28 вересня 2020 року до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – Місцевий центр) звернувся житель міста Івано-Франківська, учасник бойових дій (далі – Позивач) з питання скасування постанови, по справі про адміністративне правопорушення.

Позивач розповів: «26 вересня  2020 року керуючи транспортним засобом біля автодороги по вул.Незалежності, в м.Івано-Франківську мене зупинив патрульний поліцейський. Причиною зупинки патрульний поліцейський назвав стоянку на забороненому місті (п. 3.34. ПДР України –зупинку заборонено). За результатом розмови я був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме керування транспортним засобом не маючи страхового поліса обов’язкового страхування.»

Оскільки учасники бойових дій є одним із суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу  відповідно до статті 14 Закон України «Про безоплатну правову допомогу», наказом Місцевого центру уповноважено фахівця системи безоплатної правової допомоги Юрія Крету (далі – Представник Позивача), що передбачає складення процесуальних документів та представництва інтересів Позивача у суді.

Представником Позивача складено позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі та подано до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (далі – Суд) з позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області (далі – Відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що постанову в справі про адміністративне правопорушення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх обставин та невірного застосування норм чинного законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник Позивача звернув увагу на те, що Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням. Пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що учасники бойових дій є однією з окремих категорій, які звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

З приводу цього Конституційний Суду України у своєму Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014 надав наступне роз`яснення: «В аспекті конституційного звернення положення пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV зі змінами необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі».

Згідно з п. 2.2 Правил дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. № 1306 власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Отже, наявність у Позивача реєстраційного документу на транспортний засіб свідчить про законність користування ним, тобто наявність належних правових підстав.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з відповідного висновку Конституційного Суду України у Рішенні від 24 грудня 2015 року № 7-рп/2014, 23 лютого 2021 року Суд ухвалив рішення про задоволення адміністративного позову, скасування  Постанову серії ДПО18 №619730 від 26.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення та закриття адміністративної справи.

Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95130481

#УспішнаСправа #ПравоваДопомогаІвано_Франківськ #кейсБПД