17 вересня офіційно розпочав виборчу кампанію кандидат в народні депутати по мажоритарному округу №84 Тарас Виноградник. 17 вересня – дата для нього символічна: в Україні в цей день святкується День рятівника. Тарас Теофілович – в минулому ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, і вважає, що Прикарпаття й Україну загалом знову треба рятувати.
«Мало того, що ми маємо зовнішню загрозу: це і зростання енергетичної залежності (візьмемо хоча б нещодавню купівлю Фірташем пакету «Тисменицягазу»), і небезпека екологічної катастрофи (законопроект, що фактично ліквідує державне регулювання у царині поводження зі шкідливими відходами). Але основна загроза – внутрішня, це наше політичне «болото», горе-політики, які майже щодня змінюють свою позицію згідно кон’юнктури. Ті, що ще вчора лили один на одного бруд – сьогодні вже ледь не цілуються в губи. А вчорашні друзі й однодумці – сьогодні вже люті вороги. І все це для того, щоб задурити людям голову й проскочити у Верховну Раду».
Виноградник упевнений, що його перемога на виборах може врятувати край від цього «перманентного словоблуддя».
Сам Тарас Виноградникнещодавно захопився агроенергетичним проектом – його компанія будує в Тисменицькому районі підприємство з виробництва рослинного біопалива. «Це дуже важливо для мене і для моїх земляків, бо реальна самостійність починається зі зменшення енергетичної залежності. Тим, хто хоче просто викачувати звідси ресурси я протиставляю іншій підхід – екологічне виробництво енергії.
Весь світ зараз крокує в цьому напрямку, і я пишаюсь, що наша область іде з ним поруч», - запевняє Виноградник.
«Але щоб ця галузь розвивалася в Україні, має буде певне законодавче забезпечення. Цим я й займусь у Верховній Раді».
Якщо в нього вийде – то в Івано-Франківській області буде власне джерело енергії, отже вона може бути дешевшою для населення. А ще це додаткові робочі місця і інвестиції в інфраструктуру, що дозволять будувати дороги, податки, з яких розвиватиметься соціальна сфера.
«Зараз ці гроші йдуть незрозуміло куди. Хоча ні, зрозуміло – в донецькі кишені. А я хочу щоб мої податки йшли на розвиток саме мого краю. Я збираюся розробляти відповідні законопроекти і, думаю, багато депутатів з різних областей мене в цьому підтримає», - обурюється Виноградник.
«Ніколи я не віддам свого голосу за ті закони, що мають на мету нищення або приниження України, мого краю, моїх земляків. Буду робити все, щоб такі закони не проходили, якщо буде треба – фізично перешкоджати, дякувати Богу, сили в руках достатньо».
Тарас Виноградник упевнений: Прикарпаття має стати «заповідною зоною». Тут не має бути жодного екологічно шкідливого виробництва, як би за рахунок цього хтось не хотів збагатіти. Маємо зберегти цю землю для наших нащадків.
Щиро вражає й «група підтримки» Виноградника. Це люди, що відомі своїми досягненнями, віддані справі й не є «професійними політиками».
Один з них – 17-разовий чемпіон Європи зі штовхання ядра Роман Вірастюк . «В парламенті потрібні сильні люди. Сильні духом, яких не можна ні купити, ні залякати, натиснути на них. Виноградник – саме такий. Ну і зважаючи на те, що в Раді бувають бійки, то і фізична сила не завадить».
Другий – студент Микола Гавриляк, що очолював студентське голодування на захист української мови в Івано-Франківську і став для Прикарпаття прикладом незламності духу в боротьбі за власні переконання. «Мені, як молодій людині,близькі ті речі, що каже й робить Тарас Виноградник, - каже Гавриляк. – Українські цінності, майбутнє нашого краю для нього – не абстрактні слова».