Сьогодні, 13 листопада, у філармонії відбулася прес-конференція з нагоди відмічення 75 річниці з дня розстрілу українських націоналістів під стінами синагоги. У знак пам'яті, у Франківську планують реконструювати події 1943 року, коли у приміщенні сучасної філармонії, під час вистави "Шаріка" було засуджено, а згодом страчено членів організації українських націоналістів.
"Ми хотіли, щоб ця подія відбулася в іншому стилі - у сучасній формі і людською мовою. Тому залучаємо до заходу драмтеатр та філармонію, бо важливо, щоб дійство було живим", - розповідає міський голова.
17 листопада (ред. - день розстрілу націоналістів) в обласній Івано-Франківській філармонії покажуть виставу франківського драмтеатру "Шаріка, або кохання січового стрільця". Як і тоді, о 13.30 оперету зупинять і біля пам'ятника українським націоналістам, на вулиці страчених відбудеться панахида. Опісля вистава продовжиться.
"Це дуже добре, що зараз у незалежній Україні, ми маємо можливість додивитись щасливий фінал вистави", - додає Держипільський.
Також режисер зазначив, що вони не переслідуючи мети створення історичної або бутафорської реконструкції, а радше хочуть створити атмосферу того дня і зберегти про нього пам'ять.
Вхід на виставу буде вільний, запрошення можна взяти у філармонії. Також, у контексті спомину події буде випущено книгу з описом цієї події та спогадами очевидців.
"Це не святкування, це відзначення трагічних подій, які потім прозвали "Кривава Шаріка". Я вважаю, що такі болючі моменти нашої історії треба проживати і переборювати ці моменти, і залишати їх у минулому, але пам'ятати", - говорить режисер вистави "Шаріка, або кохання січового стрільця" і директор Франківського драмтеатру Ростислав Держипільський.
Прем'єра оперети Ярослава Барнича "Шаріка" відбулася 14 листопада 1943 року в Станіславському драматичному театрі (сьогодні це приміщення обласної філармонії). Близько 17.30 до залу ввійшли гестапівці і перекрили всі виходи. За спогадами очевидців, коли заходили німці, то актриса, стоячи спиною до глядачів доспівувала одну з арій. Чотири поліцаї піднялися на сцену і один з них наказав припинити виставу. Слово до глядачів взяв помічник шефа гестапо Оскар Брандт. Людей тримали на перевірці цілу ніч. Гестапо затримало близько 100 осіб.
Через три дні, о 13.30, 17 листопада 1943 р., гестапівці вивели затриманих Оунівців під приміщення синагоги (сьогодні вулиця Страчених Націоналістів) і розстріляли. Є свідчення, що перед смертю затримані вигукували "Слава Україні" та співали гімн.
За словами Держипільського є легенда, що автор лібрето і музики до цієї оперети Ярослав Барич, під час цієї вистави, абсолютно посивів.