У селищі Верховина відбулась зустріч лісівників Гринявського, Кутського, Ворохтянського та Верховинського лісгоспів, голів сільських рад, представників деревообробних підприємств Верховинщини з народним депутатом України Юрієм Солов’єм.

Під час зустрічі присутні обговорили закон №6490-д Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств, який розширює базу оподаткування місцевих бюджетів за рахунок лісових земель.
 

Виступаючи перед присутніми Юрій Соловей зазначив, що ініціатива щодо необхідності введення земельного податку та руйнування дискримінації рівнинних територій між гірськими територіями виходила від органів місцевого самоврядування. Перед цим політик не раз зустрічався з сільськими головами, з головами ОТГ, з асоціацією ОТГ, які виступали з відповідною ініціативою.

«За орієнтовними розрахунками від відповідної законодавчої ініціативи до органів місцевого самоврядування, де знаходяться лісові землі, надходитиме щороку 20 млн грн., – повідомив народний депутат, – Знаю, що є ряд моментів, пов’заних із застереженнями відносно того, що може зрости ціна на деревину. Але на мою думку, введення земельного податку раз і назавжди чітко фіксує правила гри на цьому ринку».

Заступник начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Варварук у виступі наголосив, що ось уже 5 років лісогосподарські підприємства управління не фінансуються державою. Всі витрати покриваються за рахунок господарської діяльності і тих прибутків, які отримують лісгоспи.

«На лісогосподарських підприємствах управління працює 2 900 працівників. За 2017 рік підприємства сплатили 276 млн податків та обов`язкових платежів до зведеного бюджету. Підприємства нашої галузі зараз націлені на заготівлю деревини вибірковими рубаннями, а не суцільними, адже ми реагуємо на нарікання громадськості. Для вибіркових рубок нам необхідна вартісна технічна модернізація. Проте після сплати великої кількості податків, у нас залишається мізер на розвиток підприємств», – зазначив Роман Варварук.

Роман Стефанюк, директор ДП «Гринявський лісгосп» зауважив, що лісівники не є противниками розвитку територіальних громад. Адже розвинута громада – це добробут людей, які там проживають. Але, щоб зрозуміти що чекає на ДП «Гринявський лісгосп» у майбутньому потрібно говорити мовою цифр. До прикладу, при реалізації продукції понад 32 млн грн, в бюджет зведених податків лісгосп сплатив, в т.ч. рентну плату, 1 млн 607 тис. ( 498 тис. - до місцевого бюджету і 1 млн 109 тис. грн до зведеного бюджету).
 

Законом №6490-д передбачена плата у розмірі не більше 5 відсотків нормативної вартості 1 га лісових земель. Кожна територіальна громада приймає рішення щодо конкретного відсотка і, звісно, зацікавлена, щоб він був максимальним. А враховуючи те, що площа лісових земель складає більше 95% площі лісгоспу, земельний податок буде катастрофічно великим. «Згідно з підрахунками, мінімально лісгосп повинен сплатити 592 тис. грн (від загальної реалізації це складає не цілих 2 %), максимально (а від цього ніхто не застрахований) – 29 млн 645 тис. грн і це не враховуючи решти витрат. Виникає питання: чи виграє громада, якщо закриється лісгосп? Чи виграють від цього деревообробники? Ми мусимо дійти консенсусу як працювати далі в таких реаліях. Вважаю, що цей відсоток мусить бути врегульований, до прикладу, підзаконними актами», – зауважив Роман Стефанюк.

Голова Верховинської райдержадміністрації Олег Лютий застеріг присутніх, що зараз всі дещо ідеалізують ситуацію, а потрібно передбачати можливі ризики. Адже, якщо зупиниться робота лісових господарств, то після цього зупиняться й деревообробні підприємства. А це є одні з бюджетоутворюючих галузей району.

Володимир Коржов, член-кореспондент Лісівничої академії наук України, заступник директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П. Пастернака, звернув увагу присутніх на те, що лісова галузь має свою специфіку, а саме: тривалий час вирощування продукції. Крім того, не всі продукти лісу, а це – чисте повітря, вода, оцінюються. А це все потрібно охороняти, зберігати. «Бюджет не дає лісовій галузі на ведення довготривалих, багаторічних робіт жодної копійки (охорона, захист лісу, пожежі, шкідники і т.д). Крім того, лісівники створюють лісову інфраструктуру. До прикладу, лісгосп будує дороги, платить бензиновий акциз, а тими дорогами користуються всі, – зауважив науковець. – Державні лісові підприємства платять усі необхідні податки. А також 18% платять податку з прибутку і 75 % платять дивідендів. Тобто 93% від того, що підприємство працює і отримало прибуток, тільки 7 % залишається на розвиток підприємства. І це в теперішніх реаліях».

Також лісівники зазначили, що якщо відповідний закон вступить у дію, то ціна на ринку лісопродукції суттєво зміниться, адже на плечі лісогосподарських підприємств ляже додатковий податковий тягар.

Підбиваючи підсумки зустрічі, присутні домовилися про створення робочої групи щодо обговорення наслідків вступу в дію «фермерського закону» в частині введення податку на лісові землі та внесення пропозицій щодо змін вищезазначеної норми. До складу групи увійдуть лісівники, представники деревообробних підприємств, науковці, влада та громадськість. Також заплановані зустрічі з народними депутатами-мажоритарниками від Івано-Франківської області.

29 Серпня 2018 p.