У церкві свв. Верховних апостолів Петра і Павла (м. Івано-Франківськ), на завершення першого тижня Великого Посту, відбулась Хресна Дорога з духовною наукою про християнську відповідальність за Богом створений світ. На запрошення пароха о. міт. Степана Гнитки, до громади прибув о. д-н. Володимир Містерман, працівник Бюро УГКЦ з питань екології.
Після спільної Хресної Дороги, о. Андрій Гнитка, представив, чисельно зібраним вірним, гостя, наголосивши, що «сьогоднішня наука буде про екологію».
Одні з перших слів, якими звернувся о. д-н. Володимир до громади, були: «всі ми з Вами тут так чисельно зібрались, бо кожен з нас, в більшій чи меншій мірі, спраглий любові. І, прийшовши сюди, ми прийшли за вірним адресом, і тому найкращим доказом є страждання Ісуса і Його Хрест, який є найбільшим виявом Божої любові до кожного з нас та до усього створіння». Співпрацівник Екобюро також сказав: «раз духовні отці запросили говорити про екологію, то це означає, що вони мають батьківську любов до своїх вірних, адже прагнуть, щоб поручені їм душі зростали у святості та невпинно поглиблювали свою християнську віру, роблячи її цілісною та дієвою».
Продовжуючи свою науку, диякон запропонував вірним трішки задуматись над тим, чому Церква говорить про екологію і чи взагалі вона має на це право. Було наголошено, що всі ми перебуваємо в часі Великого Посту, в якому присвячуємо більше часу молитві, посту та ділам милосердя, надіючись на життя Вічне, але кожен з нас не проти, щоб вже «тут і зараз» почати жити якісно інакшим життям. Жити краще – це цілком природне прагнення кожної людини, і в цьому немає нічого поганого, більше того, взявши до рук Книгу Книг – Святе Писання, вже на перших її сторінках бачимо, що Творець, створивши все добрим, доручив це все нашому прародичу Адамові в реальному часі, щоб він, піклуючись дорученим йому створінням, радісно та щасливо жив.
Певний збій у задумі Творця відбувся тоді, коли у світ увірвався гріх, а з ним смерть та руйнування, які кожен може навкруги спостерігати. «Коли включаємо телебачення, чи дивимось новини в інтернеті і бачимо як тисячі людей помирають від нестачі питної води чи їжі, в той час як мільярди доларів витрачаються на озброєння, польоти в космос, тощо; коли природні катаклізми та екологічні катастрофи калічать людські долі і коли «жменька» великих світу цього по-хижацьки привласнює і використовує природні ресурси, призначенні для цілого роду людського, то це означає, що Церква не лише має право, але має великий обов’язок говорити про екологію», – підкреслив працівник бюро.
В духовній науці було також наголошено на тому, що коли відчуваємо і бачимо існуючі проблеми з питною водою, забрудненим повітрям, по-варварськи вирубаними лісами, коли на наших очах постійно хтось помирає через невиліковні хвороби, спричинені екологічними проблемами, тощо, то всі ми, як Церква, просто не маємо більше права мовчати. В особливий спосіб було наголошено на тому, що наша любов до Бога та ближніх, пропорційно зростатиме від нашого шанобливого ставлення до природи, в якій, за словами Папи-емерита Венедикта XVI та Папа Франциска, ми можемо відчитати люблячий образ самого Творця.
Диякон Володимир підкреслив, що кожного дня на побутовому рівні ми маємо безліч нагод, щоб зробити нашу віру більш дієвою, а прив’язання молоді любові до природи, в майбутньому може врятувати її від згубних пасток, які розставляє споживацький світ.
«Секрету щастя», за словами доповідача, слід навчитись у Святішого Отця Франциска, який своїм прикладом повчає нас задовольнятись в житті найнеобхіднішим.
На закінчення науки було представлено Великопосну ініціативу і запропоновано спеціально підготовлені буклети.
О. д-н Володимир на завершення закликав усіх: «проведімо цей радісний і благодатний час посту в Році Віри так, щоб від Хреста Христового загорітись любов’ю до Божого створіння-природи, давши їй через наше до неї ставлення відчути, що Христос справді Воскрес».