Довгоочікувану автономію отримали мешканці Галичини від Імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І в 1861 році.
Історики сперечаються і щодо власне дати і років, коли ця визначна подія трапилась, але галицькі старожили часто у розмовах з журналістами кажуть, що вони "пережили багато урядів і влад, але найкраще галичанам жилось таки при Австро-Угорщині".
Діяв Галицький сейм, послів (депутатів) якого обирали, крайовий виділ і підпорядковані йому органи місцевого самоврядування.
Влада в автономному краї належала фактично польським колам. Урядовою мовою 1867 стала польська (українці-посли сейму мали право виступати і подавати письмові внесення українською мовою).
Від 1848 українські політичні сили боролися за поділ Галичини на українську і польські частини з утворенням окремої української автономної провінції.
За матеріалами інтернет-видань