Голова Івано-Франківської облради дав "відкритий урок" для Олеся Донія


Українську мову та її діалектні особливості варто знати навіть народним депутатам. Особливо для спілкування з головою Івано-Франківської обласної ради Василем Скрипничуком, який на своїй черговій щомісячній прес-конференції вжив щодо характеристики діяльності одного з народних депутатів маловживане сьогодні українське слово, яке пан нардеп на свій рівень безумовно високої депутатської мовної підготовки зрозумів як таке, що належить до бандитського сленгу.

Слово це - “фраїрок”. А народний депутат і окремі засоби масової інформації, очевидно, в силу свого кола обмеженого спілкування чомусь погано подумали, що це - “фраєрок”.

Але ж, панове, ці два слова зовсім не мають ідентичного змісту і належать до різних шарів лексики. Якби якимось публічним людям, в тому числі і народному депутатові, що різко почав вдавати з себе ображеного, стало сили підняти хоча б декілька із словників української мови, то в окремих з них вони б превеликим здивуванням знайшли наступні значення цього слова.

Слово “фраїр”.

В інтернеті на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр” трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж - хвалькуватий молодик”.

На порталі Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што, найшлась си нового фраїра?" (не плутати з російським - фраєр, жодного стосунку)”.

У словнику Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ.

Можна наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де вживається це слово. Для кращого запам'ятовування подаємо з нотами.

Фраїру, фраїру

Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.

Можеш добрі знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.

Фраїречки штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.

Што зме тя любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.

Ганичко, Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.


Джерело: Українські народні пісні з Лемківщини/ Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.

Або ще цитата з народної творчості:

Чотири воли пасу я

У вишневому садочку.

Знайшов собі милий другу,

Залишив ня, фраїрочку.

Слово “фраєр”.

У словнику української мови під редакцією І.К. Білодіда вказано, що так у розмовній мові говорять про франтувату, пусту, нікчемну людину. А на арго — це новачок.

Словник сучасного українського сленгу (упорядник — Т.М. Кондратюк) дає два значення: 1. Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько, висуванець, самозакохана, самовпевнена людина.

Отож, панове пишучі, в тому числі і народні депутати, вивчайте, знайте і любіть надзвичайно багатозначну українську лексику. І не пишіть дурниці та не приписуйте їх іншим.

З любов'ю до народної мудрості і творчості та до невмирущого українського слова,

завжди Ваш                                                               

Василь Скрипничук

Прочитайте до теми:



26 Вересня 2013 p.
©http://briz.if.ua/