Василь Васильович Пилип'юк народився 10 січня 1950 року. Завдяки таланту став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка (1993), заслуженим діячем мистецтв України (1998), йому присвоєно вчене звання професора (2015). За життя був художником Міжнародної федерації фотомистецтва (FIAP) (2007), президентом видавничого підприємства «Світло й Тінь», головним редактором журналу «Світло й Тінь», членом Національної спілки журналістів України, членом президії та правління Національної спілки фотохудожників України, заступником президента Світового об'єднання фотографів українців (С. О. Ф. У. США), професором Львівської національної академії мистецтв.
Василь Пилип’юк був учасником численних фотовиставок, автором 87 фотоальбомів, з-поміж них — «Львів», «Живиця», «До тебе полинуть», «Пієта в камені», «Львівський державний академічний театр опери та балету ім. І. Франка», «Львівщина», «Рівенщина», «В краю Черемоша й Прута», «У світ широкий», «Древній Галич», «Львів. Пори року», «Золота підкова України», «Львів соборний», «Львів з Високого Замку», книги серії «Постаті»: «Лицар нації» — М. Колесса, «Чудотворна самобутність» — Г. Кірпа, «Погоня» — Д. Павличко, «Завжди вчитель» — І. Франко, «Світи Святослава Гординського», «Сподвижник національної медицини» — М. Павловський, «Світ моєї любові» — М. Поплавський, «Володар кам'яного персня» — Б. Возницький, і наступні видання: «Це моя Україна», «Для тебе, Львове, я живу!», «Земле Франкова, вклоняюсь тобі! Львівщина», «Україно, ти для мене диво!», «Львів, осяяний небесами», «Львівський державний університет внутрішніх справ» тощо.
Помер у суботу, 18 листопада, у м. Рівне.
Поховають Василя Пилип’юка сьогодні, 20 листопада, на Личаківському кладовищі у Львові, повідомляється на сайті ІФ ОДА.