Поки ведуться дискусії про антихристиянських аморальних Хамерманів, яким здається таки вдається знищувати віруси у Івано-Франківську, на фестивалі PORTO FRANKO відбуваються менш курйозні, але від того не менш важливі події. Розрив шаблону, але сьогодні у драмтеатрі показали   виставу на релігійну тему, з одвічними питаннями про сенс існування та без оголених тіл (сарказм від редактора).  «Книга Йова» – постановка одного з найкращих театральних режисерів сучасності  – Еймунтаса Някрошюса. В основі п`єси – тексти з Старого Завіту.

Це вже друга спроба режисера звернутися до біблійного сюжету. 2004 року був поставлений спектакль “Пісня пісень”, у якому режисер зовсім по-новому розважав над темою одвічної любові.

У всіх постановках останніх років Еймунтас Някрошюс звертає увагу на наскрізні теми людського буття – місце людини в світі, поняття вічності, поняття Бога – сили, що водночас створює і спопеляє. Всі ці теми в “Книзі Йова” є справді людською оповіддю, що зачіпає, змушує емоційно співпереживати з Йовом.

На перший погляд, режисер ділиться з глядачем історією простої людини, яка щиро любить і довіряє Богові, через прекрасну акторську гру, не акцентуючи на театральних ефектах. Йов втрачає найдорожче у своєму житті – ця втрата і є тим трампліном до філософських роздумів щодо сенсу людського буття, його цінності і переосмислення власної долі.

Це дуже гуманістична історія про твердість людини, її незламність та власний вибір вірити чи не вірити. Йов обирає віру, але обирає її свідомо, з усіма муками душі, переборовши усі несправедливості, якими його випробовував Бог.

Цитата з вистави: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!… А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!… Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами…» (Йов 2:9-10)  

15 Червня 2018 p.