Осінній призов здійснюється на підставі Указу Президента України №22/2019 від 30 січня 2019 року, в якому визначено призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров'я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Чинне законодавство дозволяє президенту в будь-який момент оголосити позачергові і додаткові призови строковиків.
Чи відправлятимуть новобранців служити в зону ведення бойових дій?
Батькам не слід хвилюватися, і головне, не довіряйте чуткам. За рішенням РНБО України від 28 серпня 2014 року, заборонене залучення військовослужбовців строкової служби до виконання бойових завдань в Антитерористичній операції (нині Операції об’єднаних сил) у Донецькій та Луганській областях.
Термін строкової служби?
Термін перебування на строковій службі для призовників, які не мають вищої освіти, становить 18 місяців, для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра - 12 місяців.
Чи існують поважні причини неприбуття призовника у вказаний у повістці термін?
Призовники, яким надійшла повістка на прибуття до призовної дільниці для проходження комісії, зобов'язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці. Навіть якщо повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов'язані з'явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову. Також необхідно пам’ятати, що керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів, незалежно від підпорядкування та форм власності, на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян призовного віку до дільниць.
У разі неявки призовника без поважних причин за викликом на призовну комісію, він несе відповідальність, установлену законом. Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у визначений строк, які підтверджені відповідними документами, визнають: перешкоду стихійного характеру, хворобу призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк, а також смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини. Інші причини не вважають вагомими і можуть бути розцінені як ухиляння від призову.
Яка відповідальність за ухилення від призову?
В Україні передбачені два види відповідальності за порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу: адміністративна і кримінальна.
Адміністративна відповідальність наступає за порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, тощо. І в цьому випадку застосовуються санкції передбачені статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративна відповідальність передбачає накладання штрафів.
Кримінальна відповідальність - це більш серйозно. За статтею 335 Кримінального кодексу України, ухилення від призову на строкову військову службу, карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Громадяни призовного віку мають і права, наприклад, право на відстрочку від призову або звільнення від строкової служби.
Насамперед, необхідно знати, що відстрочка надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.