Вищий законодавчий орган Бразилії знову відклав прийняття рішення про легалізацію азартних ігор в країні. Дебати з цього питання йдуть давно. Суспільство розділилося на два табори. За позитивне рішення висловлюються багато політичних сил, які вважають, що легалізація дозволить не лише поповнити не велику скарбницю держави, але і вирішить багато інших економічних проблем: надасть поштовх для розвитку суміжних галузей, стимулюватиме економічне зростання, створить нові робочі місця, залучить іноземні інвестиції в країну. Проти легалізації виступають релігійні громади і окремі політики, які виступають за моральність громадян і збереження фундаментальних людських цінностей.
Однак, прийняття рішення про легалізацію азартних ігор перешкоджає не стільки протистояння двох таборів з різними позиціями по відношенню до гемблінга, скільки складна політична обстановка в країні, а також звинувачення в корупції нинішнього президента Мішеля Темера. Якщо врахувати, що в 2018 році Бразилії мають відбутися чергові президентські вибори, то майбутнє проекту закону про легалізацію азартних ігор здається ще більш туманним.
Бразилія продовжує залишатися одним з найбільших нерегульованих ринків гемблінгу, де кожен може скористатися kaszinó online. У країні з населенням більше 200 мільйонів чоловік заборона на гральний бізнес діє на протязі 70 років, при цьому тіньовий ринок процвітає, і його оборот оцінюється в 20 мільярдів реалів. Особливо популярні серед бразильців спортивні тоталізатори. За оцінками експертів тільки контроль над букмекерським бізнесом в інтернеті дозволив би поповнити державний бюджет Бразилії на 3 мільярда реалів в рік.
Нагадаємо, що багатостраждальний законопроект, згідно з яким легалізувати передбачалося ставки на спорт, електронні ставки і наземні казино з ultra hot, був схвалений Комітетом з державного розвитку Федерального сенату Бразилії ще в листопаді 2016 року. Його остаточне ухвалення відкладалося у зв'язку з необхідністю доопрацювання. В черговий раз Комітет по Конституції і юстиції (CCJ) загальмував голосування, вимагаючи удосконалення не тільки порядку видачі ліцензій, але і системи оподаткування і контролю якості наданих послуг.