Головна екологічна проблема Прикарпаття: чому найнебезпечніший район отримує мізер з екофонду?

1 Квітня 2019 p.

Впродовж двох місяців громадська організація «Медіа група» досліджує обласний фонд охорони навколишнього середовища, який формується із податків підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. На збереження природного навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень, які повинні компенсувати природі області збитки від діяльності «забруднювачів». Більше про це можна прочитати у першому матеріалі «Медіа групи» «Мільйони, що не працюють на збереження довкілля».

У наступному матеріалі активісти більш детально вивчили Калуський район. Екологічні проблеми Калуша з року в рік в області називають «головною проблемою техногенно-екологічного характеру, яка склалася на території Прикарпаття», але, як з’ясувалося, найнебезпечніший регіон отримує лише 2-3% від загальної суми видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Левова частка цих коштів, іде не в місто, а на район. А Міністерство екології та природних ресурсів України за три останні роки не профінансувало жодного природоохоронного заходу на території Калуша чи Калуського району, хоча загалом, на область впродовж 2016-2018 років було спрямовано понад 247 мільйонів гривень.

ГО «Медіа Група» дослідила, що за три останні роки на природоохоронні заходи Калуш отримав з області лише 3,5 мільйони гривень. Третина цих коштів була ще в 2016 році використана на берегоукріплення річки Лімниці в районі мікрорайону «Хотінь». В 2017-му за обласні кошти (150 тисяч гривень) були закуплені бетонні сміттєві урни, які встановили біля під’їздів багатоповерхівок. І лише в 2018 році місто, нарешті, отримало кошти на перші кроки для ліквідації джерел забруднення підземних вод.

Міський голова Калуша Ігор Матвійчук стверджує, що проблема засолення водоносних горизонтів на сьогодні є найбільш актуальною, адже місто ризикує зокрема втратити водозабір. Хоча це не означає, що Домбровський кар’єр уже не несе загрози.

Також актуальною залишається проблема просідання земної поверхні, яка нині найбільш очевидна в районі вулиці Глібова. Нагадаємо, що перше масштабне просідання в районі нинішньої вулиці Вітовського відбулося ще у 1987 році. Тоді під землю пішло близько сорока тисяч метрів кубічних грунту разом із будинками, гаражами, господарськими будівлями та садами. В 2008-му в цьому ж мікрорайоні утворилася нова воронка. А в 2015-му — ще одна. Щоб засипати воронки, знадобилося кілька років, а міському бюджету це коштувало мільйона гривень. Проте, науковці певні: провалля можуть утворюватися знову, адже приблизно третина Калуша — над шахтами.

Варто згадати, що згідно з інформацією фіскальної служби, в Івано-Франківській області за останніх три роки платники екологічного податку поповнили бюджет на понад мільярд гривень. Більш детально про роботи та підрядників читайте у статті «Крізь пальці: на калуську екологію та проблеми району».

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Медіа Група». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

• Житловий район «Manhattan UP» отримав акредитацію від Укргазбанку до участі в пільговій іпотеці єОселя
• На Коломийщині визначилися команди, які представлятимуть район у ІІІ обласному етапі масштабного творчого проєкту «Серцем єдиним, ми – Україна!»
• У Верховинському районі завершився ІІ етап всеукраїнських змагань «Пліч-о-пліч Всеукраїнські шкільні ліги»
• Чому SEO-просування в Івано-Франківську - ваш крок до успіху
• 1031 команда з Калуського району змагається у Всеукраїнських шкільних лігах
• У чому секрет популярності слотів у Чемпіон казино

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН