Піар-менеджер міжнародного фестивалю "Порто Франко" Юлія Кміта поділилась офіційною позицією адміністраціх фестивалю щодо неоднозначного сприйняття франківцями деяких мистецьких виступів.
Міжнародний фестиваль актуального мистецтва Porto Franko 2018 заснований 2010 року як міждисциплінарна платформа, що репрезентує актуальне мистецтво України та світу. Кожен проект фестивалю є визнаним мистецьким твором або акцією, підібраним у програму фестивалю фахівцями-кураторами. Філософією фестивалю є створення простору вільного порту вільних людей. Саме ця концепція збирала і збирає в Івано-Франківську топові імена митців – Домінік де Війєнкур (Франція, 2010), Ута Кільтер (Україна, 2011), Владислав Троїцький (Україна, 2016), Еймунтас Някрошюс (Литва, 2017, 2018), Влодзімєж Станєвський (Польща, 2017), Ганс ван Коолвіжк (Нідерланди, 2017) та інші. Водночас фестиваль став платформою для нового самовираження та нового простору проектів класиків "станіславського феномену" – українських письменників, завдяки яким ми сьогодні маємо дискурс нової актуальної літератури. Це Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Юрко Іздрик, Володимир Єшкілєв.
2018 рік, незважаючи на його виклики, став проривом для фестивалю та його команди. Ми не лише знову відкрили мистецький авіа-порт, який прийняв понад 60 тисяч відвідувачів, а й репрезентували контент якісно нового рівня. Зокрема, до України вперше завітав класик литовського театру Оскарас Коршуновас, свій перфоманс представила топова німецька композиторка нової генерації Юлія Міхалі, завдяки фестивалю вперше в Східній Європі глядач познайомився з експериментальним балетом австрійського хореографа Сімона Маєра та арт-проектом американського художника Брайяна Фернандеса-Халлорана. Окрім гучних імен найкращих митців України і світу, наша команда реалізувала справді неймовірний проект – футуристичну оперу "AEROPHONIA", у якій музичним інструментом став український літак-біплан АН-2.
Створювати і реалізовувати фестиваль – це завжди прогнозовані та непрогнозовані ризики.
Адже ми зі своїм контекстом входимо на територію усталених традицій, а почасти навіть перетворюємо цей простір за імпровізованим сценарієм. Однак якщо ми беремо відповідальність за цей рух, за філософію вільних людей, то ми ідемо до кінця. Бо це – #ВільнийПорт.
Актуальне мистецтво – це теж завжди експеримент і ризик. І вони завжди виправдані, адже саме вони в перспективі кількох років визначають майбутнє навіть не окремих країн, не окремих спільнот – загального суспільного прогресу.
Ситуація із гуртом "Хамерман Знищує Віруси" так само ще не до кінця оцінена і проаналізована суспільством. Вона не просто спровокувала дискусії, а й розкрила перед нами непрості, як виявилося, теми для українського суспільства: моралі vs аморальності, свободи vs несвободи, дискурсу vs конфлікту.
Ми – команда фестивалю PORTO FRANKO 2018 – дякуємо усім нашим найсміливішим учасникам за неочікуваний "суспільно-політичний постмодернізм" актуального мистецтва. Ми завжди думали, що на період фестивалю Івано-Франківськ з його мешканцями і гостями перетворюється на простір вільного порту, однак 2018 року PORTO FRANKO розширився на територію вільних людей цілої України.