Портрет професії. Гуморист


Хтось скаже, що гуморист - це не професія... це не серйозно і заробити цим на життя - неможливо.

Про специфіку роботи і особливості такої діяльності дізнавалась журналістка БРІЗ.

Капітан франківської камеді-команди “Три по 50” Василь Жирівський розповів про серйозність та відповідальність гумористичної професії.

З власного прикладу далі веде мову гуморист.

З чого починається професія гумориста

Гумористами не стають - ними народжуються. Якщо ти обмальовував у школі крісло вчителя - тебе вже вважали великим комедіантом. Якщо з дитинства любиш жартувати та підколювати - ти вже, якоюсь мірою, комік.
Просто, щоб стати гумористом - потрібно не втратити здатність сміятися, не забути як це - жартувати.

Ми з друзями постійно весело проводимо час. Вміємо сміятися, любимо підколоти одне одного. В якийсь момент я подумав “а чому б не використати таке вміння з користю?”. У 2016 році, коли ще у Святика була не така довга борода, а в Любка - не таке велике пузо, після перегляду фіналу Івано-Франківського клубу КВН (клуб веселих і найкмітливіших - авт.), у мене виникла ідея створити власну команду.

Я зібрав друзів, Любомира Локатира та Святослава Волковецького, і ми почали готуватись до виступу на “Кубку Ректора ПНУ”.

Перша в житті підготовка до КВН тривала півтора місяця. Наступним кроком було придумати назву команди. Ми довго сиділи і перебирали усі можливі варіанти.
Потім Святик сказав, “щоб придумати назву треба бахнути по 50”...
Нас троє… троє вип’ють по 50… Отак і виникла назва.
Також потрібно було знайти людину, яка б слідкувала за музичним супроводом. Тоді до “Три по 50” приєднався Назар Якубовський - суглоб нашої команди.

Після виступу на “Кубку Ректора ПНУ” я зрозумів, що у нас непогано виходить. Було прийнято рішення продовжувати рухатись у цьому напрямку.
Виступали в “Кавалєрці”, почали готуватись до Тернопільської Ліги Сміху. Їздили у Львів на Галицьку лігу КВН. І на цьому ще не зупинились.

Коли аматори стають професіоналами

Як на мене, шлях гумориста від аматора до професіонала у кожного різний. Комусь достатньо кількох виступів на сцені КВН та одного телеефіру - і в нього вже свої програми, власні шоу.
Хтось вісім років працює над влогами, щоб потрапити на телебачення. Для когось вести корпоративи - це вже вершина професіоналізму.

Кар'єрні перспективи тут великі. Головне почати рухатися у правильному напрямку і не здаватися. Потрібно постійно пробуватись у всіх можливих варіантах, де застосовується гумор: КВН, стендап шоу, виступи у барах, на днях народженнях, записи кумедних сторіс, ведення влогів тощо.

Для себе, наразі, поставили ціль пройти на телевізійну “Лігу Сміху”.

Страх публіки. Робота на сцені

Щоб не боятися виступати на сцені, кожен знаходить власний спосіб. Хтось заварює міцний чай, хтось п'є ще міцніший. Наша команда, у своїй більшості, не “тяпає для хоробрості”. Я для поборення страху сцени уявляю глядачів випившими. Святик - після кожного виступу питає “чи ви бачили хоч щось”, бо сам щоразу дивиться десь в одну точку позаду глядачів.

Можна взяти якісь лайфхаки із мережі. Там є багато відео-уроків, які дадуть додаткові знання та допоможуть пізнати тонкощі даної професії.

Однак, мені здається, що краще на власній дупі відчути усі нюанси. Тоді ліпше засвоюється матеріал і ти вчишся працювати на сцені. Наприклад, як викрутитись із курйозної ситуації ніхто тебе не навчить, а коли сам перевіриш свої можливості - набираєшся безцінного досвіду.

У нас був випадок, коли за сценарієм Свят мав вибігти на сцену і сісти на крісло. Проте, гуморист не розрахував своїх сил - і крісло вломилося. У той момент я здуру ляпнув щось схоже на “дякуємо організаторам за тонке почуття гумору”, і зал зі сміхом підтримав нас оплесками.

Заробити жартами

Зазвичай люди вважають, що гумором сім'ю не прогодуєш. Але, як-то кажуть: спочатку ти працюєш на гроші, потім вони працюють на тебе.
У камеді-сфері, щоб заробляти - потрібно створити собі ім'я... тому спочатку гумористи “прокачують” авторитет, а потім цей авторитет качає їм фінанси.

Звичайно, будучи гумористом-аматором, великих заробітків годі чекати. Якщо стане на пиво - то вже добре.
Візьмемо до уваги, що для хорошого виступу потрібні певні реквізити. Зазвичай це не вимагає великих затрат. Часто обходиться задурно. Однак, коли виступ у іншому місті - грошей потрібно чимало. Тоді - необхідно шукати спонсора або викручуватись власними фінансами.
Нам пощастило, що Любчика мама висилає гроші з-за кордону.

Та хороші гумористи за свою роботу отримують хороші гроші.
Зараз перед нами є ціль, і ми сподіваємося, що з часом улюблена справа буде основним джерелом заробітку.

Перед хорошими гумористами відкривається багато перспектив і можливостей. Кожен новий виступ - це ймовірність нового знайомства. А кожне знайомство - це шанс засвітитися, заявити про себе. Головне - визначити мету і не крутитись на одному місці.

Олександра Сусяк
 



8 Лютого 2019 p.
©http://briz.if.ua/