Там, де в’їжджають у хмари: У Пилипці пригостять пловом з грибами та налисниками з чорницями

29 Грудня 2012 p.

Коли подорожувати, як не в молодому віці: й часу – вдосталь, і небаченого – цілий всесвіт! Серед своїх львівських колег маю чимало прихильників зимового відпочинку. І якщо торік я надавав перевагу гірським лижам, то, придбавши сноуборд, вирішив випробувати цю норовливу дошку.

Перші спроби були з неймовірними злетами та падіннями, ноги втомлювалися до безсилля. Але вперто з’їжджав у черговий раз. Тим більше, що досвідчені друзі радили то придбати належне спорядження, то відповідний одяг і взуття. Все це певним чином впливає на якість спуску схилом. І це ще не все. В Інтернет-мережі можна знайти курс навчання їзди на сноуборді, тому, збираючись наступного разу в гори, спочатку добре підкувався теоретично. А щоб випробувати різні траси, їздили то до селища Славського Сколівського району на Львівщині, то до популярного Буковелю.

Захотілося ж іще якоїсь зимової родзинки. Саме таким для нашої компанії стало невеличке село Пилипець Міжгірського району Закарпатської області. Зі Львова зручно і недорого добиратися до цієї курортної місцини потягом, вийшовши на залізничній станції Воловець, а потім ще проїхавши автобусом з півгодини. Дорогою милувалися гірськими пейзажами. Було надзвичайно красиво, навіть незважаючи на те, що снігу на той час ще не нападало багато.

Та морозець припікав, тому із задоволенням зайшли до теплої хати, про розташування на ночівлю в якій домовилися заздалегідь. Гостинні господарі приготували нам просто шикарний обід! Був там і плов з грибами, і юшка, і парувала картопля з ароматними шкварками, а на десерт подали налисники з чорницями. А ще господиня садиби пані Тетяна пригощала нас домашнім глінтвейном та запашним чаєм. Вона розповіла, що вони мало користуються продуктовою крамницею, самі печуть хліб, харчуються здебільшого вирощеним власноруч.

Трохи відпочивши, ми вирушили до гірськолижної траси. Були трохи розчаровані, бо для спуску на сновборді того дня снігу виявилося малувато. Але працювали витяги, тому ми скористалися ними, щоб піднятися на гору. А там просто в’їхали в хмару, так що навкруги все було, як у тумані. Все ж через хвилю перед нами відкрилися особливі краєвиди! Зелені схили, помережені снігом, невеличкі хатки зі стрімкими дахами: все, як на долоні!

Насолодившись досхочу гірською панорамою та поборсавшись у снігу, повернулися знову до теплої хати. Господарі виявилися дуже привітними. Розповідали про своє життя-буття, безробіття, місцеві промисли. В новому двоповерховому дерев’яному будинку кілька кімнат відведено для прийому туристів, і газди сподіваються мати зиск із цього. Ми виявилися їхніми першими клієнтами. Хоч, правду кажучи, взяли з нас зовсім недорого.
Вирішуючи наступного разу, куди вибратися на вихідні, ми обов’язково завітаємо ще до Пилипця, і не тільки взимку. Розповідають, що в селі є на що подивитися і влітку! Що ж, поживем-побачимо!

Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ 

• Принцип екстериторіальності в ПФУ: отримуйте послуги там, де зручно
• Як вберегтись від отруєння грибами?
• Рятувальники надали допомогу туристам, які заблукали в горах
• На Опіллі ціла сім'я отруїлася грибами
• Франківськтеплокомуненерго проводить пробні пуски в тепловому районі"Дорошенка"
• За минулий тиждень на Прикарпатті зареєстровано 4 випадки отруєнь грибами

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН