За сім днів до виборів. Дія друга.
Сьогодні, 21 жовтня, відбулось засідання Асоціації фермерів Тлумацького району. Зібралось близько сімдесяти фермерів, запросили на своє зібрання районну владу на чолі із головою РДА Василем Сенівим та усіх кандидатів від округу – розповісти про свої проблеми, про розвиток агропромислового комплексу, послухати, хто з кандидатів що може запропонувати у вирішенні тих чи інших проблем.
«Це взагалі дуже добре, коли громадськість ініціює такі зустрічі, - розповідає кандидат в народні депутати Тарас Виноградник, - це такі своєрідні дебати. Є професійне об’єднання людей, які добре володіють станом справ у своїй галузі. І те, що нас запросили для спілкування, це фантастично. Ми мали можливість і почути кожного, і самі могли розповісти, яким може бути наш внесок у розвиток сільського господарства району.»
Фермери розповіли про розвиток галузі, поділились своїми проблемами і головуючий – Микола Могиляк – запропонував кандидатам сісти в президію і надав кожному слово до трьох хвилин: «Зробіть коротку презентацію своєї передвиборчої програми суто з питань АПК.»
Таким чином, кожен кандидат мав можливість виступити. Ми повинні розуміти, що таке Тлумацький район? В даний час він зазнає істотних змін, адже якщо раніше він був суто сільськогосподарським, то зараз з появою моди на екологічний туризм, з популяризацією Дністровського каньйону мала б вестись мова мало не про створення особливої економічної зони туристично-рекреаційного типу. Агропромисловий комплекс мав би тепер підсилюватися. Про це говорили присутні кандидати в депутати у одномандатному виборчому окрузі № 84 – Тарас Виноградник (партія Зелені), Ігор Волощук (партія Регіонів), самовисуванці - Петро Галига, Володимир Людера та Микола Зелінський, Галина Круховська (КПУ), Євген Шевчук (Нова Політика) і Володимир Купчак (ОО). Саме останній, вочевидь, не маючи слів для сільського господарства, у своєму виступі «зупинився» на присутніх опонентах, обзиваючи їх та погрожуючи: «Ви всі – тушки. Ви зрадники, вас, зрадників, треба всіх розстрілювати, а якщо не розстрілювати, то бити морду.»
Зібрання фермерів було зірвано, «єдиний узгоджений» перетворив його на балаган.
А могло ж усе бути інакше. 84 округ міг стати зразком виборчої гонки в Україні. Домовившись раз між собою і закріпивши це згодом підписами під відповідним Меморандумом про чесні вибори, усі шістнадцять кандидатів мали б показати усій Україні приклад того, як можна вести агітацію «за себе», а не «проти іншого», це мало б відбуватися без застосування «брудних технологій», без чорного піару. Та не так сталось, як хотілось. Зрештою, коли я вперше два тижні тому писала матеріал про неприпустиму поведінку кандидата від ОО по 84 мажоритарному округу Володимира Купчака, тоді навіть не уявляла собі весь цинізм поведінки «єдиного узгодженого».
Минулого тижня на своїй сторінці у фейсбуці я вже писала про те, як жіночка пристойного вигляду намагалась на паркані біля мого будинку наклеїти агітку Купчака. Я їй хвилин з п’ять пояснювала, що мій паркан – це мій паркан, а не територія агітації: «Тому прошу не клеїти ніяких агіток тут.» Жіночка «зрозуміла і почула» мене: через годину на паркані було раз у раз наклеєно вісім плакатів, які закликали мене агітувати за Володимира Купчака. Звичайно, я їх зірвала. На другий день під час сесії івано-Франківської обласної ради «єдиний кандидат з агітки» на всю область в прямому ефірі обласного телебачення «Галичина» розповідав, що його агітаторів «пресують», його плакати зривають, його самого залякують і що все це – справа рук людей лідера виборчих перегонів Миколи Круця. Тоді, обговорюючи у фейсбуці цей факт, ми з журналістами посміялись над цим і «перегорнули сторінку», забули.
Та, вочевидь, агресивна поведінка представників від об’єднаної опозиції, яку ми спостерігаємо впродовж усієї виборчої кампанії – це не якісь поодинокі випадки, а це ціла системна технологія. Бо як інакше мені це все назвати? Спочатку заяви про те, що треба окреме кладовище для тих виборців, які проголосують за партію регіонів, паплюження пам’яті загиблих воїнів УПА, відверто брехливі заяви про залякування агітаторів.
Чи буде цьому край? Не знаю. Наразі точно знаю, що життя 28 жовтня 2012 не закінчується. Воно продовжується. І яким буде це життя – обирати нам, виборцям. Тож зробіть свій вибір справді своїм вибором.