— У Городенківському районі створена й функціонує одна прийомна сім’я, в якій створено всі умови для належного виховання дитини, — розповіла Тамара КЛИМ, начальник відділу соціальної роботи Городенківського РЦСССДМ. — Батьки відповідальні, врівноважені, дитина задоволена, визначилась із вибором професії. Є чергові кандидати у прийомні батьки, які пройшли курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі під керівництвом фахівців ОЦСССДМ, та відповідну тренінгову підготовку.
Дитина, яка зростає в родині, батьківській любові та повсякденній турботі, має у своєму серці ті ж почуття й риси характеру. Вона вміє поділитися останньою крихтою хліба, знає, що таке людська доброта. Саме любов і милосердя є найважливішими почуттями в цьому світі. Якщо ми виховуватимемо наших дітей у дусі слов’янських традицій, то виростимо гідних українців.
Повірте, кожна дитина з інтернату мріє про благополучну й щасливу родину, і ви можете приєднатися до цього. Прийнявши у свою родину дитину, яка мріє потрапити в сім’ю, Ви даруєте майбутнє, шанс змінити в позитивну сторону долю дитини. Таким шансом є створення прийомної сім‘ї або дитячого будинку сімейного типу (далі ДБСТ).
Прийомна сім‘я — це сім‘я або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі та добровільно взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьх дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.
Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — окрема сім‘я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше як п’ятеро дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тобто створюється велика багатодітна сім’я, де неповнолітні формуються під впливом нехай і не рідних, але батьків, вони оточені любов’ю й турботою та водночас самі вносять посильний вклад у розв’язання буденних проблем.
Що гарантує держава: за вихованцями прийомних сімей та будинків сімейного типу, на відміну від усиновлених, зберігаються всі пільги, належні дітям-сиротам та позбавленим батьківського піклування, а зокрема при вступі до вузів, та раніше призначені аліменти, пенсії, інші виплати, які перераховуються на їхні особисті рахунки. Крім того, на кожну прийомну дитину та вихованця щомісяця місцевим управлінням соцзахисту виплачується соціальна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів для відповідного віку, але, якщо дитина отримує пенсію, аліменти, стипендію чи державну допомогу, про що говорилося вище, — розмір допомоги визначається як різниця між двома відповідними прожитковими мінімумами та цими виплатами.
Оскільки при створенні будинку сімейного типу мама, як правило, мусить залишати роботу, щоб доглядати за дітьми та поратися по господарству, вона отримує статус вихователя (ним може бути й батько) і значне грошове забезпечення. Виконання цих обов’язків зараховується людині в загальний трудовий стаж. Якщо йдеться про прийомні сім’ї, то одному з батьків теж виплачується грошове забезпечення — у розмірі 35 відсотків державної соціальної допомоги на кожну прийомну дитину, але не більше, ніж півтора прожиткові мінімуми для працездатної особи. Коли дитині виповнюється вісімнадцять років, угода про опіку над нею — чи то в прийомній сім’ї, чи в ДБСТ — втрачає чинність, і молода людина отримує одноразову допомогу. Під час навчання у професійно-технічному чи вищому навчальному закладі вихованці перебувають під опікою держави, але максимум до 23-річного віку. При цьому нараховуються належні виплати на дитину.
Людмила СТРАЖНИК для БРІЗ