11/10/1989
«Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я... 2.2.2021, 12:57
Голова Івано-Франківської облради дав "відкритий урок" для Олеся Донія
26 Вересня 2013 p.
Українську мову та її діалектні особливості варто знати навіть народним депутатам. Особливо для спілкування з головою Івано-Франківської обласної ради Василем Скрипничуком, який на своїй черговій щомісячній прес-конференції вжив щодо характеристики діяльності одного з народних депутатів маловживане сьогодні українське слово, яке пан нардеп на свій рівень безумовно високої депутатської мовної підготовки зрозумів як таке, що належить до бандитського сленгу.
Але ж, панове, ці два слова зовсім не мають ідентичного змісту і належать до різних шарів лексики. Якби якимось публічним людям, в тому числі і народному депутатові, що різко почав вдавати з себе ображеного, стало сили підняти хоча б декілька із словників української мови, то в окремих з них вони б превеликим здивуванням знайшли наступні значення цього слова.
Слово “фраїр”.
В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж - хвалькуватий молодик”.
На порталі Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?" (не плутати з російським - фраєр, жодного стосунку)”.
У словнику Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ.
Можна наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де вживається це слово. Для кращого запам'ятовування подаємо з нотами.
Фраїру, фраїру
Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.
Можеш добрі знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.
Фраїречки штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.
Што зме тя любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.
Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.
У словнику української мови під редакцією І.К. Білодіда вказано, що так у розмовній мові говорять про франтувату, пусту, нікчемну людину. А на арго — це новачок.
Словник сучасного українського сленгу (упорядник — Т.М. Кондратюк) дає два значення: 1. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина.
Отож, панове пишучі, в тому числі і народні депутати, вивчайте, знайте і любіть надзвичайно багатозначну українську лексику. І не пишіть дурниці та не приписуйте їх іншим.
З любов'ю до народної мудрості і творчості та до невмирущого українського слова,
А Скрипничуку не відомо, що в українській мові суфікс -ок для зменшувально-ласкальних форм не використовується. За його логікою слово "фраЇрок" мало б звучати, як "фраЇрЕЦЬ". Тому хай не виправдовується, бо чи то "фраєрок", чи то "фраїрок" - все одно як було "по-фені", так і залишається.
андрій сарафанюк
10:42, 26.9.2013
в мене на диктофоні дуже чітко чути слово фраЄрок. хіба що в Скрипничука з дикцією проблеми.
qwerty
10:42, 26.9.2013
а для ЧОГО народним депутатам знати ВСІ діалекти української мови?
wersache
10:44, 26.9.2013
цікаво, що Скрипничук буде скрипіти у своє виправдання, що помилився з виборчим округом Донія? чи він тому ще і нічого не пише з цього приводу, бо таємно підписує документи, якими змінить межі районів?
Гість
11:00, 26.9.2013
урок фені дав
Гість
11:02, 26.9.2013
Ну він кандидат юридичних наук. Він, вочевидь, феню добре вивчив :)
Говера Оксана
11:03, 26.9.2013
для В.Скрипничука. Пане Василь, як філолог філолога прошу: не позортесь більше так. ситуація така: слова "фраєр" і "фраїр" - однокорінні слова, які запозичені з німецької, де це слово, якщо вірити словникам, справді означає жених. Слово справді дуже двозначно читається і не тому, що там Ї, а там Є (це якраз і не відмінність, а особливості читання з німецької. Як приклад, багато ще людей Sigmund Freud читають як Зігмунд ФрЕЙд), відмінність зовсім в іншому: саме тому, що прийшло воно в слав'янські мови для визначення людини, яка ДАЛЕКА від кримінального світу, а прижилось це слово в наших мовах для зовсім протилежного визначення людини - криміналітета.
Гість
11:52, 26.9.2013
Ніфіга се фраерок - мусорским предяву лепит . Пупсик дай в голову.
Ярослав
13:42, 26.9.2013
Я конешно дико извиняюсь - не доцент по понятиях, но прикинул словарики: словопедія Русинсько-український словник
http://lang.slovopedia.org.ua/10/53412-0.html нема слова "фраїр", ну поискал нашол такой Додаток:Русинсько-український словник ищу слово "фраїр" - нема . Ну мож википедия тему стуканет ищу материальчик: Матеріал з Вікісловника - нема ... значит оборотик; В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується - просто брехня - сверти сами и зачем доценту врать? Расчехлю я вам что такое слово "фраер" (мож гдет и диалектически говорят фраїрок, кто знаєт с какого села наш доцент и какие там словники) Слово "фраер" например во Львове обозначало пацана "которий гонит понти" чи в бригаді чи просто на районі. Базарили так про него "пацани в авторитете" понятненько че етотому "фраерку" светило как минимум получить в голову , но многие прошли етапчик "фраерка" и становились "блатними" в бригаде или просто в "авторитете" на районе.Так что у пана Дония все в переди - отстоит свое право стать "авторитетом" или боатнім будет на равніх "базар вести" с паном доцентом "доцентом Скрипничук" Рости Доний - будь мужиком .