11/10/1989
«Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я... 2.2.2021, 12:57
17 березня виповнюється 100 років від початку Української революції
17 Березня 2017 p.
17 березня 2017 року виповнюється 100-ліття від початку Української революції 1917-1921 років та створення Української Центральної Ради - одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу у ХХ столітті.
Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Основні етапи революції: діяльність Української Центральної Ради, проголошення її Універсалів (березень 1917 - квітень 1918), правління гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня - 14 грудня 1918) та встановлення влади Директорії УНР, розгортання та придушення масштабного повстанського руху (грудень 1918 - листопад 1921).
У 1921 році, після кількох воєн радянської Росії з УНР, майже вся територія України опинилася під контролем окупанта. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР і ЗУНР. Раніше, 1918-го Румунія окупувала Буковину, 1919-го до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 pоку на Паризькій конференції – її приєднано до Польщі.
З перших днів національної демократичної революції відбувалося згуртування національних сил, і це привело до виникнення загальноукраїнського громадсько-політичного центру, покликаного очолити масовий народний рух - Української Центральної Ради.
З березня 1917 року самостійники оголосили про організацію УЦР, що мала перетворитися на орган тимчасового правління незалежності України.
Українська Центральна Рада для українського народу домоглася визнання прав на свою державу, культуру, мову і це найголовніше. Її незалежність дипломатично визнали європейські країни, з політичного огляду вона вистояла і не поступилася Тимчасовому уряду та зуміла перемогти більшовиків України, домагаючись демократичного, парламентського правління.
Безпосередньою причиною розпаду Центральної Ради стала її неспроможність задовольнити німецькі вимоги. Але серед головних причин поразки, була відсутність двох основних підвалин державності: дієздатної армії та відрегульованого адміністративного апарату. Саме відсутність останнього позбавила Центральну Раду ефективного зв'язку з повітами і селянами, які були її потенціальною опорою. У кінцевому підсумку Центральну Раду привів до поразки недостатній розвиток українського національного руху.
Процеси творення Української самостійної держави, започатковані в Акті проголошення незалежності України Верховною Радою України від 24 серпня 1991 року, відкрили перед національною історичною наукою широкі перспективи.
Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції було проголошено незалежність України, продемонстровано можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу. Це був вагомий і багато в чому трагічний досвід державницько-правової розбудови України.
НовиниАкціїРекламаПро насКонтакти
