6.Х.1989.                                  

 Нині опозиція Єльцин, Афанасьєв, Попов і ще, і ще. Горбачов, якщо не поліпшиться економічне становище в країні, може не втриматися при владі. Гадаю, що у випадку перевороту в союзних республіках можуть статися такі трагічні події, які важко передбачити. Нам, українцям, треба хоч би 5 років спокійного життя, аби на Східній Україні розбудити сонні серця східних українців, українізувати Україну.

                     х                         х                     х

     Записав на радіо інтерв’ю, в якому пояснюю, чому я зняв свою кандидатуру на користь Павличка. Люди атакують радіо, редакції газет, незадоволені тим, що я вчинив, але Павличко мав би бути задоволеним. Крім усього, ми готуємо контроль над кожною виборчою дільницею. На Галич-горі вже йде війна. Там проговорився голова виборчої комісії, що навесні дали 90 зайвих бюлетенів, до райкому він передав чисті протоколи, підписані ним, а там уже так заповнювали, як їм хотілося. Махінації робилися й робляться. І це називається демократією!

                     х                    х                     х

                 ЛЬВІВСЬКА  КРИВАВА  НЕДІЛЯ

   1 жовтня у Львові святкували день міста. На стадіоні було свято пісні. 

Молоді львів'яни загримувалися під Сталіна, Гітлера, Ріббентропа, Молотова і одягли форми енкаведе. Решта були в українському національному одязі. Цих, хто грав українців,тобто, хто в національному одязі, «енкаведисти» охопили колючим дротом і погнали в бік стадіону. Їх туди не пустили. Цю виставу розіграли на місці, де має стояти пам'ятник нашому Кобзареві. Тоді на них налетіла 6-та рота з гумовими палицями, сильно побили багатьох так, що кров змивали. Кажуть, що побили кобзаря Жданкіна, який у Чернівцях на «Червоній руті» здобув Гран-прі. Він лежить у лікарні. Когось там заарештували. Молоді львів'яни кинулися до міліції, інший побіг оповістити людей. Почалося і тут побоїще. Кажуть, що міліція вихопила синьо-жовті прапор з місця, де стоятиме Кобзар. Після цього побоїща 2 години страйкували всі підприємства Львова. Страйк був попереджуючий, аби до судової відповідальності прикликали «побійць», якщо не буде рішучих заходів, застрайкують на довше. Прокуратура СРСР ухвалила на пленумі, що міліція може бити людей безкарно. Це страшний закон і беззаконня.

                         х                       х                    х

Сьогодні до редакції газети «Прикарпатська правда» ввірвалася якась шовіністка й почала кричати, що то не розстрілювали за Пасічною, що вона в райкомі працювала, що не було такого, про що пише газета «Прикарпатська правда» (про розстріли енкаведистами), що всі націоналісти і Пушик націоналіст, і «ему нада всадить 30 пуль». Звіріють оті, хто має рильце в пушку, хто нагрішив на нашій землі.

                         х                      х                      х

 У Калуші сьогодні посклеювали докупи сотні номерів райгазети й протягнули таку доріжку від редакції до міськкому, а потім ту доріжку постелили під ноги. Отак висловлювали свій протест до редакційної «Зорі Прикарпаття». Таке ж саме хочуть в обласному центрі робити з «Прикарпатською правдою».

                         х                       х                    х

      Сьогодні газета «Агро» вийшла тиражем 18500 примірників, хоч виходить тиражем 5000. Газета присвячена ювілею Павличка, є в цьому номері моє звернення до виборців, що я знімаю свою кандидатуру на користь Павличка. Завтра про це скаже обласне радіо (дав інтерв'ю). Друкує Захарук прекрасну розповідь Миронюка про те, як переселялися й виселялися прикарпатські села.

    Сьогодні Івано-Франківщина й Львівщина – найреволюційніші області не тільки на Україні. Йде дуже велика праця, велика енергія, велика правда.

  9.Х.1989.                             

