Бойові дії вже давно вийшли за межі АТО. Попереду нас чекає відкрите військове протистояння між Україною та Росією.Прикро, але сила може зрозуміти тільки силу. Допоможи нам Господи у цій боротьбі.
Сьогодні, серед більшості з нас панує розпач, страх і гнів. Важко повірити в те, що в двадцять першому столітті така миролюбна країна, як Україна була втягнута у кровопролитну боротьбу. Думав використати фразу «братовбивча війна», але ні, оскільки цей термін вживати буде помилково. Переконаний, що серед українців завжди була і залишається внутрішня єдність. Ті хто привів жах, смерть і розруху на нашу землю - це не українці. Від самого початку ми не мали справу ні з громадянським протистояння, ані з тероризмом. Нас відкрито атакував зовнішній ворог в особі Росії, який заздалегідь і впродовж декількох років готував свій зловісний план окупації. Рано чи пізно, але нам все одно довелося б стати на цей шлях боротьби. Сьогодні ми боремося за Україну, сьогодні ми нищимо кацапа і москаля, який впродовж десятиліть, під прикриттям, проникав на територію України для того, щоб заявити про свою «братскую любовь» до Путіна і пролити невинну українську кров, посіявши розбрат, страждання і смерть.
Сьогодні, нашим прямим обов’язком є зупинення кровопролиття! Лише гідним ударом і проявом мужності ми в силі зупинити окупанта. Вставай Україно! Вставай Схід і Захід, оскільки окрім нас, пересічних українців, в цій країні, нікому Батьківщину боронити. Знаю, що страшно, розумію біль матерів, оскільки є великий ризик загинути і не повернутися з поля бою. Однак, є ще й інша сторона питання: сьогодні ми виборюємо справжню незалежність і майбутнє для наших дітей. Влада, як завжди, робить помилки і намагається владнати всі питання «голими руками» українського народу. Проте, якщо ми не встоїмо сьогодні, вже завтра ми можемо не мати ні влади, ні держави, ані власного даху над головою, так як ворожа зграя невгамовна і не зупиниться до тих пір, допоки ми не дамо йому гідну відсіч.
Що стосується діючої влади, то ми повинні поставити їй чіткі вимоги: першочергово провести мобілізацію спец-загонів, забезпечити армію озброєнням та військовим провіантом, прийняти потрібні закони, які зможуть убезпечити солдатів та їх сім’ї не залежно від того, чи поранений, чи загинув у бою, чи живий. Ризикують всі! І кожен з нас любить цю країну і ми готові ризикувати життям, проте і країна, разом з владою, повинна подбати про своїх людей. Важко, але потрібно бути мужніми. Сьогодні? у нас на Прикарпатті спокійно лиш через те, що наші герої віддали і продовжують віддавати за нас і за «безхребетних» східняків життя. В ім’я пам’яті про Небесну сотню і тих військових, які пролили свою кров ми повинні бути сильними і знаходити мужність в собі. Хай боїться, хай тремтить і нехай здохне москаль. Слава Україні і незламному українському народу.
"ФРАНКІВЧАНИ"
