному обліку.

Рішення суду в цій частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права й не може бути скасовано з підстав та доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Разом з тим, рішення суду слід змінити в частині визнання недійсним протоколу засідання житлової комісії з огляду на таке.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу військової частини Міністерства оборони України задовольнити частково, а постановлене судом першої інстанції рішення підлягає зміні, "Абзац другий резолютивної частини рішення викласти в такій редакції:

Визнати незаконним рішення житлової комісії військової частини, оформлене протоколом, в частині зняття з квартирного обліку при військовій частині .

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Номер справи № справи 344/8873/20

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96329698

#КейсБПД

]]>
Thu, 29 Jul 2021 11:30:53 +0300
Виплата індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби http://briz.if.ua/blogs/795.htm http://briz.if.ua/blogs/795.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, прийнято рішення про уповноваження працівників відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Місцевого центру для надання безоплатної вторинної правової допомоги клієнту.

Підготувавши адміністративний позов про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання протиправною бездіяльність обласного військового комісаріату, зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач проходив військову службу в об`єднаному районному військовому комісаріаті. Під час проходження військової служби йому протиправно не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Індексація грошового забезпечення є законодавчо визначеним обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 Позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, свідченням чого є відомості листа обласного військового комісаріату, пояснення, викладенні у відзиві на позов, та підтверджено копіями роздавальних відомостей на виплату грошового забезпечення офіцерам, прапорщикам та військовослужбовцям за контрактом ОВК, копіями розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення, копіями картки особового рахунку військовослужбовця і копіями відомості розподілу витрат.

Такі дії відповідач обґрунтовує відсутністю державного фінансування в спірному періоді на виплату індексації, а також механізму компенсації індексації грошового забезпечення за попередні періоди, посилаючись на відповідні роз`яснення Міністерства соціальної політики України і Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що з січня 2016 року по лютий 2018 року кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців і обмежене фінансування відповідача жодним чином не позбавляло встановленого законом права позивача отримати індексацію його грошового забезпечення.

У випадку який досліджується судом, доводи відповідача щодо причин невиплати позивачу індексації грошового забезпечення через відсутність бюджетних асигнувань на такі цілі не підтверджені доказами. Зокрема щодо вжиття відповідачем заходів для отримання фінансових коштів для виконання вимог закону щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, що в бюджеті, з якого відбувається фінансування, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.

Таким чином, обставини відсутності бюджетного фінансування, на які посилається відповідач, не звільняють його обов"язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

В даному випадку бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною.

Враховуючи наведене, суд, вирішив позов задовольнити повністю:

визнати протиправною бездіяльність обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати Позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно. зобов`язати обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.

Номер справи № 300/98/21

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96042546

#КейсБПД

]]>
Tue, 27 Jul 2021 17:28:53 +0300
Присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці http://briz.if.ua/blogs/794.htm http://briz.if.ua/blogs/794.htm Досить часто звернення громадян з метою отримання правової допомоги з питань земельного законодавства стосуються порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. Детальніше про дану процедуру розповідає фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Кадастровий номер - що це таке ?

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Навіщо потрібен кадастровий номер?

Відповідно до законодаства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов"язкова.

На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:

продаж; дарування; спадщина; застава; обмін; поділ чи об"єднання; продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.

Важливо‼️ Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Як отримати кадастровий номер?

Перший крок, що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника;

Другий крок - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки;

Третій крок - після отримання вищезгаданої документації, необхідно звернутися в центр надання адміністративних послуг та замовити послугу "Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру".

Разом з цим подаються наступні документи:

заява ( у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки встановленої форми; оригінал документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в паперовому та електронному вигляді, яка є підставою для формування земельної ділянки.

Крім того, дану адміністративну послугу, можливо замовити на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг у розділі "Природні ресурси та екологія", у підрозділі "Земля". Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги в паперовому і в електронному вигляді. Номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.

Через 14 днів після замовлення на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, або мотивована відмова у державній реєстрації.

Для можливості розпорядження земельною ділянкою (здачі в оренду, продажі) необхідно зареєструвати право власності на земельну ділянку в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.  Для цього необхідно звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку до державного реєстратора відділу ЦНАП або нотаріуса. Ви вправі звернутись до будь якого відділу ЦНАП в межах області за місцезнаходженням земельної ділянки, або до нотаріуса в межах нотаріального округу.

‼️ Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги"  що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Грушевського, 18, тел. (03475) 2-80-51, (050) 71-91-048.

Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid     ️

 

]]>
Tue, 27 Jul 2021 15:16:41 +0300
Встановлення меж земельної ділянки http://briz.if.ua/blogs/793.htm http://briz.if.ua/blogs/793.htm Досить часто до Місцевого центру та відділів Бюро правової допомоги звертаються громадяни для отримання правової допомоги з питань встановлення меж земельних ділянок в натурі, оскільки у них виникають земельні спори із землевласниками або землекористувачами сусідніх ділянок.

Про основні деталі проведення процедури встановлення меж земельної ділянки інформує фахівчиня Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)- це фактичне розташування поворотних точок меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками на місцевості за допомогою геодезичних пристроїв.

Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:

укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); підготовчі роботи - аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.; топографо-геодезичні роботи - виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції - за бажанням власника земельної ділянки); камеральні роботи - складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельно ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Варто зауважити, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) базується на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі.

Розробниками технічної документації із землеустрою є:

• юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

• фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

З метою встановлення меж земельної ділянки її власнику необхідно звернутися до будь-якої землевпорядної організації відповідного регіону, де розташована земельна ділянка та укласти з нею договір на виготовлення технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Для укладення такого договору Вам необхідні:

копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності); рішення органу місцевого самоврядування ( Галицької міської ради) про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування; копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності); копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Вартість та строки встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються договором та залежать від складності землевпорядних робіт, площі земельної ділянки та інших факторів, які можуть бути відображенні в договорі.

Отже, для встановлення меж земельної ділянки Вам необхідно:укласти відповідний договір з розробником технічної документації із землеустрою (землевпорядною організацією), відповідно до якого виконавцем буде здійснено підготовчі, топографо-геодезичні та камеральні роботи щодо встановлення меж земельної ділянки та закріплення їх межовими знаками.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Галицьке бюро правової допомоги", що знаходиться за адресою: м. Галич, вул. площа Волі, 1, тел. (03431) 2-10-50, (067) 981-92-90.

Інформацію про всі центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна переглянути за посиланням:https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Mon, 26 Jul 2021 13:04:54 +0300
Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання — у чому різниця http://briz.if.ua/blogs/792.htm http://briz.if.ua/blogs/792.htm #інформує_ВолонтерБПД

Заповіт, спадковий договір, договір дарування та договір довічного утримання - усі ці правочини є тотожними між собою і проявляються у єдиному намірі власника відчужити майно на користь іншої особи за власним волевиявленням. Однак, укладення кожного з вказаних правочинів несе за собою різні правові наслідки.

В чому різниця між ними - інформує волонтерка Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

Договір довічного утримання

Договір довічного утримання є альтернативою договору купівлі-продажу у випадку, коли особа має життєву мету, але за певних обставин розпоряджатися своїм майном на праві власності. Цей договір також може розглядатися як альтернатива договору щодо спадкування або договору дарування. Водночас правові наслідки укладення таких договорів суттєво відрізняються.

Як правило, цей вид договору обирають особи, які потребують зовнішньої допомоги, одинокі подружні пари, сім"ї людей похилого віку з обмеженими можливостями або діти-інваліди, позбавлені опіки та піклування родичів, щоб забезпечити себе та отримати догляд протягом усього життя.

Договір довічного утримання відноситься до договору, укладення якого передбачено в обов"язковій письмовій формі та нотаріальному посвідченні (ст. 745 Цивільного кодексу України). Невиконання цієї вимоги означає недійсність договору.

Важливим моментом є те, що право власності обмежене, оскільки набувач не має права продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу або у володіння іншій особі до смерті відчужувача (ст. 754 Цивільної Кодекс України). Іншим наслідком є ​​те, що набувач зобов"язаний поховати незнайомця, якщо він помре, навіть якщо це не передбачено довічним договором.

Спадковий договір

Це договір, за яким одна сторона (набувач) виконує розпорядження іншої сторони (відчужувача) і набуває право власності на майно відчужувача у разі його смерті.

Повноцінний перехід права власності (володіння, користування, розпорядження) до набувача, відбувається після смерті відчужувача. На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (стаття 1307 Цивільного кодексу України).

Договір спадкування завжди укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації в Спадковому реєстрі (електронна база даних, що містить інформацію про засвідчені спадкові договори). У разі невиконання сторонами таких вимог, спадковий договір вважається недійсним.

Заповіт

Іншою формою передачі права власності за волею власника є заповіт.

