І найбільшого успіху на даному шляху здобула саме зараз, у важкі та переломні часи для нашої Батьківщини.  27 червня 2014 року Президент України Петро Порошенко, засвідчуючи волю кожного українця, котрий хоче жити в оновленій європейській державі, де поважають і цінують думку  кожного індивіда, підписав економічну частину угоди з ЄС. Це – перспектива на якісно нове майбутнє, квиток в життя, на який, затамувавши подих,  так довго чекали усі небайдужі. Однак не слід забувати, що процес інтеграції української економіки та політики до європейських стандартів супроводжується низкою перепон та перипетій, що не завжди грають на руку пересічному українцю.

На сьогодні, по суті, влада так і не дала конкретної відповіді щодо ЗВТ та Угоди з ЄС. Проте громадяни чують попередження економістів та фінансових аналітиків, котрі говорять про неминучі ризики для українського виробника.  Позиція Партії розвитку України щодо створення глибокої та  всеохоплюючої зони вільної торгівлі однозначна: перед тим, як підписувати такий важливий документ, необхідно було  переглянути умови та наполягати на особливих преференціях для України. Для нашої політичної сили основний інтерес становить захист українського виробника, на якого сьогодні очікують великі економічні ризики і висока ймовірність економічних втрат. Тому, в першу чергу, влада та європейські партнери повинні надати гарантії збереження та створення нових робочих місць, забезпечити прозорий процес залучення інвестицій.

Світовий досвід засвідчує, що насамперед вільна торгівля вигідна більш розвиненому партнеру, чиї товари відрізняються високою конкурентоспроможністю. Питання про те, чи зможуть українські виробники конкурувати з європейськими виробниками, поки залишається відкритим. На думку  президента Центру антикризових досліджень Ярослава Жалило, найбільші ризики український виробник відчує у середньостроковій і довгостроковій перспективах. Саме тоді почнеться тестування наших виробників на предмет, чи готові вони вийти на європейські ринки. Вільна торгівля буде будуватися за правилами ЄС. Це означає, що  всі регуляторні норми, включаючи стандарти якості, ветеринарні та фітосанітарні вимоги, будуть європейськими. Щоб їм відповідати, українським виробникам доведеться серйозно попрацювати.

І для того, аби даний процес проходив на належному рівні, необхідно компенсувати  потенційні збитки українському виробнику, який традиційно орієнтований на пострадянський простір.