В торговій мережі "Гостинний дім" ціни на ціннику і на касі не співпадають

22 Листопада 2015 p.

Ці фото виставив сьогодні на своїй сторінці івано-франківський громадський діяч, спортсмен Анатолій Мицкан:

"Я навіть не буду це коментувати."

Оксана Пілянська О, чоловік щойно як звідти - повертав зіпсуті мариновані креветки, у яких ідеальний термін придатності, але запах - ніби вони вирішили розкладатися просто у бляшанці. Правда, гроші повернули без проблем. Навіть без чека

Олексій Пахолок а я прокоментую!
Власник мережі «Гостинний дім» (ТОВ «Рознет») - Мостовий Сергій Іванович, 1976 року народження, кандидат від блоку Парашенка «Солідарність» на виборах 2015 року до Калуської районної ради. Не пройшов. Тепер повертає вкладені гроші шляхом видурювання у покупців.

Нагадаємо, БРІЗ вже публікував майстер-клас від київської громадської діячки, як себе поводити, коли ціни на ціннику і на касі не співпадають.

"Що робити якщо в магазині ціни на ціннику і на касі не співпадають?" - на це запитанн відповідає юрист:

- На жаль, такі ситуації трапляються нерідко. При цьому, намагаючись з'ясувати ситуацію у касира чи продавця-консультанта, у відповідь чуємо сумнівне пояснення на кшталт: "проводилася переоцінка, не встигли замінити цінники".

А на вимогу покупця продати товар за ціною, вказаною на ціннику реакція представників продавця буває ще цікавішою, як от: "не хочете - не беріть" або "можемо тільки оформити повернення товару".

І покупець опиняється перед касою, як перед казковим каменем, від якого ведуть три шляхи: відмовитись від покупки та забрати свої гроші, змиритися з вищою ціною або домогтися продажу товару за ціною, зазначеною у ціннику (тобто повернення різниці між двома цінами).

Саме для бажаючих обрати останній шлях буде корисною наступна інформація.

По-перше, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про захист прав споживачів" (у редакції ЗУ N 3161-IV від 01.12.2005 р.), споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару.

Інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Частина 3 цієї ж статті встановлює вимоги до цінника, зокрема:

"Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції".

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства (затверджено наказом Мінзовнішекономторгу N 2 від 04.01.97 р.), цінники повинні мати такі реквізити:

- для продовольчих товарів:

для вагових товарів - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;

для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, - назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;

для штучних товарів та напоїв у пляшках - назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;

для товарів, що розфасовані, - назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки;

- для непродовольчих товарів:

для товарів, на які ціни встановлені в залежності від сортності, - назва товару, сорт, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;

для товарів, на які ціни по сортах не встановлені, - назва товару, ціна за один метр, кілограм, штуку або одиницю розфасовки;

для дрібних штучних товарів (парфюмерні, галантерейні та ін.) - назва товару, вага або місткість, ціна за штуку або одиницю упаковки.

Роздрібні ціни також можуть бути позначені на товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці, в якій товар продається населенню, або безпосередньо на самому товарі, якщо позначення ціни не псує його товарний вигляд та не знижує якість товару.

Відповідно до п. 9 Інструкції у підприємствах роздрібної торгівлі цінники обов'язково підписуються працівником, відповідальним за формування, установлення або застосування цін, і завіряються печаткою або штампом суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання.

Не є обов’язковим таке завірення цінників у підприємствах роздрібної торгівлі, що при розрахунках зі споживачами застосовують сучасну технологію автоматизованої ідентифікації товарів за їх штриховими кодами, а значення цін товарів зберігається в пам'яті ЕККА або комп'ютера.

Однак у відділах та секціях торговельних залів таких підприємств у доступному для споживачів місці повинен бути прейскурант цін, завірений підписом працівника, відповідального за формування, установлення або застосування цін, та печаткою із зазначенням дати підписання.

Відповідно до п. 11 Інструкції, після проведення переоцінки товарів суб'єкт господарювання повинен перемаркірувати ціни шляхом закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на цінниках, товарних ярликах, етикетках підприємств-виготівників, упаковці та ін. кожної одиниці товару і засвідчити підписом працівника, відповідального за формування, встановлення або застосування цін.

Якщо старі ціни на товарах закреслити неможливо (наприклад, були позначені етикетпістолетом), нові ціни позначаються шляхом наклеювання їх безпосередньо на попередні.

В торговельному залі підприємства роздрібної торгівлі, закладу ресторанного господарства вивішуються оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів.

Оформлення засобів інформування про ціни проводиться до надходження товару до торговельного залу або об'єкта дрібно-роздрібної торговельної мережі (п. 12 Інструкції).

Працівники суб'єкта господарювання до початку роботи повинні перевірити наявність і правильність оформлення ярликів цін (цінників), покажчиків цін, меню, прейскурантів цін на куповані товари.

Споживач має право на перевірку ціни товару. На вимогу споживача продавець зобов'язаний надати йому документи, що підтверджують ціну товару.

По-друге, стаття 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" забороняє продавцю включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, тобто ті, які можуть призвести до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

- надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону);

- визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (п. 11 ч. 3 ст. 18 Закону).

По-третє, ст. 19 ЗУ "Про захист прав споживачів" забороняє ведення нечесної підприємницької діяльності, зокрема будь-якої діяльності (дій або бездіяльності), що вводить споживача в оману.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вважається такою, що вводить в оману.

Зокрема, це стосується ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг (п. 3 ч.2 ст. 19 Закону).

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

По-четверте, відповідно до положень ст. 633 Цивільного кодексу, роздрібна торгівля в Україні здійснюється на підставі так званого публічного договору, за яким одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, кожному, хто до неї звернеться.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів (крім тих, кому за законом надані відповідні пільги).

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (ч.4 ст. 633 ЦКУ).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, при виникненні відповідних непорозумінь при розрахунку за товар насамперед слід звернутися до адміністрації магазину з вимогою повернення різниці між ціною на ціннику та ціною, зазначеною у чеку.

У випадку відмови можна для початку залишити запис у Книзі відгуків і пропозицій*.

У разі порушення строків отримання відповіді, або якщо така відповідь не задовольняє вимоги споживача, останній може звернутися з претензією до адміністрації суб'єкта господарювання (нагадаємо, що подібні претензії, заяви подаються у двох екземплярах, на одному з яких проставляється дата прийняття та дані про особу, що прийняла претензію. У випадку відмови прийняти претензію, остання надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Також не зайвим буде одразу ж зібрати докази порушення ваших прав: сфотографувати цінник, заручитися показами свідків і, звичайно ж, зберегти чек.

Покази свідків краще за все оформити у вигляді акта, підписаного не менш як трьома покупцями, в якому слід зафіксувати виявлене порушення, ПІБ свідків, їхні адреси та телефони.

Вчинивши всі так звані підготовчі дії, споживач вправі звернутися із заявою до відповідного органу з питань захисту прав споживачів, долучивши до неї зазначені докази, в якій, зокрема, попросити про проведення позапланової перевірки магазину.

За надання недостовірної інформації про продукцію на підставі ст. 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення магазин може бути оштрафовано на суму від 170 до 850 грн., а за повторне вчинення таких дій – на суму від 850 до 3400 грн.

Маючи на руках копію постанови про притягнення магазину до адміністративної відповідальності, можна звертатися до суду.

І, наостанок, хочеться згадати народну мудрість "Не вчись вивертам у торгівлі – вчись торгівлі". Можливо, варто спробувати?..

-------------------

* Відповідно до п.п. 5-7 Інструкції про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України N 349 від 24.06.96 р.:

"5. Споживачу, який бажає зробити запис до Книги відгуків і пропозицій, повинні бути створені необхідні для цього умови.

Забороняється вимагати від заявника пред'явлення будь-яких особистих документів або пояснення причин, що викликали необхідність написання скарги, пропозиції, відгуку, зауваження.

6. Працівник підприємства роздрібної торгівлі (закладу ресторанного господарства), дії якого викликали нарікання, повинен не пізніше наступного дня повідомити про це керівника підприємства або його заступника та надати письмове пояснення з приводу його виникнення.

7. Керівник підприємства роздрібної торгівлі (закладу ресторанного господарства) або його заступник зобов'язаний в тижневий термін розглянути запис, що внесений до Книги відгуків і пропозицій, розібратися по суті питання та вжити необхідних заходів до усунення недоліків і порушень в роботі підприємства або до реалізації висловлених пропозицій.

Керівник підприємства або його заступник за результатами розгляду заяви повинен подати у Книзі відгуків і пропозицій на зворотному боці заяви споживача інформацію про заходи, яких вжито, та у тижневий термін, в обов'язковому порядку, надіслати письмову відповідь заявнику за вказаною ним адресою.

Копії листів, якими дана відповідь споживачам, зберігаються у керівника підприємства або його заступника протягом року".

Автор: Анна Скуміна, консультант-аналітик Компанії «Дінай» з юридичних питань

• Кіберполіція попереджає: не поширюйте в мережі кадри розташування та роботи сил безпеки та оборони України!
• Людмила Сірко взяла участь в нараді щодо створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі
• Світлана Онищук: Спрямовуємо всі зусилля на розвиток мережі реабілітаційних закладів
• Людмила Сірко: Майже 6 мільйонів гривень отримали дві громади області для створення мережі спеціалізованих служб підтримки
• В Івано-Франківську запрацювала перша зарядна станція мережі YASNOE-mobility
• Україна приєднується до Глобальної мережі цифрових документів охорони здоров’я ВООЗ

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН