Україна головуватиме в СНД

3 Січня 2014 p.

Перше січня – не тільки початок нового року. Це також день, коли президентство в багатьох інституціях переходить від однієї країни іншій. Радіо Свобода аналізує найцікавіші випадки.

Греція – Євросоюз

Останні три роки Європейський союз рятував Грецію, разом з Міжнародним валютним фондом, надавши цій країні більш ніж 320 мільярдів доларів у вигляді кредитів і допомоги, щоб зберегти середземноморську економіку від повного краху.

Тож є певна іронія в тому, що протягом наступних шести місяців Афіни головуватимуть у ЄС – в той час як 28 країн-членів блоку вирішують, чи надавати ще один пакет допомоги Греції.

Андоніс Самарас, прем’єр-міністр Греції, заявив, що болючі заходи економії окупилися і що 2014-й принесе порятунок і «перспективу нормальності».

«Я прошу вас всіх залишити позаду все, що стримувало нас, і з рішучістю та мужністю закінчити те, що ми почали. Я прошу вас зрозуміти, що Греція стоїть на ногах і рухається вперед», – заявив він.

30-відсоткове безробіття та зростання гніву громадськості у Греції сіє сумнів, що Самарас зможе зберегти видимість стабільності протягом усього шестимісячного терміну президентства в ЄС.

Деякі спостерігачі вказували на досвід Чехії, яка в 2009-му розглядала своє президентство як шанс поліпшити своє реноме серед старіших членів ЄС. Замість цього Прага змарнувала цю можливість через внутрішньополітичну боротьбу, що призвела до колапсу уряду ще в середині її терміну.

Росія – «Група восьми»

У 2013 році у «Групі восьми» (G8) – восьми країн із найбільшими економіками – головувала Велика Британія. Але саме президент Росії Володимир Путін привернув найбільшу увагу, зігравши свою, здається, улюблену роль: зробити все по-своєму. На щорічному саміті «Групи восьми» в червні Путін одноосібно зірвав групову заяву із закликом до відставки сирійського лідера Башара Асада.

Несподіваний хід Путіна спровокував різку заяву прем’єр-міністра Канади Стівена Гарпера, який звинуватив російського лідера у порушенні духу співробітництва, що має панувати у «вісімці».

«Я не думаю, що ми повинні обманювати себе. Це «Група семи» плюс один. У нас на Заході зовсім інший погляд на цю ситуацію. Пан Путін і його уряд підтримують бандитів з режиму Асада через свої власні причини, і я не думаю, що вони виправдані», – заявив він.

І от із 1 січня Москва взяла на себе річне головування у «Групі восьми», куди також входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія.

«Групу восьми» вважають інструментом для досягнення консенсусу з актуальних глобальних проблем, від війни в Сирії до бідності або кліматичних змін. Але раз на 8 років президентство також надає окремим країнам шанс просунути свій власний порядок денний.

Путін уже дав зрозуміти, що в його випадку це, ймовірно, боротьба з міжнародним тероризмом та незаконним обігом наркотиків. Це ті проблеми, які дозволяють йому захищати свою обмежувальну політику у Росії і в сусідньому пострадянському регіоні.

Президентство у «Групі восьми» також дасть Путіну другий шанс для демонстрації Сочі – місця майбутніх зимових Олімпійських ігор. Чорноморський курорт, у суперечливу відбудову якого вкладено мільярд доларів із волі Путіна, буде приймати наступний саміт G8 в червні 2014 року.

Україна – СНД

Багато українців сподівалися, що їхня країна увійде у 2014-й зі щойно підписаною угодою про асоціацію з ЄС. Замість цього новий рік прийшов із протестами і гнівом – сотні тисяч прозахідних українців продовжують протестувати проти рішення уряду про відмову від євроінтеграції на користь тісніших зв’язків із Росією.

Саме у такій атмосфері безладу Україна бере на себе несвоєчасну відповідальність голови Співдружності Незалежних Держав – угруповання дев’яти країн, яке Москва розглядає як спробу зберегти у своїй орбіті колишні радянські республіки.

Президент Віктор Янукович назвав торгово-економічне співробітництво «основним пріоритетом» України в рік головування в СНД.

Такі слова в 2014 році можуть бути музикою для вух Росії. Кремль активно заманює Україну в євразійський Митний союз. Це об’єднання, що виступає як конкурент зони вільної торгівлі ЄС, на цей час включає Росію, Білорусь і Казахстан, але вже розширюється і на Вірменію, а в перспективі хочуть долучити і Киргизстан, а також і Україну. Путін сподівається, що такий посилений Митний союз може закласти основу повноцінного конкурента ЄС, Євразійського союзу, вже у 2015 році.

Янукович, імовірно, розраховує на російську підтримку в його бажанні переобратись президентом на виборах у 2015-му. Утім, в інтерв’ю 19 грудня він закликав усіх сторонніх залишити Україну в спокої – не уточнюючи, чи має він на увазі Москву чи Брюссель.

«Дуже важливо, щоб у наші внутрішні питання не втручалися будь-які країни і не вважали, що вони тут можуть господарювати, як завгодно, на Майдані чи не на Майдані. Я в категоричній формі проти того, щоб хтось приїздив до нас у країну і вчив нас, як тут нам жити», – заявив Янукович.

Незвично те, що Україна головуватиме в СНД, будучи тільки його учасницею, не маючи статусу повноправного члена. Хоча Україна була однією з трьох країн, що заснували СНД в 1991 році, але вона ніколи не ратифіковувала статуту СНД, який називає Росію єдиним правонаступником Радянського Союзу.

Азербайджан – Рада Європи

Ще одне цікаве головування починається цього року – 1 травня Азербайджан приймає шестимісячне керівництво у Комітеті міністрів Ради Європи.

До комітету входять міністри закордонних справ із 47 держав-членів Ради. Вони збираються тільки один раз на рік, зазвичай у Страсбурзі.

До недавнього часу, по суті, комітет був одним із небагатьох важелів тиску на Азербайджан. Цю багату на нафту країну постійно критикують за порушення прав людини.

Комітет міністрів закликав засудити часті придушення владою Азербайджану публічних демонстрацій, які посилились за останній рік, напередодні суперечливого обрання Ільгама Алієва на третій президентський термін цього року.

Навряд чи варто очікувати, що такі питання будуть порушуватись під час піврічного головування Азербайджану з його потужним енергетичним багатством та лобістськими навичками.

Крістоф Штрассер, німецький депутат, у своїй доповіді звинуватив Парламентську асамблею Ради Європи в тому, що Асамблея стала жертвою так званої «ікряної дипломатії» добре фінансованих азербайджанських лобістів.

«У нас є деякі сигнали про те, що депутати національних парламентів їдуть на запрошення уряду Азербайджану у відпустку і дуже комфортно відпочивають в Азербайджані. Я думаю, що це дуже «сіра зона». У мене немає конкретних доказів, щоб сказати, що це корупція, але я думаю, що це близько до неї», – заявив він.

Над матеріалом працювали: Наталка Седлецька, Daisy Sindelar

• На Коломийщині визначилися команди, які представлятимуть район у ІІІ обласному етапі масштабного творчого проєкту «Серцем єдиним, ми – Україна!»
• Щороку Україна долучається до відзначення Європейського тижня імунізації
• В області відбувся перший (територіальний) етап проєкту "Серцем єдиним, ми - Україна!"
• "Серцем єдиним, ми - Україна"
• Програма Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 шукає зовнішніх експертів для оцінки проектних заявок
• Відкрито реєстрацію на національний конкурс «Благодійна Україна»

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН