Відгриміли гучні Новорічні свята дзвоном келихів і гуркотом феєрверків. Масою привітань, добрих слів з надією на майбутнє. Чим буде славен цей рік? Про що найбільше говорять? Що відбудеться в Україні у 2012 році? Звичайно, жодне застілля не обходилося без обговорення грандіозної події, в очікуванні якого ми всі перебуваємо - ЄВРО 2012.
Як будь-який журналіст я стала задавати питання, сама собі, аналізуючи, чи готові ми - українці до такої події? Ми будуємо готелі, стадіони, оновлюємо дороги, загалом, приводимо країну, як кажуть «до ладу», щоб, не впасти в бруд обличчям перед гостями з усього світу. І тут в мене - журналіста, який пише і цікавиться, в основному музичним життям Україні виникло питання: «А як буде співати ЄВРО - 2012?». Ось тут, на мою думку, прокол - відповіла собі миттєво. Ні, я ні в якому разі не хочу сказати, що нам нема чого показати світу.
Навпаки, нашій державі можна тільки позаздрити за кількістю талантів. Але все одно мені не давало спокою питання, хто зможе своїми піснями, своїм голосом показати всю чистоту, красу й велич вільної Україні. Загалом, стала я шукати відповідь на це питання.
14 січня мені пощастило потрапити на фестиваль «Українське Різдво», який відбувався у Львові у театрі опери. Фестиваль проходив за п'ятьма напрямками музики: сучасна популярна і симфонічна музика, джаз, виконання пісень без акомпанементу і танці. Повірте, це неперевершено – унікальне Різдвяне шоу, де музиканти самі готують нове сучасне виконання різдвяних пісень. Ведучою, на цьому великому святі була Руслана Писанка, а на сцені я побачила багато цікавих колективів та виконавців. Ось, саме те, що я шукала, подумала я, як раптом зі своїм репертуаром на сцену вийшла група із загадковою назвою ІЛЛАРІЯ. Як тільки ця білява тендітна дівчина почала співати, я зрозуміла, ось він голос яким повинна співати України, ось та хто повинна й зможе сильно, ніжно і з гордістю показати нашу країну гостям у всій красі. Я бачила цю реакцію залу, я бачила відкриті роти слухачів та їх здивовані погляди. На превеликий жаль, мені не вдалося поспілкуватися з цією загадковою дівчиною в той вечір, але вдалося дізнатися від організаторів фестивалю, що ІЛЛАРІЯ досить відома особа в вузьких колах любителів етно музики. Мешкає вона в Києві і вже навіть має свій альбом з назвою «Вільна».
Моєму захопленню не було меж і приїхавши до готелю, який треба відзначити гідно прийме гостей у Львові, одразу почала шукати усіляку інформацію про колектив в «енциклопедії» під назвою Інтернет. Як виявилося зробити це було не складно, інформації достатньо, навіть свій сайт є. Дуже добре поставлена PR робота, сторінки в найпопулярніших соціальних мережах, не дуже велика, але існуюча армія шанувальників. Більше того, я дізналася, що ІЛЛАРІЯ переможець конкурсу «Червона рута 2011», на моїй пам'яті переможці цього фестивалю якому вже не один десяток років у славні 80-ті ставали зірками радянської естради.
Ні, ця стаття не піар колективу, хоча такий талант гідний захоплення. Ця стаття, про роздуми, що ми покажемо гостям, які з'їдуться з усього світу на «Євро-2012» з музичних досягнень і відкриттів. Не хочу нікого ображати, але європейський плагіат просто заполонив ефірні простори радіостанцій, телеканалів та концертні майданчики. Немає української душі в сучасних піснях зірок вітчизняного шоу-бізнесу. Ми всі, на якийсь час забули про українську культуру, традиції. Але ж, все це можна зробити, як то кажуть «на новий лад», так, що б подобалося молодому поколінню і не вмерло, а тривало.
Ми повинні показати себе і нашу країну закоханої і вільною, саме такі слова я почула у заголовній пісні дебютного альбому ІЛЛАРІЇ.
Можливо, ця стаття відкриє ІЛЛАРІЮ новим шанувальникам і вона стане поза гласним голосом «ЄВРО-2012», у всякому випадку, я дуже буду рада цьому. Можливо, організатори такого грандіозної події як ЄВРО-2012, задумаються і приведуть «до ладу» ще й музичну культуру України, наприклад, оголосивши конкурс «Голос ЄВРО-2012». Тим більше, що з вокальними талант-шоу у нас в країні вже точнісінько все в порядку.
Але, головне - я тепер точно знаю, як співає «Закохана і вільна Україна» на ЄВРО-2012.
Ольга Сікорська, журнал «Музичне чтиво», Київ, для БРІЗ