Блоги на БРІЗ | Микола Гольбин http://www.briz.if.ua/blogs/28 Блогер Микола Гольбин http://www.briz.if.ua/logo.gif http://www.briz.if.ua/square_logo.png Uk (c) briz.if.ua Thu, 17 Aug 2017 14:25:57 +0300 CMS 1 Митний кодекс не на користь українських мігрантів http://briz.if.ua/blogs/183.htm http://briz.if.ua/blogs/183.htm Микола Гольбін

експерт проекту Universal Assistance

член міжнародної організації PEOPIL

(Pan European Organization of Personal Injury Lawyers)

Існує досить злободенна проблема стягнення митних зборів з українців, які працюють за кордоном. Виникає питання. Чому матеріальні ресурси, що ввозяться українцями, не розглядаються в якості інвестицій і обкладаються митними зборами? Тоді як для іноземних фізичних і юридичних осіб існують митні преференції. Ця проблема має неоднозначний характер. З одного боку, таким чином, реалізується курс на  залучення іноземних інвестицій в українську економіку. З іншого боку, подібні преференції для іноземних інвесторів суперечать інтересам українських мігрантів. Заробітки за кордоном можна розглядати не лише як джерело до існування, але й в якості засобу накопичення первинного капіталу для подальшого інвестування у "власну справу". Певна частина українських мігрантів, що не бажають більше працювати за кордоном, прагне інвестувати зароблені гроші в малий і середній бізнес в Україні. Логіка цілком зрозуміла.   Проте, згідно з Митним кодексом України, проводиться звільнення фізичних і юридичних осіб від сплати митних зборів за умови наявності відповідного дозволу з боку центральних органів виконавчої влади, згідно з українським законодавством. Подібні правові підстави створює Закон України "Про режим іноземного інвестування". Відповідно до цього законодавчого акту, у разі державної реєстрації іноземних інвестицій, зарубіжні інвестори отримують пільги. Зокрема, вони звільняються від митного оподаткування при ввезенні майна до статутного фонду зарубіжних підприємств на території України. Мається на увазі майно для здійснення господарської діяльності.   В той самий час українські мігранти не відносяться до категорії осіб, що користуються митними преференціями. Для них, як громадян України, обов'язковою є сплата митних зборів, ПДВ на майно і засоби, що ввозяться і перебільшують існуючий ліміт. Ліміт полягає в наступних обмеженнях - не більше 50 кг вантажів ручної поклажі на суму не більше 300 євро. Інакше необхідно сплатити мито в 10% від вартості товару. Припустимо, якщо українець захоче ввезти з-за кордону куплене за доступною ціною устаткування для свого бізнесу, то розмір мита ставить під сумнів вигідність цієї ініціативи. Проте іноземний інвестор може зробити цю операцію без зайвих переплат.   Що стосується фінансових коштів, то громадянин України не має права ввозити без декларування суму понад 10 тис. євро. Інакше, необхідно мати при собі банківські документи, які підтверджують факт перевезення суми більшої ніж вказаний ліміт. А це коштує додаткових грошів.   Чим гірше вітчизняний інвестор, в особі українського мігранта, аніж іноземний бізнесмен? Можливо держава просто заплющує очі на цю проблему. Навіщо "розмінюватися" на підтримку інвестиційних ініціатив українських мігрантів? Адже вигідніше притягнути великі капітали зарубіжної юридичної особи в дотаційні сектори економіки. Краще стягувати митні збори з власних громадян. Хоча мало хто думає про те, що стягнення з українських мігрантів митних зборів, означає втрату додаткової можливості трудової реінтеграції мігрантів, що повернулися, і сприяння поверненню довгострокових мігрантів в перспективі. Хіба для держави іноземні інвестиції (перспектива яких стає все більш примарною) є більш важливим пріоритетом, ніж ініціативи українських мігрантів?   Джерело: 1.Валерій Пацкан відправив звернення Азарову та Кожарі щодо трудової міграції  2. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  3. Через границу будут пропускать больше денег и товаров без пошлин 4. Особенности таможенного оформления иностранных инвестиций ]]>
Wed, 17 Jul 2013 20:02:04 +0300
Компенсація українцям за зіткнення двох потягів http://briz.if.ua/blogs/127.htm http://briz.if.ua/blogs/127.htm У ЗМІ писали про фізичну шкоду заподіяну декільком українцям в результаті залізничної аварії в Польщі. Наші співвітчизники їхали до місця працевлаштування у пасажирському потязі. Інший потяг "летів" в протилежному напрямі, тією ж колією. Відбулося зіткнення.

Як наслідок: замість двох локомотивів купа розбитого заліза і перевернуті вагони. Добре, що українські мігранти були в середині потягу. Для декількох десятків інших пасажирів ця поїздка стала останньою. Інцидент викликав широкий громадський резонанс. На форумах досі шукають винних. Компетентні особи обмежилися констатацією факту. "Причини аварії досі не розкриті". А ось стан здоров'я співвітчизників був невтішним. У одного українського громадянина струс мозку. У іншої українки відкритий перелом ключиці. У інших - численні переломи ребер.

Лікування і подальша медична реабілітація коштують великих грошей. Але кому платити компенсацію за заподіяну фізичну шкоду в таких випадках? Складно знайти винних в цьому прецеденті. Адже аварії на залізничному транспорті досить непередбачувані. Проте, в нашому випадку обставини трагедії неоднозначні. Два потяги ніяк не могли опинитися на одній колії. Це не автотранспорт, де в тій чи іншій мірі винним у зіткненні є водій. Тут скоріш за все несправність залізничних колій. А саме - стрілочного перевіду, який забезпечує перехід потягу з однієї колії на іншу. Мабуть автоматизована система дала збій і направила один потяг на зустріч іншому.

Випадок винятковий, але цілком передбачуваний. Існує правило проведення регулярних планово-прогнозованих перевірок стану, а головне справності залізничних колій. Це дозволяє запобігати подібним аваріям. На ділянці шляхів, де сталося зіткнення, цим правилом скоріш за все нехтували. Крім того, на місці зіткнення двох потягів проводилися ремонтні роботи залізничного полотна. У будь-якому разі, життя пасажирів піддавалося ризику. Адже під час ремонту на одній ділянці, можна було пустити рух на іншій. Навіть не було повідомлено про ремонтні роботи. Мають нести відповідальність за аварію і деякі польські залізничники, відповідальні за стан полотна на своїй ділянці. Але на яких підставах постраждалі українці можуть отримати компенсацію за фізичну шкоду? Зокрема, від державної залізничної служби, де працювали відповідальні залізничники. Але ситуація не патова. Спеціальні правові норми містить законодавство ЄС, норми якого обов'язкові для держав-членів, зокрема і Польщі.

Згідно з Положенням № 371/2007 Європарламенту і Ради ЄС, у разі смерті або фізичної шкоди пасажира залізничного транспорту, компанія-перевізник зобов'язана, впродовж 15 днів з моменту встановлення його особи, виплатити компенсацію. Навіть якщо компанія-перевізник не винна, вона все ж таки сприяє пасажирові у відстоюванні права на компенсацію від третіх сторін. При цьому в тексті Положення не згадується, що пасажир повинен мати громадянство країни ЄС. Цей документ регулює пасажирські перевезення в межах ЄС залізничними компаніями, зареєстрованими в країнах-членах. З одного боку, Положення свідчить про те, що компанія перевізник знімає з себе відповідальність за виплату компенсації постраждалому пасажирові, якщо винуватцем аварії є третя сторона. У нашому випадку це працівники державної залізничної служби. З іншого боку, що заважає українцям вимагати компенсацію, якщо перевізник і винна сторона є однією юридичною особою? Пасажирський потяг, в якому їхали українці, належав державній компанії-перевізникові. Польське законодавство досить ліберальне в питанні відшкодування шкоди.

Згідно з Цивільним кодексом Польщі, право на подання позову до суду з метою відшкодування шкоди має будь-яка постраждала фізична особа. А право на компенсацію має будь-який потерпілий, який зможе знайти підстави для доказу вини іншої сторони.

Положення № 371/2007 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriSer=CELE X: 32007R1371:en:NOT

]]>
Tue, 26 Mar 2013 18:31:59 +0200
Хто відшкодує смерть українця, що згорів в Росії http://briz.if.ua/blogs/105.htm http://briz.if.ua/blogs/105.htm В одному з містечок Російської Півночі загинув український мігрант. Інцидент стався вночі в робочому гуртожитку, де ночував наш співвітчизник. Будівля спалахнула як сірник. Нажаль, наш громадянин знаходився на верхніх поверхах. Після прибуття "оперативних" працівників російської МНС, будівля вже палала і рятувати було нікого. Інші обставини трагедії і процес гасіння залишків гуртожитку біля компресорної станції ще довго мусувалися різними інформаційними агентствами. І як завжди не зустрічалася інформація про виплату компенсації за смерть годувальника сім'ї нашого громадянина і інших згорілих мігрантів-газівників. Та чи була вона? Мовчить і фірма-працедавець, за дорученням якої загиблі газівники, включаючи українця, проводили реконструкцію компресорної станції. Хоча положення про фінансові зобов'язання фірми у разі травматизму і загрози життю чітко прописувалися в контракті українця. "Смерть в неробочий час при форс-мажорних обставинах" - кажуть захисники фірми.

Тоді чому фірма-працедавець заселила українця і інших мігрантів в гуртожиток, який не відповідав нормам пожежної безпеки? У конструкції будівлі були відсутні вогнетривкі матеріали. Не було на необхідних місцях комплектів рятувального спорядження та сходів. А в коридорах чомусь прибрали схеми евакуаційних шляхів та виходів. Порушення "Правил пожежної безпеки в РФ" ППБ 01-03 як на долоні. Як і право сім'ї загиблого українця на компенсацію. Проте нелегко обґрунтувати своє право на компенсацію в російському суді. І де знайти підстави для фінансової відповідальності винних? Для цього існують відповідні норми європейського права. У Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яку ратифікували Україна і Росія, закріплюється право будь-якої фізичної особи на відшкодування порушених прав на території будь-якої держави. При цьому ця держава зобов'язана зробити відповідне сприяння при проведенні судового процесу. У нашому випадку можна казати про порушення права на життя і здоров'я загиблого українця, якого заселили у будівлю, що не відповідає нормам пожежної безпеки. Тому відшкодування за смерть годувальника для української сім'ї загиблого лежить на плечах працедавця. Відповідальності не уникнути і органам місцевого самоврядування, які нічого не зробили для підтримки будівлі у безпечному стані. Адже причиною займання могло стати коротке замикання у випадку зношеної ізоляції проводки. Або витік та вибух газу зі зношених труб. Тут "не загашена сигарета" робітника не причина трагедії. Уся справа в недбалості відповідних структур.

Але на якій підставі сім'я загиблого українця може отримати компенсацію замість нього? Для цього існує Резолюція 75(7) Ради Європи про компенсацію за фізичну шкоду або смерть. Згідно з цим документом, у випадку якщо наслідки фізичної шкоди призводять до смерті потерпілого, право на отримання компенсації переходить до його утриманців. У нашому випадку на утриманні українця знаходився старий батько та сестра-інвалід другої групи. Для вирішення питання про розмір і форму компенсації, резолюція відсилає нас до норм національного права. Згідно положенню Цивільного кодексу України, у разі втрати годувальника компенсація виплачується у розмірі не менше ніж середня заробітна плата загиблого з вирахуванням його власних витрат. Якщо на утриманні загиблого знаходилися інваліди, то компенсація виплачується на термін їх інвалідності, а якщо пенсіонери -довічно. Цілком зрозуміло на кому тепер лежатиме відповідальність за утримання недієздатних родичів загиблого українця. Незрозумілим залишається один момент. Чому родичі українських мігрантів, які гинуть за кордоном, пасивні у відстоюванні права на компенсацію за їх смерть. Хоча норми європейського права припускають подібний механізм відшкодування. Інше питання - судовий процес за кордоном, з перешкодами, які створюють захисники винних. Для вирішення цієї проблеми існують різні форми допомоги з боку компетентних фахівців і експертів. Головне вчасно звернутися по допомогу.

]]>
Thu, 28 Feb 2013 00:21:18 +0200
Компенсація українцям за шведськими законами http://briz.if.ua/blogs/104.htm http://briz.if.ua/blogs/104.htm В одному з інтернет-дайджестів писали про дорожньо-транспортну пригоду в Швеції, в якій постраждали українці. Декілька українських трудових мігрантів їхали на власному мікроавтобусі по приміській магістралі. Несподівано із-за повороту вискочив мотоцикліст. Водій мікроавтобусу не впорався з управлінням і влетів в кювет. Мікроавтобус перекинувся. В результаті дев'ятьох українців було госпіталізовано. Одна українка знаходиться в комі. А ось для нашого громадянина, який був за кермом, ця поїздка закінчилася летальним кінцем. За свідченням очевидців, шведський мотоцикліст порушив правила дорожнього руху. Він вилетів на зустрічну смугу. Він також перевищив швидкість. З"являлися в пресі гучні заяви українських і шведських компетентних осіб про сприяння в розслідуванні обставин ДТП. Але про компенсацію за фізичну шкоду українців і відшкодування смерті годувальника для сім'ї загиблого співвітчизника нічого не чутно.

І це цілком природно. Україна досі не ратифікувала Європейську конвенцію про громадянську відповідальність за шкоду, нанесену автотранспортними засобами. Виникає питання про підстави, які дозволятимуть постраждалим українцям і сім'ї загиблого отримати компенсацію. Подібні ДТП з жертвами серед українських мігрантів, нерідке явище в країнах ЄС.

Відсутність ратифікації Україною Європейської конвенції про громадянську відповідальність за шкоду, нанесену автотранспортними засобами, не означає безвихідного стану. Україна є учасником не менш важливої конвенції Ради Європи "Про захист прав людини і основних свобод". Країни-члени ЄС приділяють даному документу особливу увагу. Згідно конвенції, кожна фізична особа, чиї права і свободи були порушені, має право на ефективне відшкодування за допомогою компетентних органів. Навіть якщо фізична особа не має громадянства держави-члена, порушення його прав на території країни ЄС надає право домагатися компенсації на підставі її внутрішнього права. Включаючи відшкодування фізичної шкоди в результаті ДТП.

Оскільки Швеція є членом ЄС, постраждалі українці можуть відстоювати право на відшкодування фізичної шкоди в ДТП, відповідно нормам шведського законодавства. Це право підтверджується в шведському Акті про шкоду в ДТП. Згідно положенням цього документу, процес визначення компенсації проходить декілька стадій. Спочатку визначається розмір суми відшкодування витрат на період лікування потерпілих. При цьому враховується міра отриманих травм і період безпосереднього лікування. Потім визначається розмір компенсації за період тимчасової недієздатності. Це цілком відповідає стану здоров'я деяких постраждалих українців. Деякі з них навряд чи зможуть почати трудову діяльність одразу після завершення лікування. Розмір цієї компенсації розраховується залежно від втраченого заробітку, до фізичної шкоди потерпілого. Залежно від міри недієздатності і часу, який буде витрачено на реабілітацію українця, компенсація виплачується у формі щорічної соціальної допомоги або одноразової виплати.

Але як бути з сім'єю загиблого водія мікроавтобусу, яка потребує відшкодування за втрату годувальника? Подібні випадки регулюються окремим положенням вказаного акту. У нашому випадку, замість загиблого в ДТП українця, щорічну соціальну допомогу повинна отримувати його сім'я.

У відповідності зі шведським законодавством, в суму відшкодування також входить т. з. "non - financial damage or loss" - не фінансова шкода або збиток потерпілих в результаті ДТП. Сюди входить відшкодування моральної шкоди, незручностей на роботі, що виникли внаслідок перенесеної фізичної шкоди.

Підстав для відшкодування фізичної шкоди постраждалим українцям в шведському законодавстві цілком достатньо. Проте можуть з"явитися бар'єри. Згідно з положеннями Акту про шкоду в ДТП, визначенням провини за ДТП і розміру компенсації для потерпілих третіх країн займається Асоціація зі страхування автовласників Швеції. Це означає, що постраждалі пасажири зареєстрованого в Україні мікроавтобусу можуть не отримати компенсації. У тому випадку, якщо шведські страховики знайдуть "вагомі докази" невинності шведського мотоциклісту та "недбалості" загиблого українського водія. Щоб не допустити подібного сценарію, усім потерпілим в ДТП українським мігрантам необхідно проконсультуватися з компетентними фахівцями і отримати ефективну допомогу. Головне знати свої права на відшкодування фізичної шкоди. А підстави до виплати компенсації можна знайти і в національному законодавстві окремих країн ЄС.

]]>
Mon, 25 Feb 2013 22:39:22 +0200
Work and Travel : міфи і реальність роботи в США http://briz.if.ua/blogs/64.htm http://briz.if.ua/blogs/64.htm Досить часто серед молодих українців, особливо в студентському середовищі, можна почути про програму Work and Travel. Особливо цікаво послухати тих, хто знає про програму лише з чуток. Складається кольорова палітра уявлень про можливості роботи для студентів в США - від зарплати в декілька тисяч у.о. до перспективи залишитися у благодатній країні, та ще і на завжди.

 

Можна довго казати про міфи і реалії програми Work and Travel. Ну а як мені здається краще всього прислухатися до думки самих українських студентів, яким довелося побувати на американській землі в якості учасників вказаної вище програми.

 

Досить часто можна почути міфи про те, що Work and Travel це добрий старт для початку кар'єри в солідній компанії, а також зробити хорошу замітку в "послужний список" для подальшого працевлаштування за фахом.Кар'єризм - справа добра, особливо для молоді. Але в даному випадку Work and Travel не зовсім те, про що думають деякі студенти. Знайте, що в рамках цієї програми можливе працевлаштування, але не за фахом.На приклад, якщо Ви студент-інженер, максимум, на що Ви можете розраховувати, беручи участь в програмі Work and Travel, так це на вакансію працівника громадського харчування або домогосподарства, офіціанта в кафе, рятувальника на пляжі і інших робіт, що не вимагають кваліфікації і вищої освіти. Природно єдиний плюс, який можна витягнути, так це поліпшити знання англійської мови, спілкуючись з її носіями від 3 до 5 місяців.Програма Work and Travel є літньою підробкою для студентів. Не більше того.

 

Ще одним міфом, який склали про Work and Travel, є легкість заробити солідну суму грошей. Звичайно, американські зарплати для некваліфікованих працівників набагато вищі за українські.Але не слід виходити за межі реальності. Як говорять самі студенти, якщо працювати повний робочий день впродовж трьох місяців, то можна заробити півтори тисячі у. о. За мірками США цього вистачить на те, щоб окупити переліт і витрати при підготовці до поїздки. За розповідями одного представника цієї програми, який працював в США не один сезон, для того, щоб непогано заробити, необхідно працювати на двох, а то і на трьох роботах.Сам він працював на Алясці, в якості працівника, що фасує рибу, на консервному підприємстві на півтори ставки. Також він підробляв у однієї сім'ї, яка поїхала на літо у Флориду в якості housekeeper (нагляд за будинком). Хочете добре заробити за один сезон - забудьте про відпочинок!

 

Не забувайте і про поточні витрати під час знаходження в США. Зняти кімнату за американськими мірками варто 70-120 у. о. за тиждень. Не малі гроші за мірками України, особливо для студента. Не забувайте і про те, що Вам доведеться самостійно оплачувати своє харчування і кишенькові витрати.

 

До речі, частенько чув про міф безповоротної міграції через програму Work and Travel. Може комусь і вдавалася подібна авантюра, але це суперечить умовам самої програми, а також міграційному законодавству США. Річ у тому, що період знаходження на території США строго лімітований візою J-1, яка видається учасникам програми Work and Travel в посольстві США.Відповідно, коли термін Вашої участі в програмі закінчується, термін дії візи J-1 також завершується. А з простроченою візою Вами негайно зацікавиться міграційна служба. Слід відзначити, що проблема нелегальної міграції в США стоїть досить гостро і тому в даному випадку Вам загрожує видворення з території США із забороною на зворотний в'їзд. Крім того, брати участь в програмі Work and Travel можуть тільки студенти у віці 18-23 років.За словами самих студентів, перевага при наборі учасників віддається студентам молодших і середніх курсів денного відділення. Тому якщо Ви студент магістратури з базовою вищою освітою бакалавра, не дивуйтеся, якщо під час співбесіди Вам відмовлять в участі у програмі Work and Travel.Чим Ви старші, тим більша вірогідність того, що Ви спробуєте використати участь в програмі як трамплін для безповоротної міграції, хоч і нелегальної.

 

Помітно, що не завжди міфи виявляються реальністю, як у випадку з програмою Work and Travel. Хоча, не можна заперечувати того, що Work and Travel це дійсно непогана можливість для студентів побувати в США, завести нові знайомства, попрактикуватися в знанні англійської і тим більше заробити "у кишеню".

]]>
Tue, 30 Oct 2012 12:32:05 +0200
Реальне відношення до мігрантів в Німеччині http://briz.if.ua/blogs/59.htm http://briz.if.ua/blogs/59.htm Давно вже приїлися помітні заголовки в пресі про крах мультикультуралізму і ненависті до мігрантів в країнах ЄС, у тому числі в Німеччині. Жовта преса, жовтою пресою, а інформація відповідного дослідження Інституту німецької економіки зовсім інша справа.

Не можна заперечувати, що кожен п'ятий в Німеччині є мігрантом або нащадком мігранта, з німецьким громадянством або без нього. Але це не має значення, в порівнянні з тенденцією поліпшення відношення рядових німців до мігрантів. Німці, а особливо молодь, вже не дивуються з незвичайної зовнішності і дивовижних імен мігрантів.Поява мігранта в телеекрані або в громадській установі сприймається німцями як щось само собою зрозуміле. Плюс до всього, незважаючи на усю "гіркоту" проблем адаптації мігрантів в німецькому суспільстві, думка німецьких громадян стосовно мігрантів не відрізняється особливою ворожістю або неприязню.

Але справа не в особливостях толерантності і м'якого відношення німецького суспільства до мігрантів. Рядові німці якраз і не причому. Уся справа в самих мігрантах, які значно змінилися. А точніше змінили свою поведінку і соціальне походження.

Що правда, то правда. В останні десять років в Німеччину на постійне проживання стало переїжджати більше освічених висококваліфікованих фахівців, включаючи тих осіб, що мають вищу освіту і вчений ступінь. Враховуючи наявність в країні дефіциту освічених кадрів та відносну пасивність німецької молоді, приплив в Німеччину освічених мігрантів є цілком об'єктивним.Жарти жартами, але у рядових німців навіть змінився стереотип про мігрантів. Замість "недалекого" і малограмотного іноземного робітника, що важко розмовляє німецькою, який щомиті не може вписатися в німецький життєвий устрій, більшість німців бачать всучасних мігрантах старанних і вихованих працівників, що вільно володіють державною мовою і тактовно відносяться до традицій і норм поведінки країни перебування.

Проте мігрант мігрантові - не рівня. Особливо не люблять німці циганів, а також тих мусульман, які ставлять догми Корану вище за німецький закон. Відношення відношенням, а правопорушення повинне каратися законом. Уявіть себе суддею, який повинен винести однакову міру покарання громадянинові України і приїжджому. Німець керуватиметься виключно законом.

Однак, навіть в найбільш напружений для Європи 2011 р., коли європейське суспільство не оправилося від "справи Брейвика", думка німців про мігрантів була на подив занадто позитивною. Згідно з проведеним соцопитуванням одного відомого університету 60 % німців вітало приплив висококваліфікованих мігрантів в Німеччину.

Спробуйте уявити собі наступну ситуацію. Перед Вами стоять два висококваліфікованих адвоката. Тільки один з них українець, а інший мігрант з Бангладеша. Так кому з них Ви довірите свої права? Якби перед такою дилемою стояв німець, то він би довірився тому фахівцеві, у якого більший досвід професійної діяльності.

Отже не зовсім все так просто, як здається, в стосунках європейців і мігрантів, на прикладі тієї ж Німеччини. Помітно, що для прагматичних німців приїжджі не є просто сірою масою, що розрізняється за кольором шкіри і країною походження. Важливим критерієм поваги є освіта і культура самих мігрантів, їх соціальний прошарок і походження.

Так що ж пишуть в газетах про стосунки мігрантів і корінних європейців? Вже точно не те, що значні зусилля потрібно приймати самим мігрантам, якщо вони хочуть щоб їх поважали. Це безпосередньо торкається і  наших співвітчизників, які живуть і працюють в Німеччині та інших країнах ближнього і далекого зарубіжжя.

]]>
Tue, 23 Oct 2012 13:47:12 +0300