Тисмениччина вже незабаром може стати потужним центром альтернативної енергетики на Прикарпатті. Адже саме тут планується спорудити переший в Україні завод з виробництва електричної та теплової енергії на основі переробки біомаси.
Як стверджує один з ініціаторів будівництва заводу – відомий на Прикарпатті підприємець, керівник компанії «Агроенерго-технології» Тарас Виноградник, йдеться про міжнародний пілотний проект, пов'язаний із залученням значних інвестицій з Євросоюзу, який дозволить забезпечити більш, як половину, Тисменицького району електроенергією з альтернативних джерел.
«Коли мене питають про технологію, - говорить пан Виноградник, - я, щоб усім було зрозуміло, говорю завжди так: наш завод – це корова. Корова завжди хоче їсти, і для неї ми вирощуємо рослинну їжу. А ще корова, вибачте на слові, пукає, в результаті чого і виділяється той самий біогаз. Очищений від сірки і різного роду домішок, він на 70 % складається з того самого метану, що ми звикли споживати із природного газу».
Відтак, саме по собі виробництво складається з величезних резервуарів, в яких підтримується температура не нижча, ніж 40 градусів за Цельсієм. Саме такі умови утворюються у шлунку жуйної тварини і є необхідними для бродіння. Плюс потужні генератори. Вартість будівництва такого комплексу – 12 мільйонів євро. Фінансування робіт, а також спорудження і обладнання заводу, навчання (з наданням відповідного міжнародного сертифіката) українських спеціалістів беруть на себе німецькі партнери – компанії «MT Energy» та «Wolf Systems». Вони ж контролюватимуть відповідність виробничого процесу стандартам Євросоюзу. Прогнозована окупність вкладених інвестицій – 4 роки. На виході таке виробництво дає 2,5 мегавати електроенергії на годину. «Щоб ви знали, що це таке, - ілюструє Тарас Теофілович, - це забезпечення світлом більш, ніж половини Тисменицького району».
На українського партнера проекту – компанію «Агроенерго-технології» покладається завдання з адміністрування проекту на території Прикарпаття, в тому числі пошук майданчиків під будівництво, підбір персоналу, проведення різноманітних узгоджувальних процедур, а головне – забезпечення необхідної для виробництва біомаси, тобто пошук посівних площ і вирощування на них необхідних для переробки рослинних культур – для того, щоб оту «корову», як стверджує пан Виноградник, було чим годувати.
З цією метою, керівництво компанії «Агроенерго-технології» взяло у оренду у населення Тисменицького району 2 тисячі гектарів земель, які протягом останніх 20 років взагалі не оброблялися. І не просто взяло в оренду, а платить за неї пайовикам «живі» гроші. «Для нас це правило. - говорить Тарас Теофілович, - У людини з’являється інструмент, і за цей інструмент вона собі думає, що їй купити: чи хліб, чи цигарки, чи попільничку, чи мобільний телефон. Інші як робили? Вони давали або зерном, або цукром. А потім ми дивуємось, чому у нас демпінг відбувається. Уявіть собі: в усьому Тисменицькому районі роздали цукром. Цукор на базарі – 7 гривень. Людині все одно потрібен інструмент – гроші. Що вона робить? Вона продає дешевше. Тоді ми починаємо вбивати нашого виробника. Парадокс. Ми платимо всюди усім тільки грошима – це перше. Друге: ми виступаємо податковим агентом кожної фізичної особи – пайовика. Платимо за кожного селянина податок в розмірі 15 % до бюджету села. Загалом ця цифра становить понад 2 мільйони гривень».
Наразі вказані сільськогосподарські землі засіяні силосною кукурудзою, яка за своєю поживністю найкраще підходить для переробки на біогаз. Втім, зупинятись лише на кукурудзі керівництво компанії не планує. Зараз ведуться наукові пошуки з підбору таких рослин, які б при вищій енергетичній цінності дозволяли мінімізувати виснаження земельних угідь. «Існує, наприклад, така собі суданська трава, - розповідає керівник «Агроенерго-технологій», - яку скосив, а вона за два тижні виросла знову. Або козлятник східний, який один раз посадив і наступні 15 років він буде сам себе підживлювавати».
Крім виробництва електроенергії, на яку, до слова, відповідно до чинного законодавства автоматично поширюватиметься «зелений» тариф, виробництво дозволить забезпечити навколишні населені пункти теплом та гарячою водою, а ще… дешевими і при цьому екологічно чистими органічними добривами. «Будь-яка корова – це не тільки молоко та біогаз. Це ще й відходи. - коментує з даного приводу Тарас Виноградник, - Так само відходи дає і наше виробництво. Але ж це по суті ні що інше, як екологічно чисті органічні добрива».
Зі слів бізнесмена, таких добрив один біоенергетичний комплекс за рік вироблятиме близько 24 тисяч тонн. Для прикладу: саме такий тоннаж мають 8 повноскладних товарних поїздів. При цьому такі добрива не тільки екологічно чистими, а й значно дешевшими за добрива мінеральні, ну наприклад такі, як аміачна селітра…
Сам Тарас Теофілович переконаний, що саме у створенні подібних біозаводів слід шукати шлях до тієї енергетичної незалежності України, про яку сьогодні усі говорять. Адже, скажімо, у такій розвиненій європейській країні, як Німеччина, сьогодні на подібних комплексах виробляється 30 % усієї електроенергії.
Та, як це зазвичай трапляється в нашій країні, не обійшлося без проблем. Зокрема, вже протягом двох років дороговартісне унікальне європейське обладнання для біоенергетичного комплексу через неузгодженість українського законодавства не може перетнути український кордон. «Вказане устаткування, відповідного до українського законодавства, є таким, що передбачає впровадження енергозберігаючих технологій, - коментує ситуацію підприємець, - а відтак його ввезення на митну територію України повинно відбуватись на умовах пільгового оподаткування. Митниця відповідно каже, що це не таке обладнання. Відповідно ми подали до суду. Суд ми виграли. Митниця подала апеляцію. Зараз чекаємо рішення. Область реально зацікавлена у вирішенні цього питання, але оця-от система різних протидіючих законів не дає можливість це зробити».
Наразі пан Виноградник покладає надії на вступ у дію низки новоприйнятих у парламенті законопроектів, які підтримують інвестиційну діяльність на території України, зокрема тим, що вводять нульову ставку податку на прибуток терміном на 5 років для тих підприємців, які починають інвестиційну діяльність, за умови створення ними нових робочих місць, а також вносять зміни до перехідних положень Митного кодексу України, скасовуючи мито на ввезення в Україну обладнання, яке використовуватиметься в інвестиційних проектах. Крім того, маючи вагомий досвід діяльності із впровадження проектів у сфері альтернативної енергетики та сільського господарства, Тарас Теофілович планує лобіювати ці питання у Верховній Раді, до якої балотується у одномандатному виборчому окрузі № 84.