Кам'яниця Гриневичів: врятуємо чи втратимо?

24 Травня 2013 p.

Громадська ініціатива "Збережемо старий Івано-Франківськ" організувала прибирання території колишнього музею родини Гриневичів на вулиці Василіянок, 52. Старовинна будівля, якій понад 200 років перебуває у аварійному стані і потребує ремонту та реставрації. Будинок належить ГО "Союз українок". Чи втратить Івано-Франківськ ще одну пам’ятку архітектури -- вирішить виїзна комісія архітекторів та фахівців відділу захисту культурної спадщини.

Питання для дискусії: перспективи збереження будинку та його повернення до реєстру пам'яток архітектури, де він перебував до 1981 року включно.

Учасники акції:
Олег Баран, фахівець Департаменту містобудування та архітектури міськвиконкому
Ігор Панчишин, начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому
Михайло Головатий, краєзнавець
Раїса Романюк, голова міської організації "Союзу українок"
Марія Вуянко, екс-директор "Громадського музею родини Гриневичів", член "Союзу Українок"
Марія Турчин, екс-голова "Союзу українок"
Тарас Случик, громадський діяч, учасник ГІ "Збережемо старий Івано-Франківськ"
Галина Петросаняк, письменниця, учасник ГІ "Збережемо старий Івано-Франківськ"
Тарас Зень, пластун, громадський діяч, учасник ГІ "Збережемо старий Івано-Франківськ"
Наталія Голомідова, журналіст, учасник ГІ "Збережемо старий Івано-Франківськ"

Михайло Головатий: "Будівля на вулиці Василіянок, 52 збудована на початку 19-го століття. Це дуже цікава міщанська споруда у стилі класицизму. Привертає увагу цікавий чотириколонний портик. Таких будинків у місті вже практично немає. Кам’яниця цінна не лише унікальною архітектурою, а передовсім історією. Власницею будинку була близька родичка письменниці Катрі Гриневичевої Ірина Гриневич. Відома письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Приїжджаючи до родини зі Львова, Катря Гриневичева часто гостювала у кам'яниці на Василіянок, 52. У 80-их роках будинок слугував явочною квартирою для забороненої УГКЦ. Тут неодноразово збиралися дисиденти Левко Лук'яненко, Микола Поровський, Роман Круцик".

Ігор Панчишин: "Провінційні будиночки такого типу були дуже характерними для Станиславова у період до Мармулядової пожежі 1868 року. "Допожежна" архітектура у центрі міста, який вигорів включно із ратушею, сьогодні є унікальним явищем. Вважаю, що цей будинок вартує бути у реєстрі пам'яток. У нас, як правило, зберігають великі будинки у доброму стані. Але пам'яткою архітектури необов'язково має бути виразний будинок. Мають бути також будинки, які є характерними для міста стильово, часово, конструктивно. Є певні речі, які є унікальними, і тому їх варто зберегти.

Володимир Гайдар: "Якщо будинок вже був колись поданий до списку пам’яток, значить цього треба дотримуватись. Є будинки, які формують міську тканину, формують якийсь квартал і усі разом є пам'яткою містобудівного рішення. На Василіянок якраз є багато таких гарних маленьких будиночків, вартих уваги".

200-річний будинок офіційно не належить до списку аварійних будівель і навіть до тих, що у незадовільному стані. Не перебуває він і на балансі ЄРЦ, яке могло би підтримувати його. Перед смертю Ірина Гриневич заповіла половину будинку, ту, що з колонами і портиком, ГО "Союз українок" для облаштування родинного музею Гриневичів. Іншу половину будинку передали у приватну власність сусідам, які проживали в цій частині. У 2001 році активістки "Союзу українок" відкрили у будинку "Громадський музей родини Гриневичів". Проблеми у музеї почалися, коли впритул до будинку побудувалися вищезгадані сусіди. , Будівля музею тоді дала перші тріщини. У другій половині будинку, як і в новобудові, тривалий час ніхто не живе. Житло змінило вже не одного власника. Відтак підтримувати цілий будинок у належному стані неможливо за відсутності власника другої частини.

"Раніше нам допомагав ремонтувати музей Зіновій Шкутяк. Зокрема, він допоміг перекрити дах. Коли ми побачили, що будівля стає аварійною, зверталися до управління культури, писали до Анушкевичуса, але нам не надійшло жодної відповіді", - скаржиться Раїса Романюк. Підтримувати будинок у належному стані власним коштом "Союз українок" не мав змоги. Приватні підприємці неодноразово пропонували "союзянкам" знести стару хатку і на її місці звести новобудову, у якій виділити приміщення під музей. Якщо ніхто не допоможе "Союзу українок" відремонтувати будинок, вони погодяться на пропозицію бізнесмена і місто таки втратить пам'ятку.

До 1981 року кам'яниця Гриневичів перебувала у реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Проте сьогодні будиночку у цьому реєстрі вже немає. Пам'ятка могла випадково випасти зі списку під час уточнення реєстру, вважає Володимир Гайдар, начальник департаменту містобудування та архітектури міськвиконкому. У 80-их всі рішення про внесення у реєстр пам'яток архітектури приймалися на сесії облради. Тоді усе робилося поспіхом, ймовірно, мало місце звичайне недотримання процедури, - припускає Панчишин. У реєстрі пам’яток, затвердженому сесією облради 26 травня 81-го року, будинку вже не було.

Щоб внести споруду у реєстр пам'яток, потрібно підготувати об'ємний пакет документів: зібрати обміри будинку, виробити паспорт споруди та виписати детальну історичну довідку, щоб обґрунтувати, що споруда повинна мати статус пам'ятки. За умови доброго діалогу, влада мали би взяти фінансовий бік справи під свій контроль. Щороку міська архітектура закликає громадськість подавати до реєстру нововиявлені пам'ятки. Словом, нічого неможливого, щоб не могти повторно внести будинок до реєстру.

Питання в тому, чи є ще що зберігати і охороняти? Це повинні визначити фахівці. "Такі містові будиночки, як кам'яниця Гриневичів, є для нас найбільшою цінністю. Вони формували ту особливу міську атмосферу і той вигляд міста, яке ми нібито любимо. Якщо знищити ці маленькі хатки, виявиться, що міста попросту не залишиться", - переконаний письменник Тарас Прохасько, учасник громадської ініціативи "Збережемо старий Івано-Франківськ".

Довідка: Громадська ініціатива "Збережемо старий Івано-Франківськ" об’єднує місцевих краєзнавців, журналістів, письменників, юристів,істориків, фотографів, художників, активну молодь - усіх тих, кому не байдужа доля міста та його архітектури. мета діяльності громадської ініціативи -- збереження давньої архітектури міста, об'єктів, які мають історичну та культурну цінність і потребують захисту від руйнації свідомої -- забудівниками чи несвідомої -- від часу та людської байдужості.
 

Коментарів ще не додавалось!

РОЗСИЛКА НОВИН