Професор Микола Лесюк: Чи вміємо рахувати? - Галичина

11 Січня 2013 p.

Так, без сумніву, всі добре уміють рахувати. Особливо гроші. Але скільки тих грошей? Ті мізерні пенсії і мінімальні зарплати (якщо ще хтось має щастя їх отримувати) швиденько розлітаються, що й порахувати не встигнеш. Що ж до товстосумів, скоробагатьків, то їм і не конче вміти рахувати, за них рахують їхні банки, менеджери, армія економістів та бухгалтерів. Але тут не лише мова про гроші. Мова про те, чи вміємо ми правильно називати числівники та ще й утворювати від них правильні відмінкові форми, тобто відмінювати за відмінками. На жаль, далеко не всіѕ А якщо точніше, то рідко хто взагалі вміє великі числа, тобто складені числівники, правильно вживати в непрямих відмінках.

Що ж це за частина мови, що так важко піддається засвоєнню? Це найменша частина мови, яка має в своєму складі лише сорок три слова! А в давньоукраїнській мові взагалі було лише дванадцять так званих лічильних слів! І все ж, як бачимо, це є окрема частина мови, окремий лексико-семантичний розряд слів, який змінюється за певними усталеними законами й правилами. Причому в кожній мові існують свої правила словозміни числівників, і якщо мови тісно контактують, як, наприклад, українська й російська, то й форми числівників плутаються.

Якщо ці форми плутає пересічний громадянин, людина без вищої освіти, то ще можна змиритися з неправильним уживанням числівникових форм, хоч для того, щоб засвоїти форми кількох десятків (а насправді значно менше, як побачимо далі) слів, вищу освіту мати не обов’язково, тут достатньо й середньої школи. Та якщо ці форми плутають журналісти, працівники радіо й телебачення, якщо їх плутають люди публічні — політики, депутати, чиновники тощо, то це вже нікуди не годиться.

Отже, найперше треба пам’ятати, що в українській мові, на відміну від російської, існують паралельні форми числівників: п’яти олівців і п’ятьох учнів, п’яти і п’ятьом, п’ятьма і п’ятьома, на п’яти і на п’ятьох. Можливо, варто ще навести як приклад відмінкову парадигму числівників сім і вісім: семи (сімох), семи (сімом), в орудному відмінку — сьома і сімома, на семи і на сімох; восьми — вісьмох, восьми — вісьмом, вісьма — вісьмома і на восьми — на вісьмох.

Найпоширеніша помилка, яка виникає під впливом російської мови, що, на жаль, домінує в нашому інформаційному просторі, — це відмінювання складних числівників від п’ятдесяти до вісімдесяти. Тобто чотири слова: 50, 60, 70 і 80. У російській мові тут змінюються обидві складові частини слова — «пятидесяти», «пятьюдесятью». В українській мові — тільки друга частина цього складного слова: п’ятдесяти (п’ятдесятьох), п’ятдесяти (п’ятдесятьом), п’ятдесятьма (-тьома) і в місцевому так само, як у родовому. Часто у зв’язку з цим уживають неправильно й інші складні утворення, наприклад: «п’ятидесятиріччя» — пишуть «50-ти річчя» і т. п. Треба пам’ятати, що слова «річчя» в українській мові немає, тому його окремо писати не можна, а тільки через рисочку (дефіс). Якщо числівник пишемо буквами, то це буде одне слово «п’ятдесятиріччя», якщо цифрою, то після цифри — риска, а потім «річчя»: 50-річчя, 70-річчя і т. д.
Але найприкріша помилка, яка, на мій погляд, набрала останнім часом форми пошесті, — це неправильне відмінювання складних числівників на позначення сотень. Числівник сто колись був іменником середнього роду (як, наприклад, село) і відмінювався, як іменник. Але з розвитком мови, зі сформуванням такої частини мови, як числівник, це слово перейшло в розряд числівників і втратило деякі свої відмінкові форми. Тепер цей числівник має в називному та знахідному відмінках форму «сто», а в інших відмінках — «ста» (правда, в орудному можна ще вживати й форму «стома»). Однак як друга частина складного числівника слово «сто» зберегло іменникову парадигму множини. Кажемо і пишемо — «двох сіл», «двом селам», «двома селами», «на двох селах» і так само маємо вживати й слово «сто» в сполученні з простим числівником, тільки що пишемо разом: «двісті» (історична форма колишньої двоїни), «двохсот», «двомстам», «двомастами», на «двостах». У російській мові так само, тому тут уже російська мова не винна. А як кажуть журналісти? Наведемо деякі приклади: «На мітингу були присутні біля шестиста чоловік (треба було сказати, по-перше — шестисот, а по-друге — осіб, бо там були, очевидно, не лише чоловіки, а й жінки); «Надали допомогу більш двісті п’ятдесяти церквам» (ТБ «Галичина», 28.09.12, — треба: більш як двомстам); «Посіяли ярі зернові на двох тисячах п’ятсот тридцяти гектарах (обл. радіо — про Тлумацький р-н — треба: на двох тисячах п’ятистах тридцяти); «Читають Біблію у двохсот країнах» (радіо «Дзвони» — треба: у двохстах). Таких прикладів можна наводити дуже багато, складається враження, що це вже стало модою — вживати форму «ста» замість «-сот», «-стам», «-стома», «-стах» у непрямих відмінках складних числівників.

Отже, треба пам’ятати, що числівники від п’ятдесяти до вісімдесяти (або й дев’ятдесяти) змінюють тільки другу складову частину, а числівники від двохсот до дев’ятисот змінюють обидві складові частини!

і ще одне. Було б добре, якби українці не казали одИнадцять, чотИрнадцять, сЄмдесять, вОсємдесять, два гривні і под., що часто можна почути в розмовах, а казали одинАдцять, чотирнАдцять, сімдесЯт, вісімдесЯт, дві гривні тощо.
В час Різдвяних свят хотів би побажати читачам нашої мудрої і змістовної газети «Галичина» не тільки багато міцного здоров’я, щастя, а й багато гривень (а не гривнів!!), мудро їх витрачати і правильно рахувати! 

Газета "Галичина" від 10 січня 2013

• Померла докторка педагогічних наук, професорка Тетяна Завгородня
• Грошова допомога постраждалим від підтоплення на Херсонщині та Миколаївщині: Уряд продовжив термін прийому заяв на виплати
• Обласний центр контролю та профілактики хвороб передав медзакладам Миколаївщини та Чернігівщини 20 генераторів
• Обласний центр контролю та профілактики хвороб передав медзакладам Миколаївщини та Чернігівщини 20 генераторів
• Черговий випадок африканської чуми свиней на Миколаївщині
• Випадок африканської чуми свиней зареєстровано на Миколаївщині

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН