Олександр Шевченко: Необхідно захистити підприємців від некомпетентного чиновництва та рекетирів і хабарників у владі

13 Травня 2015 p.

Місто Івано-Франківськ є складною системою, яку треба не лише розуміти, але й відчувати як організм. Моє розуміння міста є певною сумою мого життєвого та менеджерського досвіду, моїх вражень від багатьох побачених в світі міст та від того, що я відчуваю як homourbanus– людина міська.

Арістотель ще двадцять три століття тому казав: «Поліс має бути влаштовано таким чином, щоби його мешканці відчували себе щасливими та у безпеці». Вже сучасники великого філософа розуміли, що головним джерелом міського щастя є заможність мешканців полісу та, відповідно, наповненість міської скарбниці. На моє велике переконання громада заможних (одночасно – впевнених в собі, реалізованих)  людей може вирішити будь-яку проблему міста. Навпаки: громада бідних приречена на очікування подачок та безкінечне лівацько-комуністичневияснювання питання «хто вкрав нашу ковбасу».

Моє бачення майбутнього Івано-Франківська базується на тому, що я впевнений у івано-франківцях як у підприємливих та відповідальних громадянах свого міста.

Наше місто з давніх давен було містом приватної ініціативи, містом бізнесменів. Колись їх називали купцями, негоціантами, цеховими майстрами. Саме вони перетворили місто-фортецю на повноцінне місто.І в наш час саме їхніми зусиллями Франківськ стає все привабливішим для гостей і туристів, саме вони наповнюють бюджет міста. Ми називаємоїх малим і середнім бізнесом. Ці люди, здатні ризикувати, інвестувати та відповідати грошима за свої проекти, - є нашим справжнім міським золотим фондом.

На жаль, цього не вповні розуміє нинішня міська влада. Міські політики захоплені хвилею популізму і грають у небезпечну більшовицьку гру протиставлення менш забезпеченихбільш успішним. Ми не чуємо від міської влади подяк бізнесу та інвесторам, натомість політики-популісти з кувалдами і мегафонами, які займають чинні позиції у системі міського самоврядування, постійно співають «антиолігархічних пісень», в яких негатив ллється на всіх активних, дієвих, успішних заможних людей. Треба розуміти, що саме бізнес, приватні підприємці формують бюджет, без якого всі обіцянки політиків – пшик. А ще створюють робочі місця. І часто ведуть соціально спрямований бізнес, заповнюючи ті соціальні порожнини, до яких владі немає діла.

Місто має стати привабливим для ведення бізнесу, стати своєрідним бізнес-інкубатором, у якому кожна соціально відповідальна підприємницька ініціатива буде підтримана та захищена від хабарників-бюрократів, від рекету і рейдерства, в тому числі нечистого на руку чиновника.

Я веду мову перш за все про соціально орієнтований бізнес, про такі майданчики підприємницького зростання, які дадуть Івано-Франківську робочі місця та підтримають активні молодіжні бізнес-групи. Не дарма у соціальних мережах стала популярною ідея «міста талантів». Не дарма говорять про те, що міська громада має єднатись, в першу чергу, не навколо історичних символів, а навколо талановитих людей з їхніми проектами і пропозиціями. Маємо думати не лише про минуле, але й про майбутнє. А майбутнє міста – талановита молодь, яка володіє сучасними технологіями ІТ-комунікації.

Ці паростки майбутнього потрібно захистити. В першу чергу, захистити від недобросовісного і некомпетентного чиновництва. З корупціонерами має вестись найжорстокіша безкомпромісна боротьба. Факт вимоги хабаря треба завжди розглядати не як окремий прояв, а як сигнал про існування корупційної схеми. В нас досі така концепція боротьби з хабарництвом була відсутньою. Ті випадки, які фіксувались (Колковський-Гаркот, Чупірчук-Слюсар) розглядались ледве не як винятки, хоча всім нам відомо, що в місті існує система корупції, здирництва, хабарництва. Впійманих хабарників не змусили розкрити всю схему і таким чином зберегли її недоторканою.

