Подробиці загибелі Сабіни Галицької - старшої медсестри медичної роти 10 окремої гірсько-штурмової бригади стали відомі широкому загалу. Їх оприлюднив днями на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» військовослужбовець бригади Гліб Бабіч.
Нагадаємо, дівчина загинула 20 лютого у районі населеного пункту Катеринівка, Попаснянського району Луганської області внаслідок влучання у бойову розвідувально-дозорну машину БРДМ-2, у я кій вона їхала, протитанкової керованої ракети.
«ПТУР прилетів, коли до повороту і капоніра залишилося всього нічого. На цій ділянці «нуля» був ризик обстрілу з стрілкотні, тому усі перебували всередині машини. Під захистом легкої, але тримає кулю броні. – розповів військовослужбовець, - Водій БРДМ розвідки встиг помітити, що світиться, стрибає пляма, і різко взяти вліво, йдучи з траєкторії. Машина потрапила в яму, похилилась на один бік. Це і врятувало більшість.
Ракета вдарила страшно, але не змогла правильно «уткнутися» у борт, що рухався і кренився. ПТУР спрацював не так, як повинен був. Кумулятивний струмінь не потрапив всередину машини, випалюючи геть, закритий в тісному броньованої коробці екіпаж.
Від удару водій знепритомнів і ліг на кермо. Оглушений і контужений командир машини, нахилившись, дотягнувся до керма, і зміг довести скалічену машину до рятівного капоніра. Другий постріл однозначно став би останнім.
Машина тикнулася в стінку мерзлої ями і затихла. Чути було тільки голос пораненого.
І більше не було Сабіни.
Величезна кінетична енергія ракети проломила і порвала борт. Великий шмат обшивки, розлетівшись, пішов всередину. Туди, де навпроти сиділа Сабіна з медичним рюкзаком. Шансів не було».
Зі слів Г.Бабіча, Сабіна Галицька їхала надавати допомогу мешканцям нещодавно звільненої Катеринівки. Це була головна частина її бойового завдання. Зібрати відомості про людей, які потребують допомоги, особливо літніх. Зробити все, що може сама. Передати відомості медикам бригад, для підготовки більш масштабної допомоги. Аналогічні дії медики 10 огшбр вже робили днями у ще одному нещодавно звільненому населеному пункті Попаснянського району - селі Новоолександрівка.
Дана ротація до району проведення АТО була вже другою для Сабіни. Вперше дівчина побувала на війні у районі м. Мар’їнка на Донеччині.
«Її любила вся бригада. – зауважує військовий, - Вся 10-я Гірничо-Штурмова. Добрий, світлий, небайдужий чоловічок. Чуйний, невтомний і веселий грудочку енергії. Маленьке радісне сонце. Розвідники в ній душі не чули. Називали «душею» розвідроти. Любили… Впоратися з її променистою енергією було важко. Поєднання веселого дівча та справжнього бійця. Вона хотіла бути завжди там, де усі. Навіть якщо це небезпечно. Хитрували. Берегли.
Цього разу все повинно було бути штатно. Завдання було швидше гуманітарне. Ділянка була відносно спокійною. Перемир'я.
Але в засідці сидів професійний, відмінно навчений і напрактикований розрахунок ПТУР. І оператор-снайпер. Готувався. Вичікував. Полював. Не боявся - наші ВОПи (взводні опорні пункти - БРІЗ) дотримувалися стану тиші.
Відпрацював, і десь поставив собі «зарубку» на пам'ять».
Зі слів військовослужбовця, загибель Сабіни стала шоком для усіх вояків бригади, особливо для розвідників. Кожен з них хотів би відмотати час назад, і сісти на її місце. Це не перебільшення, і не красиві слова «до місця». Питання «чому вона, чому не я» задавався кожним і багаторазово. Тому, що так не повинно було бути. Чи не з нею.
«Вже нічого не вдієш. Уже відплакали похорон. І до сих пір не віриться. – говорить пан Бабіч, - Хочеться, тільки, весь час просити вибачення у батьків.
Так, вона була бійцем, і ризик був закладений в її професію, нехай навіть і військового медика. Але це протиприродно, коли гине дівчина 23-х років. Не дарма. Захищаючи. За всіх. Але все одно - боляче.
Батьки нас не звинувачують. Всі розуміють. Але це допомагає мало. Запам'ятайте це і ви, ті, для кого «війни немає». Ця дівчинка була на війні. Щоб не гинули ваші діти. Ваші дочки. І ви також.
Не заламуйте руки. Не посипайте голову попелом. Не кричіть «Доки?»
Просто вклоніться пам'яті маленької, тендітної, доброї дівчини, яка загинула як воїн. За вас».
Окремі слова знайшов військовий також для вбивці Сабіни.
«Ти вважаєш себе мисливцем. Ти ще десь ходиш. Ти ще дихаєш. Але ти вже мертвий. Ми тобі це гарантуємо», - гнівно пише Г.Бабіч, звертаючись до невідомого йому ворожого оператора протитанкового ракетного комплексу, який, ймовірно, знову причаївся десь у посадці навпроти наших позицій у районі Катеринівки і в порушення усіх домовленостей про перемир’я чекає на свою наступну жертви.
Фото зі сторінки Г.Бабіча у Фейсбуку