Військові про війну: у Франківську презентували книги про АТО


У суботу, 9 лютого, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася творча зустріч з ветеранами АТО, які презентували свої книги про події на фронті. П'ятеро письменників, учасників війни на Донбасі презентували сучасну військову прозу гостям зустрічі. Про це повідомляє прес-служба бібліотеки.

         Модератор зустрічі - Владислав Якушев, львівський журналіст, воїн АТО, боєць, який вміє йти вперед, цікавий співрозмовник, автор роману «Карателі», котрий уже назвали одним із найрезонансніших творів сучасної української літератури, присвячених подіям війни на Донбасі.

        У книзі змальовуються події 2015-2016 років, що відбувались на ділянках фронту, яку захищала 14-та окрема механізована бригада. У цій бригаді автор у 2015-2016 рр. служив на посаді керівника прес-служби. Книга вийшла друком у київському видавництві «ДІПА». Перша презентація книги відбулась у місті Мар'їнка Донецької області.

        Книга «Карателі» - це 218 маленьких історій на 700 сторінках про людей, які захищають свою державу, звичайні люди, які потрапивши на фронт, стають воїнами, які міцніють і не втрачають людяності. Це світла книжка про війну, насичена доброю життєвою енергією.

«Усі історії, описані у книзі, є правдою. Якщо були якісь випадки, що людина нормально служила, а вийшов курйоз, я описував без імен, спеціально для цього створив персонажа Юліка, на якого «вісив» усе. От кожна бойова втрата описано поіменно... Під час війни не було часу щось записувати, робив тільки епіграфи, за якими потім відтворював події, - розповів В. Якушев. - Я поїхав в село і там у повній самотності за рік написав книжку. Це художня книжка на основі реальних подій. Після чергового бою один друг сказав: от воюємо, а ніхто про нас не згадає, буде сухий звід штабу, скільки обстрілів сталося. Тоді всі посміялися, а в мене з'явився задум написати про ті події, про людей, які стоять на передовій. Пам'ятаю був у нас побратим, який загинув під час обстрілу артилерії. Потім виявилось, що у нього був рак мозку. Він про це знав, але все одно пішов служити. Вирішив перед смертю принести максимальну користь для країни. Втім було і багато комічних моментів, про які написано в книзі», - розповідає Владислав Якушев.

          Попри позитивний настрій автора, говорили присутні й про сумне: «У книзі є розділ про суїцид, на жаль, це також буває на фронті. Часто таке трапляється через сімейні проблеми, непорозуміння з боку сім'ї. Одного з хлопців покинула дружина, написала йому про це у листі, у нас саме бій був. Це його зламало, він пішов на мінне поле і йшов, допоки не підірвався... Коли його забирали з поля, задзвонив телефон - дружина. Їй повідомили, що загинув, нема його... Пауза і запитання: «А компенсація буде?» Далі просто була німа сцена. Хочу закликати, якщо є таке щось у вашій сім'ї, то скажіть це у обличчя, почекайте поки людина повернеться, бо там, коли щодня обстріли й стрес, можливостей для суїциду дуже багато», - зазначає автор.

        Книга «370 днів у камуфляжі (записки артилериста)» є першою літературною спробою Петра Солтиса. Твір написаний у формі щоденника, що надає читачеві відчуття безпосереднього психологічного контакту з автором. П. Солтис розповів, що почав вести щоденник на фронті, щоб якщо загине, родина знала, як там було. «Все, що відбувалося з нами, я описував. Спочатку, як створювалася 44 бригада, далі бойовий шлях нашого батальйону. Хлопці платять дві ціни: одну на війні, другу - вдома. Оскільки в Україні професійної реабілітації немає, а суспільству байдуже до долі ветеранів, ми будемо і надалі платити цю ціну», - переконаний ветеран.

               Книга «Слово про війну 2:4.5.0», яку презентував ветеран-письменник, співзасновник «Дому ветеранів» в м. Житомирі Василь Піддубний, - це друга книга з тритомного видання історій про війну. Видана в рамках проекту «Козацькі байки та історії АТО». Автор розповідає, що з дитинства мріяв написати власну книжку, але все відкладав, аж поки не потрапив на фронт. «До того, як потрапиш на війну здається, що маєш багато часу, а після війни розумієш, що часу немає, треба жити сьогодні. Війна має записуватись одразу. Якщо вчасно не записати, то загубиться хронологія, забудуться деталі подій. У нас вийшло вже дві книги. Це оповідання більш ніж 30 свідків війни: воїни, волонтери, переселенці, біженці. У людей є хибна думка, що книги про війну - це про смерть, та насправді це про життя на передовій. Ці оповідання розповідають про іншу буденність», - пояснює автор. У планах Василя Піддубного видати ще третю частину книги.

        Руслан Ткачук, полковник ЗС України, редактор відділу соціальної політики Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія», з липня 2014 року - прес-офіцер штабу АТО, з лютого 2015 року - речник штабу АТО у Луганській області, з лютого до червня 2016-го року - в. о. керівника військово-адміністративної адміністрації Трьохізбенки, Лобачеве, Лопаскине, Оріхово-Донецьке та Краківки презентував присутнім дві свої книги, написані в співавторстві - «Інформаційна безпека країни в контексті україно-російського конфлікту» і «На межі горя та надії (Записки фронтових журналістів)». Він також поділився своїми спогадами про військові будні, зустрічі із захисниками України, волонтерами та мирними мешканцями прифронтової зони.

       Олексій Пайкін представив документальну книгу про Ізваринські події - «Незручні замальовки гібридної війни» та збірку новел «Шлях додому». Олексій Пайкін народився в 1971 році. Має дві вищі освіти - військове та економічне. Відомий спортсмен, чемпіон світу з карате 2008 року. Був мобілізований у березні 2014 року в званні майора ЗСУ. Воював під Краснодоном, коли треба сам ставав навідником гармати. Тоді він вперше побачив, як російська артилерія б'є з-за кордону по його позиціях, як російські снаряди вбили двох і поранили понад двадцять бійців в його дивізіоні. А ще були бої під Савур-Могилою, Маринівкою, Ізварине. Був контужений. Вивів підлеглих із Південного котла. Другу та третю ротації воював в районі Донецького аеропорту, четверту - в секторі «М». Нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня. Співавтор книг «Миттєвості війни», «Дороги війни», «Голос війни», «Слово про війну».

       Поділитися своїми думками щодо презентованих книг змогли багато охочих, зокрема, Марина Рябченко, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка відмітила: «Ці книги дуже різножанрові. Книга Якушева - класна, коли я її закрила, то шкодувала, що вона така маленька і вже закінчилась». Леся Качурова, громадська активістка, волонтерка зауважила «...війна, незважаючи на відстань, посеред вас. В кожному бійці, який повернувся. В кожному з батьків, які не дочекались своїх дітей. В кожній дружині, в якої чергова відповідь «з вашим абонентом немає зв'язку», залишала рубець на серці. В кожній дитині, яка, обіймаючи тата за ногу в камуфляжі, кричала «Не йди!»... Ви кожен день так чи інакше до неї дотичні. І все життя уникати її не вийде. І один з найменш болючих варіантів дізнатись про війну - прочитати книгу тих авторів, які воювали. З них ви дізнаєтесь про події, відчуття. Навчитесь розрізняти, хто справжній, а хто ні. І що в житті цінне...».



11 Лютого 2019 p.
©http://briz.if.ua/