Щури окупували Івано-Франківськ: що нас чекає

22 Серпня 2016 p.

Все частіше жителі Івано-Франківська скаржаться в соцмережах на засилля щурів. Захоплюючі відео з пацючими родинами, які упевнено господарюють на міських сміттярках чи підвалах багатоповерхівок, збирають свої “лайки”.

Зважаючи на звернення мешканців, нещодавно щурі стали предметом уваги на нараді у міського голови Р.Марцінківа. Головний комунальник міста Михайло Смушак навіть пообіцяв, що щурі будуть знищені до 31 жовтня.

Ми вирішили провести власне дослідження із світу тварин, щоб з’ясувати небезпечність гризунів для людини та можливість боротьби з ними.

Отже, що таке щур?

Щур або пацюк, мешкає поруч з людиною тисячі років. Відрізняється від усіх гризунів унікальною спритністю, хитрістю і живучістю. Бо незважаючи на те, що пацюки переносять більшість заразних хвороб, які смертоносні для людини, самого щура знищити не так просто. Розумний та спритний гризун у природі став небезпечним ворогом для сучасної людини.

Щури виживають в найекстремальніших умовах. Вони надзвичайно розумні, упереджені до всього нового, особливо запахів. Отруйні приманки для них малодієві, адже у щурячому соціумі існують спеціальні дегустатори – особини, які готові ризикувати своїм життям перевіряючи на смак нову їжу. Після смерті апробатора інші пацюки, навіть дуже голодні, отруєну їжу не їстимуть.

У природі ці гризуни надзвичайно швидко розмножуються. Особливо, коли сприятливі умови і безліч смачної їжі. Фізіологія пацюків сформована так, що вагітність самки триває лише 14 днів, і вже через 3 дні після народження щуренят вона готова до запліднення. У щурихи народжується зазвичай 8-10 малят, а той - 16. У новонароджених щуренят на 3-4 місяці життя настає статева зрілість.

Хто добрий математик, можете підрахувати, як стрімко зросте популяція всього одної щурячої пари.

Найголовніша загроза – щури переносять небезпечні для людини захворювання: сказ, токсоплазмоз, туляремію, лептоспіроз. А у Середньовіччі чума знищувала пів Європи також завдяки мандрівним популяціям цих гризунів.

Щури прогризають діри в усіх матеріалах окрім скла і заліза. Вони успішно підривали фундаменти і дамби, цегляні стіни, опори мостів, а що вже говорити про дерево, гуму чи пластик.

Голод може штовхати щурів на відчайдушні вчинки: вони нападають на домашніх тварин і навіть людей.

Як боротися з небезпечними гризунами? Відлякувати пацюків можна за допомогою певних засобів, особливих рослин і матеріалів, ультразвуку. Це гуманно, але не дієво в тих випадках, коли популяція вже впевнено окупувала територію. Що й спостерігаємо сьогодні в Івано-Франківську.

Зі способів фізичного знищення чисельної пацючої родини, в умовах міста навряд чи вдасться реалізувати біологічний (завівши спеціально тренованих лисиць, їжаків чи ласок). Тай й усілякі механічні капкани й пастки не допоможуть: завдяки своїй тонкій інтуїції щурі потрапляють туди дуже рідко.

Тож залишається тільки хімічний спосіб винищення гризунів: негуманний, але найдієвіший.

Попри свою ефективність, хімічний спосіб має також негативні наслідки. Отруйні речовини небезпечні також для людей, інших тварин. Знесилених отрутою пацюків можуть підібрати дворові кішки й собаки. Та й домашні улюбленці, чиї господарі не переймались добрим вихованням котика чи песика.

То що ж робити? Залишити все як є? Зовсім ні, якщо ми не хочемо, щоб Івано-Франківськ перетворився на планету щурів.

Навіть, якщо й доведено що знищити стовідсотково популяцію хитрих гризунів неможливо, то підтримувати допустимий рівень їх чисельності можна. Серед санепідеміологів з цього приводу навіть є жарт на тему критеріїв дератизації і можливий відсоток площі, звільненої від гризунів: 80 % - “задовільно”, 90 % - “добре”, 95 % - “дуже добре”, 100 % - територія, непридатна для життя.

Найперша умова зменшення щурячої популяції – це чистота, наша побутова культура. Бо, як вже зазначалось, пацюки передусім стрімко плодяться в умовах, коли навколо достатньо їжі. А годуємо ми їх справді добре - досить оцінити майданчики зі сміттєвим баками. Пацюки тут мають вдосталь їжі для царського бенкетування.

Професійної дератизації, обіцяної міськими комунальниками, може виявитись недостатньо.

Франківчанам варто подбати про побутову культуру та припинити підсовувати голохвостим улюбленцям ласі шматочки. Лише тоді комплексна дератизація житлового фонду та будинків громадського призначення має шанс на ефективність.

• Національна кампанія рекрутингу «Гвардія Наступу»: чекаємо вмотивованих українців для боротьби з російськими окупантами!
• «Невідʼємні»: В Івано-Франківську відкрили фотовиставку про тих, хто чекає рідних з війни
• Херсон чекає деокупації: громадські активістки розповіли, що відбувається у захопленому місті
• Що чекає на ринок нерухомості Івано-Франківська у 2022 році: тенденції та прогнози
• Івано-Франківськ: ціннісний простір для розвитку туризму
• Тварин чекає голодна смерть: на Долинщині активісти взялись рятувати зубрів

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН