Чому перша ніч у незнайомому місці характеризується поганим сном?


Більшість людей відчувала у своєму житті так званий ефект першої ночі. Коли для того, щоб заснути, потрібно витратити більше часу, сон стає переривчастий і як наслідок на ранок людина почувається взагалі невиспаною. Вперше дослідникам вдалось довідатись причину такого ефекту.

Незважаючи на те, що ефект першої ночі (ЕПН) був складовою людського існування ще від часів, коли люди спали у печерах, наукове пояснення такого ефекту залишалось невідомим дотепер.

ЕПН є настільки відомим та знайомим дослідникам сну, що при проведенні досліджень, дані про першу ніч сну взагалі не беруться до уваги, адже вони будуть дивними, а отже і непотрібними.

Саме тому дослідники з Університету Brown, що у Род-Айленді, вирішили глибше дослідити феномен ЕПН. Вони прагнули з’ясувати причини появи ЕПН та можливу користь, що ми отримуємо від нього.

Завдяки використанню новітніх технік нейровізуалізації, дослідникам вдалось зробити велику кількість знімків сплячого головного мозку, для того щоб побудувати детальну картину сонної активності під час першої ночі у незнайомому місці.

Було використано магнітоенцефалографію, структурну МРТ (магнітну резонансну томографію) та полісомнографію (вимірювання рівня кисню в крові, частоту дихання та серцевих скорочень, рухи очей та ніг).

Дослідники вивчали фазу глибокого сну (дельта сон, повільний сон), а не фазу швидкого сну, адже саме глибокий повільний сон може сказати про міцність сну.

Невідповідність між правою та лівою півкулею

Дослідники були вражені результатами. Вони побачили, що під час сну у першу ніч, ліва частина головного мозку знаходилась у стані більш глибокого сну чим права; тобто дві півкулі «спали» в неоднаковій мірі та виявляли різні патерни активності .

Однією з основних характеристик ЕПН є час необхідний для того, щоб людина заснула; при дослідженні виявилось, що тривалість засинання залежить від ступеня асиметрії активності між півкулями. Іншими словами, чим більше відрізняються поведінкою дві півкулі, тим більше часу необхідно для того, щоб заснути.

Іншим важливим моментом стало виявлення більшої чутливості лівої півкулі головного мозку до звукових стимулів; не тільки головний мозок показував більшу активність у відповідь на звуковий подразник, проте і людина була більш схильна до пробудження. Коли ж дослідники вивчили активність головного мозку на другу ніч, чутливість лівої півкулі до подразників зникла.

Яка користь від ЕПН?

Після поганого сну, день стає справжнім випробуванням, доводиться боротись з важкими повіками та випивати величезні кількості кави. Що ж корисного може бути у такому сні? Виявляється, що людський мозок не першим розвинув таку здібність.

Інші тварини також можуть спати з наполовину увімкненим головним мозком. Як приклад можна назвати морських ссавців та деяких птахів. Цей вид асиметрії півкуль дозволяє залишатись пильним; якщо з’являється якийсь дивний звук, ми стаємо більш схильні до пробудження та готові до небезпеки.

Птахи здатні спати тільки однією півкулею, тобто слідкуючи одним оком за хижаками. Деякі дослідники взагалі вважають, що птахи можуть спати під час польоту на довгі відстані.

Як доказ гіпотези більшої пильності, був проведений третій експеримент, де учасники повинні були робити легенький удар пальцями, коли вони чули звук під час сну. Виявилось, що під час першої ночі, учасники експерименту були більш схильні до відповіді, а реакція була значно швидшою.



6 Січня 2018 p.
©http://briz.if.ua/