Особисте розпорядження людини у випадку смерті - це заповіт (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

Заповідач вільний у виборі спадкоємців - він може позбавити будь-яку кількість спадкоємців за законом прав на спадкування, не вказавши причин, а також може передати своє майно не лише родичам, але й незнайомим людям, які не є членами сім'ї. Спадкоємцями можуть бути одна або кілька осіб.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов"язкову частку у спадщині: малолітні, неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця; непрацездатна вдова (вдівець); непрацездатні батьки спадкодавця.

Заповідач може змінити, відмовитись або скласти новий заповіт у будь-який час. Заповіт можна змінювати багато разів, і кожен новий скасовує попередній (ст. 1254 Цивільного кодексу України). Для кожної нової версії заповіту потрібно нотаріальне посвідчення.

Договір дарування

Договір дарування - це договір, за яким одна сторона (дарувальник) безкоштовно передає майно (дарунок) іншій стороні (обдарованому) (ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України).

У разі дарування нерухомого майна договір дарування складається у письмовій формі з подальшою державною реєстрацією та нотаріальним посвідченням.

Моментом укладення договору вважається передання майна, окрім випадків, коли дарувальник зобов"язується передати обдаровуваному майно у майбутньому. В такому випадку, право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ст.722 Цивільного кодексу України).

Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-якого зобов"язання матеріального характеру.

#ПравоваДопомога#БПД#ІваноФранківськийМЦ_БВПД

]]>
Fri, 23 Jul 2021 16:18:11 +0300
Порядок визнання фізичної особи померлою http://briz.if.ua/blogs/791.htm http://briz.if.ua/blogs/791.htm Хтось із ваших рідних не виходить більше трьох років на зв"язок і ви не знаєте як склалося його життя. На жаль, такі випадки непоодинокі, коли близька людина зникла і після тривалих пошукових дій про місце її перебування нічого не відомо. І тільки при необхідності для вирішення правової ситуації стає необхідним визнати таку особу померлою в судовому порядку.

Про підстави визнання особи померлою в розповідає Наталія Чігур, головний спеціаліст відділу "Тлумацьке бюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З метою усунення невизначеності у правовідносинах за участю особи, яка тривалий період відсутня за місцем свого проживання і місце знаходження якої невідоме, особу може бути оголошено померлою. Таке рішення згідно чинного законодавства приймається судом.

Оголосити особу померлою можливо за наявності підстав, передбачених статтею 46 Цивільного кодексу України, а саме:

якщо протягом трьох років в місці проживання особи немає відомостей про її місце перебування; якщо особа безвісти пропала через обставини, що загрожували їй смертю чи давали підставу вважати її загиблою від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; якщо особа вважати, що фізична особа загинула від нещасного випадку або надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії по розслідуванню надзвичайних ситуацій; якщо особа пропала через воєнні події то її можуть оголосити померлою через два роки після закінчення цих дій. За певних обставин суд може і раніше оголосити особу померлою, але не раніше шести місяців після завершення подій.

Відповідно до частини 3 статті 46 Цивільного кодексу України особа оголошується померлою з дня набрання законної сили рішення суду. У випадках припущення загибелі особи внаслідок воєнних дій або нещасних випадків природного та техногенного характеру особа може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Для вирішення питання про оголошення фізичної особи померлою зацікавленій стороні необхідно звернутись із заявою до суду. Заяву необхідно подати до суду за місцем проживання заявника або за останнім місцем перебування (проживання)  фізичної особи, місце знаходження якої невідоме, або за місцем знаходження її майна (стаття 305 Цивільно процесуального кодексу України).

Відповідно до вимог статті 306 Цивільно процесуального кодексу України  в заяві має бути вказано:

мету визнання фізичної особи померлою; обставини, що підтверджують безвісну тривалу відсутність особи; обставини, що дали можливість припускати загибель людини від певного нещасного випадку техногенного чи природного характеру; обставини, що загрожували смертю особі, яка пропала безвісти.

Справи про оголошення особи померлою розглядаються судом в порядку окремого провадження. Судове рішення, яке набрало законної сили надсилається органам ДРАЦС (державної реєстрації актів цивільного стану) для реєстрації смерті фізичної особи, нотаріусу чи органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини для забезпечення заходів щодо охорони спадкового майна (ч.2 стаття 308 Цивільно процесуального кодексу України).

Згідно статті 47 Цивільного кодексу України при оголошенні фізичної особи померлою виникають ті ж самі правові наслідки, що і при смерті особи. Тобто, відкривається спадщина (стаття 1220 Цивільного кодексу України), призначається пенсія утриманцям, припиняються шлюбні відносини (стаття 104 Сімейного кодексу України), припиняється представництво за дорученням, яке видала померла або, яке видане особі, оголошеній померлою (стаття 248 Цивільного кодексу України).

Варто наголосити!

Спадкоємці фізичної особи оголошеної судом померлою не мають права відчужувати протягом п"яти років  нерухомого спадкового майна.

Згідно із положенням ч. 2 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про оголошення фізичної особи померлою є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану запису про смерть фізичної особи у книгу реєстрації актів цивільного стану, що є підставою припинення правосуб"єктності такої особи.

Якщо особа, яку було оголошено померлою з"явиться або одержано відомості про її місце знаходження то відповідно до статті 48 Цивільного кодексу України суд, який виніс рішення про оголошення цієї особи померлою за  її заявою або іншої заінтересованої сторони скасовує таке рішення. Особа, яку було оголошено померлою має право на повернення свого майна, грошей та цінних паперів на пред"явника.

УВАГА!        

Якщо фізична особа, яку оголошено померлою, виявилась  живою то будь-які правочини, що вчинила дана особа будуть вважатися дійсними, тобто цивільна правоздатність особи зберігається і після прийняття судом рішення про оголошення її померлою.

 

]]>
Fri, 23 Jul 2021 09:18:16 +0300
Отримання свідоцтва про народження дитини http://briz.if.ua/blogs/790.htm http://briz.if.ua/blogs/790.htm Свідоцтво про народження є документом, що підтверджує факт реєстрації народження дитини. Як зареєструвати народження дитини та які документи потрібно подати.Консультує фахівчиня відділу "Галицькебюро правової допомоги" Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПДОльга Гелемей.

Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше 1 місяця з дня її народження. У разі народження дитини мертвою - не пізніше 3️днів.

Якщо смерть дитини настала на першому тижні життя, державна реєстрація народження проводиться з видачею довідки про народження, у якій зазначено, що дитина померла. Державна реєстрація смерті дитини проводиться в установленому порядку з видачею свідоцтва про смерть.

Куди звертатись?

Реєстрація народження дитини та видача свідоцтва про народження здійснюється органими реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

У разі досягнення дитиною 16років державна реєстрація її народження може проводитися за її особистою заявою з пред'явленням паспорта громадянина.

З 2016 року отримати свідоцтво про народження стало можливим в тому пологовому будинку, де з"явилася дитина.

Державна реєстрація народження може також проводитися за заявою в електронній формі, що подається через веб-портал Міністерства юстиції України батьком або матір"ю дитини, яких ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації "Bank ID" чи засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника.

Перелік необхідних документів:

заява; медичне свідоцтво про народження; паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них); паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою; свідоцтво про шлюб як документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини; рішення суду у випадках передбачених законодавством.

У разі подання заяви в електронній формі до заяви додаються електронні копії документів, виготовлені шляхом сканування, з обов"язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

Термін виконання!

Свідоцтво про народження надається в день звернення, при умові наявності всіх необхідних документів, а у разі подання заяви в електронній формі - у день її надходження або не пізніше наступного робочого дня.

ІНФОРМУЄМО!

Якщо Вам потрібна правова інформація, консультація або роз"яснення з будь-яких правових питань, Ви можете:

зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0800 213 103 звернутися до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4, тел. (0342) 559-067, (096) 138-82-89 скористатися мобільним застосунком "Безоплатна правова допомога", завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням  https://bit.ly/3hwwgqR завантажити мобільний застосунок "Твоє право", перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE написати в приватний Телеграм-чат http://legalaid.gov.ua/telegram.html у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua через форму зворотного зв"язку на сайті системи БПД https://bit.ly/363voGa переглянути правові консультації на довідково-інформаційній платформі правових консультацій "WikiLegalAid" за посиланням: https://wiki.legalaid.gov.ua

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

]]>
Tue, 20 Jul 2021 16:00:07 +0300
Права та гарантії прав захисту викривачів корупції! http://briz.if.ua/blogs/789.htm http://briz.if.ua/blogs/789.htm Корупція - негативне суспільне явище, яке проявляється в злочинному використанні службовими особамигромадськими і політичними діячами їх прав і посадових можливостей з метою особистого збагачення.

Реалії сьогодення такі, що фактично кожен пересічний громадянин не уявляє нашу державу без корупції, а замовчування фактів вчинення корупційних або пов"язаних з корупцією правопорушень лише породжує у корупціонерів почуття впевненості у безкарності. Повсякденною річчю сьогодні стала дача "хабаря" - без якого в наш час ми не отримаємо просування по службі, місце в університеті, ніхто нас не прийме на роботу, або навіть судове рішення може бути винесено не на нашу користь.

Чому не потрібно мовчати про корупцію  та які права та гарантії прав захисту викривачів корупції - консультує фахівець Богородчанського бюро правової допомоги Мар"яна Букатюк.

Одним із найефективніших заходів протидії корупції в Україні є своєчасна поінформованість правоохоронних органів про факти вчинення корупції, а тому саме інститут викривачів є тим запобіжником, який не допустить виникнення та поширення корупції у суспільстві.

Відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов"язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв"язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю в передбачених законодавством процедурах, які є обов"язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Законом України "Про запобігання корупції" визначено достатньо великий перелік прав викривачів, зокрема:

1) бути повідомленим про свої права та обов"язки, передбачені цим Законом;

2) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

 3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;

 4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;

 5) на безоплатну правову допомогу у зв"язку із захистом прав викривача;

 6) на конфіденційність;

 7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов"язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);

 8) у разі загрози життю і здоров"ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;

  9) на відшкодування витрат у зв"язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв"язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

10) на винагороду у визначених законом випадках;

11) на отримання психологічної допомоги;

12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;

13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Законодавство передбачає захист не тільки  викривачів, захисту підлягають також членів його сім"ї, до яких належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб"єкта;

Закон приділив дуже багато уваги трудовим правам викривача, оскільки ані викривач, ані члени його родини не можуть через повідомлення про факт вчинення корупційного правопорушення зазнати погрози або бути:

зазнати змін умов праці; переведеними до іншого місця роботи; звільненими або примушеними до звільнення; отримати відмову в призначені на вищу посаду; зазнати скорочення зарплати; зазнати розголошення інформації щодо нього, якщо немає його письмової згоди; притягнутими до дисциплінарної відповідальності; бути заново атестованими.

 Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві"  передбачені додаткові гарантії для викривачів, а саме за клопотанням чи згодою викривача:

можлива зміна його документів та взагалі зміна зовнішності; переселення в інше місце проживання; зміна місця роботи або навчання з компенсацією різниці у зарплаті; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; видача соціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; за письмовою згодою - використання технічних засобів контролю і прослуховування, звукозапису телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження.

Також викривач за повідомлення про корупційний злочин  має право на заохочення у вигляді винагороди   розмір якої   становить 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Проте розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

Проте, незважаючи на досить великий перелік гарантованих державою заходів захисту, які застосовуються у зв"язку з повідомленням про порушення, активність населення в інформуванні органів, що ведуть боротьбу з корупцією, є дуже низькою. Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Богородчанське  бюро правової допомоги"  що знаходиться за адресою: смт. Богородчани, вул. Шевченка, 69, тел. (03471) 2-44-80, (066) 36-61-920.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #консультаціяБПД #ІваноФранківськийМЦзНБВПД

]]>
Mon, 19 Jul 2021 15:36:58 +0300
Вирішення земельного питання http://briz.if.ua/blogs/788.htm http://briz.if.ua/blogs/788.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань визнання протиправним та скасування рішення міської ради.

Розглянувши звернення клієнта, для забезпечення належної підготовки процесуальних документів та представництва інтересів у суді, Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено адміністративний позов до Відповідача про визнання протиправним та скасування п.118 рішення міської ради.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.06.2020 року на сесії міської ради прийнято рішення, яким Позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею для ведення особистого селянського господарства. На підставі даного рішення, між Позивачем розроблено та погоджено документацію із землеустрою. Рішенням міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність Позивачу. Проте, п.118 рішення міської ради від 15.10.2020 року відмінено п.46 рішення міської ради від 11.06.2020 року. На думку Позивача, міська рада всупереч нормам чинного законодавства, протиправно скасувала п.46 свого рішення, внаслідок чого, просить суд визнати протиправним та скасувати п.118 рішення від 15.10.2020 року  в частині відміни п.46 рішення міської ради від 11.06.2020 року.

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що державним кадастровим реєстратором проведено реєстрацію земельної ділянки, з присвоєнням кадастрового номера, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Суд акцентує увагу на тому, що на підставі рішення міської ради від 11.06.2020 року затверджено проект землеустрою вказаної земельної ділянки та виникли правовідносини, пов"язані з реалізацією Позивачем відповідного права. Вказане рішення відповідача є ненормативним актом органу місцевого самоврядування та актом одноразового застосування, яке фактично вичерпало свою дію після його прийняття.

Суд також бере до уваги, що п.118 рішення міської ради від 15.10.2020 року фактично скасовано п.46 рішення міської ради від 11.06.2020 року, що позбавило Позивача на право приватизації вказаної земельної ділянки.

За наведених обставин, внесення до п.46 рішення міської ради від 11.06.2020 року змін, якими фактично скасовано це рішення, суперечить принципу законності діяльності органу місцевого самоврядування, а також не узгоджується із принципами добросовісності та розсудливості, якими має керуватися суб`єкт владних повноважень під час прийняття рішень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб"єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, Відповідач як суб"єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення: визнати протиправним та скасувати пункт 118 рішення міської ради від 15.10.2020 року в частині відміни пункту 46 рішення міської ради від 11.06.2020 року.

Довідково: номер справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень  300/2705/20

 

]]>
Tue, 13 Jul 2021 13:13:07 +0300
Як змінити прізвище, ім'я або по батькові? http://briz.if.ua/blogs/787.htm http://briz.if.ua/blogs/787.htm В Україні найменування прізвища, ім'я та по батькові є обов'язковими елементами повного імені, яке вживається в офіційних документах. Вони є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при державній реєстрації народження і є невід"ємними від неї.

Однією із складових права на ім"я є право розпорядження ім"ям, одним з його найпоширеніших видів є право на зміну імені.

Як змінити прізвище, ім'я або по батькові? - консультує фахівець  Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин.

Відповідно до законодавства, кожна особа, яка досягла 16-річного віку, може на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім"я, та (або) по батькові.

За згодою батьків це можна зробити і в більш ранньому віці - у 14 років. У разі якщо над дитиною, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої дитини здійснюється за згодою піклувальника.

З 14-річного віку особа має право змінити своє прізвище та (або) власне ім"я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо:

другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини;

відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

Куди звернутися?

Реєстрація зміни імені громадян України проводиться за їх заявою відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їхнього проживання.

Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред"явлення паспорта громадянина України. Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.

Одночасно із заявою про зміну імені до відділів ДРАЦС необхідно подати наступні документи:

паспорт і свідоцтво про народження заявника;

свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі) або про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);

свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);

свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінено;

свою фотокартку;

квитанцію про сплату державного мита.

Відділи ДРАЦС розглядають заяву про зміну імені у 3-місячний термін. Цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці і за наявності на це поважних причин.

Висновок про можливість зміни імені надає територіальний орган Національної поліції за місцем проживання заявника.

Після отримання дозволу заявникові необхідно звернутися у відділ ДРАЦС для складання актового запису про зміну імені або прізвища. Якщо не зробити цього протягом 3 місяців без поважних причин - дозвіл втратить силу.

Втім існують причини, коли вам можуть відмовити у зміні імені. А саме - у разі:

здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;

наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;

офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;

подання заявником неправдивих відомостей.

У разі, якщо один із батьків заперечує щодо зміни по батькові дитини, то такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги"  що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Грушевського, 18, тел. (03475) 2-80-51, (050) 71-91-048.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

#БПД #консультаціяБПД #ІваноФранківськийМЦзНБВПД

]]>
Mon, 12 Jul 2021 18:06:07 +0300
Правова допомога постраждалим від домашнього насильства http://briz.if.ua/blogs/786.htm http://briz.if.ua/blogs/786.htm Жінки у всьому світі стають жертвами зґвалтування та домашнього насильства, і масштаби та характер такого насильства часто невідомі. Домашнє насильство - проблема, яку важко дослідити. Однак можуть існувати приховані форми сексуального, психологічного, фінансового насильства над людиною в сімейних стосунках. Іноді як агресор, так і жертва вважають свої стосунки "нормальними". Часто люди навіть не усвідомлюють, що стикаються з домашнім насильством. Люди вважають, що домашнє насильство - це фізична шкода.Однак насправді насильство може бути не лише фізичним чи сексуальним. Сюди входять психологічний тиск - образи, погрози, заборона спілкування з родичами, ігнорування особистих почуттів та фінансове насилля - заборона на роботу чи навчання, контроль за сімейним бюджетом тощо.

В Україні введено кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Так, правопорушники можуть бути засуджені до громадських робіт, арешту на строк до 6 місяців, обмеження волі до 5 років або позбавлення свободи до 2 років.

Крім того, законодавством передбачено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, зокрема: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника.

Підрозділи Національної поліції України видають терміновий заборонний припис щоб контролювати злочинця з метою запобігання домашньому насильству, його виникненню або повторенню.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - це тимчасове обмеження або покладання обов"язківна злочинця з метою забезпечення безпеки потерпілої особи.

Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, а якщо особа перебуває в закладі підтримки постраждалих осіб - за місцезнаходженням такого закладу. Справа про видачу обмежувального припису розглядається не пізніше 72 годин після надходження заяви до суду. Обмежувальний припис підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути додатково продовжений ще на строк не більше 6 місяців.

З огляду на актуальність проблеми домашнього насильства в Україні, надзвичайно важливо, щоб люди розпізнавали домашнє насильство, знали, що воно таке, і чітко розуміли алгоритм дій - що робити, куди звертатися за допомогою.

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", яким внесено зміни до Закону України "Про безоплатну правову допомогу". Зокрема, право на всі види безоплатної вторинної правової допомоги отримали особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі (гендерно зумовленого).

Важливо, щоб усі жертви домашнього насильства мали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Тобто держава надає професійного адвоката всім потерпілим через систему безоплатної правової допомоги.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4, тел. (0342) 559-067, (096) 138-82-89.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

 

]]>
Thu, 01 Jul 2021 17:41:07 +0300
ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ http://briz.if.ua/blogs/785.htm http://briz.if.ua/blogs/785.htm Дискримінація за ознакою статі - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами або привілеями в будь-якій формі, встановленій Законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", крім випадків, коли такі обмеження або привілеї мають правомірну об"єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Відповідно до закону, жінкам і чоловікам слід надавати рівні права та можливості у роботі, просуванні по службі, навчанні та спорті.

Дискримінація за ознакою статі буває як пряма, так і непряма.

Пряма дискримінація демонструється як намір дискримінувати певну стать. Наприклад, при призначенні кандидата на певну посаду (яка не включає конкретні завдання, що виконуються чоловіками), роботодавець відмовляється наймати жінку і розглядається на цій посаді лише на початку чоловічої статі.

Вплив політики чи конкретних заходів призводить до непрямої дискримінації. Це трапляється тоді, коли згідно з формально нейтральним правилом люди однієї статі знаходяться у невигідному становищі порівняно з людьми іншої статі. Прикладом є критерій кар"єрного зросту для певної професії, що означає, що набагато більше жінок, ніж чоловіків, можуть бути виключені з конкурсу.

Формами дискримінації також є:

 -  підбурювання до дискримінації;

 -  пособництво у дискримінації;

 -  утиск.

 

Залежно від обставин, що виникають внаслідок дискримінації за ознакою статі, особа має право подати заяву про захист порушених прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Якщо під час вчинення дискримінації за ознакою статі буде виявлено адміністративне чи кримінальне правопорушення, поліція повинна захистити порушене право.

Потерпілий від дискримінації за ознакою статі може звернутись за захистом свого порушеного права до суду та має право на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації за ознакою статі.

Щоб отримати правову допомогу, жертви гендерної дискримінації мають право звернутися до центрів безоплатної вторинної правової допомоги.

Нагадаємо, що для отримання правових консультацій Ви можете звернутися до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4, тел. (0342) 559-067, (096) 138-82-89.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером "гарячої лінії" системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

 

]]>
Thu, 01 Jul 2021 15:18:06 +0300
Порядок укладення договору дарування житла родичу http://briz.if.ua/blogs/784.htm http://briz.if.ua/blogs/784.htm Як відомо, одним із способів набуття права власності є укладання договору дарування. Поширеність укладення такого договору полягає в тому, що особа набуває право власності на безоплатній основі. Про порядок укладення договору дарування житла родичу розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роксолана Пронич.

Відповідно до ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов"язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування є безоплатним, тобто, не можна просити взамін сплату коштів, вимагати утримання чи догляд тощо.

Оскільки предметом договору дарування є нерухоме майно, то такий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Законодавством також передбачена обов"язкова державна реєстрація права власності набутого за договором нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для укладення договору дарування слід звернутися до державного або приватного нотаріуса:

за місцем знаходження нерухомого майна (будинку, квартири чи іншого приміщення); або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - однієї із сторін договору (дарувальника чи обдаровуваного).

Договір дарування від імені дарувальника (власника майна) може укласти і його представник. Для цього дарувальник має надати своєму представнику довіреність, яка повинна бути нотаріально засвідченою. За наявності такого доручення будь-яка особа, що вказана в ньому, може представляти інтереси дарувальника у нотаріуса та підписати за нього договір дарування. Проте, таке доручення має чітко передбачати ім"я обдаровуваного (особи, якій перейде дарунок в дар).

При укладенні договору дарування спільного майна подружжя, що потребує обов"язкового нотаріального посвідчення, має бути письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально. Без згоди другого з подружжя такий договір може бути посвідчений у разі, якщо з документа, що посвідчує право власності, договору, укладеного між подружжям, акта цивільного стану про укладення шлюбу та інших документів випливає, що зазначене майно є особистою  приватною власністю одного з подружжя, тобто набуте до реєстрації шлюбу, за час шлюбу, але на умовах, передбачених шлюбним або іншим договором, укладеним між подружжям, за договором дарування, або в порядку спадкування, або за кошти, які належали їй (йому) особисто, тощо.

Необхідні документи для посвідчення договору дарування нерухомого майна:

паспорти й ідентифікаційні коди обох сторін договору; оригінал правовстановлюючого документу на нерухомість (документ, який засвідчує, що дарувальник є власником майна); довідка про осіб, які зареєстровані у будинку чи квартирі; технічний паспорт на житлове приміщення; звіт про оцінку нерухомого майна; витяг з Державного земельного кадастру (якщо предметом договору є земельна ділянка чи житловий будинок, який розташований на ній); свідоцтво про народження дитини та дозвіл органу опіки та піклування, якщо обдаровуваний є неповнолітнім або неповнолітня дитина має право користуватися цим приміщенням (зареєстрована в ньому); документи, що засвідчують родинні відносини між особами першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, зокрема й усиновлені, рідні брати/сестри, бабусі, дідусі, онуки) - для звільнення від сплати податку та військового збору).

Щодо сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім"ї першого та другого ступеня споріднення.

Членами сім"ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються:

її батьки; її чоловік або дружина; діти такої фізичної особи (у тому числі усиновлені);

Членами сім"ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються:

її рідні брати та сестри; її баба та дід з боку матері і з боку тата; онуки.

Звертаємо Вашу увагу, що майно, яке отримане за договором дарування є особистою приватною власністю!

Відповідно до ст.722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.

 

]]>
Wed, 30 Jun 2021 17:56:38 +0300
Інформація щодо обмежувальних заходів (карантину) в місті Івано-Франківську та ОТГ http://briz.if.ua/blogs/783.htm http://briz.if.ua/blogs/783.htm За даними Міністерства охорони здоров"я України, станом на 28травня всі регіони України перебувають у "жовтій" зоні епідемічної небезпеки поширення COVID-19, в тому числі і Івано-Франківська область.

 

Особливості жовтої зони: 5 днів поспіль змінюються показники захворювань. При цьому завантаженість лікарняних ліжок на рівні від 5% до 50%, не враховуючи у дитячих та пологових відділеннях.

Обмеження, що діють під час карантину в усіх зонах України. Забороняється:

1. Перебування в громадських будівлях і спорудах, громадському транспорті без надітих засобів індивідуального захисту;

2. Перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу;

3. Самовільно покидати місця самоізоляції, обсервації;

4. Перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса страхування;

 

Обмеження, що діють на території м. Івано-Франківськ станом на 26 травня (жовта зона):

1. У громадських будівлях: маска або респіратор;

2. Проведення масових заходів не більше 1 людини на квадратний метр;

3. Кінотеатри із заповненістю до 50%;

4. Перевезення пасажирів тільки в межах сидячих місць.

Забороняється:

1. Відвідування установ соціального захисту, у яких перебувають люди похилого віку, крім тих, що надають послуги кризово;

2. Діяльність хостелів;

3. Робота після 24:00 та до 07:00 розважальних закладів (нічних клубів), закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуги громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень та замовлень на винос;

4. Проведення масових заходів всередині закладів громадського харчування для 20 і більше осіб.

 

Також Міністерство охорони здоров'я дозволило проведення масових спортивних заходів на відкритому повітрі за умови дотримання санітарних норм.

Обмеження, що діють під час проведення масових спортивних заходів:

Дозволяється:

1. Проведення масових спортивних заходів на відкритому повітрі якщо вони не заборонені органами державної влади та місцевого самоврядування;

2. Проведення масових спортивних заходів кількістю до 1000 учасників (не більше ніж 100 учасників в одній стартовій "хвилі") та понад 1000 (не більше ніж 200 учасників в одній "хвилі");

3. Вхід до стартового коридору спортивного заходу (тільки учасниками відповідно до квоти).

Забороняється:

1. Участь у масових спортивних заходах осіб, у яких виявлено ознаки респіраторної хвороби, температуру тіла понад 37,2°С;

2. Участь у масових спортивних заходах осіб із підозрою або хворих на COVID-19;

3. Обмін особистими речами з іншими учасниками;

4. Розміщення трибун, закритих глядацьких секторів або лож у разі встановлення "червоного" рівня епідемічної небезпеки у регіоні, де проводиться захід.

 

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

]]>
Fri, 28 May 2021 14:47:07 +0300
ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ СЕРЕД ДІТЕЙ http://briz.if.ua/blogs/782.htm http://briz.if.ua/blogs/782.htm Розвиток системи освіти відбувається в складних соціально-культурних умовах та в контексті тяжкості негативних подій в учнівському середовищі. Зокрема, знущання (булінгу) є проблемою майже в кожному шкільному середовищі. Дослідження булінгу розпочались ще в 70-80-х роках в таких Європейських країнах, як Польша, Німеччина та Швеція. Слово "булінг" суміжне з довгостроковим виключенням особистості, студентів, дітей групи, класів, команд. Булінг - це навмисна дія, яка завдає фізичної та психічної шкоди людині чи дитині. Це довгострокове "відторгнення" дитини більшістю членів класу чи групи.

В Україні на державному рівні визнали існування серед дітей такої проблеми як булінг (цькування), шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)". Незважаючи на те, що ця проблема не нова, такої ідеї в нашому правовому полі не було до 2019 року. Цей Закон визнав той факт, що проблема полягає не лише в соціально-педагогічному, психологічному явищі, а й у тому, що булінг є формою насильства.

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров"ю потерпілого (ст. 173-4 КУпАП. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу).

Закон встановив ключові інструменти запобігання та боротьби із булінгом у навчальних закладах, більшість з яких базується на міждисциплінарній співпраці. Зокрема, План заходів, спрямований на запобігання і протидію булінгу (цькуванню), який розробляють та оприлюднюють на вебсайтах усі заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, повинен враховувати пропозиції територіальних органів Мінсоцполітики, Національної поліції, Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я. Також передбачається обов'язок керівника закладу освіти повідомляти уповноваженим підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти. Ці положення Закону свідчать про необхідність об'єднання зусиль на шляху подолання такого ганебного явища як булінг, а також створення безпечного освітнього середовища, вільного від його проявів.

Кожен рік проводиться велика кількість правових навчальних заходів. Прикладом може служити Всеукраїнський антибулінговий тиждень, започаткований Міністерством юстиції, який охоплює не лише навчальні заклади та державні установи, а й багато громадських організацій, ЗМІ, відомих співаків та акторів, кінематографістів та освітні інтернет-платформи.

Про дію Закону свідчить статистика судових рішень, підготовлена Мін'юстом. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на 13.05.2021 р. суди розглянули більше ніж 900 справ про булінг.

Проте, деякі справи відправлено на доопрацювання до органів Національної поліції, інша частина справ була закрита за відсутністю складу правопорушення або у зв'язку зі спливом строку позовної давності, інколи суд обмежувався усними зауваженнями. Майже кожна третя справа відправляється на доопрацювання до органів поліції, що свідчить про неналежний рівень знань положень законодавства представниками правоохоронних органів. Окрім того, багато нарікань до змісту протоколів, які є одними з найважливіших доказів, що досліджує суд. Закриття майже кожної четвертої справи у зв'язку з відсутністю складу правопорушення або спливом строку позовної давності також у більшості випадків є індикатором неналежного рівня кваліфікації представників правоохоронних органів, які займаються розслідуванням відповідних справ.

Отже, хоч проблемі булінгу почали приділяти більше уваги, що з впевненістю можна віднести до позитивних моментів, також на законодавчому рівні закріплено відповідальність за цькування учасника освітнього процесу, проте є деякі негативні моменти, які треба комплексно вирішувати.

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

 

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

]]>
Thu, 20 May 2021 16:34:25 +0300
В Галичі говорили про запобігання та протидію домашньому насильству http://briz.if.ua/blogs/781.htm http://briz.if.ua/blogs/781.htm Побої і знущання у сім"ї для багатьох є щоденною реальністю, про яку мовчать. Мовляв, усі так живуть, тож треба терпіти. Терпіти не треба!

З початку 2019 року в Україні діє Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі-Закон), за яким "домашнє насильство" в нашій країні є злочином. Крім того, Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства та гарантує невідворотність покарання для її кривдника.

Фахівці відділу "Галицьке бюро правової допомоги" Місцевого центру спільно із партнерами: Галицьким РС філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області, Службою у справах дітей та відділом соціальних послуг Галицької міської ради, Службою у справах дітей Івано-Франківської районної державної адміністрації провели правопросвітницький захід на тему "Запобігання та протидія домашньому насильству" на базі Галицької міської ради.

В ході проведення заходу фахівчиня системи безоплатної правової допомоги - Ольга Гелемей зазначила: "Суб"єктами, які здійснюють заходи в сфері протидії домашньому насильству є органи національної полі️ції, управлінняосвіти, навчальнізакладитаустановисистеми освіти; органи, установи і заклади охорони здоров"я; загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб. Слід наголосити на спеціальних заходах щодо протидії домашньому насильству до яких відносяться: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство; направлення кривдника на проходження програми для кривдників".

Начальником Галицького РС філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області підполковником внутрішньої служби Собецькою О.В. було проінформовано присутніх про перебування на обліку осіб, засуджених за насильство в сім"ї.

#БПД #ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦ

]]>
Wed, 19 May 2021 16:05:44 +0300
Захист прав споживачів під час придбання товарів та послуг через інтернет http://briz.if.ua/blogs/780.htm http://briz.if.ua/blogs/780.htm Як відомо, головною особливістю права як регулятора суспільних відносин є його динамічність, яка полягає в постійній модернізації норм відповідно до потреб і цілей суспільства. Швидкий розвиток інформаційних технологій безпосередньо впливає на появу нових правовідносин через ключові правові проблеми, які часто не регулюються вже існуючими нормами права. Саме тому поява Інтернету створила багато проблем у цивільному праві.

Права споживачів в цій сфері захищаються таким Законом України "Про електронну комерцію", що визначає організаційно-правові основи дій у сфері електронної комерції в Україні, встановлює обробку електронних транзакцій з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, а також визначає права та обов"язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Разом з тим торгівля в інтернеті підпадає під дію Цивільного кодексу України та Закону України "Про захист прав споживачів".

Торгівлю через Інтернет цілком можна віднести до продажів товарів на замовлення, яка має деякі особливості, які закріплені в "Правилах продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями", затверджених наказом Мінекономіки №103 від 19.04.2007. Якщо керуватися цим документом, то інтернет-торгівля має всі характерні риси продажу товарів на замовлення, оскільки у цьому разі споживач укладає договір купівлі-продажу товарів із продавцем на відстані за допомогою засобів дистанційного зв"язку або здійснює їх попереднє замовлення безпосередньо у продавця.

Для власника інтернет-магазину також найбільш поширеною формою укладення договору на відстані є публічний договір. Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов"язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 13 Закону України "Про захист прав споживачів", перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) мусить надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийому претензій; основні характеристики продукції; ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; гарантійні зобов"язання та інші послуги, пов"язані з утриманням чи ремонтом продукції; інші умови поставки або виконання договору; вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; період прийому пропозицій; порядок розірвання.

Тому, щоб захиститися від невдалих покупок в Інтернет-магазині, заощадити гроші та нерви, потрібно звернути увагу на інформацію на сайті, включаючи назву та місцезнаходження  продавця.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов"язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Закон передбачає два випадки повернення товарів. Перший - коли певні дефекти спричиняють товар неналежної якості. Другий - повернення товару належної якості.

Наступною гарантією є повернення товару з порушенням умов договору щодо асортименту. Майже у всіх інтернет-магазинах є ряд товарів, але часто трапляється так, що покупець не отримує товар належним чином, тобто колір, розмір, тип та модель товару не відповідають запропонованому асортименту.

При цьому замовник може посилатися на положення ч. 1 ст. 672 Цивільного кодексу України, тобто він має право приймати та відмовляти у виплатах, а якщо вже сплатив - вимагає повернення сплаченої йому суми.

Гарантійні обов"язки також відіграють важливу роль у захисті прав споживачів у глобальній інформаційній мережі. За законом, технічне обслуговування та гарантійний ремонт проданих товарів повинні проводитись у встановленому для бізнесу порядку.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Проаналізувавши декілька нормативних актів, можна зазначити, що зараз Україна має певні механізми та гарантії, що дозволяють захистити споживачів. Однак, як показує практика, це не завжди можливо, оскільки відсутні належні правові норми щодо таких дій через порушення фізичними особами, що продають товари в Інтернеті. Сьогодні виникають труднощі із створенням прозорого механізму захисту споживачів, незважаючи на зусилля законодавця щодо вирішення питань, пов"язаних із купівлею та продажом товару на відстані. Проте навіть за належного правового регулювання, купівля/продаж через Інтернет є типом відносин, у яких підвищується ризик порушення прав споживачів.

