#консультаціяБПД

Право кожного працівника на відпустку гарантується законодавством України. Зокрема, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Це передбачено статтею 74 Кодексу законів про працю України (https://bit.ly/3fJf1Dw).

Детальніше про право на щорічну основну відпустку та порядок її надання розповідає юристка Галицького бюро правової допомоги Ольга Гелемей.

Працюючій людині, відповідно до статті 6 Закону України про відпустки (https://bit.ly/3KwrpoB), щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. При цьому, святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічної відпустки не враховуються.Протягом першого року роботи у працівника виникає право на щорічну відпустку повної тривалості тільки після закінчення 6-ти місяців його безперервної праці на підприємстві, установі, організації.

Якщо працівникові щорічна відпустка надається до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи, то її тривалість визначається пропорційно відпрацьованому часу.Відпустки за другий та наступні роки роботи уже можуть бути надані особі в будь-який час робочого року.

Для визначення черговості надання відпусток працівникамскладаєтьсяграфік, якийзатверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.Власник або уповноважений ним орган  ведеоблік відпусток, що надаються працівникам.

Є випадки, коли щорічна основна відпустка надається працівникові за його бажанням у зручний для нього час, це передбачено статтею 10 Закону України «Про відпустки» (https://bit.ly/3qOs39q), а саме:

-особам віком до 18років;

- особам з інвалідністю;

- жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

- жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або ж дитину з інвалідністю;

- одинокій матері (батьку), які виховують дитину самостійно;

- опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які мають на вихованні одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

- дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

- ветеранам праці та особам, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

- ветеранам війни, а також особам, на яких поширюється дія  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

- в інших випадках, визначених законодавством, колективним чи трудовим договором.

Забороняється ненадання щорічних відпустокповної тривалості протягом 2 років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.На прохання працівника щорічнавідпусткаможе бути поділенана частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Роботодавець може відкликати працівника із щорічної основної відпустки, за його згодою ілише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.

Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua