Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...
Портрет професії. Інженер-технолог
Традиційно у третій тиждень лютого відзначається міжнародний тиждень інженерії та технологій (Engineering and Technology week). Будь-яке...
Портрет професії. Провізор
Зазвичай хворих лікують лікарі. Але нерідко наше здоров'я залежить від аптекарів. До них хворі в...
Портрет професії. Гуморист
Хтось скаже, що гуморист - це не професія... це не серйозно і заробити цим на...
Портрет професії. Дієтолог
Кажуть, що їжа - найкращі ліки. Ми б погодились з цією думкою, якби не статистика...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Спадковий договір
Не завжди відносини спадкування варто врегульовувати складаючи заповіт або очікуючи відкриття спадщини за законом -...
19.11.2020, 11:21
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Громадськість виступила проти зняття Пушика з виборів на користь Павличка
1.Х.1989. Дуже похолодніло. Дощ...
19.10.2020, 23:53

ОПИТУВАННЯ


Чи хворіли Ви на КОВІД-19?
Так
Ні
А що це?
Не існує ніякого ковіду
Не скажу

НАШІ ДРУЗІ


Не взявшись за сокиру, хати не зробиш

Портрет професії. Дизайнер прикраc


6 Липня 2020 p.

Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії... А народжуються ці витвори краси у серці Івано-Франківська.

Ольга Попова - власниця Творчої майстерні "Olga Popova. Hand-made". Зараз жінка має свою мануфактуру на Січових Стрільців і виготовляє там чокери, підвіски, браслети, сережки, персні, але найбільше і найчастіше - розкішні намиста. 

“Роблю прикраси як для жінок так і для чоловіків. От нещодавно було замовлення на застібки для сорочки. У срібну основу я вставила необроблені камені. Вийшло дуже цікаво. Також часто замовляють і чоловічі браслети”. 

Працює Ольга здебільшого на замовлення. З клієнтом обговорює все, від виду каміння, до його вартості. Також важливо, щоб сама майстриня бачила, для кого робить виріб. Спираючись на особливості фігури, зріст, колір очей чи волосся, легше зробити прикрасу, яка точно підходитиме саме цій людині.

Майстриня наголошує, її вироби унікальні і створюються в єдиному екземплярі. 

“Сережки ще можна повторити, а от намиста ні. Мені самій таке не цікаво. Я вважаю, коли мені людина платить за виріб, то вона має отримати те, що буде тільки у неї”.

Майстриня також займається відновленням старих сімейних прикрас. Береться за таку роботу не завжди. Для неї важливо, щоб прикраса мала позитивні вібрації. 

“Кожне каміння має свою енергетику, а старовинне поготів. Бабусь, від яких ви могли отримати у спадок цінність, спіткала важка доля. Вони пережили війни, голод. Люди у той час жили дуже неспокійно. Свої прикраси збирали і переховували роками, тому вони стали сімейними реліквіями. Якщо людина продає сімейну цінність, то вона зневажає свій рід. Навіть якщо робить це через велику потребу. Купляти такі намиста я не раджу. Краще почати свою історію, придбавши сучасні коралі. Це можуть бути перли, бісер абощо. Зробіть свою прикрасу, яку передасте дітям чи внукам”.

Ольга розповідає, що часто відмовляється реставрувати старі пацьорки. 

“Якось мені принесли стародавні коралі, які придбали у когось за великі гроші. Вони потребували реставрації, але я їх не змогла навіть взяти у руки. Відчувала в них якусь людську біду”. 

Також майстриня зізнається, що робити прикраси не так просто. 

“Кожна намистина має свій розмір, колір. Щоб підібрати за дизайном одну до одної, йде чимало часу. Процес підбору усіх деталей може тривати більше місяця. Каміння до однієї з останніх робіт я сортувала за розміром - брала лінійку і міряла кожне”.

Зараз Ольга не обмежується однією роботою. Окрім виготовлення прикрас жінка займається волонтерською діяльністю і юридичною консультацією. Попри велику кількість роботи, вона завжди має час на сім’ю.

Виготовленням прикрас Ольга займається майже все життя. Майстриня пов’язує початок своєї творчої кар’єри з подарунком, який отримала від мами.

Я почала створювати прикраси з 12 років. Це ще був Радянський Союз. Тоді мені мама подарувала Burda Style - модний журнал, який у той час майже неможливо було купити: довкола тотальний дефіцит, у магазинах все тільки за талонами. Мамі журнал передали з Москви “по блату”. У ньому була стаття про прикраси. Звідти я й дізналась, що за кордоном вже були спеціальні магазини з фурнітурою, де продавали намистини на будь-який смак і колір. Для мене це було відкриттям, що всі деталі можна купити в одному місці, а не вишукувати по всіх знайомих і рідних. У статті йшлося й про інструменти для прикрас. Я показала ці картинки татові, але він сказав, що такого у нас немає де купити. Довелось спершу обходитись єдиним інструментом - маминими манікюрними кусачками”. 

Після закінчення школи Ольга планувала поступити у Харківський інститут легкої промисловості. Але не судилось. Головною умовою вступу було проходження творчого конкурсу. Майстриня зізнається, що малювати навіть зараз не дуже вміє, хоч і замальовує макети намист. Тож на конкурс не подавалась. 

Після “бою” з батьками, які хотіли, щоб Ольга поступила у педагогічний інститут, вона подала документи у Луганський політехнічний коледж, а через два роки у "Національну юридичну академію імені Я. Мудрого". Так її доля пов’язала ще й з юриспруденцією.
Відкласти роботу юриста і повернутись до улюбленої справи Ольгу спонукали проблеми зі здоров’ям. 

“Я близько 20-ти років пропрацювала у юридичній сфері, одинадцять з яких на хлібокомбінаті. Ми працювали пліч-о-пліч роками, але згодом виникли розбіжності з керівництвом. У той час мені запропонували роботу в Буковелі. Там я пропрацювала рік. А невдовзі захворіла. Лікарі поставили невтішний діагноз. Додому я приїхала фактично помирати, бо від такої ж хвороби не стало бабусі. Чоловікові я нічого не сказала. На щастя, діагноз не підтвердився. Після цього випадку я дала собі пів року на відпочинок. У цей час мені запропонували співпрацювати з однією місцевою компанією, яка займається прикрасами. Я погодилась”.

Зараз Ольга з усмішкою згадує той непростий час і про підтримку чоловіка. Він допоміг їй створити сторінки у соціальних мережах, писав тексти, робив фото для публікацій і підштовхував її займатись тим, до чого лежить серце.
  


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 704
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Листопад
2020
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30

РЕКЛАМА



Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


Ловаги - прикарпатське село, де страусів більше, ніж людей

ВІДЕОНОВИНИ


Софія Міколяш читає уривок зі свого роману
<p>
	<span style="color: rgb(3, 3, 3); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgb(249, 249, 249);">Софія Міколяш написала перший роман – «Наснилося Між Двох Світів. Невагомість». Попри деяку нерівність роману, він зачіпає душі тих, хто його читав особливою безпосередністю і чесністю...</span></p>
<p>
	інтерв'ю з авторкою<a href="http://briz.if.ua/64636.htm" target="_blank"> читайте тут....</a></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців