Блоги на БРІЗ | Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/blogs/72 Блогер Юридичні консультації http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Sat, 23 Mar 2019 05:28:29 +0200 CMS 1 Податкова знижка http://briz.if.ua/blogs/599.htm http://briz.if.ua/blogs/599.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках правопросвітницької кампанії "Відповідальне батьківство" роз"яснює що таке податкова знижка, і як її отримати.

Що таке податкова знижка, як її оформити?

Податкова знижка в Україні - це отримання назад частини грошей від суми, відданої державі. Це компенсація коштів, витрачених громадянами за різними статтями витрат. Претендувати в Україні на повернення прибуткового податку можуть офіційно працевлаштовані громадяни, оскільки податкова знижка - це повернення прибуткового податку, утриманого роботодавцем з його офіційної заробітної плати.

Підприємці та співробітники, оформлені за договором, не можуть отримати податкове повернення. Залежно від статті витрат перелік необхідних документів для оформлення повернення може змінюватися.

За що можна повернути податкове вирахування

Податкову знижку оформляє офіційно працевлаштований громадянин України за кількома статтями витрат: навчання, нерухомість, медицина, страхування, ремонтні роботи.

Навчання

На податкову знижку за навчання в Україні мають право претендувати працюючі резиденти країни з ідентифікаційним кодом або відміткою в паспорті про його відсутність через релігійні переконання.

Підстава - отримання податкового повернення за навчання в державному навчальному закладі на контрактній формі; оплата за навчання дочки, сина, чоловіка або дружини.

Щоб претендувати на податкові відрахування за освіту, необхідно зібрати документи, що підтверджують витрати і засвідчують особу громадянина:

фіскальні, товарні чеки, копії договорів, квитанції, прибуткові касові договори, інша документація, що ідентифікує продавця послуги та їх одержувача; оригінал, копія паспорта платника податків (одного з батьків) і учня (студента); довідка про заробітну плату платника податків за попередній рік (беруть в бухгалтерії) з місця роботи; копія контракту на навчання, за яким зробили оплату; оригінал, копія ідентифікаційного коду платника податків; оригінальні щомісячні або щоквартальні квитанції по оплаті навчання; заповнена податкова декларація - доступна для завантаження в електронному форматі на сайті державної інспекції, в паперовому вигляді її можна придбати в магазині канцтоварів.

Нерухомість

Офіційно працевлаштований платник податків може оформити податкову знижку за покупку будинку в кредит. Умова - він повинен бути зареєстрований за адресою придбаної нерухомості. Якщо це тільки зведення будинку - людина має право подати декларацію на пільгу наростаючим підсумком за попередні календарні роки, протягом яких вона уже платила відсотки за цим кредитом. Знову скористатися пільгою можна буде не раніше ніж через 10 років.

У разі оформлення другого кредиту на нерухомість платник податків може претендувати на знижку лише за умови повної виплати першої позики.

Фактично, податкове повернення по іпотеці - це компенсація частини суми процентів, сплачених за використання житлового кредиту. Сума виплати залежить від метражу нерухомості. Межа - 100 м2, якщо площа більша - розрахунки ведуться із знижуючим коефіцієнтом.

Для повернення податку по іпотеці в Україні потрібно подати довідку з роботи про розмір суми отриманої заробітної плати і прибуткового податку, утриманого за рік. Також, потрібні документи, як і у випадку за отримання податкової знижки на навчання.

Лікування

Податковий кодекс України передбачає повернення витрачених коштів за лікування платника податків або члена сім'ї першого ступеня споріднення. У поточну статтю витрат входять:

платні реабілітаційні послуги. придбання ліків, виробів медичного призначення для інвалідів, протезно-ортопедичних пристосувань та інші товари. 

Виключення становлять:

протезування; косметична хірургія;  лікування алкогольної залежності; операції щодо зміни статі; лікування венеричних захворювань крім СНІДу та інфекцій, отриманих побутовим шляхом. 

В Україні повернення податкової знижки за лікування поки офіційно не в силі. Але є винятки, за рахунок яких платник податків претендує на податкові відрахування за дороге лікування, пов'язане з витратами на оплату репродуктивних технологій. Обмеження знижки - вартість, яка дорівнює 1/3 доходу у вигляді заробітної плати за рік. Категорія включає оплату вартості держпослуг з митом, пов'язаних з усиновленням дітей.

Щоб скористатися знижкою на репродуктивні технології необхідний великий пакет документів з доказами про витрати. Подавати документи повинен той, на кого оформлені договори з медичним закладом на отримання послуг.

Страхування

Платник податків може претендувати на повернення частини витрат за оплату пенсійних, страхових внесків, премій та інше, якщо вони були сплачені страховикові-резиденту або недержавному пенсійному фонду. Також в Україні можна отримати повернення прибуткового податку за страховку життя.

Декларація подається раз на рік. Страхувати можна себе або близького члена сім'ї - дитину, чоловіка, дружину.

Ремонт

Громадяни України можуть отримати податкову знижку за ремонт квартири в новобудові. Для цього необхідно надати договір про купівлю-продаж, де чітко прописано, що на момент придбання житла в ньому були відсутні ремонтні роботи. У податкову службу надаються із заявою необхідні документи, завірені чеки про вартість будматеріалів, послуг.

Претендувати на податкову знижку в Україні платник податків має право необмежену кількість разів. Повернення податку відбувається в різні терміни, як правило, протягом 60 днів.

Схема розрахунку суми повернення на умовному прикладі

Залежно від статті витрат, знижка розраховується по-різному.

Освіта

Податкова знижка на навчання розраховується за формулою: сума оплати за місяць множиться на кількість місяців навчання за календарний рік, з отриманого числа вираховують ставку прибуткового податку - 18%.

Наприклад, якщо в місяць необхідно за навчання виплатити 2000 грн, а фактичний час навчання 10 місяців (2 місяці в календарному році - канікули), виходить 2000*10 і 18% з суми = 3600 грн. 

Сума може бути будь-якою.

Медицина 

Податкова знижка за репродуктивні технології розраховується за схемою: наприклад, якщо заробітна плата становить 10 000 грн, за календарний рік це 120 000 грн - доступна знижка 30%. Виходить 40 000 грн, 18% від якої - 7200 грн.

Нерухомість

Заявник, який претендує на податкову знижку за квартиру по кредиту, повинен мати офіційну заробітну плату, яка порівнюється з платежами по іпотеці. Якщо у платника податків дохід в місяць мінімальний - 3200 грн, а відсотки по виплаті кредиту - 4000 грн, не можна претендувати на повернення понад 3200 грн.

Страхування

Отримання податкової знижки для пенсіонерів - актуальне питання для тих, хто має намір забезпечити собі безбідну старість, відкривши додатковий рахунок у недержавному ПФ. Договір оформляється мінімум на 10 років. Важливо цей час бути офіційно працевлаштованим і отримувати ЗП, щоб з неї здійснювалися відрахування.

Щомісяця людина, яка оформила послугу, повинна вносити на пенсійний рахунок якусь суму. В цьому випадку сума повернення податку фіксована - 403,92 грн. Це 18% від 2240 грн. Якщо вона більше - наприклад, 5000 грн - людина все одно отримає тільки 403,92 грн.

При страхуванні члена сім'ї діє 50% на понижуючий коефіцієнт, виплата по страховці 18% - 201,6 грн.

Претендувати на отримання грошової компенсації можуть громадяни України з офіційною заробітною платою, оформленим ІПН, повним пакетом документів в залежності від призначення. Не зможуть скористатися послугою приватні підприємці, непрацюючі пенсіонери і ті, у кого немає офіційного доходу.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

]]>
Thu, 21 Mar 2019 15:16:47 +0200
Державна допомога сім’ям з дітьми для відшкодування послуги “муніципальна няня”. http://briz.if.ua/blogs/598.htm http://briz.if.ua/blogs/598.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках правопросвітницької кампанії "Відповідальне батьківство" роз"яснює порядок відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня".

30 січня 2019 року Кабінетом Міністрів України схвалено Порядок відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няняˮ.

Прийнятим рішенням Уряду запроваджено додаткову грошову допомогу сім"ям з дітьми для оплати послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няняˮ .

Кому виплачується компенсація за послугу "муніципальна няня"?

Право на відшкодування послуги "муніципальна няня" має мати (батько) або опікун дитини до трьох років, які уклали угоду (договір) з "муніципальною нянею" про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

При цьому компенсація не надається батькам, які є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

В якому розмірі виплачується компенсація послуги "муніципальна няня"?

Компенсація послуги "муніципальна няня" виплачується в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого на 1 січня відповідного року, за кожну дитину, якій надається послуга з догляду муніципальною нянею (у 2019 році - 1626 грн.).

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років сума компенсації послуги "муніципальна няня" перераховується.

Хто може надавати послугу "муніципальна няня"?

Послугу "муніципальна няняˮ може надавати будь-яка фізична особа - підприємець, яка має право на здійснення відповідних видів економічної діяльності (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91) або юридична особа, що надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), за винятком державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено угоду/договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.

Договір/угода про здійснення догляду за дитиною до трьох років укладається у письмовій формі між отримувачем послуги "муніципальна няня" та муніципальною нянею.

Істотними умовами договору/угоди про здійснення догляду за дитиною до трьох років є: назва послуги, її обсяг із зазначенням конкретних заходів, умови та строк її надання, вартість, періодичність оплати, відповідальність сторін та інші умови, які сторони визнають істотними.

Як оформити компенсацію та які документи потрібні?

Для отримання компенсації послуги "муніципальна няняˮ отримувач послуги протягом місяця після укладення угоди / договору про здійснення догляду за дитиною до трьох років подає управлінню соціального захисту населення за місцем проживання наступні документи:

заяву про надання компенсації послуги "муніципальна няняˮ; заяву про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку; копію угоди / договору про здійснення догляду за дитиною до трьох років між отримувачем послуги "муніципальна няняˮ та муніципальною нянею; підтверджуючі документи щодо оплати муніципальній няні послуги з догляду за дитиною до трьох років (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).

До заяви додаються копії:

свідоцтва про народження дитини; сторінок паспорта отримувача компенсації з даними про прізвище, ім"я та по батькові, дату його видачі та місце реєстрації; документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків отримувача компенсації послуги "муніципальна няняˮ.

   Опікун додатково надає рішення про встановлення опіки.

Термін, на який призначається компенсація.

Компенсація призначається на термін здійснення догляду за дитиною до трьох років, визначений у договорі/угоді щодо здійснення догляду за дитиною до трьох років, укладеній між отримувачем послуги "муніципальна няняˮ та муніципальною нянею, але не довше ніж до досягнення дитиною 3-х років.

Виплата проводиться щомісяця на підставі поданих до 5 числа місяця отримувачем послуги "муніципальна няня" підтверджувальних документів щодо оплати муніципальній няні послуги з догляду за дитиною до трьох років.

Обов"язок отримувача компенсації послуги "муніципальна няня":

- подавати щомісяця до 5 числа територіальному управлінню соціального захисту населення підтверджувальні документи щодо оплати муніципальній няні за послугу догляду за дитиною до трьох років.

У разі неподання в установлений термін підтверджувальних документів щодо оплати муніципальній няні послуги з догляду за дитиною до трьох років виплата компенсації послуги "муніципальна няняˮ припиняється.

Після подання підтверджувальних документів щодо оплати послуги виплата компенсації поновлюється з місяця, за який було здійснено оплату послуги;

- протягом одного робочого дня інформує про розірвання договору / угоди щодо здійснення догляду за дитиною до трьох років або про інші обставини, що можуть вплинути на надання послуги догляду муніципальною нянею.

Виплата раніше призначеної компенсації припиняється, якщо отримувачем послуги "муніципальна няняˮ приховано або навмисно подано недостовірні дані про здійснення догляду за дитиною до трьох років, що вплинули на встановлення права на компенсацію.

Надміру перераховані суми компенсації послуги "муніципальна няняˮ повертаються отримувачем послуги "муніципальна няняˮ управлінню соціального захисту населення за весь період, коли він не мав права на її одержання.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

]]>
Wed, 20 Mar 2019 11:39:11 +0200
Які фінансові зобов’язання відображаються у декларації? http://briz.if.ua/blogs/595.htm http://briz.if.ua/blogs/595.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює які фінансові зобов"язання відображаються у декларації.

У декларації відображаються фінансові зобов"язання суб"єкта декларування та членів його сім"ї, які є дійсними станом на останній день звітного періоду. Під фінансовими зобов"язаннями у цілях декларування розуміються:

- отримані кредити, позики;

- інші кошти, які були позичені суб"єкту декларування або члену його сім"ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога, отримана і не повернена у звітному періоді суб"єктом декларування або членом його сім"ї;

- зобов"язання за договором лізингу;

- зобов"язання за договором страхування;

- зобов"язання за договором недержавного пенсійного забезпечення;

- несплачені податкові зобов"язання;

- інші зобов"язання (у декларації необхідно зазначити, які саме).

У розділі "Фінансові зобов"язання" відображаються також відомості про розмір сплачених суб"єктом декларування або членом його сім"ї коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та розмір сплачених процентів за позикою (кредитом).

У декларації відображаються фінансові зобов"язання суб"єкта декларування перед членами його сім"ї і навпаки. Наприклад, кошти, позичені суб"єкту декларування членом його сім"ї, повинні бути відображені в декларації як фінансове зобов"язання такого суб"єкта декларування. При цьому ці кошти (у разі перевищення порогу у 50 МЗП стосовно всіх грошових активів) повинні бути також відображені в якості грошового активу такого члена сім"ї у відповідному розділі декларації.

В декларації зазначаються будь-які фінансові зобов"язання суб"єкта декларування та членів його сім"ї. При цьому якщо розмір зобов"язання перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, то необхідно відобразити відомості щодо фінансових зобов"язань, які включають дані про вид зобов"язання, його розмір, валюту зобов"язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов"язання або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та дату виникнення зобов"язання. У разі якщо розмір зобов"язання не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року, зазначається лише загальний розмір такого фінансового зобов"язання.

Кошти, які були фактично отримані за кредитом (позикою) у звітному періоду незалежно від суми зобов"язання, слід зазначити у розділі декларації "Доходи, у тому числі подарунки" в якості "Іншого доходу" та/або у розділі "Грошові активи" у разі перевищення встановленого в ньому порогу декларування.

У розділі "Фінансові зобов"язання" зазначаються ті фінансові зобов"язання, які є дійсними станом на останній день звітного періоду, навіть якщо таке зобов"язання виникло до початку звітного періоду. Наприклад, якщо суб"єкт декларування отримав кредит у 2010 році і цей кредит є дійсним, тобто основна сума кредиту та проценти за ним не сплачені повністю станом на останній день звітного періоду (наприклад, станом на 31 грудня 2016 року), то зазначений кредит відображається у розділі "Фінансові зобов"язання" щорічної декларації.

Кредитні пропозиції від банків, фінансових установ у вигляді "кредитних ліній до зарплатних банківських карток" чи аналогічні за змістом пропозиції, якими суб"єкт декларування чи член його сім"ї не скористався або основна сума та проценти за якими на кінець звітного періоду сплачені повністю у розділі "Фінансові зобов"язання" декларації не відображаються.

Якщо у звітному періоді суб"єкт декларування або член його сім"ї уклав кредитний договір на суму, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного періоду, але станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларації у розділі "Фінансові зобов"язання" зазначається інформація про таке зобов"язання і в якості розміру зобов"язання вказується повна сума кредиту згідно з договором. При цьому кошти, які були фактично отримані згідно з кредитним договором у звітному періоду незалежно від суми зобов"язання, слід зазначити у розділі декларації "Доходи, у тому числі подарунки" в якості "Іншого доходу" та в розділі "Грошові активи", якщо ці кошти належать суб"єкту декларування або члену сім"ї станом на останній день звітного періоду та в разі перевищення встановленого порогу декларування.

Позика, отримана суб"єктом декларування або членом його сім"ї (тобто кошти, стосовно яких суб"єкт декларування або член його сім"ї є позичальником), відображається у розділі декларації "Фінансові зобов"язання". Кошти, які суб"єкт декларування або член його сім"ї позичив третій особі (тобто кошти, стосовно яких суб"єкт декларування або член його сім"ї є позикодавцем), не відображаються в розділі "Фінансові зобов"язання", а зазначаються натомість у розділі "Грошові активи" (у разі перевищення порогу декларування).

Якщо суб"єкт декларування позичив у звітному періоді кошти члену сім"ї, то такі кошти відображаються у розділі "Фінансові зобов"язання" в якості зобов"язання такого члена сім"ї, а також у розділі "Грошові активи" в якості грошового активу суб"єкта декларування. Аналогічним чином відображаються кошти, позичені членом сім"ї суб"єкту декларування.

Фінансові зобов"язання, які виникли у звітному періоді та були в цьому ж звітному періоді виконані (наприклад, повністю сплачений кредит чи позика), не відображаються в розділі декларації "Фінансові зобов"язання", але відображаються в розділі "Доходи, у тому числі подарунки" в якості "Іншого доходу".

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Thu, 28 Feb 2019 17:46:26 +0200
Яке цінне рухоме майно необхідно зазначати в е-декларації? http://briz.if.ua/blogs/594.htm http://briz.if.ua/blogs/594.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює яке цінне рухоме майно необхідно зазначати в е-декларації.

Для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий спектр засобів, які не обмежуються автотранспортними засобами, а включає інші самохідні машини і механізми, а саме: легкові та вантажні автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, сільськогосподарська техніка, водні та повітряні судна.

На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

У декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не включаються. Водночас, якщо відповідний видаток на митне оформлення чи реєстрацію перевищує встановлений поріг декларування (50 МЗП) і був здійснений суб"єктом декларування у звітному періоді, то він повинен бути відображений у розділі декларації "Видатки та правочини".

Якщо транспортний засіб належить суб"єкту декларування на праві користування на підставі довіреності, а інформація про власника транспортного засобу йому не відома, то яким чином відобразити у декларації відомості про власника майна?

Якщо суб"єкту декларування або члену його сім"ї не відома інформація про власника майна, яке знаходиться в користуванні суб"єкта декларування або члена його сім"ї, а із правовстановлюючих документів встановити ці відомості неможливо, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати помітку "Не відомо". Винятком є лише поля "Прізвище", "Ім"я" та "По батькові (за наявності)" власника такого майна, заповнення яких є обов"язковим.

Слід також пам"ятати, що інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.

Якщо транспортний засіб знаходиться на праві власності у суб"єкта декларування, то він зазначається як об"єкт такого суб"єкта декларування і не зазначається в якості об"єкта, що перебуває у іншої особи на праві користування.

У полі "Ідентифікаційний номер" у розділі декларації "Цінне рухоме майно - транспортні засоби" слід зазначити ідентифікаційний номер транспортного засобу, якщо він наявний. Наприклад, для автомобіля слід вказати ідентифікаційний номер, тобто вказаний у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами).

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Wed, 27 Feb 2019 18:08:47 +0200
Звільнення суб’єкта декларування за несвоєчасне подання е-декларації http://briz.if.ua/blogs/593.htm http://briz.if.ua/blogs/593.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює в яких випадках суб"єкта декларування може бути звільнено за несвоєчасне подання е-декларації.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" за вчинення корупційних або пов"язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 вище згаданого закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Положення цієї частини поширюється на таке коло осіб:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем"єр-міністр України, Перший віце-прем"єр-міністр України, віце-прем"єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

- народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

- державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

- військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв"язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;

- судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов"язків у суді);

- особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;

- посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;

- члени Національного агентства з питань запобігання корупції;

- члени Центральної виборчої комісії;

- поліцейські;

- посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;

- члени державних колегіальних органів;

2) особи, які для цілей вище зазначеного Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку;

- особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, приватні виконавці, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи, визначені законом);

- представники громадських об"єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", громадських рад, рад громадського контролю, що утворені при державних органах та беруть участь у підготовці рішень з кадрових питань, підготовці, моніторингу, оцінці виконання антикорупційних програм, і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов"язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов"язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, - у випадках, передбачених цим Законом;

4) кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України", кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України "Про вибори Президента України", кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост;

5) фізичні особи, які:

- отримують кошти, майно в рамках реалізації в Україні програм (проектів) технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції (як безпосередньо, так і через третіх осіб або будь-яким іншим способом, передбаченим відповідною програмою (проектом);

- систематично, протягом року, виконують роботи, надають послуги щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингу антикорупційної політики в Україні, підготовки пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, - якщо фінансування (оплата) таких робіт, послуг здійснюється безпосередньо або через третіх осіб за рахунок технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції;

- є керівниками або входять до складу вищого органу управління, інших органів управління громадських об"єднань, інших непідприємницьких товариств, що здійснюють діяльність, пов"язану із запобіганням, протидією корупції, імплементацією стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторингом антикорупційної політики в Україні, підготовкою пропозицій з питань формування, реалізації такої політики, та/або беруть участь, залучаються до здійснення заходів, пов"язаних із запобіганням, протидією корупції.

Як ми бачимо, до вищевказаних осіб (щодо яких застосовується відповідальність за корупційне або правопорушення, пов"язане з корупцією) більшою мірою відносять державні службовці (в тому числі зі спеціальним статусом) та члени представницьких колегіальних органів.

Згідно частини 2 Закону України "Про запобігання корупції", особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов"язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов"язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

При застосуванні звільнення як обов"язку роботодавця (після набрання законної сили рішенням суду) можуть виникнути певні сумніви у прийнятті такого радикального рішення з огляду на наступне.

Виходячи з положення частини 2 Закону України "Про запобігання корупції", якщо судом не застосовано до особи покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, то таку особу слід притягнути до дисциплінарної відповідальності. Однак, профільне законодавство розрізняє такі підстави звільнення як: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов"язане з корупцією. Тобто ці поняття не є тотожними, а зовсім різними видами дисциплінарної відповідальності за вчинене порушення.

В розрізі вказаних вище категорій працівників варто звернутися до профільного законодавства.

Так, відповідно до статті 84 Закону України "Про державну службу, підставами для припинення державної служби у зв"язку із втратою права на державну службу або його обмеженням є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов"язане з корупцією правопорушення.

У цьому випадку суб"єкт призначення зобов"язаний звільнити державного службовця у триденний строк з дня настання або встановлення факту, передбаченого цією статтею, якщо інше не встановлено законом.

Однак, про другу категорію (членів представницьких колегіальних органів) нічого не зазначено. Отже, для народних депутатів, депутатів органів місцевого самоврядування, звільнення як покарання за несвоєчасне подання е-декларації не застосовується. Однак, згідно статті 9 Закону України "Про місцеві вибори", депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов"язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний такий факт: суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов"язаного з корупцією.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Wed, 27 Feb 2019 12:18:12 +0200
Які об’єкти нерухомості необхідно зазначати в е-декларації? http://briz.if.ua/blogs/592.htm http://briz.if.ua/blogs/592.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює які об"єкти нерухомості необхідно зазначати в е-декларації.

У розділі 3 "Об"єкти нерухомості" підлягають декларуванню всі наявні станом на 31 грудня звітного року об"єкти нерухомості (земельна ділянка, житловий будинок, квартира, офіс, садовий (дачний) будинок, гараж, інше), у тому числі за кордоном, що належать декларанту або членам його сім"ї на праві власності, перебувають у них в оренді чи в іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.

Відомості про право власності на об"єкти нерухомості містяться в Єдиному державному реєстрі нерухомого майна (іпотек), Державному земельному кадастрі, обліках комунальних підприємств, "Бюро технічної інвентаризації" тощо.

Об"єкт нерухомості, який перебуває у спільній сумісній власності декларанта та членів його сім"ї (за даними Єдиного державного реєстру нерухомого майна (іпотек)), відображається один раз.

Якщо об"єкт перебуває у власності лише декларанта, а члени його сім"ї мають інше право (оренда/користування), то він відображається декілька разів: декларантом - з відомостями про право власності, у членів сім"ї - про інше право.

Іншим правом користування може бути: оренда, рента, сервітути, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій), утримання, застава, користування на підставі довіреності, у тому числі генеральної довіреності, інші права, передбачені законом.

Дані про користування земельною ділянкою можна отримати з реєстру дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (декларація на початок будівництва, декларація про готовність об"єкта до експлуатації тощо).

За приписами статті 794 ЦК України, договори оренди підлягають державній реєстрації, якщо укладені на строк не менше 3 років. Відомості про вказані види договорів підлягають відображенню в декларації незалежно від додержання вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення договору чи його державної реєстрації.

Підлягає відображенню в декларації на праві користування земельна ділянка, на якій розміщений об"єкт нерухомості, що перебуває на такому ж праві у декларанта або члена його сім"ї (стаття 810 ЦК України).

Якщо суб"єкт декларування або член його сім"ї не пам"ятає точну дату набуття прав на майно і при цьому правовстановлюючі документи відсутні, а встановити цю дату з інших офіційних джерел неможливо, зазначається 1 число відповідного місяця або 1 січня відповідного року.

Необхідно звернути увагу на те, що в декларації відображаються також відомості про нерухоме майно третіх осіб, якщо суб"єкт або члени його сім"ї:

отримують чи мають право на отримання доходу від такого об"єкта (декларант отримує кошти від здачі в оренду майна, яке належить його батькам, при цьому дохід відображається у відповідному розділі декларації); можуть прямо чи опосередковано вчиняти щодо такого об"єкта дії, тотожні за змістом права розпорядження ним (у декларанта наявна довіреність на вчинення дій, пов"язаних з придбанням квартири, чи іншого об"єкта нерухомості; інформація про довіреність є в Єдиному реєстрі довіреностей).

У декларації вказується вартість об"єктів нерухомості. За загальним правилом, інформація про вартість відповідного майна зазначається на дату набуття права власності на нього (як вказано в документі, на підставі якого було набуто право власності) у грошовій одиниці України або на дату набуття майна у володіння чи користування, якщо не йдеться про власність.

Якщо із правовстановлюючих документів встановити вартість майна у грошовій одиниці України неможливо (зокрема, якщо вартість вказана в українських карбованцях, купонах), а оцінка такого майна не проводилася чи її результати невідомі суб"єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід зазначити "не відомо".

Це стосується і поля декларації про вартість майна за останньою грошовою оцінкою - якщо така оцінка не проводилася чи її результати невідомі декларанту, при заповненні відповідного поля слід обрати помітку "не відомо".

Треба мати на увазі, що у випадку передачі нерухомого майна в іпотеку проведення експертної оцінки є обов"язковим і вона може бути відома. Така інформація підлягає відображенню у відповідній графі "вартість".

Якщо майно перебуває у спільній сумісній власності (без поділу на частки) зазначається вартість всього об"єкта нерухомості, а у разі спільної часткової - частки (часток), що належить декларанту та/або членам його сім"ї.

Закон України "Про оцінку земель" визначає два види оцінки земельних ділянок − нормативну й експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні, орендної плати, тобто ці дані можна отримати в органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або органах місцевого самоврядування.

Якщо вартість на дату набуття об"єкта на певному праві не відома декларанту або членам його сім"ї і вона не може бути визначена на підставі правовстановлюючих документів, при заповненні відповідного поля декларації слід обрати помітку "не відомо". Проводити оцінку вартості такого майна закон не вимагає.

У розділі 4 "Об"єкти незавершеного будівництва" декларації суб"єкт декларування повинен (у разі наявності) відобразити об"єкти незавершеного будівництва. До них відповідно до статті 46 Закону відносяться об"єкти, які мають одну з таких ознак:

об"єкт перебуває у стадії будівництва; будівництво об"єкта завершено, але він не прийнятий в експлуатацію; об"єкт прийнятий в експлуатацію, але право власності на нього не зареєстроване в установленому законом порядку.

Такі об"єкти декларуються, якщо:

вони належать суб"єкту декларування або членам його сім"ї на праві власності відповідно до ЦК України; розташовані на земельних ділянках, що належать суб"єкту декларування або членам його сім"ї на праві власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права; повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб"єкта декларування або членів його сім"ї(укладення договорів інвестування у будівництво, договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру тощо).

Вартість такого об"єкта не вказується.

У разі завершення будівництва і державної реєстрації права власності на нього станом на 31 грудня звітного року таке майно зазначається виключно у розділі 3 "Об"єкти нерухомості".

У випадку перебудови існуючого об"єкта нерухомого майна без необхідності реєстрації об"єкта як нового зазначаються відомості про існуючий об"єкт нерухомості у розділі 3 без декларування відомостей у розділі 4.

Якщо створюється новий об"єкт замість старого, реєстрація якого не знята, у розділі 3 декларації вказуються актуальні відомості про об"єкт нерухомості, у розділі 4 про об"єкт незавершеного будівництва.

У разі створення нового об"єкта замість старого, реєстрація якого знята, зазначається лише об"єкт незавершеного будівництва у розділі 4.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 26 Feb 2019 14:14:43 +0200
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАННЯ НЕДОСТОВІРНИХ ВІДОМОСТЕЙ В ДЕКЛАРАЦІЇ http://briz.if.ua/blogs/591.htm http://briz.if.ua/blogs/591.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює яку відповідальність несе особа за подання недостовірних відомостей в е-декларацію.

З 1 січня 2019 року розпочався черговий етап електронного декларування, який триватиме до 1 квітня 2019 року, в зв"язку з чим слід нагадати про відповідальність, яку несуть декларанти, при заповненні декларації.

Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема:

- несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (ч.1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850-1700 грн);

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку;

- нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані карається накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (ч.2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

- подання завідомо недостовірних відомостей про майно на суму 100-250 мінімальних заробітних плат (ч.2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення);

- за подання суб"єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання суб"єктом декларування зазначеної декларації карається штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (ст. 366-1 Кримінального кодексу України);

- набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-яких іншій особі - караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (ст. 368-2 Кримінального кодексу України).

Дисциплінарна відповідальність настає у разі подання завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об"єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму не менше 100 мінімальних заробітних плат.

У декларанта є право подати виправлену декларацію один раз упродовж 7 календарних днів після подання відповідної декларації. Після цього строку декларант також може внести виправлення, але лише після повідомлення про це до НАЗК і отримання відповідного дозволу. При цьому подання виправленої декларації не звільняє від відповідальності за завідомо недостовірні відомості.

Слід звернути увагу, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання "завідомо недостовірних" відомостей. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб"єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме, що суб"єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 25 Feb 2019 15:09:59 +0200
Присвоєння поштової адреси об’єктам нерухомого майна у межах населеного пункту http://briz.if.ua/blogs/590.htm http://briz.if.ua/blogs/590.htm Головний спеціаліст відділу організації надання правової допомоги та роботи з адвокатами Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Макар в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює порядок присвоєння поштової адреси об"єктам нерухомого майна у межах населеного пункту.

Питання присвоєння поштової адреси об"єктам нерухомого майна завжди було дуже актуальним і на сьогоднішній день окутане низкою суперечностей. Основною причиною неоднакової  практики у присвоєнні поштових адрес - є відсутність чіткого врегулювання даного питання на законодавчому рівні.

Присвоєння поштових адрес об"єктам нерухомого майна є  повноваженнями місцевих рад та державних адміністрацій, в залежності від розташування такого об"єкта ( у межах населеного пункту чи, відповідно, - за межами).

Дана стаття стосуватиметься присвоєння поштової адреси  саме у межах населеного пункту та проблем, які можуть виникнути у фізичних та юридичних осіб, у разі допущених місцевою радою помилок при такому присвоєнні.

Основним документом, який засвідчує присвоєння поштової адреси об"єкту нерухомого майна є рішення виконавчого комітету місцевої ради.

Такі рішення приймаються з посиланням на статті 31 та 52 Закону  України " Про місцеве самоврядування та на  локальні положення, що затверджуються рішеннями відповідних рад, у разі прийняття останніх.

Об"єктами, що потребують присвоєння поштової адреси є:

- житлові багатоквартирні будинки;

- індивідуальні житлові будинки;

- будинки садового типу;

- виробничі будинки;

- гаражі та інше.

Якщо фізична чи юридична особа бажає отримати адресу для об"єкта нерухомого майна, то звертається з відповідною заявою до виконавчого комітету місцевої ради.

Порядок подання такої заяви та кількість документів, що до неї долучаються  визначається відповідними положеннями, що регулюють присвоєння, чи/та  зміну поштових адрес. У разі відсутності такого положення заява не може розглядатися пізніше терміну встановленого Законом України "Про звернення громадян". Результатом при поданні вищезгаданої  заяви є рішення виконавчого комітету місцевої ради про присвоєння адреси об"єкту чи рішення про відмову такого присвоєння. Відмова у присвоєнні адреси має містити чітке посилання на норми законодавства, що стали підставою для відмови.

Важливим є те, що присвоєння поштової адреси є безкоштовним, тому вимагання оплати за дану послугу органами, що уповноважені присвоювати адреси є неправомірним.

Оскільки поштова адреса є головним ідентифікатором об"єкта  нерухомого майна - відповідно має бути індивідуальною та не дублюватись на території одного і того ж населеного пункту. Однак таке дублювання зустрічається досить часто і тягне за собою низку проблем. Однією із найпоширеніших є можливість відмови державного реєстратора/нотаріуса у реєстрації речового права на такий об"єкт.

Державний реєстратор/нотаріус може винести негативне рішення, мотивуючи його суперечністю між заявленими та вже зареєстрованими правами, посилаючись на п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З метою попередження вищезгаданої ситуації,  перед поданням заяви до відповідного органу про присвоєння адреси, варто попередньо з"ясувати, чи не існує аналогічної адреси у населеному пункті, де розташований об"єкт нерухомого майна, стосовно якого подається заява. 

У разі виявлення такої ситуації особа має право звернутись до виконавчого комітету із заявою про зміну поштової адреси. Результатом заяви є також рішення виконавчого комітету про зміну поштової адреси. Дане рішення буде долучатись до документів при проведенні державної реєстрації речового права, як документ, що підтверджує присвоєння об"єкту нерухомого майна адреси.

Звертаємо увагу, що у разі зміни адреси не потрібно повторно виготовляти технічні документи на об"єкт, оскільки технічні характеристики не змінюються у зв"язку із зміною поштової адреси.

Поряд з поняттям поштова адреса існує поняття будівельна адреса, яка у більшості випадків не збігається з майбутньою поштовою адресою. Звертаємо увагу, що об"єкт нерухомого майна для реєстрації на нього речового права повинен мати присвоєну саме поштову адресу.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Sat, 23 Feb 2019 15:18:56 +0200
Одноразова допомога на дитину “пакунок малюка” http://briz.if.ua/blogs/589.htm http://briz.if.ua/blogs/589.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює порядок отримання одноразової допомоги на дитину "пакунок малюка".

З 01 вересня 2018 року вступила в дію Програма надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка".

Ця програма запроваджена та діє паралельно з існуючою допомогою при народженні.

Допомога "пакунок малюка"є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім"ям, в яких народилася дитина, яка надається батьку, матері, а в разі відсутності матері/батька - родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.

Право на отримання допомоги "пакунок малюка" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Допомога "пакунок малюка" надається на кожну новонароджену дитину.

Допомога "пакунок малюка" не надається у разі:

відмови від новонародженої дитини у пологовому будинку (відділенні) усіх форм власності (далі - пологовий будинок); відбування матір"ю покарання у місцях позбавлення волі та подальшого перебування новонародженої дитини в будинку дитини при установі виконання покарань; смерті новонародженої дитини в пологовому будинку.

Якщо у матері новонародженої дитини виникли ускладнення при пологах чи хвороба, що унеможливлює здійснення нею догляду за новонародженою дитиною, допомога "пакунок малюка" надається батьку або родичам такої дитини, або патронатному вихователю, які доглядатимуть за нею.

Якщо батьки, родичі відмовилися від новонародженої дитини в пологовому будинку (відділенні), допомога "пакунок малюка" надається патронатному вихователю, який здійснюватиме догляд за новонародженою дитиною.

Комплектування допомоги "пакунок малюка" здійснюється згідно з переліком дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка", затвердженим Міністерством соціальної політики України.

Видача отримувачу допомоги "пакунок малюка" проводиться у пологовому будинку працівником, уповноваженим головним лікарем.

Допомога "пакунок малюка" видається отримувачам допомоги "пакунок малюка" під час виписки новонародженої дитини з пологового будинку.

Патронатному вихователю може бути видано допомогу "пакунок малюка", якщо він забрав новонароджену дитину з пологового будинку протягом місяця з дня народження.

Отримувачі допомоги "пакунок малюка" можуть відмовитися від її отримання на підставі особистої письмової заяви.

Якщо на день виписки новонародженої дитини у пологовому будинку була відсутня допомога "пакунок малюка", місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення на підставі заяви отримувача допомоги "пакунок малюка" звертається до обласного структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для забезпечення отримувача такою допомогою.

 Отримання допомоги "пакунок малюка" не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини.

Вартість отриманої допомоги "пакунок малюка" не враховується під час обчислення сукупного доходу сім"ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Перелік дитячих товарів для комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" при народженні дитини, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України  від 17 липня 2018 року № 1025:

• підгузки одноразові для новонароджених, 2-5 кг (не менше 94 шт. в упаковці);

• серветки вологі одноразові для дітей (не менше 56 шт. в упаковці);

• пелюшки (ситцева, фланелева, муслінова, багаторазова вологостійка);

• дві бавовняні шапочки (на 0-3 і на 3-6 місяців);

• боді з коротким рукавом (на зріст 50-56 см і 56-58 см);

• боді з довгим рукавом (на зріст 50-56 см і 56-58 см);

• брюки-повзунки з закритими носками (на зріст 50-56 см і 56-58 см);

• чоловічки з довгим рукавом і штанцями (на зріст 50-56 см і 56-58 см);

• шкарпетки, бавовна не менше 90%, розмір 0-3 місяці;

• термометри для води і для тіла (електронний з гумовим наконечником);

• ножиці манікюрні дитячі;

• прокладки для лактації (не менше 60 шт. в упаковці)

• ковдра (наповнювач - бавовна 100%, зовнішня тканина - бавовна 100%);

• плед-ковдра, 100% трикотаж, бавовна;

• матрац, склад за міжнародними нормами, розмір 42Ч70;

• рушник махровий для купання куточком;

• іграшка-брязкальце розвиваюча без дрібних деталей;

• крем із вмістом ланоліну 100%;

• рідке мило-шампунь дитячий з дозатором, універсальне, від 0 років, без парабенів, гіпоалергенні, без запаху, 500 мл.

Весь комплект має бути упакований в коробку-колиску з міцного картону, розмір 43Ч70Ч27 см.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 22 Feb 2019 11:47:59 +0200
Соціальна допомога одиноким матерям http://briz.if.ua/blogs/588.htm http://briz.if.ua/blogs/588.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює порядок отримання соціальної допомоги одиноким матерям.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

Для призначення допомоги на дітей одинокими матерями надаються такі документи:

- документ, що посвідчує особу (паспорт);

- довідка про склад сім'ї з вказівкою, що дитина проживає при матері. У разі, коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, додається довідка з місця проживання матері (батька) та довідка з місця проживання (навчання) дитини;

- копія свідоцтва про народження дитини;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

У разі смерті одного з батьків:

- довідка про те, що на дітей не одержують пенсію в разі втрати годувальника;

- копія свідоцтва про смерть батька (матері);

Для дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються:

- довідка з місця навчання дитини про те, що дитина навчається за денною формою навчання і не перебуває на повному державному утриманні;

Як визначити допомогу на дітей одиноким матерям?

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Thu, 21 Feb 2019 11:48:27 +0200
Оформлення допомоги при народженні онлайн http://briz.if.ua/blogs/587.htm http://briz.if.ua/blogs/587.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює як оформити допомогу при народженні дитини онлайн.

Міністерство соціальної політики України запровадило електронну послугу  оформлення допомоги при народженні дитини на порталі: https://e-services.msp.gov.ua

Відтепер допомогу при народженні батьки можуть оформити онлайн.

Основні переваги нової опції від Міністерства соціальної політики України:

послугою ви можете скористатись не виходячи з дому чи офісу: подати заяву та отримати результат; скористатися послугою ви маєте змогу цілодобово, кожного дня; перелік документів скорочено.

Покрокова інструкція як скористатися послугою онлайн оформлення допомоги при народженні дитини:

необхідно заповнити електронну форму заяви на сайті Міністерства соціальної політики України https://e-services.msp.gov.ua

Заяву необхідно засвідчити електронним цифровим підписом та подати її на розгляд.

Процес авторизації користувача на порталі https://e-services.msp.gov.ua відбувається у два способи: або через електронну пошту, або завдяки ЕЦП.

Далі відкривається електронна форма, яку слід заповнити. Власне, слід зазначити відомості про дитину, матір, батька, місце реєстрації та фактичного проживання, якщо вони відрізняються. Також - обрати спосіб, у який зручно отримувати виплати. Це може бути особистий банківський рахунок або відділення "Укрпошти". І насамкінець - система автоматично підкаже територіальний орган соціального захисту, який має розглянути запит.

Завдяки автоматичній перевірці і підказкам, заповнення електронної форми відбувається легко і просто - із мінімальним ризиком припущення помилок.

2. далі ця заява потрапляє автоматично через виплатну систему Міністерства соціальної політики України до кабінету працівника соцзахисту (Управління соціального захисту) за місцем реєстрації (прописки) заявника;

3. працівник соцзахисту перевіряє подані документи і призначає допомогу;

4.  далі Ви вже маєте отримувати допомогу на вказаний банківський рахунок або через відділення Укрпошту, якщо обрали саме її для отримання допомоги.

Дана електронна послуга, яку разом запровадили Міністерство соціальної політики України, Міністерство юстиції України та Державне агентство з питань електронного урядування запроваджена 30 березня 2017 року.

Завдяки налагодженій взаємодії між реєстрами Мінсоцполітики та Мін"юстом скорочено кількість документів, які мають пред"явити заявники.

Відтепер не потрібна копія свідоцтва про народження дитини - працівники управлінь соцзахисту самостійно перевіряють онлайн наявність відповідного свідоцтва у реєстрі актів цивільного стану.

Якщо користувач має електронний цифровий підпис (ЕЦП), результати розгляду заявки також надходять онлайн - на електрону пошту заявника.

Але відсутність ЕЦП не є перешкодою для користування сервісом. У такому разі онлайн можна направити документи на попередній розгляд, що скоротить час особистого візиту до управлінь соцзахисту.

Розгляд документів щодо призначення державної допомоги відбувається протягом десяти днів від дня звернення.

Рішення про призначення допомоги надсилається заявникові електронною поштою (або надається особисто - під час візиту) протягом п"яти днів після прийняття відповідного рішення. Однак завдяки автоматизації, яка значно пришвидшує процес розгляду документів, заявник часто отримує рішення раніше встановленого законодавством терміну.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 19 Feb 2019 15:32:47 +0200
Тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме http://briz.if.ua/blogs/586.htm http://briz.if.ua/blogs/586.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює порядок отримання тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів.

Призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, надається на дітей у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Умови та розмір тимчасової допомоги, який виплачується у разі визначення судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі залишилися незмінними та призначаються у відповідності до абзацу 2 пункту 8 постанови КМ від 22.02.2006 №189.

Особи, які звернуться за призначення допомоги вперше вона призначатиметься з місяця звернення і доходи сім"ї визначатимуться за 6 місяців на момент звернення за допомогою.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

> рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; 

> стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

> місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. 

Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;  копію свідоцтва про народження дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача; декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім"ї).

   Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

- рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

- довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків  кримінального  провадження  або  про  його перебування на примусовому  лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в становленому порядку недієздатним, а також  перебування та строковій військовій службі;

- повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років, кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 19 Feb 2019 14:58:46 +0200
Укладення шлюбу з іноземцем та особою без громадянства http://briz.if.ua/blogs/585.htm http://briz.if.ua/blogs/585.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює порядок укладення шлюбу з іноземцем та особою без громадянства.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці можуть укладати шлюби з громадянами України та іншими особами відповідно до законодавства України. Іноземці мають рівні з громадянами України права та обов"язки у шлюбних і сімейних відносинах.

Перш за все слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства України шлюбом є сімейний союз чоловіка та жінки, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Іноземці та особи без громадянства для державної реєстрації шлюбу в Україні повинні пред"явити паспортний документ або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснює перевірку законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України шляхом направлення в день подання заяви про державну реєстрацію шлюбу запиту до територіального органу Державної міграційної служби України у разі:

відсутності у іноземця чи особи без громадянства посвідки на постійне чи тимчасове проживання; відсутності на останній вільній сторінці паспортного документа іноземця, документа, що посвідчує особу без громадянства, або у вкладному талоні відмітки про отримання посвідки, скріпленої печаткою; якщо посвідка на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства видана територіальними органами чи підрозділами Державної міграційної служби України в Автономній Республіці Крим з 20 лютого 2014 року або на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей з 01 березня 2014 року; пред"явлення посвідки на постійне або тимчасове проживання іноземця чи особи без громадянства, яка підлягає обміну відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251.

До запиту додаються копії необхідних для перевірки сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, та їх переклад.

На такі перевірки потрібен час, це слід враховувати тим нареченим, які бажають зареєструвати шлюб терміново. Також слід звернути увагу на те, що особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред"явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).

Документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством іноземної держави та видані компетентним органом, повинні бути відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо документи громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для державної реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов"язково додається переклад тексту на українську мову, вірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.

Якщо до органів державної реєстрації актів цивільного стану подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно із законодавством іноземної держави, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Переклади всіх вищезазначених документів залишаються у справах відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про державну реєстрацію шлюбу та зареєстрував шлюб.

При пред"явленні для державної реєстрації шлюбу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, паспортного документа іноземця, особи без громадянства в заяві про державну реєстрацію шлюбу та графі "Для відміток" актового запису про шлюб зазначається: "Особа попереджена про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих даних щодо свого сімейного стану". Такий запис засвідчується підписом особи, яка пред"явила один з вказаних документів.

За погодженням із нареченими відділ державної реєстрації актів цивільного стану призначить день і час державної реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 15 Feb 2019 12:11:15 +0200
Визнання шлюбу недійсним http://briz.if.ua/blogs/584.htm http://briz.if.ua/blogs/584.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює умови визнання шлюбу недійсним.

Нерідко зустрічаються випадки визнання шлюбу недійсним за рішенням суду.

Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених Сімейним кодексом України, щодо шлюбного віку чоловіка і жінки, добровільності та одношлюбності, а також обмеження щодо осіб, які можуть вступити в шлюб.

Слід розділити дану категорію справ на два види:

1. визнання шлюбу недійсним за рішенням суду. Дана категорія справ є чітко визначеною, підставою для визнання шлюбу недійсним за рішенням суду є:

а) доведений факт реєстрації шлюбу без вільної згоди жінки або чоловіка. Більш широким поняттям "вільної згоди" є наступні обставини: на момент реєстрації шлюбу особа страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп"яніння, як результат не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

б) доведений факт "фіктивності шлюбу", тобто якщо шлюб було укладено між сторонами які не мали на меті створення сім"ї, набуття в повному обсязі прав та обов"язків подружжя.

Отже якщо в ході судового розгляду справи буде доведено відсутність вільної згоди, або фіктивність шлюбу - позовна заява про визнання шлюбу недійсним буде обов"язково задоволена судом.

2. шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Дана категорія справ є більш розширеною, потребує доведеності в ході судового розгляду справи.

Підставами для можливого визнання шлюбу недійсним є наступні обставини:

- шлюб зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною;

- між двоюрідними братом та сестрою, між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

- з особою яка приховала свою тяжку хворобу, або хворобу небезпечну для другого з подружжя;

- з особою яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано право на шлюб.

В даному випадку в ході судового розгляду справи суд може визнати шлюб недійсним, але у суду є альтернатива. Навіть якщо в ході судового розгляду справи будуть встановлені вищезазначені обставини, вони матимуть для суду лише орієнтовне значення. Суд може, як задовольнити позовні вимоги, так і відмовити в їх задоволенні в залежності від інших вагомих обставини справи.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Thu, 14 Feb 2019 12:45:19 +0200
Як зареєструвати шлюб із засудженою особою? http://briz.if.ua/blogs/583.htm http://briz.if.ua/blogs/583.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює основні аспекти укладення шлюбу з засудженою особою.

Законодавством України шлюб визначається як сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням такої установи на загальних підставах, тобто так само як і реєстрація звичайного шлюбу за умови, якщо:

- чоловік та жінка досягли шлюбного віку тобто 18 років;

- такий шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, тобто примушування до шлюбу силою чи  іншими засобами не допускається;

- жінка та чоловік особисто подають письмову заяву про реєстрацію шлюбу до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Однак щодо реалізації права на шлюб ув"язнених є певні особливості.

 Адміністрація установи виконання покарання обов"язково забезпечує ув"язнену особу бланком заяви про реєстрацію шлюбу.

Після заповнення засудженим частини заяви, яка стосується його, керівник місця несвободи перевіряє вказані в заяві відомості з паспортом, який зберігається в особовій справі та засвідчує справжність підпису засудженого.

Після цього направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб, та повідомляє їй інформацію про відділ державної реєстрації актів цивільного стану у якому буде проводитися реєстрація шлюбу.

Особа заповнює отриману заяву в тій частині, що стосується її безпосередньо у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місцезнаходженню установи виконання покарань та подає її особисто або ж направляє поштою на адресу відділу державної реєстрації актів цивільного стану, але в такому разі її підпис на цій заяві має бути обов"язково засвідчений нотаріусом!

Пам"ятайте!  Начальник установи виконання покарань зобов"язаний засвідчити справжність підпису ув"язненого на заяві про реєстрацію шлюбу.

Разом з подачею заяви про реєстрацію шлюбу наречені або один з них мають  сплатити державне мито та надати оригінал квитанції до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно статті 30 Сімейного кодексу України, особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, повинні повідомити одна одну про стан свого здоров"я. Приховування тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

 Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

 За наявності поважної причини (вагітність нареченої, народження дитини, загроза для життя нареченої або нареченого) і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини (довідка про вагітність від лікаря, довідка про стан здоров"я  тощо).

 У такому разі шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або будь-який інший день за бажанням наречених.

Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченого та нареченої у місці, яке визначає безпосередньо адміністрація установи виконання покарань.

  Реєстрація шлюбу з особами, які перебувають під слідством та знаходяться в слідчих ізоляторах здійснюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану лише з письмового дозволу органу дізнання або суду, у провадженні яких знаходиться справа, про що мають бути обов"язково  повідомлені наречені.

Процедура реєстрації шлюбу в цьому випадку така ж як і для ув"язнених

Увага!Відділ державної реєстрації актів цивільного стану зобов"язаний письмово повідомити наречених та адміністрацію установи, у якій утримується засуджена особа про дату та час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених.

На підтвердження укладення шлюбу особам обов"язково видається свідоцтво про шлюб.

  Ув"язнені особи, які раніше вже перебували в шлюбі, обов"язково для вступу у повторний шлюб мають надати один з таких  документів:

- свідоцтво про розірвання шлюбу або про смерть одного з подружжя (якщо чоловік/дружина помер),

- рішення суду про розірвання шлюбу або про визнання недійсним,

- висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Wed, 13 Feb 2019 10:52:30 +0200
Шлюбний договір http://briz.if.ua/blogs/582.htm http://briz.if.ua/blogs/582.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право!" роз"яснює основні питання щодо укладення шлюбного договору.

Суть сімейних відносин зумовила розширення можливостей їх регулювання безпосереднього самими учасниками, саме тому і виникло договірне регулювання. Це стосується насамперед шлюбного договору. В останні роки в Україні відстежується чітка тенденція до збільшення кількості укладених шлюбних договорів, оскільки упереджена думка що це є проявом недовіри до одного з подружжя почала відходити на другий план.

Що таке шлюбний договір?

Шлюбний договір (контракт)- це нотаріально посвідчена угода в якій сторони, дружина та чоловік, встановлюють свої взаємні майнові права та обов"язки.

Шлюбний договір укладається між подружжям або особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. У випадку подачі заяви, згідно ст. 95 Сімейного кодексу України, шлюбний контракт набирає чинність у день реєстрації шлюбу.

Шлюбний контракт може регулювати як майнові відносини, які склалися до його укладення, так і майнові відносини, котрі виникають після його укладення.

Незважаючи на те, що законодавством визначено, що у договорі може бути встановлено загальний строк дії, а також строки тривалості окремих прав та обов"язків, проте, як правило, шлюбний контракт діє безстроково, тобто він регулює майнові права та обов"язки подружжя навіть після розірвання шлюбу.

Які умови можна включити в договір?

У ньому може бути зазначено:

по-перше, правовий режим майна. Наприклад, яке майно подружжя вважається особистою приватною власністю дружини або чоловіка (таке майно, яким власник може розпоряджатися самостійно) або визначення майна, яке передається для використання на спільні потреби сім`ї. по-друге, може бути зазначено співвідношення часток кожного з подружжя в майні, яке буде набуватися під час перебування у шлюбі. Також у шлюбному контракті може бути зазначено режим приватної власності титульного власника, тобто тієї особи на яку зареєстровано відповідне майно. Окрім цього у шлюбному контракті, відповідно до закону, може бути зазначено граничний розмір витрат. Під цим розуміється конкретно визначена сума на яку один з подружжя може здійснювати покупки без погодження з іншим. Проте, слід зазначити, що на практиці виконання даного пункту договору є досить складним.

У разі наявності шлюбного контракту майно підлягає поділу згідно умов зазначених у ньому. Загальні норми на такий поділ не розповсюджуються. У більшості випадків, при наявності контракту, процедура поділу майна фактично відсутня.

      Подружжя  можуть   змінити  умови договору з власної  згоди, або  у  разі  виникнення  спору  за  рішенням  суду.  Одностороння  зміна  умов  шлюбного  договору не допускається.

         Стаття  102  СК України  передбачає,  що  розірвання  шлюбного  договору можливе на вимогу розірвати договір  одним  з  подружжя,  або  за  рішенням  суду  з  підстав,  що  мають   істотне   значення, зокрема  в  разі  неможливості  його   виконання. Той з  подружжя, хто  пред"явив  позов,  має  довести  наявність  таких  підстав. Уявляється,  що  під  істотними  обставинами,  як  й при   зміні  умов  шлюбного  договору,  треба  розуміти  обставини,   наявність яких  істотно  порушує  інтереси  того  з подружжя,  хто  пред"явив позов, а також  неповнолітніх  та  повнолітніх  непрацездатних  дітей. Для розірвання  шлюбного  договору необхідне пред"явлення  перетворювального  позову.

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених законодавством.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 12 Feb 2019 16:45:55 +0200
Як реалізувати своє виборче право особам, які проживають або тимчасово перебувають на території іншої держави? http://briz.if.ua/blogs/581.htm http://briz.if.ua/blogs/581.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право обирати!" роз"яснює як скористатись своїм правом і проголосувати особам, які перебувають за кордоном.

У 2019 році заплановано проведення президентських та парламентських виборів, в яких зможуть взяти участь громадяни України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном. Чергові вибори Президента України повинні відбутись 31 березня 2019 року, а чергові вибори народних депутатів Верховної Ради України заплановані на 27 жовтня 2019 року.

Громадянин України, який проживає або перебуває в період підготовки та проведення виборів за межами України, реалізує своє право голосу на виборах на загальних підставах, незалежно від правових підстав перебування на території іноземної держави, а також перебування чи неперебування на консульському обліку в закордонній дипломатичній установі України.

Для того, щоб голосувати за кордоном потрібно:

бути включеним до списку виборців на закордонній виборчій дільниці, яка знаходиться на території відповідної іноземної держави; особисто прибути на відповідну закордонну виборчу дільницю в день голосування; мати при собі документ, що підтверджує громадянство України та є підставою для отримання виборчого бюлетеня на закордонній виборчій дільниці (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України).

На виборах народних депутатів України на закордонних виборчих дільницях, утворених у країнах, до яких дозволений в"їзд громадян України за паспортом громадянина України, підставою для отримання бюлетеня може бути паспорт громадянина України.

Для включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці якщо ви постійно або тимчасово проживаєте за її межами, можете:

1) у будь який зручний для себе час (у тому числі поза межами виборчого процесу):

звернутися особисто або надіслати документи поштою до відповідної закордонної дипломатичної установи України для постановки на консульський облік;

особисто подати до закордонної дипломатичної установи України заяву про включення до Державного реєстру виборців або зміну виборчої адреси (якщо його вже включено до Державного реєстру виборців).

2) безпосередньо під час виборчого процесу:

особисто подати не пізніш як за п"ять днів до дня голосування до закордонної виборчої дільниці заяву щодо невірних відомостей, у тому числі невключення, в попередньому списку виборців;

особисто подати не пізніш як за п"ять днів до дня голосування до органу ведення Державного реєстру виборців за своєю виборчою адресою в Україні або до відділу ведення та адміністрування Державного реєстру виборців Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

Такий шлях включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці рекомендується у разі, якщо ви перебуватиме на території іншої іноземної держави нетривалий період. Заяви про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси закордонними дипломатичними установами України або дільничними виборчими комісіями закордонних виборчих дільниць не приймаються.

У випадку, якщо ви проживаєте за кордоном, і не стоїть на консульському обліку, закордонна дипломатична установа України може не володіти інформацією про ваше перебування на території відповідної іноземної держави.

У такому випадку вам потрібно для включення до списку виборців на закордонній виборчій дільниці завчасно змінити свою виборчу адресу, особисто звернувшись з відповідною заявою до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування за межами України.

Громадяни України, які перебувають на консульському обліку в дипломатичних установах України на території Росії і хочуть проголосувати на виборах президента, можуть зробити це на дільницях, розташованих у посольствах у Грузії, Казахстані й Фінляндії.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 11 Feb 2019 11:31:44 +0200
Як внутрішньо переміщеним особам проголосувати на виборах? http://briz.if.ua/blogs/580.htm http://briz.if.ua/blogs/580.htm Начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марія Коляджин в рамках проекту "Я маю право обирати!" роз"яснює як скористатись своїм правом і проголосувати внутрішньо переміщеним особам.

До 25 березня 2019 року внутрішньо переміщені особи можуть подати заяви про тимчасову зміну місця голосування за спрощеною процедурою.

Для цього потрібно:

Знайти відділення ведення Державного реєстру виборців на сайті https://www.drv.gov.ua/ords/portal/!cm_core.cm_index?option=ext_organ_ved&prejim=3&pmn_id=105, яке буде найближчим до Вас на день проведення виборів або за місцем реєстрації як ВПО. Взяти паспорт громадянина України (обов"язково) і довідку внутрішньо переміщеної особи (бажано) й звернутися до обраного відділення ведення Державного реєстру виборців. У відділенні написати заяву про зміну місця голосування. Відповідно до Постанови Центральної виборчої комісії від 05 вересня 2018 року №129, виборці, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування, про що йшлось в попередній статті за посиланням: http://briz.if.ua/blogs/579.htm. На підставі поданої заяви одразу отримати посвідчення, яке підтверджує тимчасову зміну місця голосування. Посвідчення діятиме тільки у день проведення виборів Президента України саме на тій виборчій дільниці, яку Ви обрали.

У разі якщо буде оголошено другий тур виборів, то цю процедуру необхідно буде повторити.

Спрощена процедура зміни місця голосування розповсюджується і на виборців, чия виборча адреса знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Sun, 10 Feb 2019 20:39:10 +0200
Тимчасова зміна місця голосування http://briz.if.ua/blogs/579.htm http://briz.if.ua/blogs/579.htm Питання тимчасової зміни місця голосування є дуже актуальним напередодні виборів 2019 року.

У зв"язку з роботою, чи навчанням, виїздом за кордон або іншими подіями виборець має право тимчасово змінити місце голосування.

Законом України "Про Державний реєстр виборців" передбачено, що звернення виборця про тимчасову зміну місця голосування повинне бути мотивованим. Зокрема, це може бути службове відрядження, фактичне проживання не за зареєстрованим місцем проживання, робота або навчання у відповідному населеному пункті або державі, перебування в санаторії, тощо.

Для реалізації права щодо тимчасової зміни місця голосування особа-виборець подає органу ведення Державного реєстру виборців  заяву про тимчасову зміну місця голосування :

Органом ведення Реєстру є:

1) у районі, районі в місті Києві, місті Севастополі - відповідний структурний підрозділ апарату районної, районної у місті державної адміністрації;

2) у місті обласного (республіканського в Автономній Республіці Крим) значення без районного поділу - відповідний виконавчий орган міської ради;

3) у районі в місті обласного значення з районним поділом - відповідний виконавчий орган районної у місті ради або відповідний структурний підрозділ створеного у районі виконавчого органу міської ради.

Повноваження органу ведення Реєстру поширюються на територію відповідного району, міста, району в місті та сіл, селищ, міст, що входять до його складу.

Заява подається із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати.

Перелік виборчих дільниць особи можуть переглянути за посиланням  https://drv.gov.ua/.

При поданні вищезгаданої заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або у вигляді картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред"являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій.

Серед цих документів :

- довідка з місця роботи,

- довідка з місця навчання,

- документ, який підтверджує право власності або оренди на житло, яке знаходиться за місцем, де виборець хоче проголосувати.

Однак, перелік таких документів не є вичерпним.

Виборці, виборча адреса (зареєстроване місце проживання) яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Wed, 06 Feb 2019 09:45:09 +0200
Як перевірити себе у списках виборців онлайн (покрокова інструкція) http://briz.if.ua/blogs/578.htm http://briz.if.ua/blogs/578.htm На сьогодні перевірити наявність себе у списку виборців можна онлайн на сайті Державного реєстру виборців.

спочатку на даному сайті необхідно зайти в "Кабінет виборця", у якому необхідно відкрити розділ "Перевірка включення". потім необхідно у розділі вказати такі дані, як прізвище, ім"я та по батькові; дату народження; електронну пошту та виборчу адресу(адресу за якою особа зареєстрована). після внесення усіх даних та після надання згоди на обробку персональних даних на електронну пошту прийде код підтвердження, який на сайті Держреєстру потрібно вставити у відповідне поле. За хвилину система покаже, чи присутнє ім"я того чи іншого громадянина в списку виборців. для перевірки потрібно знайти своє прізвище у списках, вивішених у приміщенні дільничної виборчої комісії, до якої виборець належить, або ж прийти з паспортом до відділу ведення Державного реєстру виборців за місцем реєстрації.

У випадку, якщо виборець виявив, що не включений у списки, він може звернутися до органу ведення реєстру за місцем проживання і внести туди своє ім"я.

Також виборці з окупованих територій України - Криму й Донбасу - можуть звернутися до будь-якого органу ведення реєстру щодо свого включення у списки.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 04 Feb 2019 15:30:38 +0200
Запроваджено електронний реєстр апостилів Що таке апостиль та куди необхідно звернутися в Івано-Франківську для його проставлення? http://briz.if.ua/blogs/573.htm http://briz.if.ua/blogs/573.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", працівники Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги роз"яснюють що таке апостиль та куди необхідно звернутися в Івано-Франківську для його проставлення.

Апостилювання - це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

Апостиль виник ,як альтернативна і універсальна процедура підтвердження чинності документів. На відміну від консульської легалізації, на апостилювання витрачається менше часу, а документи з апостилем можуть використовуватися в різних країнах, а не в одній.

Апостиль - це спеціальний штамп апостиляції, що засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток, підтвердження підписів і печаток на офіційних документах апостилем робить ці документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції. Україна приєдналася до Гаазької Конвенції 10 січня 2002 року, Конвенція набула чинності 22 грудня 2003 року, відтак 112 держав-учасниць Конвенції, відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів і перейшли на спрощену процедуру апостилювання.

Якщо ви вирушаєте до іншої країни на роботу або на постійне місце проживання, то Вам можуть знадобитися документи, що засвідчують Вашу особу (свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу та ін..документи), які Вам були видані в Україні. Проте, щоб зазначені документи були чинними за кордоном, вони мають пройти консульську легалізацію або процедуру проставлення апостиля, якщо між нашими країнами немає угоди про відмову або спрощення процедури їх легалізації.

В Україні повноваження на проставлення апостиля надані Міністерству юстиції України, Міністерству освіти і науки України та Міністерству закордонних справ.

Міністерство юстиції України проставляє апостиль на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документи, що оформляються нотаріусами України. Міністерство освіти і науки України ставить апостиль на офіційних документах, що стосуються сфери освіти і науки України. Міністерство закордонних справ України - на всіх  інших видах документів.

Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області наділений правом приймати документи, для проставлення апостиля на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України з листопада 2015 року.

Протягом цих років ми прийняли близько 100 документів,для проставлення апостиля, що свідчить про те, що у нашому місті ця процедура є успішною.

Прийняття документів на проставлення апостиля приймається будь-якою особою, шляхом її особистого звернення до відділу ДРАЦС.

Строк розгляду документів для проставлення апостиля здійснюється протягом 2-х робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та (або) штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та (або) виникнення сумніву щодо їх достовірності, строк розгляду документів , поданих для проставлення апостиля, може бути продовжено до 20 робочих днів.

Плата за надання послуги з проставлення апостиля:

- для фізичних осіб - 51 грн.;

- для юридичних осіб - 85 грн.

Відтепер, для того щоб проставити апостиль, не потрібно звертатися до приватних фірм, які раніше надавали платну послугу щодо направлення документів до Міністерства юстиції України для проставлення апостиля, сплачуючи додаткові платні послуги.

Застосування електронного апостиля надає суттєві переваги та зручності.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 16 Oct 2018 09:44:49 +0300
Порядок відшкодування невикористаної субсидії http://briz.if.ua/blogs/577.htm http://briz.if.ua/blogs/577.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок відшкодування невикористаної субсидії.

Субсидія- це адресна безготівкова допомога сім'ї, яка надається на погашення витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Хто призначає? Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій та передачу їх відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту населення здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад. Рішення про призначення (не призначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей. При цьому структурним підрозділом з питань соціального захисту населення повідомляється заявнику про призначення (не призначення) субсидії. Повідомлення про призначення субсидії може надсилатися електронною поштою (за наявності відповідного реквізиту). Заявник може бути поінформований про призначення (не призначення) субсидії за допомогою засобів мобільного зв"язку (смс-повідомленням).

Хто має право?Право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Розрахунок невикористаних сум субсидії

Хто проводить?Розрахунок невикористаних сум субсидії проводиться виробниками/виконавцями послуг з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, газо- та електропостачання у разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення (далі - надавачі послуг, об"єднаннями співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельними кооперативами, які є колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг станом на 1 травня нового неопалювального сезону за особовим рахунком споживача - громадянина, якому призначено субсидію на опалювальний сезон, що закінчився. Розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг, об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня нового неопалювального сезону обліковується переплата за послугу.

Формула розрахунку.

N = C - H,

де

N - невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги за опалювальний сезон, гривень;

C - загальна сума нарахованої субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги за опалювальний сезон, гривень;

H - загальна фактична вартість послуги за період отримання субсидії в опалювальний сезон, гривень.

Якщо після проведення розрахунку за формулою невикористана сума субсидії має від"ємне значення, розрахунок за таким особовим рахунком невикористаної суми субсидії не проводиться. Переплата за особовим рахунком одержувача субсидії (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) зменшується на розраховану невикористану суму субсидії.

Порядок повернення невикористаних сум субсидії

Після закінчення опалювального сезону невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання), постачання холодної та гарячої води і водовідведення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення) повертається підприємством - виробником/виконавцем такої послуги, об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом до бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидії. Проте перерахунок невикористаних сум субсидії на рахунок структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надавачем послуг, об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом протягом зазначеного місяця здійснюється лише у разі відсутності кредиторської заборгованості перед надавачем послуги, об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом та відсутності поточних нарахувань субсидій станом на перше число місяця, в якому подано акт розрахунку загального обсягу невикористаних сум субсидій (у разі реорганізації, ліквідації підприємства тощо). Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повертає до державного бюджету зазначені кошти в п"ятиденний строк з моменту їх надходження.

Частина невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуг з газо-, електропостачання для індивідуального опалення, що в еквіваленті не перевищує вартості (станом на 1 травня нового неопалювального сезону) 100 куб. метрів природного газу або вартості 150 кВт•г електричної енергії (в разі використання природного газу/електричної енергії для індивідуального опалення), перераховується на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплачується через відділення поштового зв"язку ПАТ "Укрпошта" на підставі списків таких осіб, які подаються до 1 червня поточного року підприємствами - виробниками/виконавцями послуг з газо-, електропостачання в паперовому та електронному вигляді структурному підрозділу з питань соціального захисту населення та в яких зазначається сума невикористаної субсидії. Перерахування частини невикористаної субсидії на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або виплата її через відділення поштового зв"язку ПАТ "Укрпошта" здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення на підставі особистої заяви одержувача, поданої до 1 вересня поточного року. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє одержувачу субсидії про необхідність подання зазначеної заяви.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 11 Dec 2018 11:25:40 +0200
Введення воєнного стану: заборони та обмеження http://briz.if.ua/blogs/576.htm http://briz.if.ua/blogs/576.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює які заборони та обмеження можуть застосовуватися під час воєнного стану.

В Україні воєнний стан визначається як особливий правовий режим, що вводиться у разі загрози національній безпеці.

Пропозиції щодо введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на розгляд Президентові України подає Рада національної безпеки і оборони України.

Розглянувши ці пропозиції, Президент України видає указ про введення воєнного стану.

Його протягом двох днів розглядає та приймає рішення Верховна Рада України, яка з цією метою збирається без скликання.

Затверджений указ негайно оголошується через засоби масової інформації.

Крім того, Україна негайно через Генерального секретаря ООН повідомляє про параметри введеного надзвичайного стану держави, які беруть участь у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права.

26 листопада 2018 року у зв'язку з актом збройної агресії Російської Федерації у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації прийнято рішення щодо запровадження воєнного стану у 10 областях України з 26 листопада 2018 року на 30 днів.

Військові адміністрації

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Структуру і штатний розпис військових адміністрацій населених пунктів затверджує начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.

Заборони та обмеження при введенні воєнного стану в країні

Згідно з ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) може здійснювати такі заходи правового режиму воєнного стану:

встановлювати посилену охорону важливих об"єктів національної економіки та об"єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Перелік об"єктів національної економіки та об"єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується Кабінетом Міністрів України; запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України; використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю; примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об"єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка; запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; встановлювати особливий режим в"їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів; перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України; забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону діяльності політичних партій, громадських об"єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров"я населення; встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан; регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз"яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп"ютерні мережі; у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп"ютери, а також у разі потреби інші технічні засоби зв"язку; забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі; встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини; забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби; встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ; встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту; проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров"ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України; запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного призначення; усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними визначених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" обов"язків та призначати виконувачів обов"язків керівників зазначених підприємств, установ і організацій; вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці; інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України; здійснювати обов"язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув"язнення, з установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації (у разі їх утворення).

Запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану провадиться відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Типового плану запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

В період режиму воєнного стану повноваження Президента України не можуть бути припинені. У разі, якщо термін повноважень глави держави закінчується під час воєнного стану, то він продовжує свою роботу до закінчення терміну воєнного стану. Крім цього, не можуть бути припинені повноваження Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Президента з прав людини, суддів, прокурорів, а також контрозвідників і слідчих.

Варто зауважити, що вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв"язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень повинен зазначатися в указі Президента України про введення воєнного стану.

Гарантії законності в умовах воєнного стану

В умовах воєнного стану забороняються:

- зміна Конституції України;

- зміна Конституції Автономної Республіки Крим;

- проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;

- проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;

- проведення страйків, масових зібрань та акцій.

Верховна Рада України не пізніше ніж у дев"яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросві-тницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіаль-ними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа пра-вової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демок-ратичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встанов-люємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це діє-вий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожно-му.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 11 Dec 2018 11:25:09 +0200
Земельний податок http://briz.if.ua/blogs/575.htm http://briz.if.ua/blogs/575.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", працівник Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Віталій Якимів роз"яснює порядок сплати земельного податку.

Вітчизняне законодавство передбачає, що земля є об"єктом права власності українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, внаслідок чого справляється плата за їх використання. Плата за землю передбачається  у  вигляді  земельного  податку  або  орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Об'єктом плати за землює земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у  тому  числі  на  умовах  оренди. Суб'єктом  плати  за  землю  (платником)  є власник земельної ділянки,  земельної  частки  (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування  земельного  податку  є дані  Державного земельного кадастру. Щороку всі платники податку на землю, крім фізичних осіб, самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня. Податкову декларацію потрібно подати до місцевого фіскального органу не пізніше 20 лютого. Ставка податку на земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якого проведена, встановлюється місцевими радами в розмірі не більше 3% від такої оцінки. Для земель загального користування (дороги, проїзди, парки, пляжі тощо в зоні населених пунктів) - не більше 1% від оцінки.

Існує ряд пільг зі сплати земельного податку для фізичних осіб.

Від сплати земельного податку звільняються:

1. особи з інвалідністю першої та другої групи;

2. особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3. пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

4. постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Одним з найпоширенішим питанням  залишається відповідальність за прострочення сплати земельного податку. За прострочення сплати земельного податку з наступного дня граничного строку передбачено застосування штрафних санкцій, а саме стягується пеня у розмірах,  визначених  законом. За затримку сплати податку до 30 днів - штраф 10% від суми, більше 30 днів - 20% від суми податкового боргу.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 16 Nov 2018 13:00:47 +0200
Утворення та діяльність сімейних фермерських господарств http://briz.if.ua/blogs/574.htm http://briz.if.ua/blogs/574.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", працівник Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Віталій Якимів роз"яснює процедуру утворення та основи діяльності сімейних фермерських господарств.

З метою створення сприятливих законодавчих, соціальних та економічних умов для забезпечення спрощеного порядку перетворення особистих селянських господарств у сімейні фермерські господарства були внесенні ряд змін в Закон України  "Про фермерське господарство"

     Що ж таке "сімейне фермерське господарство"?

     Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім"ї.

     Фермерське господарство без статусу юридичної особи може бути створене фізичною особою-підприємцем самостійно (за умови використання праці членів сім"ї такого господарства) і також матиме статус сімейного фермерського господарства.

Порядок створення сімейного фермерського господарства

Для створення сімейного фермерського господарства, громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, необхідно набути права власності або права користування земельною ділянкою.

Вітчизняне  законодавство надає можливість створювати фермерські господарства виключно фізичним особам, громадянам України, які досягли 18 років.

Для державної реєстрації сімейного фермерського господарства  потрібно підготувати такі документи:

•    заяву на реєстрацію (за установленою формою);

•    статут;

•    протокол про створення й реєстрацію присутніх осіб;

•    документ, що посвідчує право власності, оренди земельної ділянки або ділянок;

•    документ, що посвідчує ступінь спорідненості або факт належності до однієї сім"ї, родини.

Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім"ї.

Чи можливо залучати до праці інших громадян сімейними фермерським господарствами?

Основне обмеження щодо сімейних фермерських господарств стосується залучення працівників. Сімейні фермерські господарства можуть залучати інших громадян до роботи виключно для виконання сезонних й окремих робіт, які безпосередньо пов"язані з діяльністю господарства та потребують спеціальних знань чи навичок. Разом із тим в абзаці четвертому частини 5 статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" відсутні будь-які застереження про залучення до роботи на підставі господарських договорів юридичних осіб.

Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи.

Сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім"ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства. Договір про створення сімейного фермерського господарства укладається фізичною особою спільно з членами її сім"ї в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню за місцем розташування майна та земельних ділянок фермерського господарства. Декларація про створення сімейного фермерського господарства (у разі одноосібного ведення такого господарства) складається фізичною особою самостійно в письмовій формі.

Головою сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи є член сім"ї, визначений договором (декларацією) про створення сімейного фермерського господарства, який реєструється як фізична особа - підприємець. Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа - підприємець або зареєструвати зміни до відомостей про фізичну особу - підприємця в порядку, встановленому законом.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Tue, 23 Oct 2018 09:22:20 +0300
Щомісячна адресна допомога ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг http://briz.if.ua/blogs/572.htm http://briz.if.ua/blogs/572.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин як переселенцю не втратити соціальні виплати.

Внутрішньо переміщеною особою (переселенцем) визнається громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка покинула своє місце проживання унаслідок або для уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини.

Особа набуває правового статусу внутрішньо переміщеної особи через поставлення на облік в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем фактичного проживання в Україні, про що видається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (в народі - "довідка переселенця").

Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг. Адресна допомога оформляється і виплачується в порядку та на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг".

Адресна допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які переїхали:

- з тимчасово окупованої території України;

- з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

- з населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення;

- з контрольованої території України, житло яких зруйноване або стало непридатним для проживання унаслідок проведення антитерористичної операції.

Допомога нараховується і виплачується з дня звернення за її призначенням на термін шість місяців. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний термін представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про брак змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб всіх членів сім'ї.

Допомога призначається для сім'ї та виплачується одному з її членів у таких розмірах:

- для осіб з інвалідністю I групи та дітей-інвалідів - 130% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;

- для осіб з інвалідністю II групи - 115% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;

- для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для непрацездатних осіб;

- для працездатних осіб - 442 гривні на одну людину.

17 січня 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив підвищення розміру адресної допомоги для непрацездатних осіб (пенсіонери та діти), який тепер становитиме 1000 гривень на місяць.

Також для всіх без винятку сімей вимушених переселенців збільшується граничний розмір загальної суми грошової допомоги - 3000 гривень на місяць, і 5000 гривень - для багатодітних сімей.

Для оформлення і подальшого отримання адресної допомоги внутрішньо переміщеними особами мають дотримуватися такі умови:

1. поставлення на облік як внутрішньо переміщеної особи в структурних підрозділах з питань соціального захисту та дія довідки переселенця упродовж усього періоду отримання допомоги;

2. проходження перевірок, встановлених для внутрішньо переміщених осіб;

3. відсутність у членів сім'ї права власності на житлове приміщення або частину житлового приміщення, розташованого на контрольованій території України, крім житлових приміщень, непридатних для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Водночас відповідно до Сімейного кодексу України, сім'ю становлять особи, які спільно проживають і пов'язані спільним побутом. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина (особа до 18 років) належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

4. відсутність у членів сім'ї депозиту в сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (зараз це 44 050 грн).

5. для осіб працездатного віку - перебування в трудових відносинах з роботодавцем на контрольованій території України (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду впродовж часу, вказаного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш ніж до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи, або за дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або за особами з інвалідністю I або II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку, а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, студентів денної форми навчання).

Особам, що не працевлаштувалися або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на неконтрольованій території, впродовж двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

У яких ситуаціях можна втратити адресну допомогу

Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця в разі:

встановлення факту, що працездатні члени сім'ї впродовж двох місяців не працевлаштувалися або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на неконтрольованій території; виявлення уповноваженим органом факту надання неправдивої інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги; скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на встановлених законодавством підставах; непроходження встановлених законодавством перевірок переселенців.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 17 Sep 2018 17:54:25 +0300
Порядок збільшення аліментів http://briz.if.ua/blogs/571.htm http://briz.if.ua/blogs/571.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок збільшення розміру аліментів.

Сімейним законодавством передбачена можливість для стягувачів аліментів - збільшення їх розміру, а для платників аліментів - їх зменшення. Насправді, можливість збільшення або зменшення розміру аліментів передбачена для обох сторін, але на практиці не траплялося, щоб мати, з якою залишилися проживати дитина, звернулася до суду з метою зменшення розміру аліментів, так як їй сплачуються занадто високі аліменти, так само як і батько - платник аліментів, ніколи не звернеться до суду з тим, аби з нього стягували в якості аліментів суму більшу, ніж він сплачує. А тому, відбувся такий поділ. Законодавством встановлено, що можливо змінити розмір аліментів, який встановлено як рішенням суду, так і домовленістю між батьками. Насправді, змінити в судовому порядку можливо лише закріплений якимось документом розмір аліментів. Адже, якщо батьки мирним шляхом, в усному порядку, домовилися про розмір та періодичність сплати аліментів, то звернення одного з них до суду, у разі порушення домовленості, буде відбуватися саме в звичайному порядку стягнення аліментів, а не у порядку збільшення чи зменшення їх розміру.

Судовий порядок вирішення проблеми

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках.

Підставою для подання позовної заяви про зміну розміру аліментів є наявність офіційно закріпленого розміру аліментів (нотаріально завірений аліментний договір, рішення суду), і, відповідно, небажання іншої сторони змінювати закріплені умови в добровільному порядку. Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем до Відповідача. Візьмемо для прикладу стандартну ситуацію - дитина залишилась проживати з матір"ю після її розлучення з батьком. В свою чергу мати звернулась з позовом "про стягнення аліментів" з батька на дитину, до досягнення дитиною повноліття, судом винесено рішення, яким визначено стягувати з батька на дитину ј частину усіх доходів батька. Таким чином, у випадку збільшення розміру аліментів Позивачем виступає мати, а батько, відповідно, Відповідачем, у випадку ж зменшення розміру аліментів Позивачем виступатиме батько, а мати - Відповідачем. Встановлення підсудності справи, тобто визначення в якому саме суді першої інстанції буде розглядатись справа. Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України позови, про стягнення аліментів можуть пред"являтись як за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача, так і позивача. Проте, ми вважаємо, що дане положення кодексу можна застосовувати лише у випадку звернення матері з позовом "про збільшення розміру аліментів", адже дитина проживає з матір"ю, батько ж, з метою зменшення розміру аліментів повинен звертатися до суду за зареєстрованим місцем проживання матері.

Особливості оформлення позовної заяви

Відповідно до Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них, та в інших випадках. Таким чином, звернувши увагу на вищезазначені положення законодавства, можна зробити однозначний висновок про те, що в обґрунтування зміни розміру необхідно доводити наступні обставини:

- зміну матеріального становища. Для матері, яка бажає збільшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення її матеріального становища, або ж покращення матеріального становища батька. Для батька, який бажає зменшити розмір аліментів, необхідно доводити факт погіршення матеріального становища (зменшення заробітної плати, інші витрати). Доказами на підтвердження даних обставин можуть виступати довідки про доходи батьків, кредитні договори, рішення суду та будь-які інші документи, які можуть виступити на підтвердження зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.

- зміна сімейного стану. Для прикладу можна взяти ситуацію, коли батько сплачує матері, згідно рішення суду, по 1/6 частині на утримання двох дітей, що разом виходить 1/3, а також сплачує 1/6 частину своїх доходів на утримання одного зі своїх непрацездатних батьків, похилого віку. Сукупний розмір аліментів, що стягується з нього не перевищує 50% усіх його доходів. Один з батьків, якого утримує Відповідач помирає, а тому відпадає необхідність в його утриманні. Таким чином відбуваються зміни сімейного стану Відповідача, що є приводом для звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, наприклад по ј частині на обох дітей. Проте, якщо Відповідач має нову сім"ю, і в нього народжуються діти, знову ж таки змінюється сімейний стан, і батько має право звернутися з позовом про зменшення розміру аліментів. Також, батько має можливість звернутися до суду з вимогами про зменшення розміру, коли його батьки стали потребувати його утримання, після винесення первісного рішення про стягнення аліментів.

- зміна стану здоров"я. Дана обставина є досить зрозумілою, а тому не потребує жодних пояснень. Доказами, на підтвердження погіршення або покращення стану здоров"я можуть виступати медичні довідки, висновки лікарів, результати аналізів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо процедур лікування в Україні чи за кордоном як Позивача, так і Відповідача, і дитини, в залежності від того, хто звертається з позовом.

- інші випадки. До даної категорії підстав зменшення або збільшення розміру аліментів можна віднести будь-які життєві ситуації, які не підпадають під вищезазначені категорії. Проте слід розуміти, що будь-які випадки і ситуації необхідно доводити, а тому треба заздалегідь підготувати усі необхідні докази для їх підтвердження.

Окрім того, необхідно враховувати, що сімейним законодавством України встановлено мінімальну межу аліментів, що можуть стягуватися на одну дитину, а саме: розмір аліментів не може бути меншим ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте, законодавством врегульовано і максимальну межу сплати розміру аліментів та додаткових витрат, що стягується на усіх дітей, який не може бути більшим, ніж 50% заробітної плати платника аліментів. Окрім того, в дані 50% входять і інші відрахування від заробітної плати Відповідача. А тому, звертаючись з позовними вимогами про зміну розміру аліментів, необхідно враховувати дані положення законодавства. Також, слід зазначити, що в даній категорії справ, суд критично відноситься до кожного доказу, наданого сторонами, а тому не бажано звертатися до суду у зв"язку з наявністю лише однієї підстави, необхідно обрати декілька, та саме в їх сукупності можливо буде досягти певного результату. Також, необхідно звернути увагу на дії Відповідача у даному процесі. Оскільки, згідно принципів цивільного судочинства, сторони мають рівні права щодо подання доказів, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, то в даній категорії справ тягар доказування лежить на Позивачі, а тому, Вам необхідно подавати до суду лише докази, які дискредитують, або ж виключають ті обставини, які повідомив суду Позивач, або ж повідомляють про відсутність зміни даних обставин, а тому і відсутність необхідності зміни розміру аліментів. Таким чином, для звернення до суду з позовом необхідно зібрати наступні документи:

- копія всіх сторінок паспорту Позивача (не обов"язково, але бажано);

- копія ідентифікаційного номеру Позивача (обов"язково);

- копія ідентифікаційного номеру Відповідача (обов"язково);

- копія свідоцтва про народження дитини (дітей) (обов"язково);

- копія рішення суду, або аліментного договору, яким було визначено розмір аліментів (обов"язково);

- копія довідка про доходи Позивача, Відповідача, чеків, квитанції, абонементів, медичних довідок, рекомендацій лікаря, путівок на відпочинок та багато інших документів, що підтверджують Вашу позицію в даному судовому процесі, і відповідно надання їх є обов"язковим.

Судовий збір

Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір". Судовий збір сплачується за подання позовної заяви. Відповідно до Законом України "Про судовий збір", а саме п. 3 ст. 5 від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовної заяви про стягнення аліментів. У випадках, коли Позивачем виступає той з батьків, з ким залишилась проживати дитина, то Позивач звільняєтеся від сплати судового збору, та після розгляду справи та винесення судом рішення у справі, даним рішенням суд зобов"яже Відповідача сплатити судовий збір до Державного бюджету. У випадку, коли до суду звертається той з батьків, хто проживає окремо від дитини, то йому необхідно сплатити збір у розмірі, передбаченому ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", а саме за подання до суду позовної заяви немайнового характеру.

Подання позовної заяви до суду

В судах вказані час та дні, коли можна подати позовну заяву або інші процесуальні документи до канцелярії суду. Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою - цінним листом, обов"язково з описом документів, які Ви надсилаєте та поштовим повідомленням. Після отримання позовної заяви судом, вона реєструється. Під час подачі необхідно мати екземпляр самої позовної заяви, яку Ви можете залишити у себе, та на якій, відповідно, ставиться відмітка суду про прийняття від Вас пакету документів. Дана дія не є необхідною, але це гарантія для Вас, що подані документи не будуть втрачені. Таким чином, після подачі позовної заяви, пакети документів формуються у справу, яка автоматизованою системою розподілу призначається на суддю, який відкриває провадження. Вам повинна надійти судова повістка про призначення справи до розгляду. Оскільки бувають моменти, коли судові повістки приходять невчасно або взагалі не надходять, потрібно їхати до суду та перевіряти стан справи.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 17 Sep 2018 17:44:44 +0300
Виправлення помилки у правовстановлюючих документах http://briz.if.ua/blogs/570.htm http://briz.if.ua/blogs/570.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок виправлення помилок у правовстановлюючих документах.

Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помилки:

- досудовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ);

- судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов"язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку лише у тому разі, якщо в документах даної помилки не було, і вона була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Отже, якщо виправити помилку в досудовому порядку неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

У заяві необхідно обов"язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

  Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаємо увагу, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об"єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду не підлягають.

Заява до суду подається за місцем проживання особи та в ній повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити (факт належності особі правовстановлюючого документу) та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт та  викладені в заяві обставини.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати:  особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав;  утриманці померлого для одержання пенсії;  інші особи, які мають інтерес у встановленні факту.

Крім того при подачі заяви до суду необхідно сплатити судовий збір у визначеному Законом України "Про судовий збір" розмірі - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду ( на даний час це 352.40 грн.).

Слід відмітити, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз"яснює зацікавленим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

При розгляді справи суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих в різних документах, не присвоєння чи залишення одного з них. Судове рішення є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян. Судом лише встановлюється, що документ, виданий певній особі, в дійсності їй належить, але суд не вправі вносити виправлення у цей документ.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 17 Sep 2018 17:37:09 +0300
Гарантії для працівників призваних на військову службу http://briz.if.ua/blogs/569.htm http://briz.if.ua/blogs/569.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює які гарантії мають працівникам, які проходять військову службу у 2018 році.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" в редакції від 08.02.2015 року зі змінами, внесеними Законом України від 15.01.2015 № 116-VIII, за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності.

Як зазначалося вище, згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України мобілізованим працівникам нараховується компенсація в межах середнього заробітку, який розраховується, враховуючи заробітну плату за попередні два місяці (відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100). Не проводити виплати середнього заробітку підприємство не має права, оскільки невиплата фактично буде прирівнюватися до затримки виплати заробітної плати.

Ще один нюанс треба враховувати роботодавцю при виплаті середнього заробітку. У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так, і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587 затверджено Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу. Допомога виплачується громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.

06.12.2016 року Президент України П. Порошенко підписав Закон України № 1769-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби". За словами голови Української держави, реалізація Закону дасть змогу нормувати деякі питання, пов"язані з прийняттям громадян на військову службу, продовженням їх строку та звільненням військовослужбовців. Зокрема, дасть можливість військовослужбовцям, які проходять службу за різними видами контрактів в особливий період, за бажанням або продовжити її за новим контрактом, або звільнитися з військової служби.

Крім того, законом передбачається врегулювати і деякі інші питання, що пов"язані з прийняттям, проходженням, звільненням з військової служби, шляхом внесення змін до Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу", а також питання збереження соціальних пільг військовослужбовців шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України і ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб".

Згідно з цим Законом, ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції: "За працівниками, яких було призвано під час мобілізації на особливий період, і які підлягають звільненню з військової служби у зв"язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв"язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на термін дії укладеного контракту, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, незалежно від підпорядкування і форми власності, й у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".

Про ще один момент хочеться зазначити, що місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров"я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми. Такі гарантії зберігаються до наступного дня після того, як їх взяли на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після звільнення з військової служби, у разі закінчення ними лікування в медичних закладах, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Одночасно інформуємо, що за порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов"язків, передбачених законами України "Про військовий обов"язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог статті 265 КЗпП України недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов"язків, передбачених законами України, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 17 Sep 2018 17:25:43 +0300
Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків http://briz.if.ua/blogs/568.htm http://briz.if.ua/blogs/568.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює нові правила вивозу дітей за кордон.

Дуже часто під час планування подорожі за кордон із дітьми батьки часто стикаються із досить заплутаним законодавством щодо виїзду неповнолітніх за кордон. Питання виникають стосовно того, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків, як бути, якщо батьки розлучені, яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.

Особливі труднощі виникають у розлучених пар, коли дитина проживає тільки з одним із батьків. В таких ситуаціях іноді отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон від другого батька (чи матері) буває складно, а іноді це навіть стає приводом для шантажу. В кінцевому результаті, дитина не може виїхати за кордон, а стосунки між батьками можуть і зовсім зіпсуватися.

Однак вже відтепер все зміниться: на днях Міністерство юстиції України ввело норму, згідно з якою один із батьків, з яким проживає дитина, має право вивозити її за кордон без дозволу іншого.

Раніше неповнолітній особі покинути Україну без згоди батька або матері на виїзд дитини за кордон можна було лише в тих випадках, якщо батько (або мати) є іноземцем або особою без громадянства, коли один з батьків є недієздатним, безвісно відсутнім, позбавлений батьківських прав, або ж за наявності довідки про смерть другого з батьків.

В лютому цього року Верховна Рада підтримала законопроект, який значно спрощує процедуру виїзду дітей за кордон. Відповідно до цього законопроекту, в статтю 161 Сімейного кодексу України вносяться поправки, де чітко прописані умови, за яких дитина до 16 років може виїхати за кордон без дозволу одного з батьків.

Передбачено, що дитина може покинути межі України без згоди одного з батьків у наступних випадках:

- для лікування хвороби за наявності обґрунтування необхідності надання медичної допомоги за межами України;

- для участі в міжнародних олімпіадах;

- для участі в міжнародних програмах обміну школярів;

- для участі в міжнародних музичних, художніх та інших творчих конкурсах;

- для участі в міжнародних екологічних, наукових, технічних, художньо-естетичних, туристичних, освітньо-культурних заходах, міжнародних дитячих змаганнях;

- для участі в спортивних заходах.

Крім того, за відсутності згоди одного з батьків, рішення про надання дозволу на виїзд дитини за кордон може надати суд, при наявності законної підстави для його надання.

Однак, на цьому нововведення не припиняються. На днях Міністерство юстиції України запровадило норму, згідно з якою один із батьків, з яким проживає дитина, має повне право вивозити її за кордон на термін до одного місяця і дозвіл іншого з батьків для цього більше не потрібен.

Чи може дитина перетнути кордон без згоди одного з батьків?

3 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла новий закон, що стосується виплати аліментів та правила виїзду дітей за кордон. Окрім іншого, закон передбачає суттєві спрощення в процедурі оформлення необхідних документів для виїзду неповнолітніх за межі України.

Це хороша новина для розлучених пар, оскільки тепер дитина може перетинати кордон без згоди одного з батьків. Зокрема, новий закон впроваджує наступні норми:

той з батьків, з ким залишається дитина після розлучення, може самостійно приймати рішення про вивіз дитини за кордон і дозвіл іншого з батьків для цього не потрібен

Однак в такому випадку дитина зможе виїхати за кордон на термін не більше одного місяця. Власне, цього цілком вистачає для того, аби поїхати у відпустку, в літній табір чи на міжнародні змагання.

якщо дитина виїжджає за кордон на термін більше 1 місяця, то в такому випадку все ж буде необхідно мати дозвіл від іншого з батьків на вивіз дитини

Але і тут є певні винятки: якщо той із батьків, з ким не живе дитина, заборгував виплату аліментів більше, ніж на 4 місяці, дозвіл на вивіз дитини за кордон від нього не потрібен. Тобто, якщо батько (чи мати) не сплачують аліменти довше, ніж протягом 4 місяців, інший з батьків має повне право вивозити дитину за кордон без його згоди.

тому із батьків, з яким після розлучення дитина не живе, для виїзду із нею за кордон необхідно отримати нотаріально завірену згоду іншого з батьків

Якщо такої згоди батькові (чи матері) не дають, він може  звернутися до суду - але лише в тому випадку, якщо в нього немає заборгованостей по виплаті аліментів.

Отже, відтепер планування поїздки за кордон разом із дитиною стане не таким проблематичним, а сама процедура виїзду значно спроститься.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 17 Sep 2018 17:09:01 +0300
Чи потрібно платити, якщо в магазині розбили (пошкодили) товар? http://briz.if.ua/blogs/567.htm http://briz.if.ua/blogs/567.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює алгоритм дій споживача, якщо він розбив або пошкодив товар в магазині.

Згідно статті 323 Цивільного кодексу України "ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом". А  покупець несе відповідальність за цілісність товару після того, як отримав та оплатив товар (стаття  668 Цивільного кодексу України). То б то, до оплати товару магазин несе  відповідальність за товар .

Як же необхідно діяти споживачу, якщо з ним сталась така неприємна ситуація?

Якщо пошкоджений Вами товар зберігався в неналежних умовах (на полицях, що не захищені спеціальним бортиком, у проходах між рядами або у великій скупченості стояв на стелажах), вкажіть на це адміністратору.

Необхідно нагадати  адміністрації магазину, що згідно ч. 2  статті 17  Закону України "Про захист прав споживачів"  "продавець (виконавець) зобов"язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача придбати продукцію неналежної якості чи не потрібного йому асортименту".  У Вас були  плани придбати інший товар, а ніж той, що був пошкоджений (будь то пляшка, телевізор чи горщик для квітів).

Вимагайте від адміністрації магазину надати докази того, що саме Ви винні у пошкодженні товару. Це можуть бути відеозаписи з камер відеоспостереження, показання свідків.

Якщо з Вас вимагають оплати за розбитий (пошкоджений) товар  то поясніть, що Ви відмовляєтеся платити штраф на місці і ,  що такі виплати будуть здійснені лише на підставі  судового рішення  (якщо буде доведено Вашу вину).

Якщо адміністрація продовжує на Вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) викликайте поліцію. Охорона має право на затримання у разі, якщо є достатні підстави вважати, що було вчинене правопорушення. Охорона не має права застосовувати фізичну силу (якщо особа не здійснює опір), обшукувати, проводити поверхневий огляд, вимагати показати вміст кишень чи сумок. Ви маєте право на правову допомогу; право викликати поліцію, якщо охорона перевищує свої повноваження; право на відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 17 Aug 2018 10:44:21 +0300
УСУНЕННЯ ВІД ПРАВА НА СПАДКУВАННЯ http://briz.if.ua/blogs/566.htm http://briz.if.ua/blogs/566.htm  

У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок усунення особи від права на спадкування.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки. Така вимога може бути заявлена як самостійно, так і одночасно з її позовом у порядку ст. 1259 ЦК про одержання права на спадкування в зв'язку зі зміною черговості одержання права на спадкування.

Усунення від права на спадкування здійснюється в таких випадках:

1) якщо особа умисно позбавила життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинила замах на їхнє життя. Це правило не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом;

2) якщо особа умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню права на спадкування у неї самої чи в інших осіб або сприяла збільшенню їхньої частки у спадщині;

3) якщо особа, яка є батьком чи матір'ю дитини, щодо якої вона була позбавлена батьківських прав, і її право не було поновлено на час відкриття спадщини;

4) якщо особа є батьком, матір'ю чи усиновлювачем дитини, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця;

5) якщо особа є повнолітньою дитиною (усиновленою дитиною) або іншою особою, яка ухилялася від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;

6) щодо осіб (одна після одної), шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуто ними за час цього шлюбу;

7) якщо буде встановлено, що особа ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Усунення від права на спадкування поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку в спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ (ст. 1224 ЦК).

Зазначені обставини підтверджуються поданням нотаріусу копії рішення суду. Стосовно кожного випадку суд встановлює обставини, які є перепонами у здійсненні права на спадкування.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 17 Aug 2018 10:37:44 +0300
Виробнича травма: алгоритм дій http://briz.if.ua/blogs/565.htm http://briz.if.ua/blogs/565.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок дій для отримання відшкодування.

Травма на підприємстві є розповсюдженим явищем. У разі виникнення ушкодження потерпіла особа має дотримуватися наступного алгоритму дій:

потерпілий (або його співробітники, в разі якщо раптом він сам не може) негайно повинні повідомити про нещасний випадок (виробничу травму) урядовий орган підприємства; адміністрація підприємства (керівник робіт) повідомляє про те, що трапилося профспілкову організацію (якщо така є) і особа, відповідальна за техніку безпеки; медичний заклад, куди доставлено або звернувся потерпілий, фіксує факт нещасного випадку на виробництві зі слів потерпілого або доставили його осіб (якщо сам потерпілий не може про це повідомити, наприклад, при несвідомому стані). Протягом доби медична установа повинна повідомити про факт нещасного випадку на виробництві Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та підприємство-роботодавця потерпілого; роботодавець, після отримання повідомлення від медичного закладу також повідомляє Фонд; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві протягом 3-х днів з моменту отримання повідомлення спільно з роботодавцем створює комісію з розслідування нещасного випадку. На підставі результатів розслідування складається акт, в якому вказується, пов'язаний даний нещасний випадок з виробничою діяльністю чи ні.

ВАЖЛИВО:з моменту визнання Фондом нещасного випадку виробничою травмою всі витрати з лікування хворого бере на себе Фонд. Механізм повинен бути такий: лікувальний заклад надає допомогу своїми коштами, а потім представляє рахунок для оплати фонду. Тому всі призначення повинні бути відображені в історії хвороби або амбулаторній карті хворого, з обґрунтуванням необхідності та доцільності таких призначень. Потім історії хвороби і карти амбулаторних хворих рецензуються лікарем-експертом Фонду, тому в оплаті деяких з придбаних засобів і медикаментів може бути відмовлено, якщо їх призначення не відображено в медичній документації або призначення було невиправданим.

В обов'язковому порядку необхідно збирати всі чеки з аптек та медичних магазинів на придбані товари та предмети медичного призначення, які купуються в зв'язку з лікуванням потерпілого і мають пряме відношення до його травми і лікування. Тобто, якщо потерпілий лікується з приводу перелому ноги, можете не зберігати чеки за придбані кошти, скажімо, від застуди.

Лікарняний лист за весь час непрацездатності потерпілого від виробничої травми також оплачується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому в лікарняному листі обов'язково має бути зазначено, що травма отримана в результаті нещасного випадку на виробництві. У разі встановлення за результатами лікування, групи інвалідності одночасно визначається відсоток втрати працездатності. В подальшому цей же Фонд виплачує і пенсію, і компенсацію відповідно до відсотка втрати працездатності.

А отже, для того аби Вам змогли виплатити належну Вам суму грошових виплат - Ви повинні дотримуватися зазначеного алгоритму, виконання всіх зазначених дій стане запорукою правильного нарахування та виплати коштів.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 17 Aug 2018 10:36:06 +0300
Звільнення за прогул: порядок дій та оформлення http://briz.if.ua/blogs/564.htm http://briz.if.ua/blogs/564.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок звільнення за прогул.

На практиці часто зустрічаються випадки, коли працівник з тих чи інших причин не з"являється на роботі протягом робочого часу. В такому разі у роботодавця з"являється опція звільнити працівника на підставі, що передбачена п.4 ст.40 Кодексу законів про працю( далі - КЗпП): прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Важливо пам"ятати, що не кваліфікується прогулом відсутність працівника на робочому місці, якщо при цьому він був на підприємстві, просто не на своєму робочому місці, а отже і звільнення за п.4 ст. 40 є незаконним. В даному випадку на працівника може бути покладено одне з видів стягнень, передбачених ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни. Присутність працівника на підприємстві підтверджуватися може різними способами: наприклад, за наявності відповідної системи для пропуску працівників, записи з камер відеоспостереження, відмітки в облікових журналах з показань свідків тощо.

У кожному конкретному випадку грубість такого порушення визначається окремо, оскільки це є оціночним поняттям і залежить від конкретних обставин того чи іншого випадку. Для встановлення характеру такого порушення слід звертати увагу на такі фактори як: тяжкість наслідків, що настали внаслідок такого порушення; систематичність; мотиви тощо. Їх з"ясування є дуже важливим для працівника, оскільки з огляду на ці обставини роботодавець може застосувати догану або ж звільнити працівника. Звільнення матиме місце у тому випадку, якщо буде встановлено, що таке порушення дійсно було грубим.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 №9, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Таким чином, для звільнення за цією підставою не має значення був відсутній працівник на роботі протягом зазначеного часу безперервно або протягом цього ж часу, але сумарно.

Поряд з цим важливо пам"ятати про поняття "поважних причин". Ця категорія також є оціночною, і на даний момент чітко встановлених законодавчих критеріїв оцінки немає, але з аналізу судової практики до поважних причин можна віднести такі:

 

- неможливість виконання працівником своїх трудових обов"язків внаслідок стану свого здоров"я (при наявності медичного документа, що підтверджує цей факт);

- виклик до органів, явка до яких є обов"язковою (суд, прокуратура тощо);

- відмова від роботи, яка не передбачається трудовим договором, або протипоказана за станом здоров"я;

- незаконна відмова роботодавця в наданні належних працівникові пільг (додатковий час для відпочинку тощо);

- невихід працівника, якщо при переведенні на цю роботу було порушено трудове законодавство.

У вище зазначеній постанові також роз"яснюється що не можна віднести до поважних причин відсутності працівника на роботі: використання днів відгулів або чергової відпустки без погодження з власником або уповноваженим ним органом, поміщення особи до медвитверезника, залишення роботи до закінчення строку трудового договору. У зазначених випадках працівник повинен попередити свого роботодавця про свій намір не виходити на роботу.

Факт відсутності працівника на роботі повинен бути задокументований.

У відповідному документі повинні бути зазначені дні, коли працівник фактично був відсутній на роботі.

У будь-якому разі керівник повинен з"ясувати причину відсутності працівника на роботі для звільнення за цією підставою. Працівник же, у свою чергу, повинен надати відповідні пояснення та інші докази (за їх наявності) щодо поважності причин своєї відсутності. Якщо працівник не з"являється на роботі та не повідомляє про причини своєї відсутності, то на домашню адресу висилається відповідний лист з вимогою надати пояснення. Якщо при цьому працівник не надає пояснення у встановлені строки, то складається відповідний акт, що підписується комісією не менш, ніж з трьох осіб.

При наявності на підприємстві первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, то необхідно обов"язково отримати згоду виборного органу первинної профспілкової організації.

Слід пам"ятати, що не можна звільнити працівника за прогул без поважних причин, коли він знаходиться у стані тимчасової непрацездатності (лікарняний).

При застосуванні стягнення роботодавцю необхідно також враховувати ступінь тяжкості вчиненого діяння, наслідки, що настали або не настали внаслідок відсутності працівника, попередній рівень та успіхи в роботі та інші фактори.

Отже, працівнику важливо довести, що такий невихід на роботу дійсно був з поважних причин, адже від цього залежить чи буде застосовуватися стягнення, і, якщо буде, то яке саме. Тягар доказування лежатиме на працівникові. У разі, коли звільнення було незаконним, то необхідно звернутися з позовною заявою до суду для оскарження такого рішення та поновлення своїх прав.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 17 Aug 2018 10:34:59 +0300
ПРАВА ПАСАЖИРА ПРИ КОРИСТУВАННІ ПОСЛУГАМИ ЗАЛІЗНИЦІ http://briz.if.ua/blogs/563.htm http://briz.if.ua/blogs/563.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює які права мають пасажири залізничного транспорту.

Перш за все, нас цікавить: доступ до інформації; продовження дійсності квитка; повернення своїх речей пасажиром, який відстав від поїзда; пасажир може бути видалений з поїзда; перевезення предметів і речей пасажира з собою.

Ще знаходячись на вокзалі доволі часто користувачі залізниці звертаються до інформаційних кас, з метою дізнатися про розклад руху потягів, наявність вільних місць за необхідними напрямками чи іншу інформацію. Надання такої інформації відбувається у письмовому вигляді зі сплатою за послугу. Втім відповідно до п.2.10 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України "Усна інформація про розклад руху пасажирських поїздів, вартість проїзду та перевезення багажу і вантажобагажу, наявність місць, запізнення поїздів, колію відправлення, прибуття поїзда, правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та інша надається безплатно".

ДійсністьВашого квитка можливо продовжити, якщо:

а) Ви запізнилися на поїзд, якщо про це було заявлено Вами не пізніше однієї години після відправлення поїзда;

б) якщо Ви не змогли виїхати поїздом, указаним у проїзному документі, унаслідок хвороби чи нещасного випадку і пред'явив проїзний документ разом з довідкою лікувального закладу не пізніше 10 діб після одужання. У цих випадках нова поїздка може бути оформлена протягом однієї доби після поставлення відмітки про продовження дійсності квитка (відповідно до п. 2.52 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України).

Відповідно до пункту 7.11 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, у разі, якщо Ви помилково сіли у поїзд не того напрямку, що вказаний у проїзному документі, то Ви повинні покинути його на найближчій станції. У цьому разі начальник поїзда (старший стюард) складає акт, який дає право пасажиру повернутись назад до станції відправлення поїзда без оплати проїзду.

Якщо після повернення на станцію відправлення пасажир не встиг на поїзд, зазначений у проїзному документі, то він пред'являє проїзний документ та акт загальної форми для поновлення дійсності квитка та придбання нової плацкарти.

Безоплатно пасажирам надаються медикаменти з аптечки вагона в доцільних кількостях, а також кип'ячена вода, відповідно до пункту 7.16 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Передбачена Правилами перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України можливість і процедура повернення своїх речей пасажиром, який відстав від поїзда, відповідно до пунктів 8.14-8.18 Правил. Провідник у такому разі зобов'язаний негайно вжити заходів щодо збереження речей пасажира і сповістити начальника поїзда. Начальник поїзда складає акт, у якому перелічуються речі пасажира. Акт, крім начальника поїзда, підписується провідником вагона та двома пасажирами - свідками події. Пункт 8.15 визначає дії пасажира, який відстав від поїзда. Зокрема, він повинен звернутися до начальника станції (вокзалу), який зобов'язаний інформувати начальника станції за ходом поїзда, де поїзд має зупинку не менше 10 хвилин, та начальника поїзда про необхідність зняття речей і проїзного документа такого пасажира. Про зняття речей телеграмою сповіщається начальник станції, де перебуває пасажир. Телеграма дає право пасажиру безплатно доїхати першим попутним поїздом до станції, де містяться його речі і проїзний документ. Передавання речей і проїзного документа начальником поїзда начальнику станції, начальником станції - пасажиру оформляється актом загальної форми у двох примірниках з описом речей. Після приїзду пасажира на станцію, де зберігаються його речі і проїзний документ, він повинен пред'явити проїзний документ черговому по вокзалу (станції) для поновлення дійсності квитка.

Пункт 8.38 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України встановлює випадки, коли пасажир може бути видалений з поїзда:

а) якщо перебуває у явно вираженому нетверезому стані та порушує при цьому правила проїзду і громадський порядок, заважає спокою інших пасажирів. На проїзному документі проставляється відмітка "Відмовлено в перевезенні на підставі пункту 8.38 Правил";

б) якщо перебуває в стані захворювання та потребує медичної допомоги. У цьому разі пасажира з його речами видаляють з поїзда з обов'язковою участю медичного персоналу. Якщо пасажира видаляють з поїзда в непритомному стані, то його речі разом з проїзним документом передають начальнику вокзалу (станції), де видалено пасажира, за актом, складеним начальником поїзда (провідником безпересадкового вагона (стюардом)) та підписаним начальником поїзда, начальником вокзалу (станції) та пасажиром, який їде у цьому вагоні. Після одужання пасажиру повертаються його речі та вартість проїзду за непрослідувану відстань. Вартість плацкарти не повертається. Якщо ж пасажир побажає продовжити поїздку, то проїзний документ і лікарняний лист чи довідка медичного закладу пред'являються в касу для оформлення проїзду. Багаж у разі прослідування його далі станції висадки пасажира повертається безплатно до станції видалення пасажира на підставі телеграми начальника вокзалу (станції), де пасажир був видалений;

в) при виявленні перевезення пасажиром заборонених до перевезення предметів та речовин і відмові видалити їх з поїзда. У цьому разі на проїзних документах проставляється відмітка "Неправильне перевезення ручної поклажі".

Наступним питанням є перевезення предметів і речей з собою. Відповідно до пункту 15.1. Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України до ручної поклажі належать предмети і речі незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, дитячий, у тому числі безплатний проїзний документ, якщо її розмір за сумою трьох вимірів не перевищує 200 см. Кожний пасажир має право перевозити безплатно при собі понад установлену норму ручної поклажі портфель, дипломат або дамську сумку, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарат, відеокамеру та інші дрібні речі.

Отже, ви як пасажир маєте широкі права у доступі до інформації, продовження дійсності Вашого квитка, повернення своїх речей та у перевезенні предметів і речей з собою. Не слід забувати і про підстави видалення Вас з поїзда, щоб не трапилося такої події у Вашому житті.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 17 Aug 2018 10:33:20 +0300
Як встановити межі земельної ділянки в натурі? http://briz.if.ua/blogs/562.htm http://briz.if.ua/blogs/562.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Межа земельної ділянки- сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Межовий знак- спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 за № 391/17686.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:

- технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;

- проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розроблення технічної документації із землеустрою та послуги щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) надають землевпорядні компанії, що мають відповідну ліцензію на виконання землевпорядних робіт.

Встановлення межових знаків здійснюється таким чином, щоб забезпечити можливість їх зберігання і створити якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів.

Межові знаки не встановлюються:

- у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;

- у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;

- у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;

- на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Якщо сусід незаконно користується вашою земельною ділянкою, тим самим зробивши накладку, то відповідно до Конституції України ви можете звернутися за захистом своїх прав до суду.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Як попередити виникнення земельних спорів з сусідом та не стати ворогом?Відповіді на ці та інші питання можна знайти на Земельному порталі. І все ж, якщо ви зіткнулися із межовим спором, то спеціалісти "Земельної спілки України" допоможуть у його вирішенні

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Mon, 30 Jul 2018 15:47:50 +0300
Соціальна та професійна адаптації учасників АТО http://briz.if.ua/blogs/561.htm http://briz.if.ua/blogs/561.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок отримання послуг соціальної та професійної адаптації учасниками АТО.

Поняття соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції трактується відповідно до абзацу 1, 2 розділу 2 Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 р. № 432:

- соціальна адаптація учасників антитерористичної операції - допомога у проведенні аналізу життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх розв"язання; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв"язків, організації денної зайнятості та дозвілля;

- професійна адаптація учасників антитерористичної операції - заходи, спрямовані на відновлення та вдосконалення професійних навичок і умінь учасників антитерористичної операції шляхом професійного навчання, надання інформаційних, консультаційних та профорієнтаційних послуг із зазначених питань, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Соціальна адаптація учасників антитерористичної операції здійснюється центрами соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді відповідно до державного стандарту соціальної адаптації, затвердженого Мінсоцполітики.

Професійна адаптація учасників антитерористичної операції за робітничими професіями здійснюється шляхом професійної орієнтації, первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації з урахуванням їх навичок, умінь та побажань.

Професійна адаптація організовується і здійснюється за рахунок коштів державного бюджету підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, що мають право в установленому законодавством порядку на здійснення адаптації (далі - установи).

Професійна орієнтація учасників антитерористичної операції здійснюється обласними, Київським міським, міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості чи іншими установами у порядку, визначеному законодавством.

Підставою для отримання послуг соціальної та професійної адаптації є посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни або учасника війни) та документ, що підтверджує безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Рішення про надання послуги соціальної адаптації або відмову в її наданні приймається центром соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді, що надає послугу, протягом 14 календарних днів з дати звернення отримувача послуги (подання заяви, форми первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого") та з урахуванням виду та ступеня індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги, встановлених під час комплексного визначення індивідуальних потреб, складеного індивідуального плану надання соціальної послуги.

Для отримання послуг професійної адаптації необхідно звернутися до органів соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного місця проживання із відповідною заявою, до заяви додаються:

- копія індивідуальної програми реабілітації (для інвалідів війни). В індивідуальній програмі реабілітації інвалідів в розділі "Професійна реабілітація" зазначаються рекомендації медико-соціальної експертизи про отримання послуг професійної адаптації;

- копія посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни, або учасника війни;

- копія документа, що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення з перебуванням безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції у період її проведення.

З метою професійної орієнтації учасника антитерористичної операції територіальним управлінням соціального захисту населення буде видано направлення до центру зайнятості для її проходження та отримання рекомендацій з вибору спеціальності.

Рекомендації будуть враховуватися під час направлення на навчання. Після успішного завершення повного курсу навчання учасники антитерористичної операції отримують документи державного зразка, підтверджуючі набуття нової спеціальності або підвищення кваліфікації по раніш отриманій професії. Послуги з професійного навчання надаються учаснику антитерористичної операції одноразово в порядку черговості.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 27 Jul 2018 15:01:33 +0300
Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду http://briz.if.ua/blogs/560.htm http://briz.if.ua/blogs/560.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок написання звернень громадян та терміни їх розгляду.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Вимоги до звернень громадян

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об"єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв"язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв"язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім"я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв"язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз"ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Мова звернень і рішень та відповідей на них

Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін. Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну. Звернення громадян, які мають встановленізаконодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 27 Jul 2018 15:00:57 +0300
Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками http://briz.if.ua/blogs/559.htm http://briz.if.ua/blogs/559.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками.

Законодавство України містить численні прогалини та суперечності у сфері регулювання прав інтелектуальної власності роботодавця на трудову інтелектуальну власність, тобто об"єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у зв'язку з виконанням трудового договору. Це важливо пам'ятати при оформленні трудових відносин з відповідним працівником.

Особливо доречна ця рекомендація для бізнесу, основним активом якого є трудова інтелектуальна власність, адже брак уваги до цього питання на етапі встановлення трудових відносин у подальшому може значним чином ускладнити використання роботодавцем об'єктів інтелектуальної власності, створених працівниками за його рахунок та у зв'язку з виконанням трудового договору, втягнути в обтяжливі переговори з працівниками та судові спори.

Якщо роботодавець не має трудових або цивільно-правових договорів зі своїми працівниками, а процес створення об'єктів інтелектуальної власності не формалізований належним чином (відсутні робочі завдання, посадові інструкції й т.п.), працівники можуть претендувати:

1.     на спільне з роботодавцем використання об'єктів інтелектуальної власності, створеного їх творчою працею, якщо такий об'єкт буде віднесений до об'єктів інтелектуальної власності, створених у зв'язку з виконанням трудового договору,

2.     на всі виключні майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, якщо він буде визначений як такий, що створений не у зв'язку з виконанням трудового договору.

В обох випадках працівники можуть висувати вимоги щодо виплати їм винагороди за створення та/або використання об'єктів інтелектуальної власності та/або припинення використання об'єктів інтелектуальної власності роботодавцем або третіми особами, яким таке право було надано роботодавцем без згоди працівників.

Також слід пам'ятати, що неналежне правове оформлення прав інтелектуальної власності на рівні "роботодавець - працівники" може зашкодити використанню прав на цей об'єкт інтелектуальної власності на рівні "роботодавець - клієнти".

