.jpg)
28 серпня відбувся пастирський візит владики Василія (Івасюка) на парафію Успення Пресвятої Діви Марії з нагоди 255-ї річниці храму і 350-ї річниці проголошення Магдебурзького права м. Городенки.
Перед храмом єпископа зустріли молодь парафії, парох о. Ігор Левицький та влада міста. Архиєрейську літургію владика очолив у співслужінні пароха та протопресвітера Горедківського о. м. Ігора Левицького, протопресвітера Заліщицького о.Ярослава Шмиглика, о.Захара Михасюти та численного духовенства єпархії.
У своєму слові єпископ, роздумуючи над Успенням Пресвятої Богородиці, сказав: «Народ шанує саме це свято, бо в цій події явилася вся слава Божа, яка спочила на Діві Марії. На Літургії читається послання апостола Павла до християнської громади грецького міста Филипи в Македонії (Флп. 2, 5-11). Звертаючись до филип’ян, апостол говорить, що в них «повинні бути ті самі думки, що й у Христі Ісусі» (Флп.2, 5) і додає дуже дивні, на перший погляд, слова: «Він принизив Себе Самого, прийнявши образ раба… упокорив Себе… навіть до смерті, і смерті хресної» (Флп.2, 7-8). Отже, як свідчить апостол Павло, головним відчуттям Спасителя було смирення, яке Він передав Діві Марії».
Далі священик пояснив, що бути покірним – не значить постійно піддаватися іншим. «Покора – це не значить мати похмурий вигляд обличчя і схиляти голову, не вміючи відстояти свою точку зору, свої переконання, свій погляд на життя. З таким почуттям жити не можна! Приблизно так оцінюють цю християнську чесноту люди, далекі від Євангелія. На щастя, такий сучасний стереотип не узгоджується з головною чеснотою у Христі Ісусі! Ми повиннні розуміти, що смирення — це мир між людиною і Богом та виконання в усіх обставинах слів молитви Отче наш: «Нехай буде воля Твоя» (Мт. 6, 9). «Навчіться від Мене, бо я лагідний і смиренний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим» – каже Христос (Мт. 11,29)», – пояснив владика.
Після літургії парох граму о. Ігор Левицький щиро подякував владиці за те що приїхав розділити радість свята спільно з парафіянами храму, а вони у свою чергу побажали єпископу многих літ. Опісля, з нагоди храмового празника, під супровід оркестру присутні з процесією вийшли на освячення води. Насамкінець кир Василій окропив паству свяченою водою та уділив своє благословення.