Вночі вимикають електроенергію – економія. Багато читаю. Майбутня поїздка до Польщі вибила мене з колії. Вчора написав текст виступу на конференцію «Життя і творчість Станіслава Вінценза» – 18 жовтня виступатиму. Взяв квиток на Київ. Їхатиму залізницею.

                      х                    х                   х

  Кононенко запрошує на 15-е до Сімферополя. Там створюється Товариство української мови імені Тараса Шевченка.

                      х                      х                   х

                       СПАЛЕННЯ  ЧЕРВОНИХ  ПРАПОРІВ

     Був я у редакції. У Снятині, кажуть, з 6 на 7 жовтня спалили 17 червоних (державних СРСР) прапорів. Начебто двох паліїв зловили і будуть судити. Прапорів Української РСР не чіпали. Зривали червоні прапори і в Івано-Франківську. Здається, що то провокатори так діють, аби  патріотично налаштовані засвітилися, аби всіх їх узяти на облік, а згодом вивезти у Магадани. Коли був мітинг на стадіоні, то якесь п'яне рило тримало в руці синьо-жовтий прапор і варнякало:

    - Я тримать буду! А мені заплатили!

    Зрозуміло, що таке варнякання нарочите, для компрометації.  Робота спецслужб.

  … А тим часом працівники КДБ ходять по підприємствах і показують фотографії – «розпізнають» учасників мітингів і походів. Попередили директора музичного училища Мокрецького, що Турянська задуже активна.Сильно зростає свідомість народу і революційність його, громадська активність. Ми сьогодні запросили на правління всіх тих, хто контролюватиме хід і наслідки виборів. Наші люди вже агітували по містах і селах, привезли багато вражень.

 10.Х.1989.                                  

 Республіканське радіо заговорило про  львівські події, а раніше тільки вкрай реакційна (чорносотенницька) «Правда України» писала про Львів.

     КЛУМБА в центрі міста – шматок землі, відвойованої в бюрократії під пам'ятник Шевченкові, стала тим місцем-вулканом для всього міста і краю. Тут постійне кипіння пристрастей, тут вивішують найрадикальніші оголошення, вирізки з газет і журналів, тут вариться завтрашній день. Національна символіка, портрет з квітів. І ось 22 вересня два наряди міліції чи спецвійськ зруйнували все, витоптали квіти, забрали й поламали символіку. І вулкан почав діяти. Мітинги. Потім день міста, свято на стадіоні, вистава з колючим дротом, побоїще. Нині гомонять, що в лікарнях померли побиті спецвійськами. «Правда України»  організувала статтю двох побійць-енкаведистів (один з Волині, другий з Франківщини – Мартинюк і Алексєєв), що зі струсом мозку і побоями лежать у лікарні. Зрозумілий хід конем. Двогодинний страйк сколихнув Львів. Якщо не покарають винних, страйк буде довшим і може охопити весь захід України.

Наша область наелектризована не менше, ніж Львів. Кинь сірник – вибухне вся Західна Україна. Погребняк Яків Петрович, перший секретар обкому, голову міста Котика (він із Самбірщини) назвав «последышем Бандеры» і начебто запропонував запровадити у Львові військовий стан. Через 50 років, у рік ювілейний, комендантська година у місті Лева. А хто це сказав, що мій народ виродився?! Він відроджується, як Фенікс. Україна ще не сказала свого слова.

                             х                   х                    х

     У Підмихайлівцях Рогатинського району пустили поміж люди, що на зустріч з виборцями приїде Павличко. Жінки вишили сорочку й рушник, щоб подарувати. А привезли замість Павличка Калуцького…

     Розказують, що після того, як ми з Голубцем познімали свої

кандидатури на користь Павличка, Кицелюк (директор заводу) і себе зняв. Учора ввечері потелефонував хтось із об'єднання «Прикарпатліс», що в друкарні надрукували церковні календарі, на яких заклик голосувати за Калуцького. Такої підлості ще не було в Галицькій землі.

Архів