11/10/1989
«Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я... 2.2.2021, 12:57
Про Опільське містечко на берегах Свіржа розповіли у своїй книзі Михайло Мазур та Роман Коритко
12 Серпня 2014 p.
Батьківщина – це те місце, де ми народилися, це – земля, яка дає сили і наснаги; повітря, запахи – усе повертає нас у світлі спогади дитинства.
Книгу про свою малу Батьківщину – село Букачівці на Рогатинщині - написали член Національної спілки журналістів України Михайло Мазур та член Національної спілки письменників України Роман Коритко.
У книзі «Букачівці - Опільське містечко на берегах Свіржа» зібрана вся історія села – від Ноя і до наших днів. Особливу увагу автори приділили географічній характеристиці містечка, культурно-духовним та освітньо-просвітницьким надбанням місцевих жителів та їхній віковічній героїчній боротьбі за визволення України з-під чужинецького ярма, прагнення до побудови вільної, незалежної і суверенної рідної держави.
«Я просто не міг не написати книгу про Букачівці. Я буваю в рідному селі ледь не щотижня,- розповідає співавтор Михайло Мазур. - Саме там я відпочиваю душею. У Букачівцях – кожен куток, кожен кущ, чи травинка є вже настільки рідними, що я відчуваю, як від них йде певна магічна сила, що наповнює мене енергією, дає мені сил для подальшої роботи».
В основу видання покладено дослідження архівно-документальних джерел, науково-історичних публікацій, давніх оповідей та переказів, народних легенд, що передаються із покоління в покоління, а також спогадів старожителів села Букачівці.
Дуже зрадіра, коли почула про таку книжку.Історія селища, де я виросла, мене завжди дуже цікавила. Та коли я взяла її до рук і почала переглядати, то мені відняло мову і на очі накотилися сльози...Це я прочитала Ваші слова про покійну директора школи Ткачик Ольгу Андріївну. Скажіть мені , будь-ласка, як можна було сказати "ВОНА ПРОСИДІЛА В СВОМУ КРІСЛІ НЕДОВГО" про людину , котра в 40 років ПОМЕРЛА від такої тяжкої хвороби і котра до останніх днів переживала про свою школу.??????!!!!!!Скажіть, ЯК????????Краще Ви б взагалі нічого про неї не згадували!!Мені дуже цікаво, ЦЕ ЯКІ САМЕ історичні публікації, давні перекази чи народні легенди підказали на таку ницу та зухвалу згадку про мою покійну маму. Мені дуже хотілося б зазирнути Вам у вічі та запитати це особисто! Доводжу до вашого відома, що публікуючи книгу такого типу, варто було б брати інформацію не тільки в одного джерела!!І взагалі, мова та стиль бажав би бути кращим. До чого такі довні екскурси в минуле, котрі не містять в собі конкретних фактіві??А про неточності я взагалі мовчу.Ви осквернили пам"ять людини , яка вважала свою школу рідною домівкою і віддавала їй всю себе. Своїми словами Ви повернули той біль та жаль , які я тамую З дня у день вже цілих 9 років.
Наталя Ткачик -Сірко( дочка покійної директора школи Ткачик Ольги Андріїївни)
андрій сарафанюк
12:40, 2.9.2014
Пані Наталю, на жаль, отакі книженції видаються за гроші сволотних політиків і дуже часто автори взагалі далекі від історії і моралі. Я був в шоці, коли прочитав Ваш коментар. Автору - ганьба !!!!
Гість
21:38, 31.3.2020
Книга не правдива історія села описана доволі скупо часті згадки про місцевих бариг не доречні і зовсім
НовиниАкціїРекламаПро насКонтакти