Я вважаю, що в цій царині жодних компромісів бути не може. Хабарник, рекетир, рейдер з влади – мають сидіти в тюрмі. Всі спроби втручання у ведення бізнесу, всі спроби тиску на підприємців мають негайно і публічно каратись.Міська влада має максимально сприяти тим громадським активістам і ЗМІ, які беруть на себе функцію захисників бізнесу від владних корупціонерів.

Але окрім корупції є ще один ворог, що засів у чиновницьких кабінетах – бюрократична некомпетентність. Саме тепер, в час реформ і змін, ця проблема постала у повний зріст. Ми й раніше знали, що міська влада знаходиться часто «не на висоті», коли потрібно швидко і грамотно вирішувати конкретні проблеми. Але раніше владі вдавалось заговорювати ситуацію, киваючи на «окупаційну владу» та інші пропагандистські фантоми, прикриваючи ними власну недолугість та некомпетентність.До речі, такі епітети чомусь більш доречні у відношенні саме до вищих керівників міста, з мого досвіду дуже багато керівників середнього рівня, спеціалістів є добрими фахівцями, освіченими та шляхетними людьми, які розуміють вади систем, але інколи змушені грати за її правилами... Тепер, коли ситуація стала прозорою, ми побачили купку зляканих і розгублених владних та партійних бюрократів, які бурмочуть якісь непереконливі цифри та затівають ганебні клоунади тоді, коли треба відповісти громаді на прості питання: де інвестиції?, куди щезають бюджетні гроші (про рівень крадіжок з бюджету я висловлювався раніше)?, хто дозволяє перетворювати місто на смітник?, чому в місті немає зрозумілих і підтриманих громадою галузевих та стратегічної програм розвитку?

Алевигнати дискредитованих вищих чиновників – лише половина справи, необхідно також змінити правила гри.

В першу чергу, необхідневдосконалення дозвільної системина користь бізнесу та інвесторів.

Далі – потрібно впровадження повноцінного електронного самоврядування, коли бізнесу не потрібно буде входити у безпосередній контакт з чиновником, а дозвільні і контрольні процеси переходитимуть у прозоре електронне спілкування.

Ми повинні встановити наріжне правило: що вигідне бізнесові – те вигідне місту. З цього правила треба зробити певні винятки: захист екології, природоохоронних зон, історичного та архітектурного середовища. Решта ж має відійти до компетенції авторів бізнес-проектів.

Нова влада, яка прийде до важелів управління після муніципальних виборів, має впровадити програму підвищення інвестиційного рейтингу міста. Адже теперішні «батьки міста» довели до того, що Івано-Франківськ опинився в «смітниковій» рейтинговій зоні та ще й з прогнозом «негативно», про що свідчить нещодавній звіт Standard&Poor’s. Всі спроби (радше – конвульсії) влади в сфері залучення інвестицій до міської господарки провалились.

Треба негайно змінювати керманичів. А відтак братись до роботи, створювати місто-бізнес-інкубатор і рівнятись на «чемпіонів бізнесу».

Альтернативи немає!

Олександр Шевченко,

народний депутат України,

Почесний Президент

Інституту розвитку міста

«Новий Івано-Франківськ»

• Олександр Слобожан: Вилучення «військового» ПДФО в громад зруйнує систему оборони України
• Івано-Франківщина - у п’ятірці лідерів за кількістю нових фізичних осіб-підприємців
• Тепер пам'ять про Олександра втілена у граніті - суворому, як війна, і міцному, як дух бойового льотчика, - Світлана Онищук
• Документи для призначення житлової субсидії: що необхідно знати
• Як захиститися від шахрайства на торговельних платформах
• Людмила Сірко: Ми повинні захистити кожну дитину, яка проживає на теренах Прикарпаття

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН