Не таємниця, що нині в цій соціальній галузі є чимало такого, що нівелює думку суспільства як про авангардний характер її представників. Нерідко можна почути, що вчителі приходять на уроки напідпитку.
Вседозволеність стосується і вчительського одягу: який приклад щодо носіння шкільної форми дають педагоги, коли вчительки на уроках--суцільно в штанях? А скільки показушного, несправжнього є у самих формах виховання! Ті, хто покликаний сіяти "розумне, добре, вічне", самі частенько будують свою роботу на обмані. Цікаво, що суспільство, яке все добре знає, вже до цього "болота" звикло й навіть примирилося.
Скажете: де факти? Будь ласка! А починається все із дитсадка. Побори при прийомі на роботу, влаштуванні дітей до груп, подарунки керівнику закладу, вихователям. Завідувачки ДНЗ, маючи цілком пристойну, як для нинішнього збіднілого люду, зарплатню, не гребують тим, щоб прихопити собі продуктів зі складу, приписати малюків, щоб побільше виділили фінансів із казни. Не відстають і працівники кухні.
Як результат, бідкався мені один сільський голова, з половину продуктів розкрадають. А виділити із сільського бюджету на таку "освіту" треба чимало. Чи оправдано, якщо дитсадки іноді працюють лише до обіду, зі значно меншою кількістю діточок, ніж записано?
А школи? Хіба невідоме явище, коли одна школа на початку навчального року "позичає" учнів іншій, щоб там могли відкрити ще один клас? "Провчаться" (тобто, числяться на папері) отак учні зо два тижні, а потім їх "переводять до іншої школи. А додатковий клас уже відкрито, його ніхто вже й не збирається закривати. Не говоритиму вже про те, що в деяких класах навчається по шестеро-семеро учнів, а вчителів у школах аж зашкалює. І це лише, так би мовити, вершина айсберга.
Якщо тут окреслено щось неправильно, чекаю заперечень від чиновників. А заодно й нових фактів щодо освітянських негараздів. Бо всі ми хочемо пристойно жити, бідкаємося, що все "не так". То давайте разом щось змінювати!
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