Статтю підготовлено волонтеркою системи безоплатної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

]]>
Fri, 14 May 2021 11:25:56 +0300
Шлюбний договір: практика в Україні http://briz.if.ua/blogs/779.htm http://briz.if.ua/blogs/779.htm Безперечно, практика застосування шлюбних контрактів в Україні менша, ніж в інших європейських країнах чи США. На даний момент цей показник становить лише 1,8% - кількість пар, що укладають цю угоду, щоб вирішити всі можливі проблеми в майбутньому.

Детальніше розглянемо основні питання практики укладення шлюбного договору в Україні.

Хто і коли має право укласти шлюбний договір?

Оскільки шлюбний договір приєднаний до інституту подружжя, його можна укласти лише між двома особами: подружжям або парами, які подали заявку на шлюб, але ще не зареєструвалися. При цьому у другому випадку шлюбний договір набирає чинності лише після реєстрації шлюбу.

У якій формі укладається шлюбний договір?

Шлюбний договір обов"язково укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Чи можливо змінити умови шлюбного договору після його підписання?

Так, така можливість є в законі. Також можна змінити умови угоди за згодою подружжя, але операція повинна відповідати певним умовам і, якщо є якісь підстави, за рішенням суду. У першому випадку сторони повинні звернутися до нотаріуса та укласти додаткову угоду, яка також була укладена в письмовій формі та підлягає обов'язковому посвідченню нотаріусу.

Крім того, шляхом укладання аналогічної угоди, сторони можуть розірвати раніше укладений між ними шлюбний договір. Одностороннє відмовлення від договору не дозволяється, тоді договір буде розірвано за рішенням суду.

Зміст шлюбного договору.

Перш за все, шлюбний договір може регулювати всі майнові права та обов'язки обох сторін, подружжя та батьків (щодо аліментів на дитину). Насправді угода також дозволяє визначити правове впорядкування майна: перевагу одного з подружжя перед правом приватної власності до шлюбу та спільної власності або передачу майна одному з подружжя.

Цікавим є те, що в договорі сторони вправі передбачити положення, що на майно, набуте в шлюбі, не розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя.

Сторони також можуть передбачити в договорі процес поділу майна у разі розлучення, особливості утримання одного з подружжя, дітей чи інших осіб за рахунок майна іншого з подружжя, порядок користування житлом чи рухомим майном тощо.

Також ця угода підпорядковується положенням цивільного законодавства про свободу договору: сторони мають право врегулювати будь-які інші права та обов'язки сторін у шлюбному договорі, крім певних областей, таких як:

1) прямо суперечать закону чи моральним засадам суспільства;

2) ставлять одну із сторін у вкрай невигідне становище;

3) стосуються особистих немайнових прав;

4) погіршують становище дітей, порівняно із встановленим законодавством мінімумом;

5) щодо передачі одному з подружжя нерухомого майна, яке потребує проведення державної реєстрації.

Визнання шлюбного договору недійсним.

Шлюбний договір може бути визнаний недійсним при наявності однієї чи декількох умов, наприклад, якщо:

1) зміст шлюбного договору суперечить законодавству України чи моральним засадам суспільства;

2) укладення даного договору (чи його окремих частин) суперечило внутрішній волі одного з подружжя;

3) укладення шлюбного контракту не було спрямоване на настання реальних наслідків.

Статтю підготовлено волонтеркою Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Маргаритою Гриценко.

 

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦзНБВПД #ВолонтерБПД

 

]]>
Fri, 07 May 2021 12:47:56 +0300
Пам'ятка власнику собаки http://briz.if.ua/blogs/778.htm http://briz.if.ua/blogs/778.htm Відповідальність за дії тварин несуть їх власники, особи, яким тварини належать на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству, а також особи, які супроводжують тварину.

Що потрібен знати власник собаки по її утриманню, розповідає волонтерка системи безоплатної правової допомоги Маргарита Гриценко.

Норми утримання домашніх тварин у місті Івано-Франківську визначені Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та  Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради "Про затвердження Правил утримання домашніх тварин підприємствами, організаціями і громадянами в місті Івано-Франківську".

Власники тварин зобов"язані:

1) забезпечувати тишу - попереджувати лай собак у період з 22:00 до 06:00;

2) забезпечити тварині можливість у задоволені її природних потреб в їжі, воді, сні, рухах, у природній активності та інших;

3) забезпечити постійний догляд, ветеринарний нагляд;

4) навчати собак за визнаними навчальними програмами (особи, що займаються дресируванням тварин, повинні мати відповідну професійну підготовку та реєстраційне свідоцтво встановленого зразка);

5) дотримуватись санітарно-гігієнічних норм утримання тварин, зокрема, прибирати екскременти в місцях загального користування;

6) запобігати прояву небезпечних дій з боку тварин, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна;

7) при використанні собаки для охорони території повинні бути встановлені попереджувальні надписи про небезпеку;

8) упереджувати можливість безконтрольного виходу тварини поза межі місця її утримання.

Власникам тварин заборонено:

1) жорстоко поводитись з тваринами або знущатися, знищувати їх;

2) проводити собачі бої, а також селекціонувати, навчати та використовувати собак для боїв;

3) використовувати домашніх тварин для отримання з них м'яса і шкурок;

4) навчати собак атакувати людину в життєво важливі органи;

5) купати тварин на території міських пляжів, у фонтанах, на річках у місцях відпочинку;

6) забороняється утримувати домашніх тварин у місцях загального користування (коридорах, приміщеннях підвального типу, на сходах, горищах тощо).

Також потрібно обов"язково пам"ятати, що власники собак повинні регулювати приплід власних тварин. З метою регулювання чисельності тварин, які не мають племінної цінності, проводити стерилізацію як гуманний метод до зменшення поголів'я тварин.

Власникам домашніх тварин забороняється займатися розведенням тварин:

1) з уродженими вадами;

2) генетично та фізіологічно несумісних;

3) з перевищенням фізіологічного навантаження;

4) при неможливості подальшого утримання і влаштування потомства.

При проведенні масових видовищних, зоотехнічних, спортивних та інших заходів за участю домашніх тварин організаторам необхідно отримати відповідні дозволи від Управління ветеринарної медицини в м. Івано-Франківську.

Супровід собак дозволяється особам, яким виповнилося 14 років.

Забороняється супровід потенційно небезпечних собак та собак, які визнані небезпечними, особам, яким не виповнилося 16 років, психічно хворим або фізично неспроможним керувати твариною  (Додаток до Правил утримання домашніх тварин підприємствами, організаціями і громадянами у місті Івано-Франківську).

 

#ПравоваДопомога #ІваноФранківськийМЦ #ВолонтерБПД

]]>
Thu, 06 May 2021 12:01:57 +0300
Як створити сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи http://briz.if.ua/blogs/777.htm http://briz.if.ua/blogs/777.htm Про порядок створення сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роксолана Пронич. По матеріалам Координаційного центру з надання правової допомоги, пише agronews.ua.

 

Чинним законодавством України передбачено, що фермерське підприємство - це форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства (ст. 1 ЗУ "Про фермерське господарство").

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім"ї.

Однією із організаційно-правових форм створення фермерського господарства є сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи (далі - СФГ), яке організовується фізичною особою-підприємцем самостійно або спільно з членами її сім"ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

✔️ У випадку одноосібного ведення фермерського господарства фізичною особою самостійно складається Декларація про створення сімейного фермерського господарства.

✔️ А в разі ведення фермерського господарства спільно із членами сім"ї складається договір про створення сімейного фермерського господарства, який укладається фізичною особою спільно з членами її сім"ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.04.2019 №177 затверджено Типову форму (декларації) про створення сімейного фермерського господарства".

Від імені СФГ має право виступати голова цього господарства або уповноважений ним, у встановленому цивільним законодавством порядку, один із членів господарства.

Головою СФГ без статусу юридичної особи є член сім"ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа - підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова СФГ має зареєструватися як фізична особа - підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця в порядку, встановленому законом.

Наступним етапом у створенні СФГ без статусу юридичної особи є його державна реєстрація.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст.8 ЗУ "Про фермерське господарство" фермерське господарство підлягає державній реєстрації за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Для державної реєстрації СФГ Вам необхідно звернутися до одного із наступних органів реєстрації:

✔️ Центру надання адміністративних послуг у Вашому регіоні(ЦНАП);

✔️ державного реєстратора (у випадку відсутності у Вашій місцевості ЦНАПу);

✔️нотаріуса.

Необхідними документами для проведення державної реєстрації є:

✅ заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування;

✅ нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

✅ договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім"ї створює сімейне фермерське господарство.

Для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

-заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

-документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

-копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов"язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;

-копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов"язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;

-договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до ЗУ "Про фермерське господарство"; договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Строк розгляду документів здійснюється упродовж 24 годин після надходження документів, крім вихідних та святкових днів.

Після того як СФГ зареєстровано потрібно:

🔹 стати на податковий облік в територіальному органі Державної податкової служби (у тому числі щодо переходу на спрощену систему оподаткування);

🔹 для подання податкової звітності в електронній формі - отримати сертифікат електронного ключа в центрі сертифікації ключів;

🔹 якщо фермерське господарство планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок в банківській установі.

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

]]>
Fri, 30 Apr 2021 12:22:18 +0300
Як захиститись від колекторів http://briz.if.ua/blogs/776.htm http://briz.if.ua/blogs/776.htm Чимало громадян у своєму житті стикались з діяльність колекторської фірми та колекторами.

Хто це та як від них "позбутись" ми поговоримо далі.

Почнемо з того, що колектор - це посередник між боржником та позичальником, основне завдання яких полягає у досудовому врегулюванні спору, тобто стягнення боргу.

Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: доручення, комісія, факторинг.

До сьогодні діяльність колекторів не була врегульована на законодавчому рівні, проте і не заборонена.

Однак,  у березні 2021 президент В. Зеленський підписав Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості", який регулюватиме правовідносини, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості. Так, Закон опубліковано 13.03.2021 року у газеті "Голос України", набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім окремих пунктів.

         Зокрема, Закон встановлюєвимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;

інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;

укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;

повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);

контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;

обов"язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).

Як поводити себе з колекторами?

Якщо не готові до розмови - сміливо відмовляйте;

Зробіть запис телефонної розмови, попередивши про це співрозмовника;

Попросіть щоб співрозмовник назвав свої дані: ПІБ, посаду, назву компанії тощо;

Розпитуйте як найбільше інформацію: про суму боргу, можливості реструктуризації тощо.

Зверніть увагу,  що всі дзвінки/смс від колектора мають бути не пізніше 22-00 та не раніше 7-00 і лише у будні дні. І лише особисто боржнику і аж ніяк не родичам, не на роботу, не знайомим. Ну, і звісно ж, без погроз. Якщо є такі порушення -записуєте розмови, зберігаєте смс - і в поліцію.  Якщо співробітники колекторських організацій приходять до вас додому і вимагають відкрити двері, сміливо викликайте поліцію.

 

Матеріал підготовлено фахівчинею відділу "Богородчанське бюро правової допомоги"  Вікторією Бігун

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

 

 

]]>
Fri, 30 Apr 2021 10:16:00 +0300
Оголошення про проведення онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» http://briz.if.ua/blogs/775.htm http://briz.if.ua/blogs/775.htm Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-конкурс дитячих малюнків "Країна моїх прав" (далі - конкурс).

Тема конкурсних робіт: протидія булінгу.

Конкурс проводиться за напрямом художньої творчості - малюнок.

Учасником конкурсу може бути особа віком до 18 років.

Номінації конкурсу:

Молодша група (віком до 8 років);

Середня група (віком від 9 до 13 років);

Старша група (віком від 14 до 17 років).

Етапи проведення конкурсу:

I етап - прийом конкурсних робіт з 14.04.2021 року до 14.05.2021 року. Голосування за конкурсні роботи до 23.05.2021 року;

II етап - визначення переможців та оголошення результатів конкурсу з 24.05.2021 року до 27.05.2021 року;

III етап - нагородження переможців конкурсу, що відбудеться з 28.05.2021 року до 04.06.2021 року.

Організація проведення конкурсу здійснюється Координаційним центром з надання правової допомоги.

Умови подання конкурсних робіт та вимоги до них:

На конкурс подається індивідуально підготовлений малюнок учасником конкурсу, пов"язаний з тематикою конкурсу.

Конкурсна робота виконується в довільній графічній чи живописній техніці (олівці, фломастери, фарби, авторська техніка, комп"ютерна графіка тощо) у форматі А 3 або А 4.

Кожен учасник може подати не більше 1 (однієї) конкурсної роботи.

Конкурсна робота подається в електронному вигляді (сфотографована  (за допомогою фотоапарату, мобільного телефону, планшету) або відсканована (за допомогою оргтехніки) належної якості)  шляхом завантаження на офіційний сайт конкурсу (http://art-konkurs.legalaid.gov.ua/) (далі - сайт) у форматі JPG, GIF, PNG.

Надсилаючи конкурсну роботу один із батьків (законний представник), який діє в інтересах дитини, яка є учасником конкурсу, підтверджує повну згоду з умовами конкурсу, а також згоду на публікацію малюнку (конкурсної роботи) без будь-яких претензій щодо авторського права у подальшому.

Надсилаючи конкурсну роботу один із батьків (законний представник) учасника конкурсу надає згоду на обробку своїх персональних даних та персональних даних його дитини, яка є учасником конкурсу та приймає умови конкурсу (про що робиться відповідна відмітка).

Перед оголошенням результатів конкурсу за згодою одного з батьків (законного представника) перевіряються документи учасника конкурсу, що підтверджують відповідний вік дитини (відсканований або сфотографований документ належної якості).

Порядок подання конкурсних робіт:

1. Для подання конкурсної роботи учасник конкурсу реєструється на сайті через Gmail пошту, спільно з одним із батьків (законним представником) заповнює всі необхідні дані, завантажує на сайт не більше 1 (однієї) фотографії або скан-копії малюнку у форматі JPG, GIF, PNG із зазначенням назви роботи та чекає, коли конкурсна робота пройде модерацію (перевірку) і з"явиться на сайті для голосування.

2. Учасник конкурсу може популяризувати (зокрема поширювати у соціальних мережах тощо) свою конкурсну роботу для отримання голосів підтримки.

Голосування за конкурсні роботи та їх оцінювання:

1. Для голосування та підтримки конкурсної роботи потрібно через Gmail пошту авторизуватися на сайті.

2. Після авторизації учасник голосування може за допомогою відмітки "Подобається" (лайк) підтримати одну найкращу, на його думку, конкурсну роботу.

3. Оцінювання конкурсних робіт відбувається на сайті в онлайн-режимі усіма авторизованими на сайті учасниками голосування, які виявили бажання підтримати одну з конкурсних робіт.

Визначення переможців та оголошення результатів конкурсу

1. Переможці визначаються по кожній номінації у кількості трьох осіб - перше, друге та третє місця за кількістю вподобань (лайків), а саме відмітки "Подобається". 1 (перше) місце займає учасник, який набрав найбільшу кількість вподобань у відповідній номінації.

2. Оголошення результатів конкурсу публікується на сайті та на вебсайті системи надання безоплатної правової допомоги.

Нагородження переможців

Переможці конкурсу нагороджуються грамотами та призами за 1, 2, 3 місця в кожній номінації.

Кращі малюнки буде розміщено на вебсайті системи надання безоплатної правової допомоги.

У разі виникнення будь-яких питань щодо умов та проведення конкурсу звертатися до відділу правопросвітництва Координаційного центру з надання правової допомоги за електронною адресою: pravoprosvita@legalaid.gov.ua.

 

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

 

]]>
Fri, 23 Apr 2021 09:32:28 +0300
Допомогли учаснику бойових дій скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення http://briz.if.ua/blogs/774.htm http://briz.if.ua/blogs/774.htm 28 вересня 2020 року до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся житель міста Івано-Франківська, учасник бойових дій (далі - Позивач) з питання скасування постанови, по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач розповів: "26 вересня  2020 року керуючи транспортним засобом біля автодороги по вул.Незалежності, в м.Івано-Франківську мене зупинив патрульний поліцейський. Причиною зупинки патрульний поліцейський назвав стоянку на забороненому місті (п. 3.34. ПДР України -зупинку заборонено). За результатом розмови я був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом не маючи страхового поліса обов"язкового страхування."

Оскільки учасники бойових дій є одним із суб"єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу  відповідно до статті 14 Закон України "Про безоплатну правову допомогу", наказом Місцевого центру уповноважено фахівця системи безоплатної правової допомоги Юрія Крету (далі - Представник Позивача), що передбачає складення процесуальних документів та представництва інтересів Позивача у суді.

Представником Позивача складено позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі та подано до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (далі - Суд) з позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області (далі - Відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову в справі про адміністративне правопорушення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник Позивача звернув увагу на те, що Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням. Пунктом 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що учасники бойових дій є однією з окремих категорій, які звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

З приводу цього Конституційний Суду України у своєму Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014 надав наступне роз`яснення: "В аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі".

Згідно з п. 2.2 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. № 1306 власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Отже, наявність у Позивача реєстраційного документу на транспортний засіб свідчить про законність користування ним, тобто наявність належних правових підстав.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з відповідного висновку Конституційного Суду України у Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014, 23 лютого 2021 року Суд ухвалив рішення про задоволення адміністративного позову, скасування  Постанову серії ДПО18 №619730 від 26.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення та закриття адміністративної справи.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95130481

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

 

]]>
Wed, 31 Mar 2021 17:30:15 +0300
В Україні суттєво посилилась відповідальність за керуванням автомобілем у нетверезому стані http://briz.if.ua/blogs/773.htm http://briz.if.ua/blogs/773.htm З цього питання фахівці відділу "Надвірнянське бюро правової допомоги" Місцевого центру надають консультацію.

Отож, любителям випити за кермом доведеться:

• перший раз нетверезий водій заплатить 17 000 грн із позбавленням водійських прав (далі - права) на один рік;

• якщо водія впіймають вдруге протягом року, то йому загрожує покарання у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн і позбавлення прав на три роки;

• за керування авто п"яним водієм втретє передбачений розмір штрафу 51 000 грн, а також його позбавлять прав на десять років з конфіскацією транспортного засобу. Окрім цього, до особи може бути застосовано адміністративний арешт строком до 15 діб.

ВАЖЛИВО! Від тепер притягнути водія до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп"яніння або під впливом лікарських засобів, що сповільнюють реакцію можна протягом року з моменту вчинення правопорушення. 

Бувають випадки, що водії вживають алкоголь після ДТП. Таким водіям загрожуватиме штраф у розмірі 34 000 грн або арештовуватимуть на 15 діб з позбавленням водійських прав на три роки.

✅ У Кримінальному кодексі України з"явилася стаття  286-1, яка передбачає покарання за скоєння ДТП в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп"яніння. Розглянемо детальніше:

• якщо потерпілий отримав травми середньої тяжкості, то водієві загрожуватиме покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням прав на строк від трьох до п'яти років;

• якщо потерпілий отримав тяжке ушкодження, то нетверезому водієві загрожуватиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років та позбавлення прав на строк від п'яти до восьми років;

• якщо під час ДТП потерпілий загинув, то водій який перебував за кермом у стані сп"яніння може бути позбавлений волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням прав на такий же термін;

• за ДТП, коли жертв декілька водій може отримати покарання у вигляді позбавлення волі терміном від семи до дванадцяти років з позбавленням прав терміном від семи до десяти років.

 

#БПД#ПравоваДопомога#LegalAid

 

]]>
Wed, 31 Mar 2021 12:43:15 +0300
Допомогли відшкодувати моральну шкоду http://briz.if.ua/blogs/772.htm http://briz.if.ua/blogs/772.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Заявник) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питань відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неправомірними діями.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката Греська В.В. (далі - Адвокат) для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до Відповідача про відшкодування моральної шкоди, що була заподіяна внаслідок пошкодження майна та порушення недоторканості, честі та гідності.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги Заявник зазначив, що в липні 2020 року після придбання продуктів харчування розпочалась гроза із сильними поривами вітру. Для перечікування покращення погодних умов, Заявник зайшла під навіс контрольно-пропускного пункту підприємства. Працівник даного підприємства в грубій формі із застосуванням фізичної сили (штовхаючи, ловити за руки, внаслідок чого було порвано верхній одяг) та використовуючи нецензурну лексику виштовхнув Заявника на вулицю до закінчення грози. В результаті чого Заявник залишилась на вулиці під дощем із порваним одягом, повністю промоклою і була змушена знаходитись в такому вигляді в громадських місцях добираючись додому.

Внаслідок протиправних дій працівника підприємства, Заявнику завдано шкоди особистому майну (пошкоджено верхній одяг), а також завдано шкоди честі і гідності.

Однак, завдяки Адвокату в ході підготовки до судового засідання у даній справі Заявник дійшов компромісу та порозуміння із Відповідачем. Відповідач частково компенсував моральну шкоду, питання про стягнення якої було предметом судового розгляду.

Враховуючи, що у Заявника вже відсутні жодні претензії до Відповідача, Заявником до суду подано заяву про відмову від позову. Судом дану заяву розглянуто, а провадження у справі закрито.

Довідково: номер справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень  2/344/1964/21

 

#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid

]]>
Mon, 29 Mar 2021 15:50:20 +0300
Адвокат допоміг клієнту Місцевого центру стягнути гроші на лікування http://briz.if.ua/blogs/771.htm http://briz.if.ua/blogs/771.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Місцевий центр) звернувся клієнт (далі - Позивач) з питання підготовки процесуальних документів та представництва його інтересів з питання стягнення грошових коштів на лікування.

Місцевим центром прийнято рішення призначити адвоката для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Адвокатом підготовлено позовну заяву в суд до Відповідача про стягнення грошових коштів на лікування.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги заявник зазначив, що в 2008 році Відповідач, керуючи автомобілем та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив на Позивача наїзд, в результаті чого спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона по даний час лікується. Вироком Надвірнянського районного суду Відповідача визнано винним у вчиненні злочинів та призначено покарання. Висновком судово-медичної експертизи встановлено прямий причинний зв"язок між ДТП та наслідками травмування у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до інвалідності 2-ї групи та встановлено 50% втрати професійної працездатності. Позивач просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з Відповідача в її користь 10654,15 грн. витрат на лікування, 300,57 грн. витрат на проїзд до місця лікування та заборговану суму втраченого заробітку з 01.01.2018р. по 01.01.2020р. в сумі 32976 грн. та щомісячно з 01.01.2020р. по 01.11.2020р. стягувати втрачений заробіток по 2361, 50 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до ч.1 ст.1195 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частина 2 ст.1195 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров"я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з роз"яснень, наданих у п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. № 6(зі змінами та доповненнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

З наданих Позивачем фіскальних та товарних чеків на підтвердження придбання ліків, які є розбірливими та читабельними судом підраховано, що їх загальна вартість становить 8543,51 грн.

Враховуючи, що Позивач на підтвердження своїх вимог про відшкодування витрат, понесених на лікування та оздоровлення надала відповідні виписки з медичних карт, фіскальні чеки про придбання ліків, та проїзні квитки, суд прийшов до висновку про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.1 ст.1202 Цивільного кодексу Українивідшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров"я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

На підставі Цивільного кодексу України таЦивільного процесуального кодексу України, суд позов задоволив частково та вирішив: стягнути з Відповідача, 8543,51 грн. витрат на лікування, 300,57 грн. витрат на проїзд до місця лікування; заборговану суму втраченого заробітку з 01.01.2018 року по 01.01.2020 року в сумі 32976 грн. та 25976,50 грн. (з розрахунку по 2361,50 грн. щомісячно) втраченого заробітку за період з 01.01.2020 року по 01.11.2020 року, а всього 67796,58 грн.

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

]]>
Fri, 26 Feb 2021 14:04:17 +0200
Адвокат допоміг матері-героїні отримати соціальну допомогу як малозабезпеченій сім’ї http://briz.if.ua/blogs/770.htm http://briz.if.ua/blogs/770.htm До Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась клієнтка, якій надано статус матері-героїні, для отримання правової допомоги з питання щодо оскарження рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги як малозабезпеченій сім"ї, в якій проживає 12 дітей.

При викладенні  всіх обставин справи  з"ясувалось, що Управлінням соцзахисту відмовлено клієнтці у призначенні і виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям. Відмова мотивована тим, що чоловіком клієнтки було здійснено покупку автомобіля "Renault" вартістю 430 803,00 грн, що перевищує 10-тикратну величину прожиткового мінімуму на сім"ю, яка є недопустимою в умовах призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім"ям.

Для складення процесуальних документів та представництва інтересів клієнтки було призначено адвоката, який підготував та подав позов до суду. В позовній заяві адвокат звертає увагу суду на те, що при прийнятті даного рішення Управлінням соцзахисту не було взято до уваги той факт, що  чоловік клієнтки працює священиком та кошти на придбання автомобіля для обслуговування парафії німецькою благодійною організацією за посередництвом Управління Івано-Франківської Архиєпархії УГКЦ  було виділено благодійну фінансову допомогу в сумі 277000,00 грн, яка була перерахована на банківських рахунок.

Вартість придбаного автомобіля становить 430 803,00 грн, з яких сума благодійних коштів становить 277 000,00 грн, а сума власних коштів - 153 803,00 грн. Відповідно на купівлю автомобіля для обслуговування парафії були витрачені власні кошти, які не перевищували 10 кратну величину прожиткового мінімуму для сім"ї.

Відповідно до п.8.7 Методики обчислення сукупного доходу сім"ї для всіх видів соціальної допомоги до сукупного доходу сім"ї (одержувачів) не включається допомога громадських та благодійних організацій.

З"ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, адвокат дійшов висновку про незаконність рішення відповідача, оскільки висновок про придбання чоловіком клієнтки за кошти сім"ї автомобіля вартість якого перевищує 10-тикратну величину прожиткового мінімуму для сім"ї не відповідає дійсності.

На основі зазначеного адвокат просить суд визнати недійсним рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги клієнтці, призначити та виплатити належну соціальну допомогу малозабезпеченій сім"ї з січня 2020 року на відповідний період та розмір.

Враховуючи викладене вище суд повністю задовольнив позов та дійшов до висновку про необхідність зобов"язати Управління соціального захисту призначити та виплатити клієнтці з січня 2020 року державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім"ї.

 

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/92954448

 

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД

]]>
Thu, 04 Feb 2021 17:59:31 +0200