Цей день було впроваджено з 2008 року за ініціативою Всесвітньої асоціації товариств глаукоми - WGA і Всесвітньої асоціації пацієнтів з глаукомою - WGPA.
На глаукому страждають 2-3 % населення земної кулі, незалежно від статі, раси і національності. Сьогодні кількість хворих на глаукому в світі складає близько 70 млн. чоловік, 8 млн. з яких осліпнули в результаті цього захворювання. Також вважається, що 70 млн. – це тільки половина хворих, яким відомо про своє захворювання. Як мінімум ще стільки ж пацієнтів не знають, що вони хворі на глаукому, та продовжують повільно і непомітно втрачати зір. З віком ризик виникнення глаукоми підвищується. Проте це захворювання буває навіть у новонароджених.
Захворювання найчастіше розвивається після 40 років, і в середньому поширеність глаукоми становить 1,5-2,0%. З віком цей показник збільшується до 12% (у пацієнтів старше 80 років).
Глаукома – хронічне захворювання очей, при якому підвищується внутрішньоочний тиск (ВОТ), уражається зоровий нерв і зір знижується, аж до сліпоти.
У нашій країні 170 000 людей вражені цією хворобою, - говорить головний позаштатний офтальмолог Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації Ігор Вітовський. - З яких 4068 хворих на глаукому знаходиться в Івано-Франківській області на диспансерному обліку. Кожен рік ми виявляємо більше 400 хворих глаукомою.
Досі невідомо, що є причиною виникнення глаукоми. Однак доведено, що підвищення внутрішньоочного тиску є провідним чинником ризику прогресування та втрати зорових функцій.
Головний офтальмолог області називає дві основні причини внаслідок яких може підвищуватись ВОТ:
надмірне утворення внутрішньоочної рідини
порушення відтоку внутрішньоочної рідини через дренажну систему ока внаслідок її зміни.
- Нормальні цифри ВОТ індивідуальні, - додає Ігор Вітовський, - але в середньому коливаються в межах 16-26 мм.рт.ст. при вимірюванні тонометром Маклакова («грузиком»).
При порушенні відтоку внутрішньоочна рідина накопичується в оці, що призводить до підвищення внутрішньоочного тиску. Високий тиск призводить до порушення кровопостачання зорового нерва, перебуваючи в такому стані тривалий час, зоровий нерв атрофується і зір погіршується. Загибель нервових волокон призводить до звуження поля зору. У стадії, що зайшла далеко, залишається «трубчастий зір», хворий дивиться наче крізь вузьку трубку.
Таким чином, якщо у пацієнта рівень внутрішньоочного тиску залишається високим, захворювання прогресує значно швидше.
Також існує ряд факторів, що підвищують ймовірність розвитку глаукоми:
вік більше 40 років – чим старша людина, тим вищий ризик;
наявність глаукоми у найближчих родичів;
наявність супутніх захворювань серцево-судинної системи: артеріальна гіпер- і гіпотонія, вегетосудинна дистонія, мігрень і т.д.;
короткозорість;
тривале застосування стероїдів.
На сьогоднішній день глаукома – це невиліковне захворювання. Сліпота, породжена глаукомою, носить незворотній характер. Пов’язано це з тим, що відбувається загибель зорового нерва і нервових клітин сітківки. Повернути зір тому, хто осліпнув – вже неможливо.
Глаукома – досить поширене захворювання. Однак через те, що глаукома розвивається поступово і часто протікає безсимптомно, багато пацієнтів дізнаються про свою недугу тільки тоді, коли погіршується зір. Це робить глаукому доволі небезпечною і підступною хворобою.
На сьогодні єдиним шляхом запобігання сліпоті при глаукомі є своєчасне розпізнання захворювання і правильне лікування. Найважливішою для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення, однак понад половини людей, які страждають від цієї хвороби, навіть не підозрюють про це. Хоча глаукома може виникнути в будь-якому віці (починаючи з народження), але поширеність захворювання значно збільшується після 40 років. Людям, що входять в так звані «групи підвищеного ризику», рекомендується перевіряти зір і внутрішньоочний тиск щонайменше двічі на рік. Це особливо актуально для пацієнтів з історією сімейних захворювань глаукомою, тих, хто страждає на короткозорість або далекозорість, а також людей, старших 60 років. А населенню за 40 – 1 раз в три роки. Обстеження можна зробити в 48 очних кабінетах, які працюють в кожному районі та місті Івано-Франківської області.
Все, що необхідно робити пацієнту з діагнозом «глаукома», – радить обласний офтальмолог, - щоденне дотримання режиму закапування крапель, виконання рекомендацій та регулярне обстеження у офтальмолога. Тільки лікар на підставі багатьох чинників може обрати оптимальний метод лікування і лікарський препарат в кожному конкретному випадку. Самолікування тут неприпустиме.
Діагноз «глаукома» – не привід впадати у відчай, панікувати і перестати радіти навколишньому світу. Адже завдяки сучасним методам лікування більшості хворих вдається зберегти зір на довгі роки. Ігор Вітовський застерігає, що своєчасне звернення до лікаря і рання діагностика допоможуть зберегти один з найдивовижніших дарів природи – зір.
Лілія Романюк ОЛФЗЦ