«Модними» і ефективними передвиборчими гаслами стали тези про люстрацію, але що це за явище і кому воно потрібне? Все, що існує в природі – проходить процес еволюції - стверджує у своєму Блозі на БРІЗ лідер громадської думки, експерт Микола Кучернюк.
"Такою ж еволюцією для влади і будь-якої політичної структури є процес люстрації – очищення, - пише Микола, - всі ми чітко розуміємо, що усі ми - люди і нам усім притаманно помилятися. Тільки шляхом усвідомлення і виправлення помилок, ми еволюціонуємо і не перетворюємося на динозаврів. Українське політичне середовище і краю зокрема, нагадує «парк юрського періоду». На превеликий жаль, існування політичних динозаврів, зумовлене сприятливим середовищем, породженим тим же електоратом, який все ще вірить в правдивість їхніх обіцянок.
Гарне, нове і навіть багатообіцяюче слово «люстрація», говорить не лишень про початок нових дій, але й за своїм змістом, дає надію на краще життя. Однак,як не прикро, але на цьому все і закінчується. Славні автори цих ідей навіть і не думають робити якихось дій в цьому напрямку. Сама суть люстрації – це очищення. Тоді чому корумповані сили міської ради про це мовчать? Чому решта «опозиційних» партій не допоможуть своїм ідеологічним побратимам покаятись і відійти від гріха? Виходить все просто: для них люстрація – це спосіб повалення однієї влади іншою. І досить ілюзій – ніхто з них не мав за мету робити владу прозорішою чи відкритою для людей.
Замовчування фактів корупції і злочинності у їхніх рядах, є прямим доказом того, що люстрація невигідна, в першу чергу, їм, а не виконавчій владі. Виходячи з цього, ми приходимо до висновку: повинен діяти громадський контроль. Коли у владі перебуває опозиція, а учасники влади є безпосередніми представниками опозиції – це призводить до нівелювання процесу демократичності і втрати механізму відповідальності і влади, і народних обранців перед громадою. Тоді яких змін ми чекаємо? Старі обличчя нових партій вже завчасно розуміють, що змін не буде! А для більшості людей – це явище породить розчарування і закономірне здивування: «життя не змінилось – вкотре «продовжуємо розпочате»".