Об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору

Спочатку слід з'ясувати, на які саме створені працівником об'єкти інтелектуальної власності може претендувати роботодавець, оскільки відповідно до законодавства України не всі створені працівником об'єкти інтелектуальної власності будуть вважатися створеними у зв'язку з виконанням трудового договору. Якщо, наприклад, розробник комп"ютерних програм намалює картину, роботодавець не буде мати ніяких прав на цей твір.

Комплексний аналіз норм загального та спеціального законодавства, а також відповідної судової практики дозволяє виділити такі основні ознаки, притаманні об'єкту інтелектуальної власності, створеному у зв'язку з виконанням трудового договору (спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності в цьому контексті здебільшого оперують поняттями "службовий твір" або "службовий винахід"):

1.     працівник створив об'єкти інтелектуальної власності протягом строку дії трудового договору з роботодавцем та за його рахунок (в тому числі, наприклад, з використанням матеріалів та інформації роботодавця),

2.     створення об'єкту інтелектуальної власності входило до трудових обов'язків цього працівника, визначених трудовим договором посадовими інструкціями, або відповідно до письмового службового доручення (завдання) роботодавця, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності роботодавця.

Певні додаткові ознаки прямо передбачені законодавством для службового винаходу. Так, службовий винахід повинен бути створений з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця.

Окремо варто зазначити, що результат праці працівника буде вважатися об'єктом інтелектуальної власності, якщо він є результатом саме творчої праці. Так, технічна або організаційна допомога працівника при створенні об'єкту інтелектуальної власності не буде вважатися творчою і, відповідно, не призведе до виникнення прав інтелектуальної власності на результат цієї роботи.

Правовою колізією є ситуація, коли працівник створив об'єкт інтелектуальної власності у зв'язку з виконанням трудового договору. Постає питання, який обсяг прав інтелектуальної власності буде мати роботодавець на цей об'єкт інтелектуальної власності.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності сторони можуть розподілити на власний розсуд, хоча у більшості випадків роботодавець залишає всі виключні майнові права інтелектуальної власності за собою. Якщо сторони не визначили умови розподілу між собою майнових прав інтелектуальної власності у договорі, застосуванню підлягають відповідні норми законодавства.

Цивільний кодекс України передбачає, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

У той же час, спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності визначають, що виключне майнове право на об'єкти інтелектуальної власності належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між працівником і роботодавцем. Разом з тим, певні особливості здійснення цього права встановлені для окремих об'єктів інтелектуальної власності, таких як винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. Так, відповідно до спеціальних законів у сфері промислової власності, право на отримання патенту на об'єкт промислової власності має роботодавець працівника-винахідника, але це право переходить до працівника-винахідника, якщо роботодавець протягом 4 місяців від дати отримання від винахідника повідомлення про створення об'єкту інтелектуальної власності не направить заявку на отримання патенту чи не передасть це право іншій особі, або не прийме рішення про збереження об'єкта інтелектуальної власності як конфіденційної інформації. Важливо, що строк збереження роботодавцем об'єкту інтелектуальної власності як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати 4 років. У іншому випадку право на отримання патенту на відповідний об'єкт інтелектуальної власності переходить до працівника.

Таким чином, спеціальні закони та Цивільний кодекс України зовсім по-різному регулюють розподіл майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, між роботодавцем та працівником. Механізм у регулюванні ускладнюється також особливими правилами здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності. Та оскільки Цивільний кодекс України є вищим актом в ієрархії законів порівняно з іншими законами, що регулюють цивільні відносини, та був прийнятий пізніше ця колізія має вирішуватись на користь Цивільного кодексу України відповідно до принципів lexsuperior та lexposterior з урахуванням особливих правил здійснення прав інтелектуальної власності для деяких категорій об'єктів інтелектуальної власності.

Такої позиції (принаймні, відносно об'єктів авторського та суміжних прав) притримуються вищі суди, намагаючись у своїх роз"ясненнях уніфікувати судову практику у вирішенні спорів щодо авторських і суміжних прав на об'єкти інтелектуальної власності, які створені у зв'язку з виконанням трудового договору. Хоча на практиці такі роз'яснення залишаються на рівні принципів (рекомендацій), як правило, суди України керуються ними при вирішенні відповідних спорів.

Спільні права на об'єкти інтелектуальної власності

На практиці встановлений Цивільним кодексом України правовий режим володіння спільними майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, означає, що жодна зі сторін не має права здійснювати майнові права на службовий твір без згоди іншої сторони. Іншими словами, кожна зі сторін має право користуватися відповідними правами щодо об'єкту інтелектуальної власності самостійно або надавати/відчужувати такі права третім особам лише зі згоди іншої сторони. Також це означає, що роботодавець та працівник мають спільне право на отримання відповідних реєстраційних документів на об'єкт інтелектуальної власності (свідоцтв, патентів).

Також слід враховувати, чи був створений об'єкт інтелектуальної власності одним працівником чи колективом. У більшості випадків, коли йдеться про об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, йдеться про колективну працю кількох працівників. У такому випадку необхідно отримувати згоду не від одного працівника, а від кількох (за умови, що їх участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності була творчою).

Очевидно, що такий порядок може значно ускладнити користування об'єктом інтелектуальної власності для роботодавця, оскільки йому доведеться кожного разу отримувати відповідну згоду від працівника. А той може обумовити надання такої згоди отриманням відповідної винагороди за кожне використання об'єкту інтелектуальної власності. А наскільки цей процес може ускладнитись при звільненні працівника, можна тільки уявити, адже припинення трудового договору не припиняє відповідні майнові права роботодавця або працівника на об'єкт інтелектуальної власності. На практиці це означає, що навіть при припиненні трудових відносин роботодавець не зможе самостійно користуватися своїми правами і буде вимушений отримувати згоду колишнього працівника, якщо не домовиться з ним про відчуження усіх прав на об'єкт інтелектуальної власності раз та назавжди на користь роботодавця.

Заробітна плата чи винагорода щодо об'єкту інтелектуальної власності

Ще одним проблемним аспектом у сфері трудової інтелектуальної власності, який не врегульований чітко законодавством та навколо якого на практиці виникає багато питань, є виплата працівнику винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності.

На практиці склався підхід, відповідно до якого заробітна плата, що сплачується працівнику за виконання його трудових обов'язків, пов'язаних зі створенням об'єкту інтелектуальної власності, включає в себе також винагороду за створення об'єкту інтелектуальної власності (за умови, що відповідне застереження передбачене трудовим договором), тому додатково та окремо така винагорода працівнику може не виплачуватися.

Такий підхід має певне підґрунтя, особливо в тих випадках, коли створення об'єкту інтелектуальної власності є основним профілем діяльності роботодавця та основною трудовою функцією працівника, задля здійснення якої він, власне, й наймався. Та оскільки такий підхід не зовсім відповідає вимогам діючого законодавства, його застосування на практиці є певною мірою ризикованим. З огляду на те, що суди при вирішенні спорів за участю працівників найчастіше приймають їх сторону, рекомендується сплачувати таку винагороду працівнику хоча б за особливого цінні та прибуткові для роботодавця об'єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до спеціальних законів у сфері інтелектуальної власності, працівник має право вимагати виплату роботодавцем винагороди за створення та/або використання об'єкту інтелектуальної власності. Причому хоча законодавець прямо не забороняє включити таку винагороду до складу заробітної плати, аналіз норм відповідного законодавства приводить до висновку, що винагорода не є тотожною заробітній платі, та її виплата не залежить від того, кому належать виключні майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності.

Розмір та критеріїв для обчислення такої винагороди законодавством не встановлені. Сторони можуть узгодити їх самостійно, орієнтуючись при цьому на мінімальні ставки, передбачені чинним законодавством для різних об'єктів інтелектуальної власності, якщо прибуток від використання конкретного об'єкту інтелектуальної власності незначний (або взагалі відсутній), або на розмір отриманого прибутку, якщо він є істотним. Такий підхід загалом буде відповідати приписам спеціальних законів у сфері промислової власності, відповідно до яких розмір винагороди має бути співставним з економічною цінністю об'єкту інтелектуальної власності та/або іншої вигоди, яка може бути отримана або вже отримана роботодавцем.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт інтелектуальної власності. Такі права складаються з двох основних груп:

1.     право на визнання особи творцем (автором, винахідником тощо) об'єкту інтелектуальної власності;

2.     право на недоторканність об'єкту інтелектуальної власності.

Ці права не залежать від розподілу майнових прав інтелектуальної власності і назавжди залишаються за працівником, навіть якщо всі виключні майнові права на об'єкт інтелектуальної власності належать або передані роботодавцю. Особисті немайнові права не можуть бути відчужені, але деякі з них (наприклад, право на недоторканність твору) можуть належати також спадкоємцям працівника.

Необхідність дотримання таких прав може становити певну незручність для роботодавця, проте сторони можуть у договірному порядку домовитися про певний порядок користування ними, дещо оптимізувавши користування об'єктом інтелектуальної власності роботодавцем. Такі домовленості буде доречно закріпити у трудовому або у відповідному цивільно-правовому договорі з працівником. Наприклад, це можна зробити щодо права на ім'я - відносно об'єкту інтелектуальної власності, що належать до об'єктів авторського права, працівник може заборонити роботодавцю зазначати ім'я автора при кожному використанні об'єкта інтелектуальної власності роботодавцем або третьою особою, оскільки автор бажає залишитися анонімом.

Позитивним є те, що законодавство України передбачає певну диспозитивність - можливість роботодавця та працівника домовитися у відповідному договорі про інший розподіл виключних майнових прав, ніж той, що закріплений законодавством. Така можливість встановлена як спеціальними законами у сфері інтелектуальної власності, так і Цивільним кодексом України. Користуючись цією можливістю, сторони можуть домовитись про належність роботодавцю навіть усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності з моменту його створення.

При цьому вибір того чи іншого договірного механізму значним чином залежить від того, чи планується оформити права роботодавця на вже створений об'єкт інтелектуальної власності postfacto, або щодо об'єкту інтелектуальної власності, які можуть бути створені працівниками в майбутньому.

Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які вже створені працівниками

З метою оформлення усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на вже створений працівником об'єкт інтелектуальної власності рекомендується укладати договори передання (відступлення) усіх таких прав між роботодавцем та відповідними працівниками, які своєю творчою працею брали участь у створенні об'єкту інтелектуальної власності.

Серед умов, які має містити такий договір відповідно до законодавства України, окрему увагу слід звернути на наступні: - опис та деталізація відповідних об'єктів інтелектуальної власності у тій мірі, що дозволить легко ідентифікувати ці об'єкти та виключити в майбутньому спори, щодо яких саме об'єктів інтелектуальної власності передаються права; - перелік усіх майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, які будуть відступлені, та перелік усіх можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності. Не зазначені права та способи будуть вважатися не переданими; - розмір (або порядок обчислення) та порядок виплати винагороди за передання усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності. Ця умова є обов"язковою для таких договорів.

Важливо!

1) якщо права на об'єкт інтелектуальної власності вже надані третім особам.

Не рекомендується укладати договори про передання виключних майнових прав від працівника(ів) до роботодавця на стадії користування правами на об'єкт інтелектуальної власності, тобто коли роботодавець уже без згоди працівника, який створив об'єкт інтелектуальної власності, розпорядився цими правами на користь третіх осіб. У такому випадку укладення такого договору може виявитись неналежним механізмом для оформлення прав. Більше того, воно може бути підставою для визнання недійсними вже укладених угод про розпорядження роботодавцем правами на відповідний об'єкт інтелектуальної власності на користь третіх осіб, оскільки підтвердить, що на момент укладання договорів з третіми особами роботодавець не мав відповідних прав.

У такому випадку можна порадити роботодавцю або узгодити з працівником отримання від нього заяви про відсутність заперечень/претензій, якою працівник підтвердить, що не заперечує проти такого розпорядження правами, або укласти між роботодавцем та працівником або між працівником та третьою особою, якій були передані права, договори про визнання працівником прав третьої особи на відповідні об'єкти інтелектуальної власності.

2) об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками у співавторстві

Якщо об'єкт інтелектуальної власності був створений кількома працівниками, роботодавцю необхідно отримувати згоду на розпорядження ним від колективу таких працівників, укладаючи один договір зі всіма працівниками або окремий договір з кожним. Плата за передання прав розподіляється між працівниками або в рівних частках, або залежно від участі кожного у створенні об'єкта інтелектуальної власності.

3) дотримання особистих немайнових прав

Автор (розробник) у договорі з роботодавцем може заборонити згадувати своє ім'я (ім'я автора) під час використання об'єкту інтелектуальної власності роботодавцем або будь-якою третьою стороною, посилаючись на те, що автор хоче залишитися анонімом.

Оформлення прав на об'єкт інтелектуальної власності, які будуть створені працівниками в майбутньому

З метою належного оформлення прав інтелектуальної власності роботодавця щодо об'єктів інтелектуальної власності, які будуть розроблені працівниками в майбутньому, рекомендується, щоб трудові договори закріплювали наведені нижче положення. Це може бути зроблено шляхом внесення відповідних змін до вже укладених договорів або укладення трудових договорів у письмовій формі, якщо раніше вони укладалися лише в усній формі.

Серед таких положень:

1.     належність роботодавцю усіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, створений працівником у зв'язку з виконанням трудового договору;

2.     розмір винагороди за створення та/або користування об'єктом інтелектуальної власності або порядок її розрахунку та виплати;

3.     трудові обов'язки працівника, які чітко передбачають створення об'єкту інтелектуальної власності. Вони можуть бути або прямо передбачені у трудовому договорі, або закріплені у посадових інструкціях цього працівника;

4.     обов'язок працівника негайно повідомляти роботодавця про створення об'єкту інтелектуальної власності з наданням всіх необхідних матеріалів, що його стосуються;

5.     відповідні умови про збереження працівником конфіденційності матеріалів, пов'язаних з об'єктом інтелектуальної власності.

Важливо!

1) Дотримання законодавства про працю Доповнення вже існуючих трудових договорів положеннями про об'єкт інтелектуальної власності або укладення письмових трудових договорів з відповідними положеннями, якщо раніше такі договори були укладені в усній формі, може розглядатися як зміна істотних умов праці відповідно до законодавства про працю. У зв'язку з цим рекомендується дотримуватися процедури зміни істотних умов праці, встановленої відповідним законодавством, включаючи завчасне повідомлення працівника.

2) Розподіл прав

Важливо використовувати відповідні формулювання, що передбачають саме розподіл прав інтелектуальної власності, а не їх передання (відчуження), для уникнення ризику віднесення таких договорів до договорів про передачу прав, для яких законодавством встановлені певні додаткові вимоги, недотримання яких може призвести до визнання договору недійсним. Наприклад, предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладення договору.

3) Перелік майнових прав інтелектуальної власності

Додатково до положень про належність усіх виключних майнових прав роботодавцю рекомендується визначити перелік прав інтелектуальної власності, які будуть належати роботодавцю, а також вичерпний перелік можливих способів використання об'єкту інтелектуальної власності для уникнення в майбутньому спорів, щодо яких прав та способів здійснено розподіл між сторонами.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 27 Jul 2018 15:00:11 +0300
Надання відпусток без збереження заробітної плати http://briz.if.ua/blogs/558.htm http://briz.if.ua/blogs/558.htm У рамках реалізації правопросвітницького проекту "Я МАЮ ПРАВО!", начальник відділу правопросвітництва та взаємодії з суб"єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Марія Коляджин роз"яснює порядок надання відпусток без збереження заробітної плати.

Законом України "Про відпустки" передбачено лише два види відпусток без збереження заробітної плати:

-   за згодою сторін;

-   за бажанням працівника в обов"язковому порядку.

Надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості лише за умови письмової згоди працівника.

Надання роботодавцем працівникові відпустки без збереження заробітної плати без згоди працівника чинним в Україні законодавством не передбачено.

Якщо власник чи уповноважений ним орган, пропонує працівникові написати заяву на відпустку без збереження заробітної плати, працівник має право відмовитись писати таку заяву.

Відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін надаються за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Таку відпустку працівник може брати частинами кілька разів протягом року, але загальна тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін протягом року не може перевищувати 15 календарних днів.

В обов"язковому порядку за бажанням працівника відпустки без збереження заробітної плати надаються в таких випадках:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей  віком до 15 років або дитину-інваліда, - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, - тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону України "Про відпустки", в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку;

3-1) матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 Закону "Про відпустки", для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території;

4) учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, - тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи - тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) інвалідам I та II груп - тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам,  які одружуються, - тривалістю до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування - тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, - тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалістю,  необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, - тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, - тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей  зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

18) працівникам на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.

Крім цього, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про загальнонаціональний правопросвітницький проект "Я МАЮ ПРАВО!", що реалізується Міністерством юстиції України у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою даного проекту є підвищення юридичної грамотності українців та формування нової правової культури в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.

Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.

Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту "Я МАЮ ПРАВО!", є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.

За більш докладною інформацією звертайтесь до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Франка, 4 (І поверх "ДІПРОМІСТО") тел. (096) 138-82-89.

]]>
Fri, 27 Jul 2018 14:59:23 +0300