8-річний Максим Семкович із с. Похівка Богородчанського району хворіє на рідкісне захворювання - фенілкетонурія. Діагностували важку недугу в хлопчика у віці 5-ти місяців. Після первинного лікування стан дитини значно погіршився.

На даний момент Максимко не розмовляє, самостійно не їсть, вживає їжу перемелену блендером, немає жувального рефлексу, фізіологічні потреби справляє в підгузок та погано реагує на оточуючий світ. У хлопчика спостерігаються характерні розлади рухів та м'язового тонусу. До того ж, після консультації невролога у травні 2015 року, у дитини діагностували ще й олігофренію та різного роду алергії.  Наразі дитині потрібна постійна безбілкова дієта, на яку у родини не вистачає коштів.

Допомогти маленькому Максимчику погодилися лікарі неврологічного відділу клініки педіатрії і онкології при університеті Семмельвейс у Будапешті. Для встановлення точного діагнозу та визначення можливих методів лікування, необхідно провести повне амбулаторне діагностичне дослідження. Станом на сьогодні, родині Семкович необхідно зібрати чималу суму - 4000 євро. Сім"я хворого хлопчика немає таких коштів, тому просить про допомогу всіх небайдужих.

Тел. мами - Наталія Іванівна 050 68 99 431 (мама в селі, не завжди з телефоном) Тел. тітки - Надія Матвіївна 097 90 75 166

Реквізити для допомоги:

Карта Приватбанку 5168 7572 5785 8359

Установа АТ "Ощадбанк ТВ БВ" № 10008055 Філія Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" Богородчани МФО 336503 ЄДПРПОУ 09336500 № платіжної картки 29092010  Отримувач: Семкович Наталя Іванівна № карткового рахунку 26256500027839

1 квітня в Івано-Франківську в приміщенні обласної філармонії відбудеться благодійний концерт на підтримку трьохрічної Вероніки, яка бореться з важкою недугою.

Про це на своїй сторінці повідомив лідер гурту "Цвіт кульбаби" Василь Марущак, який є хресним батьком Вероніки та організатором концерту.

В концерті візьмуть участь українські виконавці Віктор Винник, гурт "Мері", Андріана, гурт "Цвіт Кульбаби", гурт "Фіра", гурт "Карбон", гурт "Фреш" та Христина Олексин.

Початок концерту о 18:00, вартість квитка - 100 грн. Придбати квитки можна зателефонувавши за номером 050 540 35 69 (Василь) або 097 766 51 06 (Тоня).

Два місяці в Україні не могли встановити діагноз - Київ, Львів, Івано-Франківськ. Батьки з дитиною зараз в Німеччині, де встановили страшний діагноз − нейробластома 4 стадії. У п ҆ятницю (04.12) почнеться курс хіміотерапії. Є всі шанси врятувати дитину.

Просимо всіх небайдужих долучитися до збору коштів. На обстеження кошти зібрані, проте на лікування не вистачає. Потрібно 300 тисяч євро, з яких одну третю вже вдалось зібрати.

Навіть якщо у вас немає можливості допомогти фінансово, поширюйте це повідомлення у свої стрічці, це дасть можливість іншим людям дізнатись і допомогти Остапу.

Дякую усім за допомогу!

Контакти для звязку і реквізити: 5363 5423 0356 5379 Гаврилів Вадим (батько дитини) Контактна особа Тетяна - 050 748 29 25

Старшій дочці - 9 років. Чоловік Ольги - інвалід ІІ групи. Батьки - пенсіонери. Родина виставила на продаж будинок, у якому живе, щоби врятувати їй життя.

Після погіршення самопочуття Ольга відновила лікування. У березні цього року жінку прооперували вдруге. Курс хіміотерапії в одній із клінік Ізраїлю дав родині надію. Цими днями Ользі треба їхати на другий курс "хімії".

Запрошення з клініки та кошторис першої терапії - додаються.

Просимо допомогти Ользі отримати таке необхідне лікування. З таким проханням до всіх люджей доброї волі звертається її мати-пенсіонерка Ірина Струтинська.

Картка Приватбанку 5168757298490956, Ірина Струтинська.

Пам"ятаєте нашу Діаночку? У неї була нейробластома з метастазами у кістковому мозку. Дівчинка пройшла 9 блоків хіміотерапії, їй зробили пересадку кісткового мозку. Через майже 2 роки лікування, хворобу, здавалося б, подолано. Однак у дитини стався рецидив.

Цього року дівчинка пішла у перший клас, однак зі свята Першого дзвоника повернулася зі сльозами. Дуже боліла спина, біль поширювався на все тіло. Після обстеження в Івано-Франківську виявилось, що пухлина з"явилася знову, та ще й збільшилась. У Діанки є шанс на одужання, для цього потрібно пройти два блоки хімії і готуватися до операції. 

Нагадаємо, що батька у сім'ї немає, крім Діани є ще син. Мама не має змоги терміново зібрати всю суму на операцію. Давайте допоможемо дитині ще раз!

БФ "Ти-Ангел"

Джерело: Донор

Хлопчик розпочав третій блок хіміотерапії. Останній тиждень мав проблеми з животиком, діарею спричинили антибіотики. Крім того, дитині доводилось вливати тромбоконцентрат. Зараз Саша почувається добре, вже краще їсть. У лікарні йому нудно. Одного разу він всього на один день поїхав додому - радості не було меж. Дуже втішився зустрічі з рідними, вдалося навіть трішки на подвір"ї з братом поганяти м'яча. Дитині ще трохи треба потерпіти і пухлина зовсім зникне. 

Нагадаємо, що через раптове погіршення зору у дитини, батьки Саші звернулися до спеціалістів, які провівши всі необхідні дослідження поставили прикрий діагноз - Гермінома (пухлина головного мозку). Сашко провів з мамою 3 тижні в Центрі нейрохірургії у Києві, де лікарі продовжували обстеження (біопсію, гістологію), після чого зробили висновок, що пухлина проросла у очний нерв, та не підлягає оперуванню. В даний момент хлопчик проходить курси хіміотерапії в онкогематологічному відділенні Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні.

БФ "Ти-Ангел"

Джерело: Жити завтра

мене звати Андрій Хілько, у нас в родині горе, у Батька рак (53 роки);

Потрібні гроші на наступну стадію лікуання (хімію), та видалення чергової кісти з ока, орієнтовно 33-35 000 $;

Все своє та зверхом, пішло на видалення пухлини (кіста мозку 5*6см з мозку), ліки та 45 сеансів опромінення. 

Гроші візьму в борг до весни 2015 року, зможу сплатити 15% зверху. Буду вдячний за будь яку суму, готовий підїхати на зустріч, надати документи та інше. Є також соціальна картка Дельта Банк  5167390010329145 мій номер 0986933170 або пишіть на mail : andrey_kiev2005@ukr.net, szvyrxb@anderis.in.ua

З повагою :

Андрій Хілько

Нехай береже Вас Господь!

Нещодавно київські медики діагностували в хлопця атрофію тонкого кишечника. Врятувати його може лише трансплантація за кордоном. Потрібно 100 тисяч євро, але оплатити лікування батьки не в змозі, пише Репортер. 

Реквізити для надсилання допомоги на картку ПриватБанку:

отримувач Борин Ігор Ярославович, номер картки 5457092302021690,

р/р 29244825509100 МФО 305295

Телефон батька (096)4793977, (099)5225464

Чотирічній Єві з с. Кути, що на Івано-Франківщині, спочатку поставили невірний діагноз і 4 місяці лікували та обстежували на лейкемію. Потім з'явився й інший вирок, не менш приголомшливий - Синдром Костмана, але й він викликає сумніви, саме тому батьки, після півроку поневірянь по вітчизняним дитячим лікарням, вирішили звернутись до спеціалістів за кордон і зараз їм запропонували лікування на 115 000 євро. 27 000 євро родина вже зібрала, 88 000 ще лишається. Це для батьків просто непідйомна сума. "Я навіть не уявляю, яке це горе у сiм'ї, коли не вистачає грошей на лікування єдиної дитини..., - пише на сторінці у соцмережі волонтер Андрій Грабчук, - зараз, коли наша країна у такій скруті, що більшість соціальних програм згорнули, Єва може не дочекатися допомоги від держави, саме тому ми маємо їй допомогти зібрати необхідні кошти та підтримати її сім'ю на цей нелегкий час..."

Зараз матері трьох дітей, найменшій з яких лише кілька місяців, потрібне дороговартісне лікування, яке родина самотужки не спроможна провести. Тому порятунок її життя значною мірою залежить від допомоги людей, яким не байдужа чужа біда. Сім"я Світлани буде щиро вдячна за будь-яку пожертву, адже кожний внесок додає надії на видужання близької людини. Повідомляємо банківські реквізити для тих, хто може допомогти: АТ "Дельта Банк" МФО 380236 ЕДРПОУ 34047020 р/р 26255909915063

Після проведеної операції потрібно провести лікування за схемою R-CHOP (6 курсів хіміотерапії). Один курс хіміотерапії ліками "мабтера" коштує 20 000 грн.

Родина хворої зібрала кошти на операцію та перший курс хіміотерапії, але терміново потрібні кошти для продовження лікування, та, на жаль, їх немає. Лікарі обіцяють видужання, Ольга Михайлівна дуже хоче жити, її діти кожного дня моляться, щоб знайти можливість вилікувати маму!!!

Дуже просимо домоги!!!

Номер рахунку в Приватбанку: 5168755387014315-картка універсальна (Цюпер Надія).

Хвороба прийшла зовсім несподівано. Я не народилась з цим діагнозом. До захворювання займалась бальними та народними танцями, плаванням і геть не підозрювала, що одного дня розпочнуться якісь такі проблеми. А ще й до того я собі навіть не уявляла, що існують подібні захворювання, з якими, як кажуть часто лікарі, треба змиритись та навчитись жити. Проте, я не з тих хто змиряється та здається. Причину хвороби не встановили, почалось все це у 12 років з того, що підтягнулись ахіллові сухожилля і я змушена була ходити "на пальчиках". Але до 17 років навіть не відчувала, що чимось хворію окрім того, що взуття приходилось носити з кожним роком на все вищих підборах аби компенсувати брак згинання стоп і, відповідно, без взуття на підборах я не могла стати на п"ятки. А потім я пережила ахілопластику, де мене обезрухомили на 4 місяця та ще й поставили для фіксування апарати Ілізарова, що спонукало прогресуванню ослаблення м"язів. Після того мені вже стало дуже важко ходити, а ще м"язи ослабли в плечовому поясі, тобто долоні і до ліктів руки ще були в стабільному стані, а вгору підняти їх було вже важко. І так з кожним роком (іноді швидше) все ослаблюються м"язи і ослаблюються. В кінцевому результаті є ймовірність того, що вони ослаблять зовсім...і я як "овоч" буду не дієздатна... з такими прогнозами наших лікарів я жила всі ці роки...

Перше, як завжди, виникло питання: "Чому я?". Потім прийшло розуміння: "А для чого це все?!"...і зрозуміла, що не має випадковостей. Саме проблеми і труднощі вчать нас глибоко мислити, переоцінювати пріоритети та змінювати курс життя. В моєму випадку це все тільки на краще, бо цей досвід багато чого навчив, але я із задоволенням розпрощаюсь з цим періодом та все ж таки, саме завдяки цьому всьому я почала займатись творчістю, роботою, освітою та самоосвітою аби якось компенсувати свій стан! З хворобою я знайома 17 років,а візком користуюсь повних 4 роки.

Дуже прикро, що саме через нашу медицину я зараз в тому стані, в якому є, а могла б і не бути!!! По-перше, лікарі зробили помилку з оперуванням - його не потрібно було робити взагалі, а тим більше вдягати апарати Ілізарова, в результаті чого, мені просвердлили ноги, в буквальному значенні цих слів, до колін і пропхнули по 7 спиць в кожну ногу, а це 14 отворів - і вся ця конструкція тільки для того, аби вивести стопи у положення під кутом 90 градусів. А могли зафіксувати пластиковими лангетами. Та ще в сухожиллях праву ногу менше розтягнули, а ліву більше, і це десь на 3-4 см, відповідно, як стала на ноги, то одразу пішов перекіс всього тіла. Тобто, я обурена на нашу медицину і всі ці роки в моїх довідках стояв такий діагноз: м"язова прогресуюча дистрофія, і під знаком питання або змішаний варіант. Я пропонувала взяти кусочок м"язової тканини на біопсію і дослідити чого бракує, адже є чутливість всюди, є рефлекси, деякі м"язи в наче здоровому стані. То мені лікарі, професори, прямим текстом сказали в очі приблизно так: "Ти думаєш, ти сама розумна? Ну зробимо ми ту біопсію ну і підтвердиться міопатія (м'язова дистрофія) ну і ? Толку з того, це не лікується в цілому світі, хочеш щоби тобі кромсали тіло аж до кістки щоби взяти власне м"язову тканину? Чи ти така розумна, що будеш писати докторську дисертацію? Змирись і навчись з цим жити, така твоя доля".

Тільки завдяки щасливому випадку, що я познайомилась з Мальтійською Службою Допомоги і вони це так не залишили, а взялись мені допомагати в цьому питанні. Минулого року я потрапила в Угорщину на біопсію і завдяки цьому дослідженню німці розшифрували результати, виявляється, що така форма як у мене лікується, і лікується успішно! Німецькі лікарі обурені, що наші допустили мене до візка. Мальтійці не тільки знайшли клініки, але і проспонсорували поїздку на біопсію. Тепер ось світло в кінці тунелю - німці беруться мене лікувати, але перше вони пропонували на місяць, а це коштує 20 тисяч євро плюс екзоскелет для реабілітації, який коштує від 10 тисяч євро і вище, то тепер вони зібрали консиліум і хочуть дійсно мене випустити зі своєї клініки з помітним результатом, і тому аргументують, що потрібне лікування на 2 місяці, а значить в сумі мені потрібно назбирати 50 тисяч євро. І так, зараз все залежить від небайдужих людей, коли буде необхідна сума, тоді відправлюсь на лікування. Але хвороба прогресує.

Я цілком усвідомлюю якщо моя історія не буде показана на всю Україну,то так та історія і загубиться у масовості... нам потрібно було (по старому курсу валюти) трохи більше 500 тисяч гривень, а назбирали не цілих 100... Невже те світло в кінці тунелю для мене виявиться спалахом сірника? Якщо я втрачу цей шанс, я не знаю чи я зможу повернутись до нормального і того мого активного життя...це факт... 

Христина Сирова

Я довго ходила по лікарях (алерголог, дерматолог) , але результатів не було. Донечка росла, розвивалася, але цятки по тілу то проходили, то з'являлися знову. Аналізи крові показували збільшення лейкоцитів, ШОЕ.

У 7 місяців Катюшка почала стояти на ніжках в ліжечку. У цей час алерголог знайшов у неї Епштейна Барра . Після того як ми пролікувалися, донечка схудла в 2 рази, і почалися постійні напади лихоманки доходили до 42 градусів. Вона перестала стояти, тільки сиділа.

Весь цей час я продовжувала шукати лікарів. ( .... Ревматолог , генетик , гематолог .... )

У 1,7 ми потрапляємо з Катрусею до кардіо - ревматолога. Нам встановили діагноз ювенільний ревматоїдний артрит ( ЮРА ) . Катрусі призначили метотрексат, гормони метилпреднізолон ...

Стан її почав потроху поліпшуватися , вона вчилася знову повзати , в 2 роки почала ходити за 2 ручки , але все по трохи. Напади лихоманки проявлялися , але тепер вже не так часто ( залежало від погоди). З'явилася катаракта на двох очах , погіршився зір. , Почалися напади головного болю , стала відставати в розвитку.

Ходити самостійно Катюшка змогла в 3,5 роки.

У 3,10 ми поїхали в м. Львів там нам сказали , що Катрусина хвороба дуже схожа на генетичне захворювання синдром CINCA / NOMID . Ми відправили аналізи ДНК у м. Дрезден у Німеччині і звідти прийшло підтвердження мутації.

Останні наші докази були в Києві.

Катруся зараз вже починає скаржитися на слух.

PS CINCA / NOMID - хронічний дитячий шкірно- артикулярних - неврологічний синдром , є рідкісним аутовоспалітельним захворюванням. Характеризується мультисистемними проявами : шкірними , суглобовими , неврологічними , у тому числі органів почуттів . "

Любляча мама

З вересня 2013 Андріанка лікується у відділенні дитячої онкології Національного інституту раку. Пройдено 8 курсів хіміотерапії, однак подальше лікування можливе виключно за кордоном. Університетська клініка Грайфсвальда (Німеччина) готова продовжити лікування за умови оплати рахунку в розмірі 80 000 євро! Батьки Андріанки звертаються до всіх небайдужих громадян з проханням допомогти врятувати донечку.

Приватбанк р/р 29244825509100 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 Призначення платежу: поповнення картки 4149 4377 4467 5313 Одержувач: Джелема Олексій Юрійович. Контактний телефон - 068 05 13 131

В першу чергу Український Національний Музей у Чикаго сприяє збереженню та примноженню культурних надбань української діаспори Америки, забезпечує гідне представлення України в світі. Він є центром популяризації українського писанкарства.

Щороку перед Великоднем увага відвідувачів звернена до постійної експозиції, де представлено понад 600 писанок із колекції Музею, яка включає мистецькі витвори славного писанкаря Бориса Савина, мисткині Віри Самиці та інших. Майстер-класи із розпису писанок Віри Самиці - улюблене заняття багатьох її учнів. Головне завдання майстер-класів при музеї - дати українцям і неукраїнцям знання про українську культурну спадщину. 

Писанкарство для багатьох українців, народжених в Америці, є чимось більшим, аніж добра традиція чи невід`ємний атрибут Великодня. Це - прагнення зберегти свою національну і культурну самобутність, яке передається з покоління в покоління. Мистецтво розпису писанок вже не в одного американця викликало бажання дізнатися більше про українську культуру.

Переважно, публіка, яка приходить на ці курси, не є українцями, i це в певній мірі служить застереженням нам усім не бути сторонніми глядачами того, як інші сприймають українську культуру. Потрібно стати учасниками мистецького діалогу і працювати над собою, щоби зберегти писанковість української душі. Виховувати ці почуття потрібно з дитинства. І над цим працюють вчителі та директор Марія Фіняк української католицької школи св.о. Миколая в Чикаго. Вони приводять учнів на лекції наших традицій до писанкової зали. Наша співпраця одночасно сприяє розвиткові музейної педагогіки, адже дитяча аудиторія - майбутні відвідувачі. Музей не лише відображає українську культуру в музейних експонатах, але й є місцем її творення й оновлення.

"Сьогодні писанка стала символом Воскресіння Ісуса Христа. Але з"явилася перша писанка набагато раніше, аніж християнство прийшло в Україну. Наші давні предки поклонялися сонцю. У ньому вони вбачали відродження природи і життя. В яйці теж таїться зародок нового життя, а за формою воно - нагадує сонце. Отож і стало яйце символом відродження весняного сонця. Його й почали розписувати магічними знаками. Так з"явилася писанка. Безсумнівним є те, що своїм корінням писанка сягає дохристиянських часів, коли на півдні Східної Європи (нинішній Україні) мешкали суспільства із землеробською основою культури. Про те, що писанка належить саме до цієї культури, свідчить її знаковий код, себто орнамент. Ця метамова наших пращурів виходить із землеробської, орійської традиції, що зумовлює стійкість ряду найважливіших божественних образів (світове дерево, богиня-мати, солярні та свастичні знаки, тощо). Таким чином, наша писанка є тим вісником цілісної культури часів "духовно-поетичного мислення", з якої можна багато чого дізнатися. Ніжна і загадкова душа придумала писанку. Кожна з них - як пісня, як дума, як життя. Тому й не знайдете дві зовсім однакові..."- саме так розпочинаємо ми розповідь про писанку, запрошуючи і вас, відвідати Український Національний Музей у Чикаго.

Навчальні курси відбудуться 16 березня та 6 квітня в Українському національному музеї в Чикаго. Детальна інформація - на офіційній сторінці музею.

Марія Климчак

куратор УНМ в Чикаго

Напередодні 8 березня українські жінки часто запитують мене, як американці святкують Міжнародний день жінок. Моя коротка відповідь: ніяк. Але перш ніж хтось образиться, я поспішаю пояснити, що ми маємо дві інші нагоди, аби вшанувати важливих жінок у нашому житті. В День Святого Валентина (14 лютого) кожен добропорядний американець вітає головну жінку в його житті (дружину, кохану, подругу), запрошуючи її на вечерю (або готуючи вечерю для неї), а також дарує листівку, шоколад (часто у формі серця) і квіти (зазвичай червоні троянди на знак щирого кохання).

Також на День матері (друга неділя травня) американці вшановують своїх матерів - теж запрошують на обід чи вечерю - або, ще краще, пригощають власноруч приготованими стравами.

Але, враховуючи, що багато чоловіків не вміють готувати, День Святого Валентина та День матері стають тими двома днями у році, коли практично неможливо знайти вільний столик у пристойному ресторані.

Усі свята звідкись починаються. День матері є порівняно недавнім винаходом американки Енн Джарвіс, яка запропонувала свято на честь матерів після смерті власної матері, громадської активістки, у 1905 році.

Джарвіс - у якої не було власних дітей - вперше запропоновала свято у 1912 році, а до 1914 року президент США Вудро Вільсон перетворив його у національне святкування. Вже до 1920-х років День матері відзначався по всій країні.

Першотравень прийшов у Київ теж із Америки (ФОТО)

День Святого Валентина має більш давню історію і сягає корінням до язичницьких свят у стародавніх Греції й Римі на честь богині Гери (Юнони), родючості та її шлюбу з Зевсом (Юпітером). Зі смертю християнського мученика Валентина Римського (вбитий у 269 році н.е. і похований 14 лютого) свято перетворилося на християнське святкування.

Але в народній уяві День Святого Валентина став асоціюватися з романтичним коханням і любовними листами лише після того, як англійський поет Джеффрі Чосер, натхнений італійським Відродженням, написав вірш "Пташиний парламент" (1382).

Свято, однак, стало нагадувати щось схоже на теперішні святкування лише у 1847 році, коли інша американська жінка - Естер Гауленд - почала робити листівки до Дня Святого Валентина для магазина свого батька в Вустері, штат Массачусетс. Решта, як то кажуть, вже історія.

А розуміти історію важливо: я майже завжди бачу здивовану реакцію, коли кажу, що саме завдяки американським жінкам в Україні святкують Міжнародний Жіночий День.

На відміну від Джарвіс і Гауленд, чиї імена відомі, міжнародний день жінок почався із низки страйків, які проводили 8 березня, чи близько цієї дати, в Нью-Йорку ще в 1857 році невідомі жінки, протестуючи проти низької заробітної плати і поганих умов праці.

До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок.

Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.

Наступного року більш одного мільйона чоловіків і жінок по всій Європі взяли участь у мітінгах з нагоди Міжнародного дня жінок. У 1913 і 1914 роках, мільйони жінок по всій Європі, Російській імперії і Північній Америці вийшли 8 березня з протестами проти насування Першої світової війни.

Лютнева революція. Жіночий бунт, який знищив Російську імперію

У 1917 році жінки в Петрограді та інших містах по всій Російській імперії вийшли на демонстрації в неділю, 8 березня (за новим стилем), закликаючи до "хліба і миру". За тиждень цар Микола зрікся престолу, а Тимчасовий уряд незабаром надав жінкам право голосу.

Далі - то вже радянська історія: Олександра Коллонтай переконала Леніна зробити Міжнародний жіночий день офіційним радянським святом.

"Без допомоги мужчин - навіть проти їхньої волі - жіноцтво виходить під червоним прапором. Під цим прапором жінки будуть боротися за визнання своїх прав... Як робітник пригноблений капіталістом, так і жінка пригноблена чоловіком. І вона залишатиметься пригнобленою, доки не стане економічно незалежною [від чоловіка]..."

У 1965 році Президія Верховної Ради оголосила Міжнародний день жінок (який зараз міцно утвердився 8 березня за новим стилем) офіційним вихідним. І таким він залишається й сьогодні - принаймні в Україні, Росії та низці інших країн колишнього Радянського Союзу.

Олександра Коллонтай про прекрасний новий світ комунізму

На початку 1930-х років Міжнародний день жінок вже не був насправді міжнародним. США - де він був започаткований - стали однією з перших країн, які відмовитися від свята, оскільки День матері та День Святого Валентина набирали обертів.

Більшість країн Західної Європи наслідували цей приклад.

Хоча свято є офіційно визнаним Організацією Об"єднаних Націй, лише близько десятка країн за межами Східної Європи визнають цей день офіційним вихідним (до них відносяться Алжир, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Китай, Куба, Італія, Ізраїль, Лаос, Монголія, В"єтнам і Замбія).

Але навіть у США ми не зовсім забули про цю дату. У 1981 році Конгрес США призначив тиждень навколо 8 березня Тижнем історії жінок. У 1987 році Конгрес США розширив подію, оголосивши увесь березень Місячником жіночої історії.

Протягом місяця державні установи, школи, бібліотеки та інші організації зосереджують свої суспільні програми на жінок і їхні численні досягнення.

В Україні День жінок нагадує поєднання Дня Святого Валентина та Дня матері, оскільки необхідність вшановувати "видатні заслуги жінок в комуністичному будівництві", ухвалену колись Верховною Радою, вже забули.

Якою мала бути ідеальна домогосподарка в СРСР

Джерело: блог посольства США в Україні

Прийшла весна і ми все частіше чуємо в розмовах термін "авітаміноз". На нього традиційно прийнято списувати сонливість, втому, неуважність на роботі.

Здоров"я людини на 50% залежить від способу життя і дуже мало, приблизно на 7-8%, - від лікарської допомоги. Тому кожна людина, дотримуючись здорового способу життя, а особливо правильного харчування, здатна зменшити негативний вплив екологічних чинників і погодних змін, пишуть vidomosti-ua.com.

Що таке авітаміноз, які причини його виникнення і як уникнути цього стану, розповів головний лікар Волинського обласного центру здоров"я Сергій Новосад. - До того, що ми зазвичай називаємо весняним авітамінозом, більше підходить термін "гіповітаміноз". Він означає, що людина тривалий час недоотримує достатньої кількості одного або кількох вітамінів, а також пов"язаний із тривалою недостатністю сонячного світла. - Які симптоми нестачі вітамінів і поживних речовин навесні? - Симптоми можуть бути різні. Зазвичай це занепад сил, безсоння, дратівливість, розлади травлення, такі дрібні косметичні дефекти, як лущення шкіри, тріщини в куточках губ, нездоровий колір обличчя. Часто саме в цей період люди внаслідок зниження імунітету найбільше схильні до застуд, дрібні поранення і удари довго не заживають, а хронічні захворювання загострюються. У цілому якість життя помітно знижується. Залишати гіповітамінози без уваги не варто, адже з часом вони можуть викликати серйозні розлади обміну речовин. - Хто найбільше схильний до авітамінозу? - Групу ризику щодо авітамінозу становлять люди з недостатньою і з надмірною масою тіла, вагітні та молоді мами, які не приділяють достатньо уваги здоровому харчуванню. Також від гіповітамінозу страждають люди з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. В цьому разі вітаміни просто погано засвоюються. Наприклад, при гастритах часто порушується обмін вітамінів групи В, а при пригніченні кишкової мікрофлори можлива нестача вітаміну К. Ще у групі ризику - люди похилого віку (для них надзвичайно важливо стежити за рівнем вітамінів D і В12); ті, хто зловживає алкоголем (у них погано засвоюються вітаміни А, С, D і більшість вітамінів групи В); курці (варто приділити особливу увагу вітамінам С і В12). - Як уникнути стану, при якому організму не вистачає поживних речовин? - Для всіх найкраща профілактика авітамінозу - це здорове харчування. Ніякі вітамінні препарати та біодобавки, навіть найдорожчі та якісні, не будуть настільки ж ефективні, як регулярне вживання продуктів, у яких є високий вміст цінних поживних речовин. Тим, хто належить до групи ризику і переймається своїм здоров"ям, варто звернутися до сімейного лікаря і здати аналізи на вміст вітамінів у сироватці крові. - Що робити при весняному авітамінозі? - Якщо ви помітили у себе певні ознаки авітамінозу, то насамперед варто скоригувати свій раціон. У ньому мають переважати продукти з найменшим ступенем промислової обробки й очищення: нерафіновані рослинні олії, хліб із цільнозернового борошна, нешліфований рис, домашній сир замість солодких сирків, м"ясо і птиця замість ковбасних виробів. Рибу та м"ясо бажано готувати на парі або запікати, щоб термічна обробка продуктів якнайменше позначалася на їхній харчовій цінності. Вживайте якомога більше сирих фруктів і овочів. Після тривалого зберігання взимку вони теж втрачають харчову цінність, але все одно значно корисніші, ніж солодощі. Навіть яблуко, яке довго зберігалося, принесе більше користі, ніж сік із пакета. З домашніх заготовок варто віддати перевагу квашеним, а не маринованим овочам, адже в оцтових маринадах вітаміни практично відсутні. Обмежте шкідливі звички - куріння, алкоголь, надмірне вживання солодощів. Якщо після двох-трьох тижнів такої необтяжливої дієти симптоми гіповітамінозу не зникли, варто здати аналізи на вміст вітамінів у сироватці крові, а вже потім приймати призначені лікарем медпрепарати. Якщо і це не допомагає, лікування авітамінозу потрібно поєднувати з пошуком хронічних захворювань організму, що заважають засвоєнню вітамінів. І не забувайте про ранкову зарядку, контрастний душ, помірні фізичні навантаження. Це відмінно тонізує організм, допомагає боротися з втомою, нормалізує сон.