Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...
Портрет професії. Інженер-технолог
Традиційно у третій тиждень лютого відзначається міжнародний тиждень інженерії та технологій (Engineering and Technology week). Будь-яке...
Портрет професії. Провізор
Зазвичай хворих лікують лікарі. Але нерідко наше здоров'я залежить від аптекарів. До них хворі в...
Портрет професії. Гуморист
Хтось скаже, що гуморист - це не професія... це не серйозно і заробити цим на...
Портрет професії. Дієтолог
Кажуть, що їжа - найкращі ліки. Ми б погодились з цією думкою, якби не статистика...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Спадковий договір
Не завжди відносини спадкування варто врегульовувати складаючи заповіт або очікуючи відкриття спадщини за законом -...
19.11.2020, 11:21
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Громадськість виступила проти зняття Пушика з виборів на користь Павличка
1.Х.1989. Дуже похолодніло. Дощ...
19.10.2020, 23:53

ОПИТУВАННЯ


Чи хворіли Ви на КОВІД-19?
Так
Ні
А що це?
Не існує ніякого ковіду
Не скажу

НАШІ ДРУЗІ


Скрипуче дерево два віки стоїть

Святогірська Лавра - духовна сила сходу


26 Вересня 2019 p.

Свято-Успенська Святогірська Лавра височіє над річкою Сіверський Донець. Збудована святиня на крейдяній горі, всередині якої є чимало печер, виритих монахами. Саме ці ходи і є першим давнім монастирем.

У духовний центр Донецької області наша делегація з п’ятнадцяти прикарпатців потрапляє в останній день поїздки на схід, яка відбулась у рамках проєкту «Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну»

Білосніжну гору та шпилі Лаври бачимо ще здалеку. Монастир знаходиться на правому березі річки, тому доводиться перетинати її через міст. Це найбільш зручний шлях до підніжжя скелі, де є вхід у комплекс. 

Біля самих воріт стоять два охоронці. Від них залежить, чи переступимо ми поріг святині. Правила тут прості: жінка має бути у довгій спідниці та хустці, а чоловік - у штанях. Плечі варто прикрити. Компромісів нема. Хто забув хустку або ж не знав про вимоги, може придбати все необхідне у невеличкій крамничці перед воротами. 

Наша делегація успішно проходить перевірку на дотримання дрес-коду і ми нарешті заходимо на територію чоловічого монастиря. Попереду простора площа. Нею прогулюємось і шукаємо провідника. Першими прихожан і туристів зустрічають, як не дивно, коти, а не монахи. Пізніше дізнаємось, що тут їх живе більше шістдесяти.

Нарешті підходить отець Прокопій. Спершу він веде нас до храму, де знаходяться мощі десятьох священників та преподобного Іоанна Святогірського. Тут достатньо світла, щоб трохи роздивитись церкву. Всюди пахне ладаном. У церковній крамниці троє прихожан купують свічки, біля мощів моляться декілька жінок та старенький монах, а туристи оглядають оздобу стін та стародавні ікони. 

Ми тут довго не затримуємось і йдемо на вулицю до входу у печери, де на нас чекає кремезний гід. Він попереджає, що треба мати з собою свічки, бо це єдине джерело світла у тунелях. Хто не придбав у храмі, купляє за вхідними дверима у печері. Робимо це поспіхом, бо далі двері закриваються і настає темрява. Кожен намагається швидко підпалити свій ґніт і рухатись вперед. Тут досить холодно, трохи вогко і взагалі не чути звуків зовнішнього світу. Проходи вузькі, тому йдемо по одному. Гід попереджає, що до стін краще не притулятись, забруднимось. Як-не-як ці печери видовбані у крейдовій скелі. Стеля, стіни і підлога - все біле, ніби недавно хтось вапном побілив. 

Довжина цих тунелів 930 метрів. У XVII столітті монастир мав тільки один рівень і наземних будівель взагалі небуло, але з часом тунелі стали довшими і з’явився другий поверх. У той час потрапити сюди можна було лише знизу через таємні проходи або спуститись зі скелі”, - розповідає гід. 

Ми йдемо більше п’ятнадцяти хвилин. Спершу стежка веде вгору, потім шлях стає рівнішим, далі знов піднімаємось вгору. Дихання починає збиватись. Допомагають зупинки, які робить гід, щоб перехреститись і запалити свічку біля кожної ікони. Вони тут майже на кожному повороті.
Нарешті доходимо до старої каплиці. Її витесали у візантійському стилі. Зупиняємось, щоб роздивитись місце, але це не надто вдається через брак світла. Гід за цей час розказує про минуле святині. 

Ми виходимо звідти і йдемо до печерного храму. Дорогою дізнаємось про гробниці, які є у скелі. У них поховані перші ченці монастиря.
Екскурсія печерами для нас завершується церквою святого Миколая. Це місце монахи вважають священним. За історією, тут з’явилась чудотворна ікона Святителя. 

Після сорокахвилинної темряви нарешті бачимо денне світло і вирушаємо до оглядової площі. Звідти відкривається неймовірний краєвид на Святогірськ. На сусідній горі ще й досі стоїть величезний більшовик Артем, який був одним із тих, хто свого часу закрив монастир.

Ця зупинка теж триває недовго. Ми рухаємось далі, щоб побачити дерев’яний Скит Всіх Святих. За словами гіда, туди пускають тільки двічі на рік. Там живе дванадцять монахів і їх статут досить суворий. Їхнє життя схоже на затвірництво. 

Йти до Скиту потрібно близько десяти хвилин. Після холодних печер дорога стає легкою і приємною. За цей час нам розповідають, що у розпорядженні лаври знаходиться чималий шматок поля, де монахи самі вирощують овочі та зернові. Також є своя пасіка. Продуктів вистачає, аби прогодувати жителів святині та паломників, які тут зазвичай зупиняються на декілька днів.

У нас також є свій зоопарк, де живуть папуги, павичі, голуби, качки, лінивці, носуха. Доглядають за тваринами монахи. Вони їх дуже люблять”.

Нарешті стежка виводить нас з лісу у поле, де стоїть величний дерев’яний Скит, вздовж обгороджений високим парканом. Він геть відрізняється від тих споруд, які ми бачили при вході. Тут все зроблено з дерева.

Хтось приклав чимало зусиль, щоб облагородити подвір’я: всюди розлогі кущі калини, чимало квітів та ідеально рівна трава. Монахів ніде не видно. Ми прогулюємось територією, але так нікого і не зустрічаємо. Заходимо у давній храм, але і там порожньо. Монахи тут все ж є. Вони у окремих будиночках. Туристів наполегливо просять до них не підходити.

Саме у цьому місці тиші наша мандрівка Лаврою закінчується. Покидаємо святиню не печерами, а дорогою, яка пролягає через ліс. 

Чи варто сюди їхати? Вирішувати виключно вам. Для декого монастир став місцем сили, когось вразила архітектура комплексу, а хтось просто любить тут гуляти. У будь-якому разі пускають усіх, хто готовий дотримуватись декількох правил Лаври.

Проєкт «Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну» організовує Івано-Франківська обласна організація «Молода Просвіта» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Більше фото за посиланням.
 


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 511
Рекомендовані статті

Лиза 12:26, 27.9.2019

Спасибо. Это действительно святое место. В лавре нашла внутреннее спокойствие и блаженство.

Igor 12:29, 27.9.2019

Коли перестанут вказувати, що мені вдягати, от тоді і поїду до них. Православна церква застрягла в середньовіччі.

Светлана 12:40, 27.9.2019

Я вообще уже в церковь не верю через все эти выкидоны православных батюшек. А Лавра действительно красивая. Была там два года назад.

Гість 16:18, 27.9.2019

Москавські мракобіси

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Листопад
2020
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30

РЕКЛАМА



Новини шоубізнесу від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Сінема Сіті.

ФОТОНОВИНИ


Ловаги - прикарпатське село, де страусів більше, ніж людей

ВІДЕОНОВИНИ


Софія Міколяш читає уривок зі свого роману
<p>
	<span style="color: rgb(3, 3, 3); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgb(249, 249, 249);">Софія Міколяш написала перший роман – «Наснилося Між Двох Світів. Невагомість». Попри деяку нерівність роману, він зачіпає душі тих, хто його читав особливою безпосередністю і чесністю...</span></p>
<p>
	інтерв'ю з авторкою<a href="http://briz.if.ua/64636.htm" target="_blank"> читайте тут....</a></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців