Купити квартиру Івано-Франківськ

ПОРТРЕТ ПРОФЕСІЇ


Портрет професії: керівник військових вишколів
Сергій Демчук: громадський діяч та захисник національного бойового мистецтва. Сергій Демчук є видатною особистістю, яка впливає...
Портрет професії. Водій
«Під час зустрічей з колегами розумієш, що насправді є війна, - розповідає водій в АТ...
Портрет професії. Воєнний розвідник
7 вересня 2021 року українська воєнна розвідка відзначає 29-у річницю створення. За цей час відомство...
Комплектувальник товарів: обов’язки, плюси та мінуси професії
З розвитком гуртової та роздрібної торгівлі, а також численних інтернет-магазинів набула актуальності вакансія «комплектувальник товарів»...
Портрет професії. Дизайнер прикраc
Її прикраси носять тисячі людей в Україні, Італії, Польщі, Росії, Америці, Іспанії, Греції, Норвегії, Грузії.....
Портрет професії. Електрогазозварник 5 розряду «Івано-Франківськгаз»
Лідія Анікеєнко: «Коли ставлю шов, вогонь мене заряджає… Тому я б не змогла працювати за...
Портрет професії. Миловар
Заради нової справи вона залишила звичний побут та стабільну роботу у Франківську і перебралась до...
Портрет професії. Кондитер
Щодня у стрiчцi соціальних мереж нам трапляються фото апетитних тортiв та кексів, вiд споглядання на...
Портрет професії. Тренер з НЛП (нейро-лінгвістичного програмування)
У нашому суспільстві багато говорять про те, що НЛП – це маніпуляції. Демонізуючи НЛП, люди...
Портрет професії. Інженер з якості
У рамках відзначення міжнародного тижня інженерії та технологій продовжуємо розповідати про інженерні професії. Чи задумувалися ви...

БЛОГИ


Юридичні консультації
вул. Івана Франка, 4 Івано-Франківськ 76000 тел.0342...
Оголошено конкурс з відбору психологів
...
18.6.2024, 10:38
ЩОДЕННИКИ СТЕПАНА ПУШИКА
З люб’язної згоди дружини Степана...
Жовтень, 1989: Пушика продовжують "звинувачувати" у націоналізмі
11/10/1989 «Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я...
2.2.2021, 12:57

ОПИТУВАННЯ


Чи любите ви пампухи з ружою?
Так
Ні
Це що?

НАШІ ДРУЗІ


Не можеш стояти, коли інші працюють, то піди полежи

Вчителі акцентують на зниженні мотивації та нестабільному психоемоційному стані учнівства: результати дослідження


27 Травня 2024 p.

Державна служба якості освіти України презентувала результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році.

«Служба проводить кілька різнонаправлених моніторингів, вивчень, інституційних аудитів шкіл, щоб мати цілісне розуміння того, що відбувається в системі освіти в умовах війни, та надати доказову базу всім, хто ухвалює управлінські рішення. Саме це дослідження проведене вдруге, а отже можна виокремити тенденції, зокрема щодо результатів навчання та психоемоційного стану наших дітей», — зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України, під час презентації даних.

Уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга БУДНИК представила модель «Безпечне освітнє середовище в закладах освіти», що передбачає координовану міжсекторальну розбудову фізично безпечної інфраструктури, системи управління безпекою, кадрової спроможності та психологічно безпечного оточення.

Олена БИКОВСЬКА, президентка Міжнародної асоціації позашкільної освіти, зауважила на ролі моніторингових досліджень у сфері освіти, адже реагувати на виклики, спричинені війною, слід на основі реальних даних, мінімізуючи вплив людського чинника.

На важливості дослідження наголосив Григорій БАРАН, директор програм Міжнародного фонд «Відродження», зазначивши, що оперативно отримані репрезентативні дані про освіту — це запорука вчасного реагування задля подолання освітніх втрат.

Діти дещо втратили у знаннях з інформатики та критичному мисленні, що загрожує їхній безпеці в онлайн-середовищі. На цьому наголосила Лілія МАРКУНАС, керівниця освітнього напрямку ГО «Стоп секстинг», нагадуючи про необхідність системного навчання правилам кібербезпеки та кібергігієни.

Презентація результатів дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році

Очільник Служби презентував ключові результати дослідження щодо формату й доступності освітнього процесу, втрат навчального часу, результатів навчання учнів та їхнього уміння вчитися.

Формат організації освітнього процесу

У другий рік повномасштабної війни переважній більшості закладів освіти вдалося відновити очне навчання в першому півріччі 2023/2024 навчального року. 53% закладів працювали очно, 19% — дистанційно, 28% — змішано.

У Центрі та на Заході України переважало очне навчання, тоді як дистанційно продовжували працювати на Сході переважна більшість, а на Півдні — половина закладів освіти. На Півночі — здебільшого змішане навчання.

Доступ до освітнього процесу

За інформацією вчителів, близько 20% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, найбільше таких на Півдні — 30%.

З урахуванням типу населеного пункту більше учнів/учениць мали доступ до навчання у містах, аніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально вразливих категорій: у містах 75% вчителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах — 62%, із багатодітних сімей — 80% та 69% відповідно, з числа ВПО — 86% та 73% відповідно.

За даними керівників закладів освіти, понад 97% шкіл не мали втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Якщо навчання не відбувалося, то не більше п’яти днів (Центр, Південь).

Одначе лише 42% батьків учнів/учениць початкової школи зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий. Про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 35% респондентів, тоді як на Сході — 57%. Від 31% до 47% батьків учнів/учениць зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 9% до 17% — 10-20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 3% батьків учнів/учениць на Сході та до 11% у Центрі.

Основною причиною, що перешкоджала освітньому процесу, батьки учнів/учениць назвали хворобу (56%). Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 5% батьків молодших школярів. Батьки учнів/учениць базової та старшої школи вказали, що їхні діти не вчилися через перевантаження (5%), брак мотивації (4%), нестабільний емоційний стан (3%).

Цьогоріч значно зменшилася кількість батьків учнів/учениць, які зазначили, що дитина не вчилася через відключення електроенергії (з 65% до 14%), відсутність інтернету та/або слабке з’єднання (з 55% до 17%), а також через повітряні тривоги (з 66% до 29%).

Лише третина учнів/учениць повідомили, що вчителі продовжували навчальні заняття в укритті. 32% опитаних учнів/учениць вказали, що в укритті відсутні умови для проведення уроків; 39% респондентів засвідчили, що кожен займався своїми справами. На Півночі цей показник найвищий — 49%, а найменший на Сході — 14%.

Компенсація втрат у навчальному часі

Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.

Результати опитування учнів/учениць вказали на те, що компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через:

  • надання навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) і завдань для самостійного опрацювання;
  • проведення групових та індивідуальних консультацій.

Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи з огляду на те, що більшість учителів скаржилися на брак умов і можливостей: відсутність інтернету чи різні часові пояси перебування.

Результати анкетування вчителів та учнів/учениць показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів/учениць вказали, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість учителі насамперед зазначили про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття для учнів/учениць. Але майже п’ята частина учнів/учениць зазначили, що вчителі не надавали жодної допомоги й підтримки для надолуження пропущених/незасвоєних навчальних тем.

Водночас збільшилася кількість учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання.

Виклики в організації освітнього процесу в умовах війни

Під час опитування педагогів, як і минулоріч, попросили назвати основні виклики в організації освітнього процесу в умовах війни. У 2023/2024 навчальному році зросла частка вчителів, які застерегли на таких явищах, як:

  • зниження мотивації учнів/учениць до навчання — 61% у місті і 64% у селі (порівняно з 50% педагогів минулоріч);
  • нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць — 54% у місті та 48% у селі (минулоріч — 35%);
  • брак розуміння та підтримки вчителів зі сторони батьків учнів/учениць — 26% у місті та 26% у селі (минулоріч — 18%).

Крім того, на думку вчителів, проблемною була адаптація дітей до очного навчання після тривалого дистанційного, а особливо в умовах недостатньої забезпеченості чи й відсутності друкованих підручників для класів НУШ.


Наші канали в соц. мережах:
Переглядів: 76
Рекомендовані статті

Коментарів ще не додавалось!

Залишити коментар

Ім'я: 




Архів


Червень
2024
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

РЕКЛАМА



ФОТОНОВИНИ


ФК «Карпати» нестандартно презентували нову форму та оголосили титульного спонсора – бренд «Львівське»

ВІДЕОНОВИНИ


Яку небезпеку несе генератор?
<p>
	<span style="color: rgb(15, 15, 15); font-family: Roboto, Arial, sans-serif; font-size: 14px; white-space: pre-wrap; background-color: rgba(0, 0, 0, 0.05);">Часто замінниками центрального електропостачання стають генератори, а обігрівачами приміщення - газові прилади. Поряд з тим, такі речі несуть в собі ряд потенційних ризиків. Про них розповів Богдан Левицький, лікар з гігієни праці відділу досліджень фізичних та хімічних факторів ДУ "Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ України".</span></p>

РОЗСИЛКА НОВИН



все для підприємців, роботодавців та орендарців