ТзОВ "Х-Адванс" виграло суд у Служби Держреєстру. Фірма відсудила приватизовані гаражі у мешканців Івано-Франківська

25 Березня 2014 p.

 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

"10" січня 2014 р.                                                                          Справа № 809/2883/13-a

м. Івано-Франківськ  

Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі  Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Сохана В.Є.

представника відповідача - Пітеляка А.В.

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс"  

до відповідача: Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору  - гаражний кооператив «Соколи», ОСОБА_4

про скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області (надалі також - відповідач) про скасування рішень державних реєстраторів прав на нерухоме майно та здійснених на їх підставі записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних записів до останнього.

За результатами підготовчого провадження позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним та скасувати рішення №2766445 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Лозової Христини Олексіївни про проведення державної реєстрації прав власності, форма власності: гараж НОМЕР_2, що розташований в м. Івано-Франківськ, «Соколи» гаражний кооператив, за громадянином ОСОБА_4, а також зобов'язати Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідного запису про скасування державної реєстрації речових прав на вказаний гараж. Водночас, судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: гаражний кооператив «Соколи» та ОСОБА_4.

Уточнені позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, всупереч вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703 проведено державну реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_2, за адресою: м. Івано-Франківськ, «Соколи» гаражний кооператив, за громадянином ОСОБА_4 без відповідної на те дозвільної документації, за відсутності декларації органу ДАБК про готовність об'єкта до експлуатації, за відсутності речового права заявника на земельну ділянку та витягу з ДЗК про земельну ділянку, крім цього документи подано особою без належних на те повноважень, а сам перелік документів не відповідає затвердженому обов'язковому переліку, необхідному для проведення первинної державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Оскільки, гараж НОМЕР_2, реєстраційні дії щодо якого є предметом оскарження, розташований на земельній ділянці, загальною площею 6,2207 га, що належить позивачу на праві приватної власності, згідно з Державним актом Серія ЯМ №657804, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №261010002000107 від 25.10.2012 року, таке рішення підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація скасуванню шляхом внесення відповідних записів про це до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові, уточненнях до нього та письмових запереченнях доводів відповідача підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених в письмовому запереченні, обґрунтовував правомірність оскаржуваних реєстраційних дій, посилаючись на лист Державної реєстраційної служби України від 15.04.2013 року за №165/06-15-13 «Щодо видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно у зв'язку із набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна», а також необхідністю врахування, при проведенні реєстраційних дій, законодавства, що діяло на час будівництва об'єкта нерухомого майна. Додатково вказав, що повноважень щодо внесення відомостей про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідача немає. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - гаражного кооперативу «Соколи» проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях та доповненнях до нього, обґрунтовані тим, що гаражний кооператив «Соколи» й надалі функціонує, адже майно кооперативу, а саме пайовий фонд сформовано за рахунок гаражів, що внесені в якості пайового внеску, в тому числі гаража ОСОБА_4. Сам кооператив розташований на земельній ділянці щодо якої між позивачем та третьою особою на стороні відповідача - гаражним кооперативом «Соколи» існує судовий спір, оскільки, на переконання останнього, позивачем протиправно оформлено право власності на спірну земельну ділянку. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 в черговий раз в судове засідання не з'явився без поважних причин, проте від ОСОБА_4 надійшло клопотання про необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку із заміною представника (том.2 а.с.67). З цього приводу слід зазначити, що неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи представника третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4, в попередніх судових засіданнях суд задовольняв та відкладав розгляд справи, проте враховуючи системність та безпідставність таких клопотань, а також наявність в матеріалах справи письмових заперечень ОСОБА_4 проти адміністративного позову та доповнень до нього, за відсутності будь-якого обґрунтування необхідності заміни представника третьої особи на стадії дослідження доказів, суд трактує вказане клопотання не інакше як таке, що спрямоване на затягування строків розгляду даної адміністративної справи та не знаходить підстав для його задоволення чи перешкод для можливості розгляду даної справи за відсутності представника третьої особи - ОСОБА_4 та за наявними в матеріалах справи доказами.

В своїх запереченнях ОСОБА_4 звертав увагу суду на те, що гараж АДРЕСА_1 збудовано не в результаті діяльності гаражного кооперативу «Соколи», а ним особисто, ще в 2006 році, після чого останній вступив до кооперативу та вніс гараж НОМЕР_2 в якості свого пайового внеску, а вже 31.03.2013 року поновив своє членство в ньому, а тому мала місце державна реєстрація права власності на нерухоме майно, яке член гаражного кооперативу вніс в якості свого пайового внеску при вступі до ГК «Соколи», що передбачає спрощену процедуру реєстрації права власності. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

У відповідності до даних інформаційної довідки №10597512 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна від 10.10.2013 року, 30.05.2013 року державним реєстратором: Лозовою Христиною Олексіївною проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: гараж; адреса: Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, «Соколи» гаражний кооператив, гараж НОМЕР_2 форма власності: приватна, розмір частки: 1/1, власник: ОСОБА_4. (том 1, а.с.96).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що реєстраційні дії проводилися на підставі наступних документів: заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3914 від 30.05.2013 року, реєстраційний № 1364523; квитанцій про оплату державного мита №ПН12892 від 22.05.2013 року; копій паспорта та картки платника податків ОСОБА_4; копії паспорта представника ОСОБА_6; витягу з угоди про надання послуг адвокатом від 12.04.2013 року; довідки №51/01-04 від 12.04.2013 року Гаражного кооперативу «Соколи» про право власності на гараж НОМЕР_2 ряд 4 ділянка 2; витягу із протоколу №7 від 31.03.2013 року про затвердження списку членів/асоційованих членів гаражного кооперативу «Соколи»; копії договору оренди землі від 16.03.2006 року; технічного паспорту від 17.04.2013 року на гараж АДРЕСА_1 (том 1, 245-250; том 2, а.с.1-13).

Вищенаведені обставини додатково підтверджуються карткою прийому зави №2699961 від 30.05.2013 року (том 2, а.с.14).

31.05.2013 року, за результатами розгляду заяви та доданих документів відповідачем прийнято рішення №2766445 про державну реєстрацію права власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1 на гараж, що розташований: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, на підставі якого видано Свідоцтво про право власності №4235181 від 31.05.2013 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4235824 від 31.05.2013 року (том 2, а. с. 22-24).

Згідно з статтею 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним з шляхів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Аналогічне право оскаржити до суду дії державного реєстратора визначено частиною другою статті 30 Закону №1952.

Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначеніЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 року, із змінами та доповненнями, (надалі, також Закон №1952). Також, при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи до спірних правовідносин слід застосовувати Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі також - Порядок).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону №1952 державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Частиною третьою статті 17 Закону №1952 передбачено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами

Так, пунктом 46 Порядку серед документів, які заявник подає органові державної реєстрації прав для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна передбачено необхідність подання документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Як зазначалося вище, адреса спірної реєстрації об'єкту нерухомого майна у вигляді гаражу: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні встановлено, що місцезнаходження гаражного кооперативу «Соколи», як юридичної особи, зареєстровано за адресою: 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Василя Симоненка, буд. 5А, кв. 44, натомість гараж НОМЕР_2, право власності на який було заявлено до державної реєстрації фактично та згідно з поданими до реєстрації документами, знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Водночас, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯМ №657804, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №261010002000107 від 25.10.2012 року за вищенаведеною адресою, а саме: АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка площею 6,2207 га, яка належить позивачу на праві приватної власності (том 1, а.с.13). Цільове призначення даної земельної ділянки - для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

Документ, що підтверджував б присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, заявником не подавався.

Натомість державним реєстратором при проведенні державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на гараж НОМЕР_2, всупереч вимог Порядку та адресної інформації, відображеної в поданих для реєстрації документах, присвоєно об'єкту нову адресу: АДРЕСА_1.

Аргументованих доводів щодо наявності правових підстав для присвоєння спірному об'єкту нової адреси та проведенню за цією адресою перевірки щодо наявності обтяжень, представниками відповідача та третіх осіб суду не надано (том 2, а.с.19,20).

Відповідно до приписів пункту 4 Порядку, у разі коли законодавством встановлено вимогу щодо прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація права власності на нього проводиться після прийняття такого об'єкта в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Аналогічна умова державної реєстрації міститься в абзаці 2 статті 5 Закону №1952.

З врахуванням наведених правових норм щодо обов'язковості прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна як передумови державної реєстрації права власності на нього, абзацом 5 пункту 46 того ж Порядку, визначено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, разом з іншими документами, подає органові державної реєстрації прав документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Згідно із статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Частиною другої цієї статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що при проведенні державної реєстрації відповідачу не подавалися документи, які б підтверджували факт введення гаражу НОМЕР_2 в експлуатацію. Не надано вказаних документів на вимогу суду і представниками третіх осіб, чи будь-яких інших підтверджуючих документів про введення об'єкту в експлуатацію, в тому числі й згідно із законодавством, що діяло у 2006 році. Відтак, твердження представника третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4 про наявність таких документів не підтверджуються жодними належними доказами, та в силу вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть прийматися судом до уваги.

Крім цього, суд вважає помилковими посилання представника третьої особи на стороні відповідача на рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 року №287, яким було дозволено акціонерному товариству відкритого типу «Родон» будівництво тимчасово, терміном на 5 років гаражної автостоянки на власній території по АДРЕСА_1, як на дозвіл для будівництва, оскільки вказаним рішенням дозволено тимчасове будівництва терміном 5 років, тобто до 2004 року, і за своїм змістом рішення не передбачає капітального будівництва об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги пунктів 4 та 46 Порядку у спосіб здійснення державної реєстрації прав на гараж НОМЕР_2, який не введений в експлуатацію у визначеному законом порядку.

З приводу обґрунтування позивачем позовних вимог в частині не належного підтвердження повноважень особи адвоката, який діяв від імені заявника при реєстрації права власності на гараж, слід зазначити наступне.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 року адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; або 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено в судовому засіданні, до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підтвердження повноважень представником третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4, долучався витяг з угоди про надання послуг адвоката.

З врахуванням того, що приписи статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є загальними нормами, в частині представництва адвокатом інтересів сторони, не мають імперативного характеру при вирішенні даних спірних правовідносин та не вказують про вичерпний перелік документів, що приймаються на підтвердження повноважень адвоката, суд вважає витяг з угоди про надання послуг адвоката можливим та допустимим документом для підтвердження представницьких повноважень адвоката в органах державної реєстрації прав, відтак доводи позивача з цих підстав є помилковими та необґрунтованими.

Відповідно до пункту 26 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку передбачений загальний перелік документів, що можуть підтверджувати виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З огляду на надані в судовому засідання пояснення представника третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4, відображені в письмових запереченнях, про те, що останній сам збудував гараж НОМЕР_2, ще в 2006 році, а також відсутність будь-яких доказів, що щодо вказаного майно вже проводилася державна реєстрація права власності в попередній період, тобто до 30.05.2013 року, вказаний гараж НОМЕР_2 вважається новозбудованим і при проведенні державної реєстрації на вказані правовідносини поширюються вимоги пункту 46 Порядку.

Так, пунктом 46 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав, зокрема, документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер).

Виключення стосується житлових чи нежитлових приміщень, які є складовими частинами інших житлових будинків, будівель, споруд (їх окремих частин), в яких вони розташовані. З огляду на те, що гараж НОМЕР_2, державна реєстрація прав на який оскаржується є окремим об'єктом нерухомого майна, який встановлено безпосередньо на землі, а не розташовано в якійсь окремій будівлі чи споруді, про що свідчать виданий технічний паспорт, виключення щодо обов'язковості реєстрації речового права на земельну ділянку не стосується конкретного випадку.

Таким чином, судом встановлено відсутність при проведенні оскаржуваної реєстрації документу, що посвідчує речове право заявника на земельну ділянку і витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер).

Поданий відповідачу договір оренди землі від 16.03.2006 року не містив відомостей про кадастровий номер земельної ділянки та що є суттєвим, укладений строком на 1 (один) рік, а відтак на момент вчинення реєстрації права власності на гараж НОМЕР_2 втратив чинність.

Що стосується доводів відповідача, викладених в запереченні, які ґрунтуються на рекомендаціях, викладених в листі Державної реєстраційної служби України від 15.04.2013 року за №165/06-15-13 «Щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна» слід зазначити наступне.

Згідно з вказаним листом, Державна реєстраційної служби України не звільняє заявника від обов'язку подати весь перелік документів визначених пунктами 46 та 48 Порядку, в тому числі, документ що посвідчує речове право на земельну ділянку, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси тощо.

За змістом абзацу другого та третього пункту 1 листа, виключення з цього правила може мати місце, коли об'єкти нерухомого майна, збудовані в результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, за умови, що на певну частину таких об'єктів до 01.01.2013 року оформлено та зареєстровано право власності. Лише в цьому випадку державна реєстрація могла б бути проведена на підставі вказаних відповідачем документів.

Таким чином, вказаним листом Державна реєстраційна служба України дає можливість застосування так званої «спрощеної процедури» за наявності двох умов: 1) об'єкт нерухомого майна повинен бути збудований у результаті діяльності відповідного кооперативу, в даному випадку - гаражного кооперативу «Соколи»; 2) на певну частину аналогічних об'єктів в тому ж кооперативі до 01.01.2013 року повинно бути оформлене та зареєстроване право власності в порядку, визначеному чинним законодавством.

Як вже зазначалося судом, спірний гараж НОМЕР_2 як об'єкт нерухомого майна збудований ОСОБА_4 самостійно, а не в результаті діяльності гаражного кооперативу «Соколи», що свідчить про відсутність першої передумови для застосування «спрощеної процедури».

Що стосується другої умови для можливості застосування «спрощеної процедури» реєстрації, то відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна станом на 10.10.2013 року за адресою: гаражний кооператив «Соколи», м. Івано-Франківськ перша реєстраційна дія датована 21.05.2013 року.

За будь-яких умов, суд, керуючись принципом законності зазначає, що вказаний лист не має ознак нормативно-правового акту, носить рекомендаційний характер та не може застосовуватися в супереч вимог Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року.

Інші доводи представників сторін та третіх осіб, викладені в адміністративному позові та запереченнях проти нього не стосуються предмету доказування в даній адміністративній справі, та не спростовують висновків суду, сформованих на підставі повно та всебічно встановлених обставин, що підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами та вказані правові норми, суд дійшов переконання, що відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_2 в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» №703 від 22.06.2011 року, а саме: без документу, що посвідчує речове право на земельну ділянку; без документу, що відповідно до вимог законодавства, засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту; без документу, що підтверджує присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна.

Що стосується вимоги, викладеної в пункті 2 прохальної частини позовної заяви, то правомірність такої, передбачена приписами розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» № 3502/5 від 12.12.2011року та для її виконання не потребує залучення в якості відповідача - Державної реєстраційної служби України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати недійсним та скасувати рішення №2766445 від 31.05.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області Лозової Христини Олексіївни про проведення державної реєстрації прав власності форма власності: приватна, розмір частки: 1/1 на гараж, що розташований: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, відкриття розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та відкриття реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.

2. Зобов'язати Реєстраційну службу Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області забезпечити внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідний запис про скасування державної реєстрації речових прав на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-Адванс" (ідентифікаційний код 37944390) судовий збір, сплачений згідно з квитанцією №15893.187.1 від 16.09.2013 року в розмірі 34 (Тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:  /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 15.01.2014 року.

Директором ТзОВ "Х-Адванс" є Ярослав Каспрук.

• Послуги служби зайнятості для внутрішньо переміщених осіб
• Світлана Онищук привітала з Днем Служби безпеки України
• Сьогодні у Меморіальному сквері Івано-Франківська пролунав Дзвін пам’яті за загиблими Героями, котрі віддали життя у боротьбі за рідну землю
• Відбулась нарада щодо функціонування на Івано-Франківщині медичної служби цивільного захисту
• Відбулася підсумкова нарада щодо роботи КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» за попередній рік лікарня Івано-Франківської обласної ради» за попередній рік
• Від початку року за сприяння служби зайнятості 965 осіб знайшли роботу

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН