Блоги на БРІЗ | Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/blogs/72 Блогер Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Mon, 08 Aug 2022 10:13:11 +0300 CMS 1 Допомогли встановити факт смерті на тимчасово окупованій території http://briz.if.ua/blogs/885.htm http://briz.if.ua/blogs/885.htm

До Надвірнянського бюро правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Юрій з проханням допомогти встановити факт смерті його матері на тимчасово окупованій території.

         У травні 2022 року він звернувся до Надвірнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану та хотів отримати свідоцтво про смерть матері, але у реєстрації смерті йому відмовили, оскільки на підставі поданих ним документів неможливо провести реєстрацію смерті особи, так як вони видані органом, який з порушенням Українського законодавства утворений на тимчасово окупованій території.

Оскільки на тимчасово окупованій території фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про смерть, видані такою владою, органи державної влади України прийняти не можуть.

         Представляти інтереси клієнта у цій справі доручили юристці Людмилі Туєшин. Вона вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та підготувала заяву до суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.

         Суд, аналізуючи доводи заявника та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню. Надвірнянським районним судом винесено рішення, котрим встановлено факт смерті матері Юрія на тимчасово окупованій території.     

На які норми законодавства варто посилатись при вирішенні таких справ, коментує  юристка Людмила Туєшин:       

Відповідно до статті 317 Цивільного процесуального кодексуУкраїни заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

         Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду

         Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

З рішенням суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104745443

]]>
Thu, 04 Aug 2022 12:59:35 +0300
Допомогли встановити факт смерті військовослужбовця, який обороняв Маріуполь http://briz.if.ua/blogs/884.htm http://briz.if.ua/blogs/884.htm https://bit.ly/3yyqAGQ Про отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця https://bit.ly/3RsRWGW ]]> Tue, 02 Aug 2022 10:36:07 +0300 Національний банк України проводить Всеукраїнську інформаційну кампанію із захисту прав споживачів фінансових послуг «Знай свої права: кредити» http://briz.if.ua/blogs/883.htm http://briz.if.ua/blogs/883.htm https://bit.ly/3ODk9Ik Кампанія відбувається за підтримки міжнародних партнерів - Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у партнерстві з Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та Фондом ефективного врядування Уряду Великої Британії в Україні, а також проєкту технічної допомоги Європейського Союзу "Посилення регулювання та нагляду за небанківським фінансовим ринком" (EU-FINREG). Генеральні партнери: Міністерство оборони України , Міністерство юстиції України, Система безоплатної правової допомоги, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб , Незалежна асоціація банків України. ]]> Wed, 27 Jul 2022 15:29:12 +0300 Запрацював механізм скасування дії довідки ВПО http://briz.if.ua/blogs/882.htm http://briz.if.ua/blogs/882.htm У середині квітня запрацював механізм скасування дії довідки ВПО фахівцями ЦНАП. Таке рішення може прийматися уповноваженою особою територіальної громади/ЦНАП, а саме - після надання повідомлення особою за місцем отримання довідки ВПО про повернення до покинутого постійного місця проживання (за виключенням людей, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна спричинених військовою агресією рф і подали заявку на відшкодування відповідних втрат).

]]>
Mon, 25 Jul 2022 17:30:54 +0300
Роботодавці, які наймають внутрішньо переміщених осіб до себе на роботу, можуть отримати компенсацію за кожного працевлаштованого. http://briz.if.ua/blogs/881.htm http://briz.if.ua/blogs/881.htm Fri, 22 Jul 2022 11:13:10 +0300 Особливості кредитування в умовах воєнного часу http://briz.if.ua/blogs/880.htm http://briz.if.ua/blogs/880.htm На час воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення або скасування передбачено звільнення від сплати штрафів, пені та інших платежів за договором. Але це не означає, що кредит буде списаний. Наразі його потрібно буде погасити пізніше. Детальніше - в інфографіці.

]]>
Thu, 21 Jul 2022 10:31:02 +0300
Допомогли клієнту отримати земельну ділянку http://briz.if.ua/blogs/879.htm http://briz.if.ua/blogs/879.htm https://bit.ly/3O938Wp ]]> Wed, 20 Jul 2022 16:11:38 +0300 У громадян, які прихистили переселенців, є можливість отримати компенсацію за житлово-комунальні послуги. http://briz.if.ua/blogs/878.htm http://briz.if.ua/blogs/878.htm Єднання заради дії спільно з Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Stabilization Support Services підготували корисну інфографіку про це. Якщо маєте правове питання, звертайтеся до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103 За цим номером: Надаються консультації та роз"яснення з правових питань Можна отримати інформацію щодо розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги. ]]> Wed, 20 Jul 2022 11:31:19 +0300 як встановити статус ВПО, якщо у паспорті немає відмітки про реєстрацію місця проживання http://briz.if.ua/blogs/877.htm http://briz.if.ua/blogs/877.htm Запорізький місцевий центр з надання БВПД. Жінка розуміла, що її проблему доведеться вирішувати в судовому порядку, і це займе певний час. Фахівчиня місцевого центру Ольга Яковлева допомогла клієнтці скласти заяву на адресу управління соціального захисту населення Запорізької міської ради з обґрунтуванням порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. НАГАДУЄМО Відповідно до п.4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 під час подання заяви про взяття на облік заявник пред"являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення. Такими доказами можуть бути : (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім"ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозапис и тощо. Пунктом 6 Порядку передбачено, що у випадках відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення уповноважений орган зобов"язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі. До заяви пані Наталії в якості доказів були долучені договір оренди її квартири у м. Херсон, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, роздруківка електронного направлення до дитячої поліклініки м. Херсон, копію заяви на зміну умов обслуговування за Договором банківського обслуговування фізичних осіб, в якому значилася адреса проживання. Згодом Наталія повідомила, що її питання вирішено позитивно, була щиро вдячна юристам Запорізького місцевого центру з надання БВПД, які допомогли їй уникнути судової тяганини. ]]> Mon, 18 Jul 2022 15:19:09 +0300 СИСТЕМА БПД: УСПІШНІ СПРАВИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ http://briz.if.ua/blogs/876.htm http://briz.if.ua/blogs/876.htm За три місяці війни, з 24 лютого по 31 травня цього року, до системи БПД надійшло понад 126,3 тис. звернень клієнтів для надання правової допомоги. Завдяки роботі юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, українці оперативно отримують відповіді на свої юридичні запитання та вирішують правові проблеми.

Правові проблеми вимушених переселенців

З 24 лютого по 31 травня 2022 року за правовою допомогою звернулось понад 12 тис. осіб, які виїхали з зони бойових дій. Багато з них втратили житло, роботу, документи та потребують роз"яснень, як діяти, щоб налагодити своє життя. Дуже часто внутрішньо переміщені особи потребують одночасного вирішення 5-6 правових питань. Юристи системи БПД дають громадянам чіткі інструкції щодо відновлення документів, оформлення довідок, механізму відшкодування втраченого майна, отримання фінансової допомоги тощо.

"Внутрішньо переміщені особи - це особлива категорія клієнтів. Жодна людина не зможе залишитися байдужою до життєвих проблем наших громадян, що постраждали від дій агресора. Тому консультації з питань встановлення факту смерті близьких осіб, відшкодування за втрачене майно, призначення пенсії по втраті годувальника, порядку дій, коли військовослужбовець потрапив у полон, зник безвісти чи загинув, потребують не лише юридичних знань, а й умінь справлятися зі стресом і правильно спілкуватися з цими  людьми", - розповідає фахівчиня Черкаського місцевого центру з надання БВПД Таміла Данько.

Смерть та народження

Росіяни вже вбили багато українців на цій війні. Родичі загиблих, яким вдається евакуюватись до безпечніших місць, окрім болю втрати, мають невирішені правові питання, зокрема, щодо державної реєстрації смерті близьких людей.

Єдиним документом, що підтверджує смерть особи юридично, є свідоцтво про смерть. Без свідоцтва неможливо оформити спадщину, отримати компенсації від держави, допомогу на поховання, вирішити питання опіки над дітьми чи оформити пенсію по втраті годувальника тощо. Через неможливість отримання документа встановленої форми, виданого закладом охорони здоров"я або судово-медичною установою на тимчасово окупованих територіях, родичам загиблих доводиться встановлювати факт смерті рідних через суд.

Так, до Черкаського бюро правової допомоги звернулась пані Людмила щодо встановлення факту смерті її чоловіка. Вона евакуювалася з міста Попасна Луганської області, де чоловік жінки загинув у квітні 2022 року від мінометних обстрілів. Адвокат Дмитро Гаврилов, який співпрацює з системою БПД, підготував та направив до суду заяву про встановлення факту смерті особи. Як результат - пані Людмила отримала рішення суду, на підставі якого зможе одержати свідоцтво про смерть її чоловіка, оформити спадщину та звернутися за отриманням компенсації за втрачене житло.

Пані Надія виїхала з Попасної до Миргорода на Полтавщині. Будинок, у якому вона жила з чоловіком, був зруйнований обстрілами. Надії вдалося вижити, а от чоловіка під завалами так і не знайшли. Через постійні та масивні обстріли екстрені служби не мали можливості виїхати на виклик та зафіксувати смерть. Вже після евакуації жінка звернулася до Миргородського бюро правової допомоги, бо не змогла оформити свідоцтво про смерть близької людини. У якості доказів вона надала колективний акт про настання смерті та письмові пояснення свідка. Адвокатка Любов Ковердяєва, яка співпрацює з системою БПД, підготувала заяву про встановлення факту смерті чоловіка пані Надії під час воєнних дій. Тож жінка змогла одержати свідоцтво про смерть її чоловіка.

 

А от для жінок, що нещодавно народили, поширеною проблемою є отримання свідоцтва про народження дитини на тимчасово окупованій території. Так, на Тернопільщину пані Ольгу разом із сім"єю евакуювали із розбомбленого Маріуполя. Жінка не змогла отримати свідоцтво про народження дочки, оскільки у неї не було медичної довідки з пологового будинку, де через обстріли та руйнування було знищено всю документацію щодо породіль та дітей. Пані Ольга  звернулася за допомогою до Тернопільського бюро правової допомоги. Адвокат подав до суду заяву в порядку окремого провадження про встановлення факту народження дитини. Суд виніс рішення на користь клієнтки і пані Ольга змогла оформити свідоцтво про народження дитини.

Не лише правова допомога, а й психологічна підтримка

Під час роботи з людьми, які постраждали від війни, юристи враховують їхній психологічний стан, тому намагаються не тільки грамотно проінтерв"ювати, дати вичерпну відповідь на правове запитання, але й водночас вислухати життєву історію та заспокоїти людину. 

"Першою проблемою, з якою ми стикнулися, був надзвичайно гнітючий психологічний стан людей. Ми й раніше працювали з людськими проблемами, але, в той же час, клієнти могли усміхнутись, пожартувати, розповісти якісь цікаві історії з життя, то на початку війни серед внутрішньо переміщених осіб панували зовсім інші настрої. Ми чули жахливі історії, очевидцями яких були ці люди. Страх, біль, пригніченість та безпорадність просто відчувалися у повітрі в тих місцях, де тимчасово оселилися люди, які стали свідками звірств окупантів", -  розповідає начальник відділу надання безоплатної правової допомоги Володимир-Волинського місцевого центру Олексій Кірносов.

Зараз настрої внутрішньо переміщених осіб все ж таки дещо змінилися. Люди потихеньку оговтуються від пережитого, налагоджують своє життя, почали активніше вирішувати свої правові проблеми.

"В умовах повномасштабної війни і юристи, і клієнти стикнулися з дуже сильним психологічним та емоційним напруженням. Ми побачили, що кількість запитів від працівників системи надання БПД на навчання з розвитку навичок стресостійкості та відновлення внутрішнього ресурсу значно зросла. Правові клуби PRAVOKATOR активно залучають до таких заходів психологів, психотерапевтів, арттерапевтів. Це дозволяє учасникам отримувати практичні поради, як налагодити спілкування з людиною, яка переживає складні життєві обставини, таким чином, щоб врахувати її потреби та емоційний стан, і при цьому надати кваліфіковану правову допомогу", - розповідає начальниця відділу "Центральна міжрегіональна платформа професійного розвитку та інновацій" управління професійного розвитку, експертного діалогу та інновацій у сфері права та доступу до правосуддя Координаційного центру з надання правової допомоги Катерина Середенко.

Сімейні справи у воєнний час

Чи може дружина загиблого військового отримати грошову допомогу, якщо шлюб не був зареєстрованим? Працівники системи БПД пояснюють, що цивільна дружина може бути визнана членом сім"ї загиблого військовослужбовця, якщо буде встановлено факт спільного проживання, побуту, спільних прав та обов"язків в судовому порядку.

Таку справу мали юристи системи БПД на Івано-Франківщині. Чоловік пані Євдокії, з яким вона проживала у цивільному шлюбі, пішов захищати Батьківщину. Чоловік загинув внаслідок бойового зіткнення та масового артилерійського обстрілу. Жінка знала, що члени сім"ї загиблого військовослужбовця можуть отримати грошову допомогу. З цим питанням вона звернулась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак їй було відмовлено в прийнятті документів, мотивуючи це тим, що пані Євдокія не є членом сім"ї загиблого. Тоді жінка звернулася до Богородчанського бюро правової допомоги. Юристка Вікторія Бігун допомогла жінці довести це у суді. Суд задовольнив заяву та встановив факт спільного проживання пані Євдокії та її чоловіка без реєстрації шлюбу. Тепер жінка може отримати грошову допомогу, передбачену членам родини загиблих військовослужбовців.

У фахівців системи БПД і раніше було багато справ, пов"язаних з виплатою аліментів на утримання дітей. Але після повномасштабного вторгнення росії ця проблема набула ще більшої гостроти. Мешканка міста Ізюм, що на Харківщині, пані Ніна до січня цього року регулярно отримувала аліменти на дитину від колишнього чоловіка. Тікаючи від війни, вона переїхала до Вилкового, що на Одещині. Зв"язок із батьком дитини, який залишився на Харківщині, зник. Крім того, жінка не могла зв"язатися ані з державним виконавцем, ані з установою, де працює батько дитини. Тож з"ясувати щось докладніше на території, де йдуть бойові дії, стало неможливим. З такою проблемою вимушена переселенка звернулася до Ізмаїльського бюро правової допомоги. Допомогти жінці взявся головний юрист Максим Дізанов. Фахівець склав заяви до відповідних організацій з проханням, щоб державна установа одразу перераховувала стягнуті аліменти на картковий рахунок пані Ніни, а не на рахунки відділу Державної виконавчої служби. Результат був позитивним. Тож завдяки зусиллям фахівця системи БПД жінка отримала та продовжує отримувати аліменти на дитину.

За принципами правової держави

Абсолютно новими для адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, є справи, де вони виступають захисниками іноземців, які вчинили правопорушення в умовах війни. Також зросла кількість злочинів, що вчиняються проти основ національної безпеки. До прикладу, адвокати Київщини захищають у судах українців, яких підозрюють у державній зраді, несанкціонованому поширенні інформації про переміщення озброєння та бойових припасів, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

"Нещодавно виїжджав на затримання громадянина, який за інформацією органів досудового розслідування, отримав форму та зброю від окупантів, залякував місцеве населення, а згодом розстріляв на блокпосту мирних людей. Прикро, що деякі мешканці нашої держави, замість захисту власної території та суверенітету, вчиняють злочинні діяння, тим самим виявляючи підтримку та активне сприяння агресору. Проте забезпечення таких осіб правовою допомогою передусім ілюструє принцип правової держави", - розповідає адвокат Руслан Яремчук, який співпрацює з системою БПД.

У випадках, передбачених ст. 52 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" держава зобов"язана забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні.

]]>
Tue, 05 Jul 2022 17:28:21 +0300
Як діяти, якщо ви зазнали насильства за ознакою статі http://briz.if.ua/blogs/875.htm http://briz.if.ua/blogs/875.htm Насамперед варто розібратись з визначенням, що таке насильство за ознакою статі.

Насильство за ознакою статі - діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Тобто, будь які дії, що зачіпають статеву недоторканість особи,  будь це фізичний контакт чи просто погроза це зробити передбачають відповідальність за українським законодавством.

Яка відповідальність передбачена?

Особа, яка вчинила насильство за ознакою статі, в залежності від того як далеко вона зайшла, може бути притягнута до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Кримінальна відповідальністьнастає за статтею 153 Кримінального кодексу України - сексуальне насильство та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п"яти років.

Адміністративна відповідальністьнастає за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачає накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Якщо насильство за ознакою статі носить системний характер - стосовно кривдника може бути винесено тимчасовий або обмежувальний припис.

Куди звертатись за допомогою?

Перше, що обов"язкового потрібно зробити - звернутись до Національної  поліції з письмовою заявою та отримати талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов"язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС, або копію протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо поліцію було викликано одразу після вчинення насильства за ознакою статі.

Це потрібно для того, щоб надалі центр з надання безоплатної правової допомоги зміг надати кваліфікований юридичний супровід.

Звернутись до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Для звернення вам необхідно додати документи, що підтверджують належність постраждалих осіб до суб"єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу.

Це можуть бути:

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов"язаного з насильством; талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов"язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС; копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення; копія постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов"язаного з насильством; копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника; рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника; копія винесеного працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції термінового заборонного припису.

Що робити, якщо ви обороняючись завдали кривднику тілесні ушкодження?

Варто пам"ятати, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.(ч.2 ст.36 ККУ). Але потрібно знати, що завдана шкода повинна не перевищувати небезпеки посягання.

Якщо вам погрожують кримінальним провадженням, а працівники поліції чи інших служб вам не вірять - не варто панікувати:

Особа вважається невинною поки не доведено зворотне ( ст.62 Конституції України) Особи підозрювані або обвинувачені у вчиненні кримінального правопорушення мають право на захисника за рахунок держави (п.3 ч.2 ст.42 КПК України) ]]>
Thu, 16 Jun 2022 14:31:58 +0300
Примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану http://briz.if.ua/blogs/874.htm http://briz.if.ua/blogs/874.htm

З початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію нашої держави введено воєнний стан. Дія такого правового режиму в державі передбачає можливість обмеження деяких прав громадян, зокрема, гарантоване законодавством право власності, шляхом примусового відчуження та вилучення майна у його власників для потреб держави. Детальніше про порядок примусового відчуження та вилучення майна в умовах воєнного стану розповідає помічник юриста Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Таїсія Коберник.

Що таке примусове відчуження та вилучення майна?

Право власності громадян України гарантується статтею 41 Конституції України, яка передбачає, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове ж відчуження об"єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об"єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави.

Примусове відчуження майна полягає у позбавленні власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Вилучення майна, на відміну від примусового відчуження - це позбавлення державних підприємств, державних господарських об"єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Вилучення здійснюється без відшкодування вартості.

Хто має право примусово відчужувати майно в умовах воєнного стану?

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, серед яких примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об"єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (пункт 4 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Згідно з нормами Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" примусове відчуження або вилучення майна у зв"язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з обласною, районною, міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Слід звернути увагу, що у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з вказаними органами.

У разі вилучення майна для задоволення потреб держави в умовах воєнного стану військове командування складає акт в якому зазначається:

назва військового командування та органу, який погодив рішення про примусове відчуження або вилучення такого майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; відомості про власника майна; відомості про документ, який засвідчує право власності на майно (у разі наявності); конкретний опис майна, якого буде достатньо для його ідентифікації; сума виплачених коштів (якщо попередньо відшкодовується його вартість).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

До акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв"язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника, акт складається без її участі. У такому разі власник майна, або його законний представник, має право на подальше ознайомлення з актом.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Довідково! До військового командування, згідно з Законом України "Про правовий режим воєнного стану", належать: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об"єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з"єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Як отримати компенсацію за примусово відчужене майно в умовах воєнного стану?

Право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Компенсація за примусово відчужене майно здійснюється військовим командуванням за рахунок коштів державного бюджету. При цьому компенсація може здійснюватися як перед, так і після його відчуження майна.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану мають звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додається акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Заява про повернення коштів повинна містити такі відомості:

повне найменування юридичної особи або прізвище, ім"я та по батькові фізичної особи; місцезнаходження юридичної особи або місце проживання чи перебування фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи чи реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорту фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); реквізити банківського рахунку.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п"яти наступних бюджетних періодів.

У випадку, якщо відчужене майно збереглося після скасування воєнного стану, а колишній власник наполягає на його поверненні, таке повернення здійснюється в судовому порядку.

Повернення майна здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, та відповідно до якого колишній власник повинен повернути кошти, які він раніше отримав у зв"язку із відчуженням майна (з вирахуванням розумної плати за використання цього майна).

Крім того, колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

]]>
Thu, 16 Jun 2022 13:28:25 +0300
Як отримати компенсацію на оплату комунальних послуг за безоплатний прихисток внутрішньо переміщених осіб http://briz.if.ua/blogs/873.htm http://briz.if.ua/blogs/873.htm

Вторгнення російських військ на територію нашої країни спричинило появу великої кількості осіб, які були вимушені покинути свої домівки та переміститися до безпечних регіонів. Громадяни України, які виявили бажання надати безоплатно прихисток внутрішньо переміщеним особам (ВПО) можуть отримати від держави компенсацію витрат за тимчасове розміщення таких осіб, які перемістилися у період воєнного стану. Більш детально про те, хто має право на компенсацію витрат та куди необхідно звертатись, перелік необхідних документів та особливості її надання розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Кому надається компенсація?

Компенсація надається фізичним особам - громадянам України віком від 18 років, які є власниками жилих приміщень або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину і безоплатно розміщували в цих приміщеннях ВПО, крім членів своєї сім"ї, для покриття понесених ними витрат, пов"язаних з розміщенням ВПО (Порядок компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 333).

Куди необхідно звернутись?

Особи, які розмістили ВПО, зобов"язані не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня розміщення таких осіб подати заяву в довільній формі до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві державної адміністрації, відповідної військової адміністрації (далі - уповноважений орган) за місцем розташування житлового приміщення, у якій зазначається прізвище, ім"я та по батькові (за наявності) кожної з розміщених осіб.

Водночас, ссоби, які розмістили ВПО, також зобов"язані в день припинення розміщення таких осіб або зміни їх кількості подати в довільній формі заяву з інформацією про зміну переліку осіб, розміщених у житловому приміщенні, із зазначенням можливості у подальшому розміщувати ВПО у цьому житловому приміщенні.

Для отримання компенсації особа, яка розмістила ВПО, не пізніше ніж протягом п"яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до уповноваженого органу за місцем розташування жилого приміщення відповідну заяву.

Заява подається в паперовій формі або в електронній формі (на електронну адресу уповноваженого органу). Така заява розглядається протягом п"яти робочих днів з дня її отримання. Перебіг пʼяти робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання заяви.

Які потрібно подати документи?

У разі подання заяви в паперовій формі особа, яка розмістила ВПО, пред"являє:

документ, який посвідчує її особу; документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, або документ, що підтверджує повноваження представника власника.

Якщо заява подається в електронній формі, до неї додаються електронні копії (фотокопії) вказаних документів.

Протягом строку розгляду заяви представники уповноваженого органу проводять перевірку наведених у заяві особою відомостей з відвідуванням (у разі потреби) місця розміщення ВПО, зокрема з метою перевірки факту такого розміщення, його безоплатності, кількості розміщених осіб та умов їх проживання, паперових та електронних документів, що посвідчують особу (паспорта громадянина України або свідоцтва про народження ВПО), а також довідки взяття на облік ВПО, документів, що підтверджують приналежність до вразливих груп населення або їх соціальний статус).

Підставами для відмови у виплаті компенсації є встановлення факту надання у заяві недостовірної інформації.

Який розмір компенсації?

Сума компенсації розраховується з урахуванням кількості днів, протягом яких жиле приміщення надавалося для розміщення ВПО (далі ‒ людино-день), з дня розміщення таких осіб, але не раніше дати взяття на облік ВПО відповідним органом або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Кількість людино-днів визначається шляхом додавання кількості ВПО, які проживали у житловому приміщенні, наданому для розміщення таких осіб, в кожний день місяця.

Сума компенсації за кожен людино-день визначається на рівні 14,77 гривні.

Загальна сума компенсації власнику жилого приміщення визначається шляхом визначення добутку загальної кількості людино-днів на суму компенсації за кожен людино-день.

Наприклад:

1 особа проживає протягом 30 днів ‒ 1*30*14.77 = 443,10 грн.

Якщо проживає сім"я з 3 осіб ‒ 3*30*14.77 = 1329,30 грн.

Яким чином здійснюються виплати компенсації? 

Компенсація виплачується у безготівковій формі за зазначеними у заяві банківськими реквізитами до кінця місяця з дня закінчення звітного місяця за умови відсутності заборгованості власника жилого приміщення за житлово-комунальні послуги.

Факт відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги особа, яка розмістила ВПО, підтверджує своїм підписом, що проставляється у заяві про отримання компенсації.

]]>
Fri, 10 Jun 2022 11:59:59 +0300
У Галичі засудженим надавали правову допомогу http://briz.if.ua/blogs/872.htm http://briz.if.ua/blogs/872.htm

7 червня  у приміщенні Івано-Франківського районного сектору №2 філії ДУ "Центр пробації" в Івано-Франківській області було забезпечено роботу консультаційного пункту доступу до безоплатної правової допомоги.   Правову допомогу  особам, які перебувають на обліку у Центрі пробації надавала  головний юрист Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей, також до консультування долучилась   Оксана Собецька, підполковником внутрішньої служби. 

Надані консультацію стосувались  різних правових питань, а саме:

- призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану;

- порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, переліку необхідних документів із якими слід звертатись для призначення пенсії до територіального органу пенсійного фонду в м. Галич;

- соціального захисту у разі настання безробіття;

-прийняття на роботу за сумісництвом.

Під час роботи консультаційного пункту усіх присутніх було поінформовано про право громадян на отримання правової допомоги від держави. Отримати правову допомогу можна звернувшись до  бюро правової допомоги. Адресу найближчого до вас бюро правової допомоги можна уточнити за телефоном 0 800 213 103 або за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/

]]>
Fri, 10 Jun 2022 09:23:11 +0300
Порядок отримання та використання вогнепальної зброї цивільними особами http://briz.if.ua/blogs/871.htm http://briz.if.ua/blogs/871.htm

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Цивільні особи беруть активну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни, її незалежності та захисту. Відповідно до Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" цивільних осіб наділили правом використовувати вогнепальну зброю і боєприпаси для надання відсічі та стримування збройної агресії.

Важливим фактором є порядок використання цивільними особами такої зброї, щоб особа не понесла кримінальну відповідальність в майбутньому, про це розповідає юристка Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман.

Насамперед слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України" (далі - Закон) у період дії воєнного стану, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України. Водночас громадяни України можуть використовувати для зазначених цілей власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї.

Який порядок видачі вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільним особам

Відповідно до Порядку видачі вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільним особам, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 березня 2022 року № 175 (далі - Порядок), рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі - уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

Що потрібно зробити, щоб отримати вогнепальну зброю

Щоб отримати вогнепальну зброю, особі необхідно звернутися особисто до уповноваженого органу з заявою про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї. До заяви необхідно також додати наступні документи:

документ, що посвідчує особу та його копію (власноручно засвідченою особою); за наявності: копію військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військового квитка офіцера запасу; копію посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, Державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України; посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку; дозвіл на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї; посвідчення про нагородження відзнакою "Вогнепальна зброя"; посвідчення учасника війни; посвідчення учасника бойових дій.

Заява розглядається в межах однієї доби з моменту її подачі та приймається відповідне рішення про видачу або відмову у видачі вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї.

Після прийняття рішення особа отримує довідку, в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

Що робити у разі втрати або крадіжки вогнепальної зброї

У разі втрати або крадіжки вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, особа має звернутися до уповноваженого органу з заявою, на підставі якої такий орган вносить відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України".

До цієї системи також вносяться відомості про повернення цивільною особою вогнепальної зброї та/або невикористаних боєприпасів до неї або відомості про їх вилучення.

Кому не видається вогнепальна зброя

Вогнепальна зброя не видається цивільним особам, якщо вони:

не досягли повноліття; визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили; у випадку встановлення уповноваженим органом на дату видачі вогнепальної зброї обставин, зазначених у абзацах другому-дев"ятому підпункту 2 пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року № 170 "Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану" (вчинення домашнього насильства; наявності в особи судимості за тяжкий злочин, особливо тяжкий злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку тощо); вже отримали вогнепальну зброю, відповідно до Порядку, окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.

Важливо! Цивільні особи зобов"язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

Який порядок застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час воєнного стану

Застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої відповідно до Закону, здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України відповідно до Порядку застосування цивільними особами вогнепальної зброї під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України у період дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2022 року № 448.

Принципи застосування вогнепальної зброї

Громадяни мають дотримуватися таких принципів:

неминучості (зброя має застосовуватися, коли це є абсолютно очевидним та необхідним); військової необхідності (зброя має застосовуватися тоді, коли право на самооборону та/або виконати поставлені завдання в інший спосіб реалізувати неможливо); пропорційності (зброя має застосовуватися у тій мірі, в якій це необхідно для досягнення мети самооборони та/або відсічі, стримування збройної агресії проти України, якщо це не заподіє стороннім особам і цивільним об"єктам надмірної шкоди порівняно з очікуваними конкретними військовими перевагами). У яких випадках цивільні особи можуть застосовувати вогнепальну зброю

Цивільні особи можуть застосовувати вогнепальну зброю для:

відбиття нападу або запобігання загрозі нападу на військові та/або цивільні об"єкти, що охороняються; запобігання вчиненню та/або припинення протиправних дій чи діяльності осіб, причетних до збройної агресії; звільнення захоплених військових та/або цивільних об"єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню; знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії; захисту цивільних осіб, військових та/або цивільних об"єктів від нападу; запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії; припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до виконання завдань, пов"язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану; відбиття нападу на осіб, залучених до виконання завдань, пов"язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану або інших осіб, у разі виникнення загрози їх життю чи здоров"ю.

Рішення про застосування вогнепальної особи приймається цивільними особами з урахуванням обстановки та у взаємодії з відповідним командиром з"єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил. У випадку індивідуальної самооборони та захисту життя і здоров"я інших осіб, цивільні особи під час участі у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України у період дії воєнного стану мають право самостійно приймати рішення про застосування вогнепальної зброї з подальшим обов"язковим повідомленням відповідному командиру з"єднання, військової частини і підрозділу Збройних Сил та/або правоохоронного органу.

Важливо! Цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених Законом.

]]>
Thu, 09 Jun 2022 10:50:45 +0300
Відновне правосуддя щодо неповнолітніх в умовах воєнного стану: як працює Програма та що змінилось http://briz.if.ua/blogs/870.htm http://briz.if.ua/blogs/870.htm З перших днів війни система безоплатної правової допомоги не припиняла і не припиняє свою роботу. Це стосується й ініціатив, які реалізуються на базі центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Одна з них - це пілотний проєкт "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення", який реалізується у співпраці з органами прокуратури, посередниками, психологами та суб"єктами, що проводять ресоціалізацію дитини. У цьому матеріалі розповідаємо про можливості для дитини, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, врегулювати конфлікт з потерпілим та дійти з ним згоди щодо усунення завданої шкоди, організацію її ресоціалізації та інші особливості пілотного проєкту в період воєнного стану.

"Тюремна романтика" як альтернатива освіті, хорошій роботі, щасливій сім"ї, можливості бачити, як ростуть діти - припаде до душі далеко не кожному. Але чи замислюються про це підлітки?

Підлітковий вік - це період змін. Найнебезпечніше в цьому віці те, що дитина може потрапити в "погану компанію" - під негативний вплив і набути небезпечних звичок. Як наслідок - крадіжки, хуліганство та вже не дитяча відповідальність за їх вчинення. Далі - згадана вже "тюремна романтика" та перекреслене майбутнє. Проте виключно каральна реакція на злочин - це пережиток радянського минулого, який не дає належним чином можливості забезпечити як права осіб, що його вчинили, так і потерпілих. Це і стало поштовхом до розбудови в сучасному світі нового підходу - відновного правосуддя, яке можуть застосовувати учасники кримінального провадження та самостійно впливати на усунення наслідків вчиненого правопорушення.

Пілотний проєкт "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення" (далі - Програма) реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги з 2019 року. За цей час пілотний проект зарекомендував себе як ефективний механізм протидії дитячій злочинності. Суть Програми полягає у тому, щоб надати можливість дитині усвідомити вчинене правопорушення, створити простір для конструктивного діалогу з потерпілим, домовитися про той спосіб відшкодування збитків, який задовольнить потерпілу сторону.

Для цього у Програмі застосовується процедура медіації, а для кожної дитини, яка вчинила правопорушення, індивідуально обираються заходи ресоціалізації.

Метою ресоціалізації є формування здатності до стабільної самостійної законослухняної поведінки через зміну спрямованості особистості, створення системи її моральних, ідейних, правових переконань відповідно до прийнятих у суспільстві норм і цінностей (корекційні, освітні програми тощо).

Відтак, завдяки відновному правосуддю протягом 2019-2022 років 202  неповнолітніх отримали своєрідний другий шанс. Діти усвідомили наслідки своїх вчинків, зробили для себе відповідні висновки та продовжують будувати своє майбутнє як свідомі та законослухняні громадяни. Для потерпілих це стало можливістю повернути свої права у первісний стан, якими вони були до вчинення правопорушення, відчути безпеку та справедливість, у тому числі, процесуальну. Важливо, що 95 % неповнолітніх, які брали участь у Програмі протягом 2019-2021 років, не вчиняли повторних кримінальних правопорушень.

Програма відновного правосуддя у воєнний час

Попри повномасштабну війну на теренах України, дитяча злочинність не зникла. Найпоширенішим видом протиправних дій залишаються крадіжки. Вінниччина, Сумщина, Рівненщина та Волинь - області, які за час воєнного стану вже отримали від місцевих прокуратур згоди неповнолітніх осіб, які вчинили правопорушення, та потерпілих, на участь у Програмі.

"Якщо у перші дні та місяці війни, безсумнівно, було зрозуміло, що не усі дорослі здатні впоратись зі своїми психологічними, безпековими, майновими та правовими проблемами, то щодо дітей залишається подвійна пересторога. Ми усвідомлюємо, що у стресовому стані підлітки можуть бути ще більше уразливі перед спокусою вчинення протиправних дій, у тому числі, коли вони відчувають обмеження у діях у період дії комендантської години. У той час, коли органи прокуратури та поліції максимально зосереджені на воєнних злочинах, у неповнолітніх можуть виникати хибні думки про те, що на "дрібну крадіжку", "невеличку бійку" ніхто не звертатиме уваги. Однак ми, як правники, розуміємо, що відповідальність за будь-яке кримінальне правопорушення все ж таки настане, а тому не можемо дозволити собі залишити питання відновлення неповнолітніх поза увагою, відповідно, продовжуємо проводити правопросвітницькі заходи та готові організувати застосовування Програми, як тільки згоди на участь в ній надійдуть від прокуратури", - говорить директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області Наталія Смолярчук.

Дані статистики Волинської області показали, що ці побоювання й справді були не безпідставні. З 6-ти випадків призначення у лютому-березні 2022 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Волинській області адвокатів для захисту прав неповнолітніх, у 5-ти випадках підлітки вчинили по декілька правопорушень одночасно, в тому числі з кваліфікуючими ознаками тяжких або особливо тяжких злочинів, які вже не дозволили дітям брати участь у Програмі за її умовами. Тобто з початком війни дитяча злочинність не припинилася, а кримінальні правопорушення, вчинені неповнолітніми, потребують пильної уваги та адекватного реагування.

Іноді дітей на вчинення кримінального правопорушення штовхають навіть обмеження воєнного стану - комендантська година та відсутність можливості вільно пересуватися територією України.

Наприклад, на Сумщині відсутність можливості вчасно доїхати додому підштовхнула підлітка викрасти велосипед. Юрій їздив до іншого населеного пункту та запізнився на останній автобус назад. Авто, що їхали у потрібному напрямку, теж не зупинялися. Усвідомлюючи, що доведеться ночувати невідомо де або йти пішки 15 кілометрів, підліток почав шукати вихід із ситуації. Біля магазину він побачив велосипед і викрав його - тоді йому це здалось гарною ідею.

Пізніше Юрій усвідомив, що накоїв, і що тепер йому доведеться відповідати за свої неправомірні дії. Але як виправити ситуацію підліток не знав. Вихід був - участь у Програмі. Кваліфікація вчиненого Юрієм правопорушення дозволяла це зробити.

Наразі Програма за участі Юрія триває. Неповнолітній домовився з потерпілим, що допоможе посадити картоплю у нього на городі. У разі, якщо Юрій виконає умови угоди про застосування Програми, то за рішенням суду надалі може бути звільнений від кримінальної відповідальності.

На Вінниччині двоє студентів викрали з території храму вуличні лазерні проєктори. Прокурор запропонував хлопцям взяти участь у Програмі. За результатами участі неповнолітніх, їхніх батьків та потерпілої сторони у процедурі медіації, яку провів спеціально підготовлений посередник Світлана Гайдамака, між сторонами було укладено Угоду про застосування Програми. Хлопці вибачились, щиро розкаялися у вчиненому та відшкодували матеріальну шкоду. Речові докази - вилучені лазерні проєктори - повернено власнику. Неповнолітніх хлопців звільнено від кримінальної відповідальності, потерпілий поновив свої права, а кримінальне провадження закрито.

На Рівненщині у межах Програми, також розпочалася процедура медіації між потерпілим та неповнолітнім, який таємно викрав чуже майно. Відповідні згоди сторін на участь у Програмі нещодавно були передані прокурором. Адвокат-посередник Олександр Теперик вже провів медіацію онлайн з потерпілою стороною та неповнолітнім. Сторони дійшли згоди, і неповнолітній запевнив, що шкодує про свій вчинок та гарантує відшкодувати завдані збитки. Тож маємо обґрунтований оптимізм, що ця справа поповнить скарбничку успішних історій відновного правосуддя Рівненщини.

Але є й дуже важлива перепона у реалізації відновного правосуддя щодо неповнолітніх у період воєнного стану, яку підіймають до обговорення на Вінниччині.

За словами директорки Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області Марини Лукіянової, одним з вкрай важливих викликів реалізації Програми у період введеного в Україні воєнного стану є те, що з 24 лютого не всі неповнолітні, які вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини можуть тепер брати участь у Програмі. Йдеться про найпоширеніші правопорушення серед підлітків - крадіжка та грабіж  (відкрите викрадення чужого майна). Так, 70 % дітей, які протягом 2019-2021 років вчинили крадіжки та грабежі могли взяти участь у Програмі та пройти заходи ресоціалізації. Але із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство" від 03.03.2022 № 2117-IX вказані правопорушення, вчинені у період воєнного стану, тепер мають бути кваліфіковані органами досудового розслідування як тяжкі злочини, які передбачають від 5 до 10 років позбавлення волі. Адже законодавством встановлено, що правопорушення, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану, є обставиною, яка обтяжує покарання.

"Оскільки у Програмі можуть брати участь лише неповнолітні, які вперше вчинили кримінальні проступки та нетяжкі злочини, більшість дітей, не зможуть отримати шанс на ресоціалізацію. Вирішити цю проблему можливо, якщо Міністерство юстиції України та Офіс Генерального прокурора віднайдуть спосіб нормативного урегулювання вказаних обставин у документі, який встановлює умови та порядок участі неповнолітніх у Програмі", - наголошує Марина Лукіянова.

Система безоплатної правової допомоги вже звернулася з відповідним запитом для обговорення вказаної проблеми у межах роботи Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх - тимчасового дорадчого органу Кабінету Міністрів України.

Інформування про можливості відновного правосуддя шляхом правопросвітництва

Попри війну у регіонах тривають заходи з ключовими учасниками пілотного проєкту. Так, протягом останніх місяців робочі зустрічі з консолідації зусиль ювенальних прокурорів, адвокатів-посередників, працівників органів освіти, служб у справах дітей, управління освіти, охорони здоров"я відбувалися на Кіровоградщині та Миколаївщині. Під час зустрічей обговорювали досвід реалізації Програми в регіонах та визначали проблемні питання, які потребують вирішення.

"За результатами аналізу реалізації проєкту Миколаївщині та Кіровоградщині можна відзначити, що серед проблемних питань залишається низька обізнаність населення щодо принципів та переваг відновного правосуддя, що впливає на згоду на участь в Програмі. Тому наразі серед ключових завдань є проведення правопросвітницьких заходів для різних груп населення - від школярів до пенсіонерів", - відзначає директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській та Миколаївській областях Наталія Гнатуша.

Також вона наголошує, що важливо під час таких заходів формувати у дітей правильне розуміння наслідків вчинення суспільно небезпечних діянь. Розповідаючи про Програму, важливо тримати баланс та не допустити формування у дитини хибної думки про те, що її участь у Програмі буде автоматично дорівнювати можливості звільнитися від кримінальної відповідальності. Адже головним є запобігання вчинення дітьми повторних правопорушень, формування в них відчуття відповідальності та системи якостей, які будуть відповідати загальноприйнятим у суспільстві нормам поведінки та цінностям.

Тож протягом травня працівники системи надання БПД Кіровоградщини та Миколаївщини вже провели низку правопросвітницьких заходів із школярами та студентською молоддю, під час яких учасники дізналися про те, що включає Програма, на яких принципах відновного правосуддя вона ґрунтується, якими є умови її застосування.

Консолідація зусиль різних установ, організацій та фахівців, які опікуються ресоціалізацією дитини та обмін досвідом

З метою поширення інформації про функціонування в Україні пілотного проєкту "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчинені кримінального правопорушення" на Волині, 17 травня представники Володимирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги відвідали Оваднівську територіальну громаду.

Обговоривши деталі, завдання та умови пілотного проєкту, усвідомлюючи необхідність і важливість співпраці між місцевим центром та територіальною громадою у його реалізації, учасники заходу домовилися про співпрацю та  уклали відповідну угоду.

"Молодь - це майбутні представники місцевої влади в Україні. Для суспільства важливо допомагати молоді повернутись до нормального життя. Тому ми вважаємо, що в територіальних громадах потрібно доносити інформацію про те, як працює для неповнолітніх механізм відновного правосуддя в Україні", - зазначив фахівець Володимирського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Степан Слащук.

Залучення партнерів до участі у Програмі шляхом укладання угод (меморандумів) про співпрацю відбувається і на Рівненщині. Так, нещодавно директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області Василь Овдіюк підписав меморандум з очільницею Рівненської обласної бібліотеки для дітей Наталією Назарчук. В рамках майбутньої співпраці працівники книгозбірні сприятимуть в інформуванні молодого покоління та їхніх батьків про підхід відновного правосуддя.

Як приклад, на Сумщині триває робота над залученням психологів. Так, Сумським державним університетом на квітень 2022 року визначені потреби жителів Сумської області в умовах воєнного стану. За результатами проведеного дослідження зафіксовано обмежений доступ до послуг ментального здоров"я, яке полягає у неможливості отримати психологічну допомогу.

Під час реалізації Програми на Сумщині постали проблемні питання, пов"язані зі складністю залучати психолога для роботи з неповнолітнім. Саме із метою консолідації зусиль для обрання заходів ресоціалізації неповнолітніх, представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області провели зустріч із практичною психологинею кабінету екстреної психологічної допомоги Сумського державного університету Оксаною Корсун.

За результатами заходу учасники домовились про можливість надавати адвокатам-посередникам регіону методичну підтримку для проведення якісної процедури медіації з неповнолітнім, враховуючи його вікові особливості, а також розробити методичні рекомендації у зв"язку із цим.

"Серед проблемних питань - відсутність затверджених на рівні держави корекційних програм, спрямованих на ресоціалізацію неповнолітнього, його психологічну та соціальну підтримку, що сприятиме його здоровому існуванню у суспільстві. Ще одна проблема - обмежена кількість психологів, зокрема у сільській місцевості. Це тільки частина питань, що потребують коригування і система надання безоплатної правової допомоги готова сприяти підвищенню якості механізму Програми", - наголосила очільниця Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області Олена Демченко.

Працівники регіональних центрів обмінюються досвідом з колегами з інших регіонів. Так нещодавно відбувся онлайн-круглий стіл, в якому взяли участь керівники та фахівці Тернопільського та Вінницького регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також представники прокуратури та адвокати-посередники обох регіонів. На зустрічі аналізували проблемні питання, досвід їх вирішення та обговорювали особливості реалізації пілотного проєкту у період воєнного стану.

Колеги з Вінницької області поділилися досвідом залучення об"єднаних територіальних громад для ресоціалізації неповнолітньої особи. Адвокати-посередники, які співпрацюють з системою надання БПД, активно долучаються до складання програми ресоціалізації дитини. Зокрема, йдеться про залучення дітей до спортивних секцій, гуртків, читання книг та інших корисних занять. Фахівці стверджують, що така практика є дійсно результативною, про що свідчать позитивні відгуки як від батьків (опікунів), так і від дітей.

"Надзвичайно важливим аспектом є те, що держава дає можливість неповнолітній особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, пройти ресоціалізацію, сформувати свідому законослухняну поведінку та не допускати повторних правопорушень. Сьогодні маємо 5 успішних кейсів, коли підхід відновного правосуддя було успішно реалізовано в Тернопільській області, неповнолітні пройшли ресоціалізацію. Варто відзначити, що в області немає проблем із залученням психологів до роботи з неповнолітніми, і фахівці активно долучаються до роботи з дітьми. Працівники системи БПД надають всю необхідну підтримку та забезпечують супровід Програми", - зауважив начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській області Віталій Сольський.

Неповнолітній та потерпілий дійшли згоди. Що далі?

Проблеми ресоціалізації підлітків та шляхи їх вирішення. Це питання турбує усіх виконавців пілотного проєкту. Адже "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення" - це не лише про підписання угоди, відшкодування збитків та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Програма повинна охоплювати широке коло заходів, направлених на роботу з дитиною та її батьками, аби неповнолітній справді усвідомив різницю між "добре" та "погано", переоцінив свої погляди на життя, пріоритети та в майбутньому не порушував закон.

Саме питанням заходів ресоціалізації, визначення відповідальних осіб за їх проведення, строків та моніторингу результативності застосованих до неповнолітнього заходів ресоціалізації, був присвячений круглий стіл зі стейкхолдерами Програми, що відбувся на базі Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області. Під час обговорення представниця центру зайнятості запропонувала залучати тих неповнолітніх, які вчинили правопорушення, і яким на час участі у Програмі скоро виповниться 18 років, до здобуття освіти та подальшого працевлаштування.

"Сьогодні маємо понад 50 спеціальностей, за якими навчаємо шукачів роботи. Коли людина проходить навчання, їй гарантоване і місце роботи після його завершення. Ми можемо долучитись до процесу ресоціалізації, запропонувати допомогу у навчанні та працевлаштуванні для тих підлітків, які взяли участь у процесі відновного правосуддя, наближаючись до свого повноліття", - зазначила начальниця відділу Рівненського обласного центру зайнятості Леся Парчук.

Медіацію у Програмі проводить спеціально навчений фахівець - посередник. Оплата його послуг та відшкодування витрат на проведення медіації забезпечується коштом Державного бюджету України. Тоді як з процесом пошуку та застосуванням до дитини заходів ресоціалізації, в яких обов"язково має брати учать громада, ситуація складніша.

"Щоб застосувати ресоціалізацію до дитини ми створюємо робочі групи з-поміж представників різних служб, органів влади та місцевого самоврядування, волонтерів та психологів. Цей подальший супровід неповнолітнього здійснюється за власною ініціативою та на волонтерських засадах. Питання організації ресоціалізаційних заходів має бути узгоджено, для цього в державі потрібно створювати дієві механізми, які гарантуватимуть дитині та її батькам застосування корекційних програм", - зауважив заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області Сергій Іллюк.

Йшлося й про важливість залучати до ресоціалізації підлітків представників служб у справах дітей, управління освіти, ювенальної поліції, певних представників ОТГ як фахівців, які на місцях працюють у напрямках опіки над дітьми, супроводу дітей та сімей, які потрапили у складні життєві обставини. Адже саме ці фахівці на місцях мають можливість підтримувати постійний контакт з дитиною та її батьками, аби усі зусилля, докладені під час проходження процесу відновного правосуддя, в майбутньому не зійшли нанівець.

Довідково.

Підсумки реалізації пілотного проєкту "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення" упродовж 2019-2022 років (станом на 03 червня 2022 року):

Інформовано неповнолітнього та потерпілого про можливість участі у Програмі - 941.

Передано прокуратурою до Регіонального центру з надання БВПД заяв неповнолітнього та потерпілого про участь у Програмі - 364.

Видано доручень посередникам для проведення медіації - 364.

Неповнолітній та потерпілий взяли участь в медіації, дійшли згоди та уклали Угоду про застосування Програми - 280.

Неповнолітній успішно пройшов заходи ресоціалізації - 261.

Суд звільнив від кримінальної відповідальності - 202.

Очікується рішення суду у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього - 68.

]]>
Tue, 07 Jun 2022 15:11:03 +0300
На Прикарпатті відзначили Міжнародний день захисту дітей http://briz.if.ua/blogs/869.htm http://briz.if.ua/blogs/869.htm

З нагоди Міжнародного дня захисту дітей працівники Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Дмитро Савуляк та Віталій Якимів долучились до організації та проведення святкових заходів спільно з працівниками Івано-Франківської центральної міської бібліотеки та керівницею правового клубу "Діалог" Майєю Шегдою.

Щороку у перший день літа у світі відзначають Міжнародний день захисту прав дітей. Цього року ця тема особливо болюча для України, оскільки внаслідок розпочатої війни росією проти України випадки порушення прав дітей почастішали.Для юних українців було організовано різні локації в центрі Івано-Франківська на яких діти могли весело провести час та ознайомитись з своїми правами.

Працівники місцевого центру знайомили юних українців та їх батьків з роботою системи надання правової допомоги та інформували про право дітей на безоплатну вторинну правову допомогу.

Особливий інтерес у дітлахів викликали правові розмальовки, розроблені системою правової допомоги. Діти брали їх додому або розмальовували одразу на локації Центру. Оскільки ці розмальовки є правовими діти під час гри з ними розгадували правовий ребус, проходили лабіринт, вчились правилам поведінки у інтернеті, правилам спілкування та коли про "секрети" краще розповісти батькам, правилам толерантності та протидії булінгу.Також діти отримували свій перший паспорт прав дитини як пам"ятку про свої права та способи їх захисту.

Фахівчиня Надвірнянського  бюро правової допомоги  Людмила Туєшин провела онлайн зустріч із учнями 8- класу Лоївського ліцею.

"Хоч і в режимі онлайн, 1-го червня ми вітаємо маленьких українців та українок з Міжнародним днем захисту дітей! Наша мета - закласти підвалини правосвідомості у підростаючого покоління. Дуже важливо, аби діти не лише знали свої права та вміли їх відстоювати, але й розуміли обов"язки перед собою, батьками та суспільством. Діти - це наше майбутнє, наш сенс життя і наше щастя. Нехай вони про війни і ворожнечу дізнаються тільки з книг і ніколи не побачать ці біди наяву. Нехай дітям завжди світить сонце яскраво, життя дарує приємні подарунки, а вночі на чистому небі будуть для них сяяти мільйони красивих зірок", - зазначила Людмила.

Фахівчиння запропонувала дітям згадати й назвати відомі їм права дітей та переглянути й прокоментувати відповідні відеоролики. Також розповіла про систему безоплатної правової допомоги, її роль у захисті дітей загалом і, зокрема, в умовах воєнного стану, про порядок роботи Бюро, назвала всі канали, за якими діти можуть звернутися по допомогу .

Працівниця Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей відвідала діток, які були вимушені покинути свої домівки та знайшли прихисток у Межигорецькому старостинському окрузі Дубовецької територіальної громади. Юристка Бюро розповіла присутнім, що із 2018 року всі діти є суб"єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги! А це означає, що, окрім безоплатної первинної правової допомоги (правової інформації та юридичних консультацій), діти мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка полягає у захисті та представництві їхніх інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру. Її надають юристи бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із системою БПД.

]]>
Mon, 06 Jun 2022 12:29:34 +0300
Координаційному центру з надання правової допомоги – першій установі системи БПД – 10 років http://briz.if.ua/blogs/868.htm http://briz.if.ua/blogs/868.htm

10 років тому, у червні 2012 року, була створена перша установа системи безоплатної правової допомоги - Координаційний центр з надання правової допомоги. З того часу й дотепер, коли в Україні триває розв"язана росією війна, Координаційний центр управляє системою БПД, контролює діяльність своїх територіальних відділень, розробляє нормативно-правові акти, впроваджує нові стандарти у сфері надання безоплатної правової допомоги.

Етапи розвитку системи БПД

2 червня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про безоплатну правову допомогу", що стало стартом розвитку системи БПД. Цей закон набрав чинності з 1 січня 2013 року.

Створення мережі центрів системи БПД

Координаційний центр з надання правової допомоги - перша установа системи безоплатної правової допомоги - створений відповідно до Указу Президента України від 1 червня 2012 року № 374/2012 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України". Положення про Координаційний центр затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 року № 504.

Завданнями Координаційного центру, зокрема, є:

управління системою безоплатної вторинної правової допомоги; координація діяльності спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги; формування і ведення у встановленому порядку Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу; організація підвищення кваліфікації адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

З 1 січня 2013 року запрацювали регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) почала надаватися у кримінальному процесі - забезпечуючи захист підозрюваним та обвинуваченим у кримінальному провадженні, а також затриманим, заарештованим та засудженим.

З 1 липня 2015 року в усіх регіонах України відкрилися місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Доступ до БВПД у цивільному та адміністративному процесах отримали деякі соціально незахищені категорії громадян - малозабезпечені, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю та ін.

Розширення категорій осіб, що мають право на БВПД

Перелік осіб, які мають право на БВПД, розширювався.

Так, у 2018 році його отримали особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також діти.

У 2020 році право на БВПД отримали викривачі корупції у зв"язку із повідомленням ними інформації про корупційне або пов"язане з корупцією правопорушення, та власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості.

З листопада 2021 року громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, отримали право на БВПД з питань, пов"язаних із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв"язку зі збройною агресією російської федерації та тимчасовою окупацією території України.

З 20 травня цього року це право отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту.

Про результати роботи у цифрах

За роки роботи регіональні центри видали понад 773 тис. доручень про призначення адвоката за рахунок держави для здійснення захисту всіх затриманих, а також підозрюваних, обвинувачених у кримінальному процесі, які через брак коштів або через інші об"єктивні причини не могли самостійно залучити захисника.

Місцеві центри прийняли понад 413 тис. рішень про надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах. Також місцеві центри надали близько 3,188 млн консультацій, правової інформації і роз"яснень з правових питань, послуг з допомоги у складенні заяв, скарг та інших документів правового характеру.

"Ми починали з захисту в кримінальному процесі. З часом стали надавати БВПД в цивільному та адміністративному процесі - це представництво інтересів осіб в судах та інших державних органах. Почали надавати консультації, правову інформацію та роз"яснення з правових питань. Сьогодні ми проводимо потужні правопросвітницькі кампанії та посилюємо правову спроможність громад. Ми запровадили нові цифрові сервіси - правові послуги стало зручно отримувати з будь-якої точки України. Ми почали розвивати спроможність системи БПД щодо альтернативного вирішення спорів та допомоги в доступі до медіації, впроваджуємо відновне правосуддя", - розповідає в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Нові проєкти Координаційного центру

У Координаційному центрі були створені нові структурні підрозділи - управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів, управління правопросвітництва та вивчення правових потреб громадян, управління професійного розвитку, експертного діалогу та інновацій у сфері права та доступу до правосуддя.

На додаток до активної правопросвітницької роботи започатковано проєкт "Волонтер БПД". Активно почав розвиватися порівняно новий напрям діяльності - вивчення правових потреб громадян і громад.

Під час карантину, запровадженого у країні через пандемію COVID-19, Координаційний центр постійно переглядав та удосконалював бізнес-процеси системи БПД, запроваджував та координував процес переведення правових послуг в онлайн. Для надання правової допомоги використовуються всі доступні способи - телефонний зв"язок, вебсайт та сторінки у соцмережах, месенджери, мобільні застосунки.

Безоплатна правова допомога - виключно за стандартами

Одним із пріоритетів розвитку системи безоплатної правової допомоги є постійне підвищення якості правової допомоги. Координаційний центр з надання правової допомоги забезпечує системний моніторинг якості та повноти наданої безоплатної правової допомоги, організовує навчальні заходи для підвищення кваліфікації юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД.

З липня 2014 року затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі. Позитивний досвід їх впровадження спонукав поширити його й на інші категорії справ. Тож у грудні 2017 року затверджено стандарти якості надання БВПД у цивільних, адміністративних справах та представництва у кримінальному процесі.

У квітні 2021 року затверджено змінений порядок організації і проведення моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги.

З метою оптимізації процесу прийняття та оброблення окремими регіональними центрами повідомлень про випадки затримання осіб та видання доручень адвокатам, які надають БВПД, а також зменшення видатків на його організацію, системою БПД 1 жовтня 2021 року розпочато реалізацію пілотного проєкту щодо особливостей прийняття і оброблення повідомлень про випадки затримання осіб, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Закарпатській, Івано-Франківській, Одеській, Рівненській та Чернівецькій областях.

Відповідно до наказу Координаційного центру затверджено План заходів з реалізації пілотного проєкту, яким визначено низку завдань та заходів, спрямованих на забезпечення реалізації вказаного проєкту. Зокрема, було розроблено покроковий алгоритм прийняття та оброблення повідомлень, видання адвокатам доручень для надання БВПД, а також взаємодії регіональних центрів пілотних регіонів з Регіональним центром у Чернівецькій області.  Результати пілотного проєкту довели його ефективність, і згодом він був поширений на всю територію України, крім міста Києва.

Вектори та пріоритетні напрями розвитку були визначені у Стратегії системи БПД на 2021-2024 роки. Серед завдань - впровадження альтернативних способів врегулювання спорів та відновного правосуддя. Посилення роботи в напрямах правопросвітництва та комунікації, вивчення правових потреб людей та громад шляхом проведення соціологічних досліджень, гарантування права на захист людей, які перебувають у конфлікті із законом та ін.

Але реалізувати ці плани повною мірою завадило широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну.

В умовах воєнного стану

Система безоплатної правової допомоги під час війни продовжує надавати правову допомогу тим, хто її потребує.

"Координаційний центр з надання правової допомоги у зв"язку із введенням воєнного стану в Україні наголошує, що система безоплатної правової допомоги максимально забезпечує доступ до правової допомоги із дотриманням правового режиму воєнного стану. Введення воєнного стану не призводить до обмежень прав суб"єктів на безоплатну правову допомогу, гарантованих Законом України "Про безоплатну правову допомогу". Безоплатна правова допомога надається у порядку та за наявності підстав, визначених законом", - підкреслює Олександр Баранов.

Насамперед отримати безоплатну правову допомогу можна за єдиним телефонним номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні у межах України).

Звернутися за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою можна до найближчого бюро правової допомоги, незалежно від реєстрації місця проживання.

Бюро правової допомоги працюють по всій Україні, за винятком регіонів, де наразі тривають воєнні дії.

Адаптуючись до умов сьогодення, юристи системи БПД змінюють формати роботи наявних консультаційних пунктів та відкривають нові. Вони працюють у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, відповідних спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.

Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюється: https://bit.ly/bpd_buro. Там же можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб).

Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:

у кабінеті клієнта на сайті системи скористатися мобільним застосунком "Безоплатна правова допомога", завантаживши його через Google Play чи App, або завантажити мобільний застосунок "Твоє право", у месенджерах Телеграм та Вайбер правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid

Посилання на всі ресурси зібрані тут: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

]]>
Mon, 06 Jun 2022 12:26:07 +0300
Коли роботодавець звільняється від відповідальності за невиплату заробітної плати http://briz.if.ua/blogs/867.htm http://briz.if.ua/blogs/867.htm

Нині у багатьох працівників виникають запитання щодо порядку вступу у трудові відносини, розірвання трудового договору та оплати праці, адже з огляду на ведення активних бойових дій на території України велика кількість як самих працівників, так і підприємств, установ та організацій, в яких вони працювали, були змушені переміститися в інші населенні пункти, або взагалі зупинити свою діяльність.

Тож з урахуванням Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", розповідаємо про найпоширеніші питання, що турбують працівників та роботодавців.

Зміна істотних умов праці

Наразі не застосовується норма щодо попередження працівника про зміни істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці.

Більше того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, але тільки за умови, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров"я, та лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Виняток! Роботодавець не має права переводити працівника на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії.

Оплата праці

Роботодавець не звільняється від обов"язку виплати заробітної плати, проте:

звільняється від відповідальності за порушення строків її виплати, але лише за умови, що таке порушення сталось саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. В інших випадках керівник несе повну відповідальність за таке порушення;

може зупинити дію окремих положень колективного договору за власним рішенням, що також робить неможливим отримання додаткових виплат, передбачених колективним договором.

Розірвання трудового договору

Працівник може розірвати трудовий договір у термін, який зазначить у своїй заяві без двотижневого строку попередження (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об"єктах критичної інфраструктури).

Окремої уваги заслуговує норма щодо призупинення трудового договору.

Так, відповідно до положень Закону призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв"язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

При зупиненні дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

 Отже, з урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що у разі тимчасового призупинення дії трудового договору працівник не вважається звільненим та надалі може розраховувати на відповідні компенсації. Водночас такі працівники мають змогу працевлаштуватися на інше місце роботи на умовах сумісництва.

]]>
Tue, 31 May 2022 09:38:52 +0300
Як повинні зберігатися трудові книжки під час війни та чи потрібно їх роздавати на руки http://briz.if.ua/blogs/866.htm http://briz.if.ua/blogs/866.htm Війна визначає для роботодавців особливі умови, які великою мірою стосуються зберігання документів, зокрема трудових книжок. Цілком зрозумілі побоювання співробітників щодо надійності такого зберігання, враховуючи те, як швидко й жахливо розвивалися події на початку російської агресії. Проте, у будь-якій ситуації треба діяти, перш за все, відповідно до вимог закону, а як саме розповідає головний юрист П"ятихатського бюро правової допомоги Валентин Косян.

Отже, жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників правовий режим воєнного стану не визначає. Змін з цього приводу законодавство не містить. Зберігати трудові книжки працівників має підприємство, на якому вони працюють. Видавати трудову книжку потрібно обов"язково лише у випадку, якщо працівник звільняється. Це передбачає пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників".

Працівник має поставити підпис про отримання трудової книжки:

в особовій картці (типова форма № П-2, затверджена наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25.12.2009 № 495/656); у Книзі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них. Підстава - пункт 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 № 58).

Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладено на керівника підприємства, установи, організації.

Законом України від 05.02.2021 № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (набрав чинності 10.06.2021) передбачено нові правила обліку трудової діяльності працівника, у тому числі запроваджено електронний облік трудової діяльності.

Після того як Пенсійний фонд України завершить роботи щодо включення відомостей про трудову діяльність працівників до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування, трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис. Ці роботи мають бути виконані протягом 5 років (до 10.06.2026).

Роботодавець на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України вносить дані в розділі "Відомості про трудові відносини робітника" про найманого працівника та завантажує скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, що також підтверджують стаж (це можуть бути також документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток тощо).

Після подання роботодавцем необхідних даних та завантаження документів, Пенсійним фондом України проводиться перевірка та в разі відсутності зауважень паперова версія стає непотрібною, і буде зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України з 10.06.2021 облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі, трудова книжка зберігається у працівника, а обов"язок роботодавця вносити записи до трудової книжки здійснюється лише на вимогу працівника.

Як допускається діяти в умовах воєнного стану

Державна служба України з питань праці у своїх роз"ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що видавати працівникам трудові книжки, які зберігаються у роботодавця, підстав немає. В той же час, відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді заяви.

У випадку видачі трудової книжки працівнику на його вимогу, працедавець знімає з себе відповідальність за збереження трудової книжки. Робиться це в інтересах працівника, який може через небезпеку змінити місце проживання, виїхати, влаштуватись за строковим трудовим договором за сумісництвом тощо. І краще, якщо трудова книжка буде у нього на руках.

Алгоритм видачі трудової книжки працівнику працівник звертається до роботодавця з заявою, в якій просить видати йому трудову книжку з обґрунтуванням необхідності такої видачі; роботодавець заводить додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок (довільної форми), де працівник розписується в отриманні та поверненні трудової книжки.

Окрім того, згідно зі статтею 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" у випадку знаходження підприємства в районі активних бойових дій, роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (ознайомитись з переліком можна на офіційному сайті міністерства за посиланням: https://minre.gov.ua/).

Отже, видача трудової книжки на руки здійснюється з метою її збереження, адже в умовах війни ніхто нічого гарантувати не може. Роботодавець не може примусово видати трудову книжку на руки проти бажання самого працівника. Проте, в разі знищення трудової книжки через бойові дії працівник отримає чимало клопоту щодо відновлення даних при виході на пенсію, а роботодавець навряд чи понесе відповідальність, адже ми всі зараз живемо в умовах війни, що визнано форс-мажорною обставиною.

]]>
Mon, 30 May 2022 10:55:47 +0300
Як отримати ВПО, а також особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях допомогу по безробіттю: покрокові дії http://briz.if.ua/blogs/865.htm http://briz.if.ua/blogs/865.htm 7 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану" на період дії воєнного стану яким внесено зміни до законів України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення" та "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Як отримати внутрішньо переміщеним особам, а також особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях допомогу по безробіттю - пояснює завідувачка Кременецького бюро правової допомоги Ірина Бурченюк.

Нововведення у призначенні допомоги по безробіттю дещо спрощують процедуру отримання статусу безробітного та соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб, а також осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, або територіях де ведуться бойові дії. Згідно з даними змінами безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного додатка Порталу Дія.

Державною службою зайнятості України розроблено покрокову інструкцію для отримання статусу безробітного. Даною інструкцією визначено також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території, для отримання статусу безробітного:

можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю; якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов"язково вказати слово "реєстрація", прізвище, ім"я, по батькові.

Варто зазначити, що важливими змінами у порядку надання статусу безробітного є те, що внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат з безробіття у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади.

Однак, до отримання необхідних відомостей стосовно осіб, які не можуть надати необхідні документи, допомога по безробіттю призначатиметься у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Тривалість виплати та її розмір переглядатиметься після надходження необхідної інформації. Слід зазначити, що виплату допомоги припинятимуть у випадку, якщо безробітний понад 30 днів знаходиться за кордоном.

Якщо громадянин перебуває на безпечній території в Україні та бажає отримати статус безробітного, він може звернутись із заявою до найближчого центру зайнятості.

Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ "Ощадбанк" на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему "My Transfer".

Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застрахованим особам розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України для цієї категорії осіб:

до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Законодавством передбачено випадки припинення виплати допомоги по безробіттю. Серед них:

працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступу до закладу освіти на навчання з відривом від виробництва; відрахування із закладу освіти; призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; закінчення строку їх виплати; зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб); інші випадки, передбачені у статті 31 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Припинення реєстрації безробітного в центрі зайнятості можливе також в разі його відмови від виконання суспільно-корисних робіт. Тож, непрацевлаштовані громадяни, які отримують державну допомогу, зобов"язані брати участь у таких роботах на вимогу військового командування або органів місцевого самоврядування.

]]>
Wed, 25 May 2022 18:05:30 +0300
Трудова повинність в умовах воєнного стану http://briz.if.ua/blogs/864.htm http://briz.if.ua/blogs/864.htm У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президент України Указом від 24.02.2022 р. № 2102-IX запровадив воєнний стан із 24 лютого 2022 року. В зв"язку з такою ситуацією низка "сплячих" законодавчих норм знайшли своє практичне застосування, зокрема поняття "трудова повинність".

Законодавець у Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану (затверджений Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753) трактує поняття "трудова повинність" наступним чином: це короткостроковий трудовий обов"язок на період мобілізації та воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, які виникли в період воєнного стану, а також їх наслідків, що не потребують обов"язкової згоди особи, стосовно якої запроваджується такий трудовий обов"язок.

Військове командування разом з військовими адміністраціями можуть залучати працездатних осіб до суспільно - корисних робіт, які виконують під час запровадження трудової повинності.

Так, під суспільно - корисними роботами слід розуміти  види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов"язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки (відповідно до вищезгаданого Порядку).

До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме:

безробітні та інші незайняті особи; працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу позаштатних (невоєнізованих) формувань цивільного захисту, - у порядку переведення; особи, зайняті в особистому селянському господарстві; студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів; особи, які забезпечують себе роботою самостійно. 

Зверніть увагу, якщо працівника залучено до суспільно - корисних робіт, роботодавцю потрібно видати наказ по увільнення його від роботи зі збереженням місця роботи та посади.

         У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів,як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров"я особи тощо. 

З кожною із зазначених осіб укладається строковий трудовий договір.

 Забороняється залучати до суспільно корисних робітмалолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років, жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Окрім того, забороняється виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах ведення бойових дій, виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів, а також на необоронюваній місцевості.

Матеріал підготовлено працівником Богородчанського бюро правової допомоги Вікторією Бігун

]]>
Tue, 24 May 2022 17:28:29 +0300
Вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу не є кримінальним правопорушенням http://briz.if.ua/blogs/863.htm http://briz.if.ua/blogs/863.htm

Розділом VIII Кримінального кодексу України (далі - КК України) визначено обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.

Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.

Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Наприклад, особа внаслідок тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

Поняття фізичного примусу

Під фізичним примусом мається на увазі застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.

Фізичний примус можна розділити на два види:

такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв"язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо); спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

У випадку застосування фізичного примусу, який повністю виключає можливість особи діяти на власний розсуд, кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам повністю виключається на підставі частини першої статті 40 КК України.

У випадку, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.

Довідково. Крайня необхідність - це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).

У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за, ніж відвернена шкода.

Поняття психічного примусу

Під психічним примусом слід розуміти вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

До психічного примусу можна віднести:

погрозу вчинення стосовно особи фізичного насильства; застосування або погрозу застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб; знищення або погрозу знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким; погрозу розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України), а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.

Наприклад, не є кримінально протиправним діянням надання доступу до каси касиром, якому погрожує вбивством озброєний грабіжник. Однак, за вчинення крадіжки у зв"язку зі скрутним матеріальним становищем сім"ї, наприклад, відсутністю харчів, доведеться понести кримінальну відповідальність.

При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності

У випадку якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом"якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 КК України).

Деякі випадки застосування фізичного або психічного примусу передбачені законом як самостійні склади кримінальних правопорушень, наприклад, статтями 377, 398, 405 КК України.

]]>
Thu, 05 May 2022 10:22:49 +0300
Порядок реєстрації новонароджених українців за кордоном http://briz.if.ua/blogs/862.htm http://briz.if.ua/blogs/862.htm https://linktr.ee/legalaid.gov.ua ]]> Thu, 28 Apr 2022 13:34:48 +0300 Виплата допомоги на поховання в умовах воєнного стану http://briz.if.ua/blogs/861.htm http://briz.if.ua/blogs/861.htm Під час воєнного стану дедалі більша кількість громадян звертаються з питанням як отримати допомогу на поховання померлої особи.

В Україні таку допомогу можуть отримати особи, які організовували процес поховання померлого, враховуючи до якої категорії осіб належав померлий:

Якщо померла застрахована особа, необхідно звернутися до роботодавця померлої особи або найближчого відділення Фонду соціального страхування України незалежно від місця реєстрації та подати наступні документи: свідоцтво про смерть та заяву про виплату допомоги на поховання. Допомога надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування України, але не менше розміру прожиткового мінімуму, установленого законом (стаття 28 Закону України "Про загально обов"язкове державне пенсійне страхування"); Якщо помер пенсіонер, необхідно звернутися до будь-якого сектору обслуговування громадян Пенсійного фонду України та подати наступні документи: документ, що підтверджує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання та витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або документ, що підтверджує факт смерті. Розмір допомоги - двомісячна пенсія, яку отримував пенсіонер на час смерті (стаття 53 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"); якщо померлий є пенсіонером з числа військовослужбовців, то розмір допомоги - тримісячна пенсія, але не менше п"ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") ; Якщо померла особа, яка не досягла пенсійного віку на момент смерті, не працювала, не перебувала на службі, не зареєстрована у центрі зайнятості як безробітна, необхідно звернутися до місцевих органів влади за останнім місцем проживання померлого. Розмір допомоги на поховання встановлює орган місцевого самоврядування і у різних регіонах він може бути різний; Якщо померла безробітна особа, необхідно звернутися до центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку та подати: документ, який підтверджує факт смерті безробітного (довідка про смерть), та документ, який засвідчує особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу). Допомога на поховання у разі смерті безробітного виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму (стаття 29 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Для отримання допомоги на поховання особи, яка померла на непідконтрольній території, або на території, де ведуться бойові дії необхідно підтвердити факт смерті такої особи.

Для встановлення такого факту необхідно звернутися до суду за місцем проживання (перебування) заявника з заявою про встановлення факту смерті особи на відповідній території, в якій зазначити:

факт, який заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.

До заяви необхідно додати:

докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, примірник колективного акту про настання смерті та/або інші докази, що підтверджують факт настання тощо); довідку про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану)

Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до Закону України "Про судовий збір".

]]>
Tue, 26 Apr 2022 11:08:39 +0300
Документування воєнних злочинів: як система БПД долучається до збору доказів порушення прав людини http://briz.if.ua/blogs/860.htm http://briz.if.ua/blogs/860.htm

Кожного дня військові російської федерації вчиняють воєнні злочини на території України. Аби жодне порушення прав людини не лишилось непокараним, сьогодні проводиться кропітка робота по фіксуванню цих фактів. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України станом на 20 квітня, за даними Офісу Генерального прокурора, зафіксовано понад 7,4 тисяч воєнних злочинів. Юристи системи безоплатної правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють з системою БПД, долучаються до документування воєнних злочинів.

Чому важливо не мовчати: правові роз"яснення для постраждалих та свідків

З окупованих населених пунктів чи територій, де відбуваються бойові дії, щодня приїжджають переселенці. Місцева влада та волонтери допомагають людям облаштуватися в пунктах тимчасового перебування та вирішити першочергові питання - отримати продукти харчування, одяг, засоби гігієни тощо. З-поміж інших важливих потреб - допомога у вирішення правових питань. Для цього юристи системи безоплатної правової допомоги організовують консультаційні пункти, проводять правопросвітницькі заходи, розміщують інформаційні матеріали в місцях, де тимчасово мешкають переселенці.

Фахівці системи БПД використовують різноманітні майданчики для інформування внутрішньо переміщених осіб про необхідність фіксації воєнних злочинів.

"Внутрішньо переміщенні особи розглядають Житомирську область, як транзитну, де вони спиняються на деякий час, а далі вирушають в безпечніші регіони. Тому наші фахівці ідуть у центри надання адміністративних послуг, управління соцзахисту, адже саме туди переселенці приходять за отриманням відповідних довідок та соціальних виплат. Вони розповідають людям, чому важливо не мовчати і фіксувати кожен злочин вчинений окупантами. Та найголовніше - інформують, як це зробити", - говорить заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області Наталія Радушинська.

Війна вносить корективи у повсякденну роботу фахівців системи БПД. Адже неможливо передбачити коли оголосять чергову повітряну тривогу. Та навіть це не перепона для наших правників. Вони інформують людей навіть у бомбосховищах. Під час правопросвітницьких заходів розповідаємо, що повідомити про воєнні злочини можна онлайн https://warcrimes.gov.ua/ 

Навчаємо документувати воєнні злочини

Документування воєнних злочинів справа відповідальна, адже від того наскільки правильно вони зібрані, залежить, чи будуть ці докази долучені до справи. Тому на базі правових клубів Pravokator для працівників системи безоплатної правової допомоги проводяться навчальні вебінари на тему "Документування воєнних злочинів".

Досвідчені правники та адвокати розповідають про основні види воєнних злочинів, що підлягають документуванню під час збройного конфлікту в Україні. Вчать збирати та фіксувати докази на місці подій, дають практичні поради щодо проведення інтерв"ю зі свідками чи постраждалими.

"Оскільки працівники системи безоплатної правової допомоги задіяні державою до збору доказів воєнних злочинів та порушень прав людини, важливим є належний рівень їх підготовки при здійсненні цієї роботи. Особи, які проводять збір доказів, мають володіти ґрунтовними знаннями щодо національних та міжнародних стандартів документування доказової інформації з різних типів джерел (електронні джерела, показання свідків, огляд місця події).  Належним чином задокументовані докази будуть використані при забезпеченні відповідальності винних у воєнних злочинах,  відшкодуванні шкоди потерпілим та забезпеченні права на правду про збройну агресію рф проти України",  - заначає адвокат, правозахисник Микола Кіккас, який провів вебінар на тему "Документування воєнних злочинів".

Об"єднуємо зусилля та залучаємо партнерів

Відтоді, як система БПД долучилась до документування воєнних злочинів, фахівці регіональних та місцевих центрі з надання БВПД провели десятки робочих зустрічей, круглих столів, семінарів. Адже ми розуміємо, як важливо у такій масштабній роботі виробити дієві механізми співпраці.

Наприклад, на Хмельниччині роботу, спрямовану на документування воєнних злочинів, розпочали із проведення координаційної зустрічі з відповідальними прокурорами та представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Хмельницькій області. Говорили про об"єднання зусиль, щоб допомогти людям, які постраждали від агресії чи стали свідками воєнних злочинів.

"Наразі отримали контакти прокурорів, які безпосередньо займаються цим напрямком у визначених населених пунктах області і до яких ми можемо скеровувати людей, що мають намір задокументувати скоєні щодо них воєнні злочини. Прокуратура також надала нам пам"ятку, яку працівники центрів з надання БВПД активно поширюють в пунктах приймання та тимчасового поселення переселенців, на сайтах органів місцевого самоврядування", - розповідає директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області Наталія Стьопіна.

Фахівці системи безоплатної правової допомоги налагоджують співпрацю із представниками територіальних громад. Інформують психологів та соціальних педагогів про важливість фіксації воєнних злочинів, свідками яких чи потерпілими є діти.Під час круглих столів та робочих зустрічей обговорюються не лише питання фіксації злочинів, а й можливості облаштування "зелених кімнат" в центрах системи БПД.

"Ця методика передбачає наявність двох кімнат- в одному проводиться інтерв"ювання дитини, а в іншому знаходяться спостерігачі. Ми можемо створити такі кімнати в місцевих центрах Львівщини, там де приміщення це дозволяє, - зазначає директор Регіонального центру з надання БВПД у Львівській області Ігор Микитин.

Це лише початок важливої та кропіткої роботи. Адже кожен, хто вчинив воєнний злочин на території України,  має бути покараний, а постраждалі мають отримати відшкодування. Роботи на правовому фронті у нас чимало.

]]>
Tue, 26 Apr 2022 11:07:17 +0300
Надання правової допомоги внутрішньо переміщеним особам http://briz.if.ua/blogs/859.htm http://briz.if.ua/blogs/859.htm  

За останні сім днів до Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД звернулось 307 осіб, в день реєструється близько 43 звернень за отриманням правової допомоги. Більшість звернень надходить від внутрішньо переміщених осіб.

Окрім надання правової допомоги, працівники Місцевого центру провели 8 правопросвітницьких заходів для внутрішньо переміщених осіб, в яких взяли участь 116 осіб.

9 квітня 2022 року юристка Галицького бюро правової допомоги провела зустріч із внутрішньо переміщеними особами, які перемістилися з територій адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться активні бойові дії та які тимчасово поселилися у Маріямпільській філії Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області села Маріямпіль.

9 квітня 2022 року юристка Тлумацького бюро правової допомоги провела зустріч із внутрішньо переміщеними особами, які проживають у гуртожитку Тлумацького коледжу ЛНАУ м. Тлумач, вул. 1 Травня, 4.

12 квітня юристки Надвірнянського_бюро_правової_допомоги Людмила Туєшин та Тетяна Накладюк провели правопросвітницький захід для осіб, які були вимушені залишити свої домівки. Захід було проведено в Делятинській бібліотеці, яку часто відвідують внутрішньо переміщені особи разом з дітьми.

11 квітня юристка Богородчанського бюро правової допомоги Мар'яна Букатюк провела правопросвітницький захід на тему: "Порядок отримання безоплатної правової допомоги внутрішньо переміщеними особами". Захід було проведено в Богородчанському ліцеї №1 імені Олекси Гірника Богородчанської селищної ради, який зараз служить домівкою для громадян, які були вимушені покинути власне житло, роботу, звичний для них спосіб життя та переміститися в безпечне для них місце.

13 квітня головний фахівець із зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД провів правопросвітницький захід для осіб, які вимушено покинули свої домівки внаслідок збройної агресії росії проти України. Під час заходу присутні дізнались про порядок отримання статусу ВПО та грошової допомоги переміщеним особам. Окрім цього, обговорили механізм отримання компенсації за пошкоджене майно внаслідок бойових дій. Також надавались правові консультації, всього за правовою допомогою звернулось три особи.

14 квітня в приміщенні ліцею №21 в якому тимчасово розміщуються особи, постраждалі внаслідок бойових дій, відбувся правопросвітницький захід. Під час заходу головний фахівець із зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Фрнаківського МЦ Дмитро Савуляк розповів присутнім про порядок отримання статусу ВПО та отримання щомісячної грошової допомоги для ВПО. Обговорили питання компенсації за пошкоджене майно внаслідок бойових дій. Окремо було акцентовано увагу на праві внутрішньо переміщених осіб на безоплатну вторинну правову допомогу.

Задля забезпечення доступу до правової допомоги було організовано роботу 13 консультаційних пунктів в місцях проживання внутрішньо переміщених осіб, під час яких правову допомогу отримали 53 особи.

 

]]>
Wed, 20 Apr 2022 09:56:22 +0300
Проведення правопросвітницької діяльності в умовах воєнного стану на Прикарпатті http://briz.if.ua/blogs/858.htm http://briz.if.ua/blogs/858.htm 24 лютого - день коли наше життя кардинально змінилось. З моменту запровадження в Україні воєнного стану організація роботи на Івано-Франківщині зазнала певних змін, де першочерговим завданням стало надання правової допомоги людям, яких війна змусила покинути свої домівки.

У період з 24 лютого до 6 квітня до Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД звернулось 1377 осіб, з них більшість - це люди, які рятувались від війни.

Для належного інформування осіб, які прибували до міста Івано-Франківська та інших міст області начальниця відділу безоплатної правової допомоги Лілія Вінтонишин розробила буклет "Інформація, якою вам необхідно володіти, якщо ви переїхали у зв"язку зі збройною агресією", де містяться відповіді на найпоширеніші правові питання, які турбують переселенців, а також зазначено контактні дані місцевого центру з надання БВПД, ЦПНАу, служби психологічної допомоги та Координаційного штабу допомоги переселенцям. Даний буклет було поширено в місцях перебування переміщених осіб, таких як: волонтерський пункт на залізничному вокзалі, куди прибували переміщені особи, волонтерському пункті при Благодійній організації "Карітас", ЦНАП, пунктах тимчасового розміщення переміщених осіб.

Задля якомога ефективнішого та своєчасного забезпечення юридичної допомоги на Прикарпатті юристи Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД забезпечують роботу консультаційних пунктів в місцях проживання чи реєстрування переміщених осіб, де вони можуть  одразу отримати правову допомогу. Всього було організовано роботу 14 консультаційних пунктів.  Зокрема, головний фахівець із зв"язків з громадськістю та пресою Дмитро Савуляк провів  правопросвітницькі заходи в місцях тимчасового проживання переміщених осіб, таких як: притулок "Гармонія", простір "Вдома". Також зустрівся в освітньому просторі Івано-Франківська, під час якого присутні обговорили питання документування злочинів вчинених росією в Україні та порядку відшкодування шкоди завданої житлу осіб, які проживають на територіях де ведуться бойові дії.

Особлива увага приділяється наданню правової допомоги дітям. Юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей спільно із представниками служби у справах дітей Івано-Франківської районної військово-цивільної адміністрації відвідала дітей, які переїхали з території, де ведуться бойові дії та перебувають у дитячому будинку сімейного типу благодійної організації "Місія Християнина". Під час заходу вона поспілкувалась з дітьми та роз"яснила їх опікунам про пільги, передбачені для внутрішньо переміщених осіб. Працівниця бюро з"ясувала порядок реєстрації ВПО та отримання щомісячної грошової допомоги для дітей, які переїхали у зв"язку з війною.

Юристки Надвірнянського бюро правової допомоги Людмила Туєшин та Тетяна Накладюк провели зустріч із громадянами, які перемістилися з територій, на яких проводяться бойові дії та проживають в пункті тимчасового проживання переміщених осіб, де обговорили як отримати юридичні консультації й роз"яснення, а також право внутрішньо переміщених осіб на безоплатну вторинну правову допомогу.

До Калуського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 24 лютого звернулося близько п"ятитсот сотень внутрішньо-переміщених осіб, основними питаннями яких є, чи зможуть вони отримати компенсацію за втрачене майно внаслідок військової агресії російської федерації, як отримати матеріальну та грошову допомогу, як відновити втрачені документи та перетнути кордон та ін.

Уже з перших днів війни працівники Калуського місцевого центру у співпраці з місцевою владою, відвідали усі основні пункти місць перебування внутрішньо-переміщених осіб з метою надання їм необхідної правової інформації, зокрема про місце розташування та контактними даними центру.

Директорка місцевого центру Людмила Желізняк активно допомагає військовослужбовцям шляхом надання правової інформації з питань правового механізму діяльності територіальної оборони. З цією метою здійснювались виїзди до ОТГ, де наші захисники мали змогу отримати відповіді на власні запитання.

Калуське міське телебачення стало першочерговим джерелом правопросвітництва у Калуській громаді, оскільки рубрика "У правовому полі", яка була запровадження ще до початку війни, стала хорошим джерелом інформації для переміщених осіб, де фахівці нашого центру відповідають на основні запитання воєнного часу. Теми таких консультацій залежать від основних запитів переміщених осіб у громаді.

На Коломийщині інформацію про доступ до безоплатної правової допомоги розміщено на інформаційних стендах у місцях проживання та перебування внутрішньо переміщених осіб: у центрі надання допомоги внутрішньо переміщених осіб у м. Коломия, у центрах надання адміністративних послуг Коломийської міської ради, РДА, Косівської міської ради, Кутської селищної ради, Кобаківського старостинського округу Рожнівської сільської ради, Старокутського старостинського округу Кутської селищної ради, Верховинської селищної ради, Верховинської селищної ради, відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Косівської районної філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості, управління соціального захисту населення Косівської  та Верховинської РДА, Кутському ліцеї Кутської селищної ради, Косівському ліцеї № 2 ім. Михайла Павлика Косівської міської ради, Косівському інституті прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ, Старокутському закладі дошкільної освіти "Гуцулочка", Кутському закладі дошкільної освіти "Покутянка", комунальному некомерційному підприємстві "Яблунівська районна лікарня", стаціонарному відділенні для постійного або тимчасового проживання центру надання соціальних послуг Яблунівської селищної ради, Центрі соціально-психологічної допомоги у селищі Верховина, Городенківській міській публічній бібліотеці ім. Леся Мартовича, КЗ "Городенківська дитячо-юнацька спортивна школа" Городенківської міської ради.

Переміщеним особам надавалися правові консультації, у більшості випадків це питання соціального захисту та взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб, перетин кордону, відновлення втрачених документів.

Так з метою надання інформаційної та практичної допомоги, 5 квітня Марта Фучко, головний юрист сектору "Коломийське бюро правової допомоги" спільно з Коломийською міськрайонною філією Івано-Франківського обласного центру зайнятості та Коломийською міською публічною бібліотекою, провели зустріч з внутрішньо переміщеним особам.

 

На зустрічі юристка зазначила: "У зв"язку з війною українцям довелося покинути свої домівки і зараз у громадян виникає безліч питань пов"язаних із запровадженням воєнного стану, як отримати соціальні виплати, як бути із трудовими відносинами та що робити при втраті документів тощо. Потрібно пам"ятати, що введення воєнного стану не призводить до обмеження прав людей на безоплатну правову допомогу, гарантованих Законом України "Про безоплатну правову допомогу".

Актуальна інформація розміщена на офіційних сторінка територіальних громад Коломийщини, Косівщини та Верховинщини. За березень цього року було розміщено 27 публікацій на веб-сайтах та публікація у газеті "Вільний Голос. Активна робота проводилася з радіостанцією "Радіо Сяйво", де 14 березня Мартою Фучко, головним юристом сектору "Коломийське бюро правової допомоги" у прямому ефірі було надано правові роз"яснення на найактуальніші питання, що виникають у зв"язку з впровадження воєнного стану,  а 29 березня жителям Коломийщини фахівчиня центру надала роз"яснення про основні зміни у трудових відносинах.

]]>
Mon, 18 Apr 2022 15:27:57 +0300
Безоплатна правова допомога в умовах воєнного стану http://briz.if.ua/blogs/857.htm http://briz.if.ua/blogs/857.htm

 

Під час війни у людей виникає безліч правових питань, на які потрібні швидкі відповіді. Серед них:

o   Порядок перетину державного кордону в умовах воєнного стану

o   Сплата комунальних платежів та кредитні канікули під час воєнного стану

o   Отримання статусу внутрішньо-переміщеної особи та соціальні виплати від держави

o   Отримання тимчасового захисту або статусу біженця в країнах ЄС

o   Трудові права та гарантії в умовах воєнного стану

На всі ці та інші запитання юристи системи БПД оперативно надають відповіді, консультують людей, радять як вирішити ту чи іншу правову проблему.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Допомога онлайн

Єдиний номер контактного центру системи БПД 0 800 213 103 в умовах воєнного стану є найоперативнішим і найдоступнішим способом отримання правової інформації. За цим номером надаються консультації та роз"яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв"язку).

Отримати правову допомогу можна також за допомогою дистанційних сервісіву кабінеті клієнта на сайті системи БПД, у мобільних застосунках "Безоплатна правова допомога" або "Твоє право", у месенджерах та Вайбер. Перейти до онлайн сервісів системи БПД можна за посиланнямhttps://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Аби українці були в курсі актуальних правових норм, у посиленому режимі юристи системи БПД працюють над наповненням довідково-інформаційної платформи правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресоюhttps://wiki.legalaid.gov.ua. Ця платформа містить: роз"яснення простою мовою щодо прав громадян та порядку їх реалізації; зразки документів; посилання на судову практику.

Дистанційні консультації 

Система БПД має розгалужену мережу по всій Україні. На жаль, через військові дії частина бюро правової допомоги закрита. Проте бюро правової допомоги працюють, де тільки це можливо.

Працівники системи БПД продовжують забезпечувати роботу консультаційних пунктів доступу до правової допомоги у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, відповідних спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.

Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режими роботи бюро правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюєтьсяhttps://bit.ly/bpd_buro. Там же можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб).

Довідково.

Безоплатна правова допомога - це надання правових послуг, що гарантуються державою та повністю фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Безоплатна первинна правова допомога (БППД) - це інформування людей про їхні права та що робити якщо, вони порушені. Це надання правової інформації, консультацій і роз"яснень з юридичних питань. Це складення заяв, скарг, інших документів правового характеру, крім процесуальних. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають усі громадяни України.

Безоплатна вторинна правова допомога (БВПД) - це захист, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Право на БВПД мають соціально незахищені категорії громадян - малозабезпечені, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, внутрішньо переміщені особи, постраждалі від домашнього насильства, діти та інші особи, які визначені законом"Про безоплатну правову допомогу".

 

]]>
Wed, 13 Apr 2022 12:27:03 +0300
Мапа центрів та бюро правової допомоги http://briz.if.ua/blogs/856.htm http://briz.if.ua/blogs/856.htm https://bit.ly/bpd_buro де можна глянути розташування, номери телефонів та режими роботи. Вона регулярно оновлюється. Нагадуємо, в умовах воєнного стану найзручніший спосіб отримати консультацію - зателефонувати за єдиним номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні у межах України) або звернутися онлайн. Усі дистанційні сервіси для отримання консультацій тут https://linktr.ee/legalaid.gov.ua. #БПД #ПравоваДопомога #LegalAid ]]> Thu, 24 Mar 2022 12:56:16 +0200 Міжнародні механізми правового захисту під час збройного конфлікту http://briz.if.ua/blogs/855.htm http://briz.if.ua/blogs/855.htm

Про відповідальність країни - агресора за збройні конфлікти та механізми притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності за воєнні злочини розповідає юристка Богородчанського бюро правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД  Вікторія Бігун.

Почнемо з того, що злочинні дії країни агресора можуть розглядати наступні міжнародні інституції:

Міжнародний суд ООН. Міжнародний суд ООН - один із шести основних органів ООН, створений відповідно до Статуту ООН. Суд вирішує юридичні спори, передані йому державами, і дає консультативні висновки з правових питань, які направляються до Суду державами або уповноваженими організаціями. Тільки держави можуть бути сторонами спору в Міжнародному суді ООН. Варто зазначити, що на розгляді Міжнародного суду ООН перебуває позов України, що стосується фінансування тероризму, пов'язаний із ситуацією на Донбасі та позов про боротьбу з расовою дискримінацією. Окрім того, 16.03.2022року Україна очікує рішення Міжнародного суду ООН про тимчасові заходи у справі "Україна проти РФ" щодо звинувачень у геноциді. Європейський суд з прав людини.Ця організація створена для контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році. ЄСПЛ розглядає як міждержавні скарги, так і індивідуальні. Комітет ООН з прав людини. Організація, що займається наглядом за виконанням Міжнародного пакту про громадянські і політичні права в країнах-учасницях пакту. Засновано у 1966 році. Розглядає індивідуальні та міждержавні скарги про порушення громадянських і політичних прав. Його рішення носять рекомендаційний характер. Варто зазначити, що є всі ознаки вважати Білорусь  учасницею агресії проти України, а оскільки Білорусь не є учасницею Ради Європи, то стосовно її порушень можна звертатись саме до Комітету ООН з прав людини. Окрім того, Російська Федерація також заявила про вихід із складу членів Ради Європи та припинення використання Європейської конвенції з прав людини то також за захистом можна буде звернутись саме до Комітету ООН з прав людини. 

Щодо індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду, то органом, який уповноважений притягувати до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних воєнних злочинів є Міжнародний кримінальний суд, якийстворений на підставі Римського статуту 1988 року. Суд розпочав свою роботу у 2002 році. Його компетенція - переслідування осіб, відповідальних за геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Особливістю даного суду у порівнянні з іншими інститутами індивідуальної кримінальної відповідальності є те, що у ньому не діють імунітети ані для керівників держав, ані дипломатичні імунітети. Даний суд розглядає лише ті справи, які стосуються перших осіб та високопосадовців країни-агресора. Зверніть увагу, що Україна - не є членом Римського статуту, але визнала юрисдикцію міжнародного кримінального суду. Також заслуговує уваги оголошення, яке зробив прокурор Міжнародного кримінального суду п. Хан, що він буде також розслідувати злочини геноциду РФ щодо України.

Наступним інструментом для притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності є застосування принципу універсальної юрисдикції. Принцип універсальної юрисдикції передбачає можливість переслідування за міжнародні злочини, які скоєні іноземними громадянами на чужій території в рамках національних систем правосуддя. В рамках принципу універсальної юрисдикції, держава, яка його застосовує і відкриває кримінальне провадження має право видавати міжнародний ордер на арешт. Однак, на відміну від Міжнародного кримінального суду, тут діють імунітети для керівників держав та дипломатичні імунітети. Однієї із форм роботи є спільні слідчі групи (міждержавні). Початок розслідування можливий за зверненням як державних органів, так і неурядових організацій, фізичних осіб, які є жертвами воєнних злочинів.

 

]]>
Sun, 20 Mar 2022 21:15:38 +0200
Правовий статус комбатантів http://briz.if.ua/blogs/854.htm http://briz.if.ua/blogs/854.htm

 

Військові дії на території України зумовили використання норм міжнародного гуманітарного права, яке спрямоване на захист цивільного населення від впливу збройного конфлікту та тих, хто припинив брати участь у воєнних діях. Разом з тим, міжнародне гуманітарне право несе з собою низку понять та термінів, серед яких - "комбатанти".

Детальніше про те, хто такі "комбатанти" та їх правовий статус розповідає юристка Богородчанського бюро правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД  Вікторія Бігун.

Відповідно до ст.2 Наказу Міністерства оборони України "Про затвердження інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України" комбатанти - особи, які можуть брати безпосередню участь у воєнних діях та входять до складу збройних сил сторін.

Зверніть увагу, що міжнародне гуманітарне право встановлює, що медичний та духовний персонал збройних сил не є комбатантами, але в разі потрапляння в полон користується всіма правами та пільгами військовополонених.

До комбатантів відносять наступні три основні категорії осіб:

жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони мають зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни, однак лише на період, необхідний для того, щоб відбити напад;  члени особового складу збройних сил та включених до них ополчень; ополчення та рухи опору, які не включені до складу регулярних військ, але відповідають низці вимог, зокрема: ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;  вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані; вони носять зброю відкрито; вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни.

До обов"язків комбатантів входить відрізняти себе від цивільного населення.

Можна зробити висновок, що комбатанти є законними учасниками війни, мають право брати безпосередню участь у військових діях і відповідно є правомірним об"єктом нападу. Комбатант має право застосовувати силу і навіть вбивати, не будучи при цьому притягнутим до персональної відповідальності за насильницькі дії, тобто комбатант не може бути підданий судовому переслідуванню за участь у законних бойових діях, навіть якщо б ці дії вважались серйозним злочином у мирний час. Звичайно, право застосовувати насилля жорстко обмежено межами міжнародного права, і у випадку порушення правил ведення збройної боротьби комбатант може бути визнаний військовим злочинцем.

Якщо комбатант здається в полон, то він вже має право на статус військовополоненого, і немає значення, що він належить до армії держави агресора, права військовополонених як раз і діють для полонених ворогів.

]]>
Sat, 12 Mar 2022 20:34:05 +0200
КОРИСНІ КОНТАКТИ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ, які прибули до м. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК http://briz.if.ua/blogs/853.htm http://briz.if.ua/blogs/853.htm  

Боти у вайбері та телеграмі, де зібрані усі контакти, що можуть знадобитися. Дані оновлюються щодня. Посилання на ботів: Вайбер  https://chats.viber.com/if_inform Телеграм  https://t.me/IF_inform_bot Нижче - підбірка телефонів та адрес, що можуть бути корисними для евакуйованих людей у нашому місті та області: 

БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА: 

Насамперед отримати безоплатну правову допомогу можна за єдиним телефонним номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні у межах України). Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:

·         скористатися мобільним застосунком "Безоплатна правова допомога", завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок "Твоє право", перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE;

·         у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html;

·         у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/;

·         правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою www.wiki.legalaid.gov.ua.

Наразі бюро  правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД працюють дистанційно. Отримати правову допомогу дистанційно  можна звернувшись за наступними контактами:

Івано-Франківське бюро правової допомоги:

м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4

Телефон: (034) 255-90-66

Телефон: (034) 255-90-67

Телефон: (096) 138-82-89

Email: frankivsk1.frankivsk@legalaid.if.ua

 

Богородчанське бюро правової допомоги:

Шевченка, 69

E-mail: bohorodchаnske@legalaid.if.ua

Тел.: (03471) 2-44-80, (066) 366-19-20

 

Галицьке бюро правової допомоги:

пл. Волі, 1

E-mail: halytske@legalaid.if.ua

Тел.: (03431) 2-10-50, (067) 981-92-90

 

Надвірнянське бюро правової допомоги:

Грушевського, 18

E-mail: nadvirnianske@legalaid.if.ua

Тел.: (03475) 2-80-51, (050) 719-10-48

 

Тлумацьке бюро правової допомоги

пл. Данила Галицького, 17

E-mail: tlumatske@legalaid.if.ua

Тел.: (03479) 2-11-37, (099) 299-79-34

 

Яремчанське бюро правової допомоги:

Курортна, 4/2

E-mail: yaremchanske@legalaid.if.ua

Тел.: (03434) 2-11-88, (097) 059-03-75

 

"Гаряча" лінія в ІФ області, цілодобово: (0342) 55-18-68, (068) 376-77-62, (093) 705-85-31. 

Обласний координаційний штаб з розміщення людей: вул. Грушевського, 18 (приміщення "Просвіти"); (099) 470-92-41, (096) 093-44-86 - у робочі години. 

Центр координації дій, Івано-Франківськ: 1580, (067) 010-15-80, (050) 010-15-80, (099) 157-39-11. 

Сайти для пошуку житла: https://prykhystok.in.ua/ https://www.shelter4ua.com/ua https://renta.if.ua/rent/apartments https://www.orenda.if.ua/ 

Координаційний центр з поселення в ІФ області: (0342) 55-18-68, (067) 010-15-8, (050) 010-15-80, (068) 376-77-62.

Координатори з розміщення по ІФ області: (098) 908 82 04 (Аріна), (067) 843 87 53 (Вікторія), (098) 597 30 04 (Наталя), (098) 055-23-53 (Галина), (096) 189-47-17 (Галина) 

Чат волонтерів, Івано-Франківськ - https://t.me/VolunteerTalksIF 

Канал пошуку житла у Вайбері: https://cutt.ly/7ATGaIT, у Телеграмі: https://t.me/orendaivanofrankivsk. 

Ріелтори-волонтери Асоціації ріелторів України у Франківську: (067) 485-39-01, (050) 013-33-15. 

Інші ріелтори: (097) 921 67 53 (п. Наталя); (067) 485-39-01; (050) 013-33-15; (067) 342-43-38 (Нестор); (067) 344-03-53 (Юрій). 

ІВАНО-РАНКІСЬК. ХОСТЕЛИ: ▪️ Хостел/табір: вул. Молодіжна ▪️ Хостел/табір: вул. Галицька, (096) 244-40-35, (066) 876-05-20, (066) 175-84-44 - Юрій Володимирович ▪️ Хостел/табір: вул. Левинського 3 а, (099) 107-82-48 - п. Олег ▪️ Хостел/церква: вул.Івасюка, (066) 727-34-40 - п. Оксана ▪️ Хостел/табір: вул.Пасічна, (096) 725-87-92 - п. Роман ▪️ Хостел/офіс: вул. Б.Хмельницького, (050) 373-03-27 - п. Ярослав ▪️ Хостел/табір: (066) 253-08-68 ▪️ Хостел/табір: вул.Нова, (096) 263-78-61 - п. Олександр ▪️ Хостел/табір: (096) 263-78-61 ▪️ Хостел/подобово кімнати: (096) 731-24-44 ▪️ Хостел/кімнати: (096) 731-24-44, (095) 932-34-55 - п. Лілія ▪️ Хостел/табір: (099) 107-82-48 - п. Олег ▪️ Хостел/табір: вул. Матейки, (066) 719-78-88 - п. Вікторія ▪️ Хостел/табір: вул. Курінного Чорноти, (095) 724-74-97 - п. Ярослав ▪️ Хостел/табір: вул. Довга, (068) 815-37-22 Анжеліка Зеновіївна ▪️ Гуртожитки ІФНТУНГ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ с. Гошів, монастир Преображення Господнього о. Мар"ян: +380968775502 с. Погоня, монастир Успіння Богородиці, о. Антоній: +380978661838

 

]]>
Fri, 11 Mar 2022 17:03:39 +0200
Що таке міжнародне гуманітарне право http://briz.if.ua/blogs/852.htm http://briz.if.ua/blogs/852.htm

Ведення війни у сучасному світі також має свої правила, які регулюються нормами Міжнародного гуманітарного права. Порушення цих правил,тягне за собою відповідальність, як для вищих чинів держави-порушника, так і для рядових виконавців. Як приклад можна навести Нюрнберзький і Токійський процеси та Міжнародні трибунали по Руанді і колишній Югославії

 Після Другої світової війни були проведені Нюрнберзький і Токійський процеси, які були покликані  покарати військових злочинців нацистської Німеччини і мілітаристської Японії.

 Міжнародний трибунал по колишній Югославії і Міжнародний трибунал по Руанді були організовані Радою Безпеки ООН для покарання осіб, які здійснювали геноцид у Руанді та злочини в ході збройних конфліктів на території колишньої Югославії відповідно. Важливою особливістю Міжнародного трибуналу по колишній Югославії є те, що він розглядає справи про злочини, вчинені усіма сторонами збройних конфліктів у колишній Югославії.

  Детальніше про  норми Міжнародного гуманітарного права розповідає юристка Яремчанського бюро правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД  Вікторія Личковська.

 Міжнародне гуманітарне право - це система міжнародно визнаних правових норм і принципів, що застосовуються під час збройних конфліктів, встановлюють права і обов"язки суб"єктів міжнародного права щодо заборони чи обмеження використання певних засобів і методів ведення збройної боротьби, забезпечення захисту жертв конфлікту та визначають відповідальність за порушення цих норм.

         Норми міжнародного гуманітарного права вступають у дію з початком збройного конфлікту.

         Основне завдання міжнародного гуманітарного права  - захист осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях, а також тих, які перестали брати в них участь у результаті хвороби, поранення або будь-якої іншої причини.

     Обсяг зобов"язань сторони міжнародного збройного конфлікту визначається як нормами звичаєвого права, так і договірними нормами міжнародного гуманітарного права ратифікованими кожною стороною.

     Під час збройного конфлікту не міжнародного характеру обсяг зобов"язань з дотримання Мжнародного гуманітарного права для сторін-учасників конфлікту визначається спільно статтями Женевських конвенцій 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року, іншими конвенціями, що ратифіковані державою, а також нормами звичаєвого міжнародного гуманітарного права.

 Учасники конфлікту

   

До складу збройних сил входять комбатанти (ті, які воюють) та некомбатанти (ті, які не воюють) - медичний і духовний персонал, військові кореспонденти, юристи тощо.Права та обов'язки військовополонених регулюються IV Гаазькою конвенцією 1907 р. і III Женевською конвенцією.  Статусом військовополоненого володіє будь-який комбатант, який потрапив під владу ворожої держави, а також некомбатанти, що входять до складу збройних формувань.

 Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, будь-яка особа із складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка потрапляє під владу супротивної сторони в той час, коли вона займається шпигунством, не має права на статус військовополоненого, і з нею можуть поводитися як із шпигуном, тобто її можуть піддати кримінальному переслідуванню.

На відміну від шпигуна, розвідник, тобто особа зі складу збройних сил сторони, що перебуває в конфлікті, яка від імені цієї сторони збирає або намагається збирати інформацію на території, що контролюється супротивною стороною не вважатиметься особою, що займається шпигунством, якщо, діючи таким чином, він носить формений одяг своїх збройних сил. Таким чином, у разі полону розвідник має право на статус військовополоненого.

Заборонена зброя і боєприпаси

У Петербурзькій декларації 1868 відображена наступна ідея: оскільки метою війни є ослаблення супротивника шляхом виведення з ладу як можна більшого числа людей, то застосування зброї, що заподіює безглузді страждання людині, виводить з ладу, або, що робить її смерть неминучою, суперечить принципам гуманізму.

Ця ідея послужила підставою для заборони деяких видів зброї і боєприпасів, до яких   відносяться:

Розривні боєприпаси масою до 400 г Кулі, що легко розширюються або розриваються в тілі людини Хімічна та біологічна зброя Зброя, що породжує уламки, невидимі в рентгенівських променях Засоби впливу на природне середовище, що має довгострокові серйозні наслідки руйнації; Запалювальні засоби проти цивільного населення і цивільних об"єктів, а також для знищення лісів та іншого виду рослинного покриву

 Об"єкти, які знаходяться під захистом Міжнародного гуманітарного права :

медичні формування; санітарно-транспортні засоби; цивільні об"єкти;▪ культурні цінності; установки і споруди, що містять небезпечні сили; об"єкти, необхідні для виживання цивільного населення; об"єкти цивільної оборони; місцевості, що не обороняються; демілітаризовані зони; санітарні та безпечні зони і місцевості; нейтралізовані зони; госпітальні зони та місцевості; природне середовище. Напад на такі об"єкти заборонено.

Особи, які знаходяться під захистом Міжнародного гуманітарного права:

жертви збройних конфліктів; медичний і духовний персонал; парламентери і особи, які їх супроводжують; персонал цивільної оборони; персонал, який відповідає за захист і охорону  культурних  цінностей; персонал, який бере участь у гуманітарних акціях.

 Напад на таких осіб забороняється.

Закони та звичаї війни

IV Гаазька конвенція 1907 р. вводить норму, згідно з якою право воюючих сторін застосовувати засоби ураження противника не є необмеженим.

Відповідно до цієї конвенції, а також додатковим протоколам до Женевських конвенцій 1949 р., заборонено:

Використовувати отруту або отруєну зброю; Вбивати або ранити супротивника, який, поклавши зброю або не маючи можливості оборонятися, здався; Віддавати наказ не залишати нікого в живих, чи погрожувати або діяти таким чином; Використовувати зброю, боєприпаси або матеріали, створені з метою заподіяти зайві страждання; Вживати не за призначенням прапор перемир'я, національний прапор, знаки відмінності і уніформу, так само як і емблеми, певні в Женевській конвенції; Знищувати або конфісковувати власність ворога, якщо тільки це не продиктовано військовою необхідністю; Завдавати ударів по незахищених містах, селищах і будівлях; Оголошувати припиненими або позбавленими сили права чи вимоги підданих ворожої держави.

 Крім того, забороняється використовувати підданих ворожої держави проти їхньої країни, навіть якщо вони перебували на військовій службі у цій державі до початку війни.

Під час облоги або бомбардування необхідно піклуватися про те, щоб по можливості не постраждали будівлі, призначені для потреб релігії, мистецтва, науки, а також шпиталі, пам'ятки історії та місця збору поранених і хворих, якщо тільки ці будівлі не використовуються у військових цілях.

 Забороняється:

Робити мирне населення, окремих його представників або мирні об'єкти, цілями ударів; Завдавати не вибіркових ударів (не спрямовані на конкретну військову ціль або зброю), а також ударів, в результаті яких можна очікувати надмірну кількість жертв серед мирного населення в порівнянні з досягнутими військовими успіхами; Використовувати голод серед мирного населення як засіб війни; Завдавати ударів по об'єктах, що мають важливе значення для життєзабезпечення мирного населення; Завдавати ударів по спорудах, що володіє значним енергетичним потенціалом (до таких належать греблі, дамби, АЕС), якщо вивільнення цієї енергії може призвести до значних втрат серед мирного населення 

 

]]>
Fri, 11 Mar 2022 13:13:21 +0200
Організація та повноваження військо-цивільних адміністрацій http://briz.if.ua/blogs/851.htm http://briz.if.ua/blogs/851.htm  

 

Указом Президента України 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. У зв"язку з цим змінилась і внутрішня владна структура в країні, зокрема, сформовано  військово-цивільні адміністрації. Фахівці Галицького бюро правової допомоги Гелемей Ольга та Лотоцький Богдан підготували роз"яснення - що  таке військово-цивільні адміністрації та як вони працюють у сьогоднішніх реаліях.

Військово-цивільні адміністрації утворюються на території нашої держави, як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації.

Згідно статті 1 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації", такі адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України  або у складі Об"єднаного оперативного штабу Збройних Сил України і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

 

Організація військово-цивільних адміністрацій

 

Військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.

У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження:

 обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області;

районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

 

У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються на території територіальних громад, сільські, селищні, міські ради яких та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, а також у разі прийняття Центральною виборчою комісією рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування.

У районі, області військово-цивільні адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або для здійснення керівництва у сфері забезпечення громадського порядку і безпеки. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідні районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.

Військово-цивільні адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали з Антитерористичним центром при Службі безпеки України  або з Об"єднаним оперативним штабом Збройних Сил України трудовий договір.

Працівники військово-цивільних адміністрацій населених пунктів, які здійснюють посадові обов"язки, безпосередньо пов"язані з виконанням цими військово-цивільними адміністраціями повноважень органів місцевого самоврядування, є посадовими особами місцевого самоврядування, на яких поширюється дія ЗУ"Про службу в органах місцевого самоврядування".

У разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідної районної, обласної військово-цивільної адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них для виконання завдань в інтересах оборони держави.

Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів.

Структуру і штатний розпис військово-цивільних адміністрацій населених пунктів затверджує за поданням керівника відповідної військово-цивільної адміністрації керівник Антитерористичного центру при Службі безпеки України, а в разі утворення військово-цивільних адміністрацій населених пунктів для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - Командувач об"єднаних сил.

Безпосереднє керівництво військово-цивільними адміністраціями здійснюють їх керівники.

 

Повноваження військово-цивільних адміністрацій

 

Повноваження військово-цивільних адміністрацій району, області починаються у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради.

Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради.

 У день відкриття першої сесії новообраної ради акт Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації втрачає юридичну силу в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

 Військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із:

 підготовки та затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

 забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до участі у комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координації цієї роботи на відповідній території;

розміщення на договірних засадах замовлень на виробництво продукції, виконання робіт (послуг), необхідних для територіальної громади, на підприємствах, в установах та організаціях;

 складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; забезпечення виконання відповідного бюджету,тощо. (більш детально ознайомитись із колом повноважень військово-цивільних адміністрацій можна у ст. 4 ЗУ "Про військові цивільні адміністрації"

]]>
Thu, 10 Mar 2022 13:15:49 +0200
Комендантська година: визначення, контроль та відповідальність за порушення http://briz.if.ua/blogs/850.htm http://briz.if.ua/blogs/850.htm У зв"язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого в Україні введено військовий стан. З 25 лютого на території Львівської області запроваджено комендантську годину. Що це означає? Хто здійснює перевірку та контроль? Яка відповідальність за порушення комендантської години? Відповіді на ці та інші питання дає завідувач сектору "Сокальське бюро правової допомоги" Ольга Пирська.

Що таке комендантська година?

Комендантська година - це заборона перебування людей у визначений час (станом на 02.03.2022 - з 22:00 до 06:00) на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Хто видає перепустки та посвідчення?

Перепустки і посвідченні видаються військовою комендатурою. Саме перепустки дозволяють перебувати на вулиці на період комендантської години. Перепустки, видані комендатурою, дійсні тільки в межах території, де запроваджено комендантську годину. Для пересування населеним пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу, подбати, щоб цей документ був доступним, адже мобільні додатки можуть працювати нестабільно.

Хто має право здійснювати контроль?

Перевіряти документи і, відповідно, встановлювати правомірність перебування на вулицях та в інших громадських місцях під час комендантської години - повноваження патрулів. Хто входить до патрулів, вирішує місцева влада.

Які їх повноваження?

Такі патрулі мають право, зокрема:

затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;

А також:

тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об"єктів, евакуйовувати транспортні засоби; входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров"ю осіб; використовувати із службовою метою засоби зв"язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, за винятком транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;

Яка відповідальність за порушення режиму комендантської години?

За відмову від виконання законного розпорядження або вимоги патруля загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб.

Якщо порушник вчиняє опір - йому загрожує штраф 17 000 - 34 000 грн або позбавлення волі до 5 років. Крім того, наголошую, що передбачена відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку - карається штрафом або виправними роботами.

Зберігаємо спокій, витримку, віримо в нашу армію і дбаємо про інформаційну гігієну!

]]>
Thu, 03 Mar 2022 15:34:18 +0200
Отримати безоплатну правову допомогу можна дистанційно http://briz.if.ua/blogs/849.htm http://briz.if.ua/blogs/849.htm

Введення воєнного стану не призводить до обмежень прав суб"єктів на безоплатну правову допомогу, гарантованих Конституцією України.

Насамперед отримати безоплатну правову допомогу можна за єдиним телефонним номером 0 800 213 103 (дзвінки безкоштовні у межах України). Крім того, отримати правову допомогу можна дистанційно:

скористатися мобільним застосунком "Безоплатна правова допомога", завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок "Твоє право", перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE; у месенджерах Телеграм http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер http://legalaid.gov.ua/viber.html; у кабінеті клієнта на сайті системи БПД https://cabinet.legalaid.gov.ua/; правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid, що розміщена за адресою www.wiki.legalaid.gov.ua.

Наразі бюро  правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД працюють дистанційно. Отримати правову допомогу дистанційно  можна звернувшись за наступними контактами:

Івано-Франківське бюро правової допомоги:

м. Івано-Франківськ, вул. І. Франка, 4

Телефон: (034) 255-90-66

Телефон: (034) 255-90-67

Телефон: (096) 138-82-89

Email: frankivsk1.frankivsk@legalaid.if.ua

 

Богородчанське бюро правової допомоги:

Шевченка, 69

E-mail: bohorodchаnske@legalaid.if.ua

Тел.: (03471) 2-44-80, (066) 366-19-20

 

Галицьке бюро правової допомоги:

пл. Волі, 1

E-mail: halytske@legalaid.if.ua

Тел.: (03431) 2-10-50, (067) 981-92-90

 

Надвірнянське бюро правової допомоги:

Грушевського, 18

E-mail: nadvirnianske@legalaid.if.ua

Тел.: (03475) 2-80-51, (050) 719-10-48

 

Тлумацьке бюро правової допомоги

пл. Данила Галицького, 17

E-mail: tlumatske@legalaid.if.ua

Тел.: (03479) 2-11-37, (099) 299-79-34

 

Яремчанське бюро правової допомоги:

Курортна, 4/2

E-mail: yaremchanske@legalaid.if.ua

Тел.: (03434) 2-11-88, (097) 059-03-75

]]>
Mon, 28 Feb 2022 16:06:25 +0200
У лютому понад 200 школярів взяли участь у правопросвітницьких заходах проведених Івано-Франківським місцевим центром з надання БВПД http://briz.if.ua/blogs/848.htm http://briz.if.ua/blogs/848.htm

Одним із пріоритетних напрямів роботи системи надання правової допомоги - є робота з дітьми та молоддю, адже виховуючи молоде покоління, ми робимо інвестицію в наше майбутнє.

Протягом лютого працівники Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД провели дев"ять правопросвітницьких заходів для учнів на різну правову тематику. Загалом в правопросвітницьких заходах взяло участь понад 200 школярів.

4  лютого головний спеціаліст зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Савуляк  провів  правопросвітницький захід для учнів Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату, під час якого  присутні ознайомились з роботою системи безоплатної правової допомоги та обговорили тему захисту прав споживачів.

7 лютого головний юрист сектору Галицьке бюро правової допомоги Ольга Гелемей, провела правовий онлайн-урок   на тему: "Кібербулінг, або  агресія в інтернеті" для учнів ліцею ім. Я. Осмомисла Галицької міської ради.

Завдяки проведенню таких заходів  підвищується рівень правової культури та привертається  увага дітей до питання протидії насиллю у мережі "Інтернет".

Працівниця Бюро розповіла ️ дітям  про правила безпеки, яких необхідно дотримуватись при користуванні інтернетом.  Наголосила дітям на тому, що небезпечно розповсюджувати про себе персональну інформацію, таку як адреса  проживання, місце навчання, номери  телефонів та інше.

11 лютого на запрошення учительки правознавства і громадянської освіти Лесі Кульчак головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Савуляк провів правовий урок для учнів 11-Б класу Івано-Франківського академічного ліцею-інтернату. Під час уроку учні дізнались про роботу системи безоплатної правової допомоги та мали змогу перевірити свої знання в галузі права  при розв"язанні правового кросворду.

11 лютого фахівчиня Надвірнянського бюро правової допомоги  Людмила Туєшин провела правовий урок для учнів 9, 10 та 11 класів Лоївського ліцею на тему: "Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі".

Під час уроку діти дізнались про те, чим кібербулінг відрізняється від традиційного булінгу, а саме:

кібербулінг - це завжди "цькування онлайн", який має мету нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства; жертва ніде не може сховатися, бо навіть покидаючи кіберплатформу комунікації, вона знає, що процес цькування там продовжується; можливість прихованої агресії, оскільки агресор може бути невідомим, анонімним; ширший обсяг потенційної і залученої аудиторії; відсутність зворотного зв"язку. У випадку звичайного булінгу агресор бачить вразливість жертви і може в якийсь момент зупинитися, не доводячи до руйнівних наслідків. А в інтернеті не видно, що відбувається з іншого боку, і агресор не знає, коли потрібно вчасно припинити цькування.

17  лютого, напередодні  Міжнародного дня рідної мови,який відзначають щороку  21 лютого,  обговорили з учнями 8 класу ліцею №4 Івано-Франківської міської ради  історію розвитку  та забезпечення функціонування української мови.

 Під час відкритого уроку вчителька української мови Леся Петрик та керівниця правового клубу "Діалог" Івано-Франківської міської централізованої бібліотечної системи Майя Шегда  розповіли учням про важливість підтримки та розвитку української мови, навели приклади боротьби українського народу за збереження свої ідентичності, культури та мови.

Головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Савуляк розповів учням про законодавчі засади забезпечення функціонування української мови, що визначені Конституцією України та Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

21  лютого головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД провів правовий урок для учнів 6-тих та 9-тих класів Тисменицького ліцею Тисменицької міської ради.

Тематика уроку була присвячена правам людини та приурочена до Дня пам"яті Героїв Небесної Сотні, який відзначали напередодні. Під час уроку учні переглянули фільм  "ЄВРОМАЙДАН SOS" режисера Сергія Лисенка.

Фільм розповідає про те, як правозахисна група "Євромайдан SOS" виникла з ініціативи молодих правозахисників та активістів, які об"єдналися 30 листопада після побиття студентів на Євромайдані. Нині громадська організація веде моніторинг військових злочинів, займається міжнародною адвокацією та звільняє політичних в'язнів. 

Після перегляду фільму присутні мали змогу висловити свою думку щодо подій зображених у фільмі  та важливості правозахисної діяльності, обговорити, що для них означають  права людини і права дитини та чи є між ними різниця.

Окрім цього, 15 лютого головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД провів онлайн-зустріч зі  студентами юридичної клініки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, під час якої ознайомив їх з реалізацією проєкту "Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення", що реалізовується Офісом Генерального прокурора  спільно з системою надання безоплатної правової допомоги.

]]>
Tue, 22 Feb 2022 17:33:00 +0200
До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні провели правовий урок для учнів Тисменицького ліцею http://briz.if.ua/blogs/847.htm http://briz.if.ua/blogs/847.htm

21  лютого головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД провів правовий урок для учнів 6-тих та 9-тих класів Тисменицького ліцею Тисменицької міської ради.

Тематика уроку була присвячена правам людини та приурочена до Дня пам"яті Героїв Небесної Сотні, який відзначали напередодні.

Під час уроку учні переглянули фільм  "ЄВРОМАЙДАН SOS" режисера Сергія Лисенка.

Фільм розповідає про те, як правозахисна група "Євромайдан SOS" виникла з ініціативи молодих правозахисників та активістів, які об"єдналися 30 листопада після побиття студентів на Євромайдані. Нині громадська організація веде моніторинг військових злочинів, займається міжнародною адвокацією та звільняє політичних в'язнів. 

Після перегляду фільму присутні мали змогу висловити свою думку щодо подій зображених у фільмі  та важливості правозахисної діяльності, обговорити, що для них означають  права людини і права дитини та чи є між ними різниця.

 Права людини - це моральні права, які має кожна особа у світі просто лише завдяки тому, що він або вона є людиною. Вимагаючи дотримання наших прав людини, ми мо­рально вимагаємо, зазвичай від уряду нашої країни, не робити чогось, тому що це є втручанням у особисту сферу, попранням  особистої гідності. Ані інша людина, ані будь-який уряд не можуть позбавити нас наших прав людини, - зазначив Дмитро Савуляк.

Окрім цього, було зазначено, що до основних напрямів захисту прав людини в Україні належать:

Забезпечення права на життя Протидія катуванням, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність Забезпечення права на справедливий суд Забезпечення свободи думки і слова, вираження поглядів і переконань, доступу до інформації та вільного розвитку особистості Забезпечення свободи мирних зібрань та об'єднань Забезпечення права на участь в управлінні державними справами та у виборах

Головним законодавчим документом, який захищає прав людини в Україні - є Конституція України. Другий розділ Конституції (статті 21-68) цілком присвячений правам, свободам та обов"язкам людини. Перелік прав та свобод у Конституції не є вичерпний. Право, якщо воно навіть не зазначене у законодавчих актах і документах, все одно має бути забезпечене державою.

 До основних міжнародних документів, що визначають та захищають права людини варто віднести  Загальну декларація прав людини та Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. У випадку порушень з боку держави Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особа  може звернутись за захистом до Європейського суду з прав людини.

]]>
Mon, 21 Feb 2022 17:50:40 +0200
Працівники Івано-Франківського МЦ з надання БВПД долучились до зустрічі в рамках адвокаційно-мистецької кампанії "Чисті річки Прикарпаття" http://briz.if.ua/blogs/846.htm http://briz.if.ua/blogs/846.htm

18 лютого головний фахівець зі зв"язків з громадськістю та пресою Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД долучився до робочої зустрічі екологічної ініціативи в рамках адвокаційно-мистецької кампанії "Чисті річки Прикарпаття".

Також на зустрічі були присутні:  регіональний представник Уповноваженого ВРУ з прав людини Людмила Непийвода,  депутатка Івано-Франківської обласної ради, членкиня постійної комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та туризму Євгенія Бардяк,  ініціатори кампанії Христина Драгун та Руслан Сопельник.

Під час зустрічі присутні обговорили:

процес подачі запиту на доступ до публічної інформації законодавство України в сфері доступу до інформації процедуру оскарження посадових осіб у разі не надання публічної інформації або її надання не у повному обсязі відповідальність суб"єктів господарювання за порушення екологічного законодавства розробили дорожню карту подальших напрямів у сфері захисту екологічного стану річки Саджави ]]>
Mon, 21 Feb 2022 17:42:51 +0200