Руслан Марцінків проти кав'ярні "Трактиръ Ратуша": "нас не цікавить законодавство"

10 Липня 2012 p.

Кафе «Трактир Ратуша», розташований на площі Ринок, позаду Івано-Франківської міської ратуші, має всі шанси стати першою жертвою «полювання на відьом», організованого івано-франківськими «свободівцями» та їх більшістю у міській раді «під шумок» кампанії на захист української мови.

Відповідні натяки прозвучали сьогодні з уст секретаря Івано-Франківської міськради, «свободівця» Руслана Марцінківа. Чиновника непокоїть слово «трактир» у назві кав’ярні. «Ми всі боремось за українську мову, - зазначив пан Марцінків під час сьогоднішньої оперативної наради у Івано-Франківського міського голови Віктора Анушкевичуса, - а у нас біля Ратуші є «Трактир». Треба якось переговорити з підприємцем, щоб він перейменував його якось, наприклад «Кав’ярня Ратуша», а не трактир».

Не відомо, чим саме не приглянулось «національно свідомому» чиновнику слово «трактир», яке, хоча й потрапило до української мови як запозичене років зо 150 – 200 тому з інших мов, зокрема, через польську (“traktjer” – «трактирник», traktjernia – власне "трактир") з італійської (“trattoria” та латинської “tractōria”), проте від того не припиняє бути українським, про що говорять визнані українські філологи (Див. наприклад: В.П. Сімонюк Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу. Автореферат дисертації доктора філологічних наук: 10.02.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. — Х., 2002. — 36 с.)

Не переконали пана Марцінківа також слова директора комунального підприємства «Івано-Франківський рекламно-інформаціний центр» Вікторії Шахоріної про те, що є норми чинного законодавства і хороший юрист, який сьогодні захищає інтереси «Трактира» досить добре вміє ці норми використовувати для захисту законних прав та інтересів власників закладу.

«Нас не цікавить законодавство, - безапеляційно заявив секретар головного представницького органу обласного центру Прикарпаття, - нас цікавлять конкретні справи… Передайте власнику: ми проведемо там акцію. Якщо він не хоче прислухатись до думки громади міста, ми прийдемо до нього». Хто такі «ми»: депутати міськради, безробітні маргінали-«свободівці» чи апарат міськвиконком у повному складі, а також хто саме і коли проводив вивчення думки громади міста з приводу ставлення до назви «Трактир Ратуша» - чиновник не пояснив. Щоправда міському голові Вікторові Анушкевичусу, а також В.Шахоріній, вочевидь, вдалося вмовити (принаймні так виглядає) пана секретаря відкласти акцію під «Трактиром» принаймні до 1 вересня, коли, відповідно до діючого в місті положення, усі рекламні вивіски мають бути приведені до встановлених стандартів з назви та мови. При цьому пан мер спробував загладити перед присутніми на нараді численними держслужбовцями та журналістами правовий нігілізм свого не вельми обізнаного у юридичних тонкощах колеги по керуванню містом словами про те, що, мовляв, закони взагалі-то чиновників цікавити мусять, але суті справи це не міняє.

Наразі залишається запитанням, чому саме українська назва «Трактир Ратуша» так обурила чиновника від «трипальцевих». Адже в нашому місті ще так багато назв, які звучать, ба навіть написані іноземними мовами. Чого хоча б вартує відверто «неукраїнська» назва «одномовного» кафе «Войцех», перукарні «Фрізерня». А хто боротиметься з написаними взагалі незрозумілими для українця літерами брендами “Ringoo”, “Diawest” чи “UniversalBank”? Втім, наразі під удар потрапив лише трактир. Не хочеться навіть думати про те, що це пов’язано з банальною конкуренцією (злі язики поговорюють, що «Трактир» відбиває клієнтів у деяких контрольованих депутатами від «Свободи» літніх майданчиків, та ми тим язикам, звісно ж, не віримо).

Більш вірогідна інша версія: покою пану Марцінківу не дає неіснуюча в українському алфавіті літера «Ъ», яка, будучи поставленою авторами рекламної вивіски закладу (вочевидь для надання напису більшої архаїчності) у кінці слова «трактир», перетворює його, на думку пана Руслана, з цілком, як ми вже з’ясували, українського на відверто неукраїнське. Втім, і тут секретар міськради, як то кажуть, дав маху. Бо ж у мові ненависного «свободівцям» північного сусіда, від якого ми регулярно захищаємо нашу мову, літера «Ъ» не використовується з 1918 року. Використання її в назвах, як вже було зазначено, зазвичай має на меті надати назві більшої архаїчності. Якщо ж такі маніпуляції дозволяють собі росіяни, чому такого права мають позбавляти себе українці? Адже з історичних та літературних джерел відомо, що навіть один з основоположників літературної української мови Іван Котляревський регулярно у своїх текстах (україномовність яких навряд чи наважиться поставити під сумнів найзатятіший націоналіст) ставив «Ъ» після приголосних у кінці слова.

Виглядає на те, що якщо наша версія про подразнюючий вплив на Руслана Марцінків літери «Ъ» вірна, то наступним об’єктом його нападок має стати не кафе «Войцех», перукарня «Фрізерня», магазин “Diawest” чи “UniversalBank”, а авторитетне в Україні і не помічене у про владності видання «КореспондентЪ»

Сергій Білий

• Як протидіяти кібербулінгу: поліцейські Прикарпаття проводять пізнавальні лекції для школярів
• Щеплення проти дифтерії та правця потрібно робити - кожні 10 років після 16
• Реальне, чесне закінчення війни неможливе без повного відновлення справедливості – звернення Президента до учасників слухання Гельсінської комісії США на тему «Притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини проти України: уроки Нюрнберга»
• На Прикарпатті анестезіологи вчилися, як ефективно протистояти болю в пацієнтів
• Вакцина проти грипу виготовляється щорічно і містить знешкоджені віруси грипу, актуальні для конкретного сезону
• На Прикарпатті відбувається дводенний семінар щодо протидії ґендерно зумовленому насильству та сексуальному насильству, пов'язаному зі збройною агресією рф проти України

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН