Про життя в Станіславові за часів Великої війни розповідає нова книга Сергія Адамовича


 

Відомий на Прикарпатті науковець-політолог, доцент кафедри теорії та історії держави і права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, депутат Івано-Франківської обласної, доктор історичних наук Сергій Адамович презентував вчора свою нову працю – книгу «Станіславів у часи лихоліть Великої війни (1914 – 1918 років)».

Назва книги, яка побачила світ під № 38 у серії «Моє місто» у видавництві «Лілея НВ», говорить сама за себе. «Період першої світової війни, - прокоментував автор книги актуальність обраної ним теми, - є найменш дослідженим в історії нашого міста. Тому що війна не сприяє тому, щоб писати книжки. Моя кандидатська дисертація стосувалася тематики першої світової війни. Більшість матеріалів, які увійшли до книги є тільки в архівах. Це 54 справи». Зі слів пана Адамовича, війна 1914 – 1918 років була останньою війною, яка велася за правилами. Історія Станіславова, звісно, пам’ятає і кавказькі дивізії, чеченські вояки яких безжалісно різали голови австрійським солдатам, але разом з тим пам’ятає також досить цивілізовані як для воєнних лихоліть моменти – такі, як протиепідемічні заходи для населення окупованих територій, хабарі чи єврейський бізнес на війні, і навіть досить курйозні, як, наприклад, «робота» жінок легкої поведінки, проходження ними медогляду, скарга командира одного з окупаційних російських полків до магістрату про те, що такі «працівниці» заразили венеричними хворобами особовий склад його полку і відповідь магістрату про те, що, мовляв, вочевидь, панове просто не оплатили отримані послуги.

Книга містить чимало цікавої статистики щодо населення міста, його промисловості, яка, зі слів автора, на той час була значно більш розвиненою, ніж тепер, потреби міста у продуктах харчування і навіть роботи магістрату, чисельність якого на той час налічувала всього 15 осіб проти майже півтисячі у сучасних міськвиконкомі та міськраді. «Мені здається, - робить автор несподіваний висновок з власного дослідження, - що найгірше цим містом опікуються останні 20 років».

«Війна – це велике безумство, - висловив своє ставлення до нової праці науковий консультант автора книги, доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Олег Жерноклєєв. – Це одна з найбільш депресивних тем. Але водночас, Сергій Адамович знайшов  у цій темі якусь психологічну розраду».

Значну частину книги пан Адамович присвятив також українському населенню тогочасного Станіславова, розповівши, як формувався Легіон Українських січових стрільців, як українське населення опікувалось пораненими і навіть як збирало подарунки фронтовикам до свят.

Науковим редактором видання виступив відомий науковець, член об’єднання «Моє місто» та обласного відділення Національної спілки краєзнавців України доктор політичних наук Іван Монолатій, а в якості ілюстрацій використано старовинні поштівки із колекції голови товариства «Моє місто» Зіновія Жеребецького.

Сергій Білий

 

Фоторепортаж



20 Лютого 2013 p.
©http://briz.if.ua/