11/10/1989
«Прикарпатська правда» надрукувала мою обскубану репліку-відповідь Дедуріну, який мене й Товариство звинуватив у націоналізмі. Я... 2.2.2021, 12:57
Терорист чи герой? Про вшанування Січинського, який вбив намісника Галичини - Радіо Свобода
27 Червня 2013 p.
Депутати Львівської облради ухвалили рішення про вшанування 105-ї річниці від часу замаху на австрійського намісника польського походження Анджея Потоцького, вчиненого 12 квітня 1908 року українським студентом Мирославом Січинським. Таке рішення депутатів викликало неоднозначну реакцію у Львові. У чому героїзація Мирослава Січинського, який вбив намісника Галичини і чи не загострить це ще більше українсько-польське непорозуміння прослава чину Мирослава Січинського?– розмірковує Радіо Свобода
Із проханням вшанувати героїчний чин Мирослава Січинського, як зазначають депутати, півроку тому до облради звернулась одна з громадських організацій. Ба більше того, громадські активісти вже виготовили інформаційну таблицю, яку з групою депутатів-свободівців вимагають встановити на будівлі Львівської облдержадміністрації та ради, повідомивши, що тут було вбито намісника Галичини українським героєм Січинським.
У кімнаті, де нині кабінет голови ОДА, 20-літній український студент Мирослав Січинський чотирма пострілами застрелив 46-річного польського графа і політичного діяча Анджея Потоцького на знак протесту проти утисків українців, фальшування виборів до австрійського парламенту, стверджує одна з версій науковців.
Таблиця депутатам не сподобалась
Якщо вшанування героїчного чину Мирослава Січинського більшість депутатів підтримали, то зі встановленням таблиці вирішили зачекати через її не мистецький вигляд. Це питання має вирішити робоча комісія, яку створять невдовзі.
Депутат від ВО «Свобода» Олександра Небожук, вчителька за фахом, каже, що до комісії запросять істориків. Але, на її думку, Мирослава Січинського слід прославляти як українського героя, бо він виступив проти кривди, яку зазнавали українці на початку ХХ століття. У чому героїзація Січинського? «Те, що це є історична постать і подія, що потрібно вшанувати, тому і створили робочу групу», – зауважила депутат від ВО «Свобода».
Січинський донині загадкова постать
Згідно досліджень, український студент Мирослав Січинський мав суїциїдальні настрої, це було родинне, кілька його братів намагались покінчити життя самогубством. Січинський у пориві емоцій помстився наміснику Анджею Потоцькому за те, що українці почувались безправними, обмаль українців могли навчатись в університеті, українська мова була відсутня у діловодстві, поляки обіймали ключові посади, була масова еміграція, вважає український історик Микола Литвин. До слова, вчинок молодої людини засудила навіть партія, до якої він належав.
«Можна зрозуміти, що він діяв у пориві, з огляду на дискримінацію українців, але метод, який він використав заслуговує засудження. Бо і митрополит Андрей Шептицький і потужна Центристська національна демократична політична партія засудили цей вчинок. Це була легендарна постать, яка сиділа у в’язниці, яку звільнили відомі люди Дмитро Вітовський і Микола Цеглинський, – каже Микола Литвин. – Хоча для мене, як історика, викликає велику загадку останній період життя Січинського. Емігрувавши у США через Скандинавські країни, там він прожив до 1979 року. У чому сумнів? У хрущовські часи він частенько бував у Львові, я знаю родини, де він зупинявся, спілкувався з галичанами. Тоді ніхто зі США не міг їздити сюди. А він бував неодноразово, цікавився життям і побутом».
Чимало дослідників говорять про те, що Мирослав Січинський працював на кілька спецслужб, зокрема і радянську, що він вчинив перший галицький терористичний акт, що стало початком загострення українсько-польського протистояння. Водночас вбивство намісника викликало великий розголос у світі і Європа заговорила про становище і права українців у Галичині.
Вшанування моменту вбивства нагадує провокацію
Микола Литвин, а також український історик Феодосій Стеблійнаголошують на тому, що не можна вшановувати кривавий чин, а тим паче встановлювати таблиці на будівлі облради. І не політики, а історики мають говорити про історичну постать і як саме слід вшановувати пам’ять про неї.
«У той час українська молодь підтримала Січинського, бо розцінювала це вбивство на політичному ґрунті, як помсту за протиукраїнські акції, які очолював намісник, – каже Феодосій Стеблій. – Але відзначати 105-ліття від часу вбивства?.. Не можна вшановувати момент вбивства», – вважає Феодосій Стеблій.
Чи це був відчай чи відплата українського студента? Це запитання донині викликає жваву дискусію серед науковців. Однак чи можна будувати сучасні відносини між двома народами на основі крові?
«У Галичині відчутна тенденція, щоб не шукати компромісів і примирення, а лише сіяти розбрат і ненависть, і як спроба – вшанувати 105 років від часу вбивства. Потрібна лише кров і ненависть, а це, на мою думку, потрібно конкретній силі і її поплічникам, які, не доживши до розуму, запускають механізми ненависті. Ми маємо дуже багато величних і гідних постатей в історії, які слід пошанувати і про яких забувають, бо не справжніх героїв шукають», – каже редактор журналу «Ї» Тарас Возняк.
Рішення про вшанування річниці замаху Мирослава Січинського депутати ухвалила саме у день, коли засудили заяву польського сейму про Волинську трагедію 1943 року. Відтак це можна розцінити відповіддю львівських обранців польським політикам, що, а це можна припустити, тільки загострить непримиренність між двома народами на тлі історичного минулого. Тим часом інша історична подія, яка поєднує два народи, а це 150- річчя січневого повстання, коли поляки та українці боролись проти російського царя, не була зауважена у стінах облради.
Довідка:
Мирослав Січинський народився 11 жовтня 1887 році у селі Чернихівці, Збаразького району Тернопільщини – помер 16 березня 1979 року у Вестленді, штат Мічиган, США.
Народився у священицькій родині, навчався у Коломийській і Перемишльській гімназіях, на філософському факультеті Львівського та Віденського університетів. Належав до УСДП Галичини, був громадським активістом.
12 квітня 1908 року застрелив у Львові австрійського намісника Анджея Потоцького.
Мирослав Січинський був заарештований і засуджений до смертної кари, яку австрійський цісар через резонанс у світі замінив на 20-річне ув’язнення.
У 1911 році Дмитро Вітовський і Микола Цеглинський організували втечу Січинського. Він через Норвегію, Швецію втік у США, де проживав з 1914 до 1979 року.
У США Січинський заснував Українську федерацію Соціалістичної партії Америки.
У роки радянсько-німецької війни займав прорадянську позицію.
НовиниАкціїРекламаПро насКонтакти
Депутати Львівської облради ухвалили рішення про вшанування 105-ї річниці від часу замаху на австрійського намісника польського походження Анджея Потоцького, вчиненого 12 квітня 1908 року українським студентом Мирославом Січинським. Таке рішення депутатів викликало неоднозначну реакцію у Львові. У чому героїзація Мирослава Січинського, який вбив намісника Галичини і чи не загострить це ще більше українсько-польське непорозуміння прослава чину Мирослава Січинського?– розмірковує 